Вплив двоокису сiрки i двокису азоту на органiзм людини, визначення величини ризику та скорочення тривалостi життя

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

Факультет природоохоронний

Кафедра прикладної екології

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ  ПРОЕКТ

на тему:

« ВПЛИВ ДВООКИСУ СІРКИ І ДВООКИСУ АЗОТУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ РИЗИКУ ТА СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ»

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка гр. Е-41

ІВАНОВ І. І.

Керівник: Алєксєєнко О. А.

Курсовий  проект перевірений  та

допущений до захисту

« _ » ____________________

 

 

 

Одеса – 2012

ЗМІСТ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ …………………….…….……………………………3

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ……………………………………….…6

1. Класифікація шкідливих речовин ………………………………...………6
2. Нормування якості атмосферного повітря………………………………..7
3. Двооксид сірки та наслідки його утворення………………………..… ..13
4. Двооксид азоту та наслідки його утворення……………….………...….15

2 ВИЗНАЧЕННЯ  РОЗМІРУ РИЗИКУ СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ

ЖИТТЯ…………………………………………….……………………………..17

2.1 Порядок розрахунку ризику  скорочення життя під впливом  забруднюючих  речовин атмосферного повітря…………………...……………………….18

2.2 Визначення величини ризику……………………………………….………21

2.3 Розрахунок ризику скорочення  життя від впливу радіаційного  забруднення …………………………………………………………………………...…….24

3 АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ…………….……………………….26

ВИСНОВКИ………………………………………...………….…………….…..28

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………...………………….….29

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

НПС – навколишнє природне середовище

ЦНС -  центральна нервова система

КМІО –  коефіцієнт можливого інгаляційного  отруєння

ССК – середня  смертельна токсодоза (концентрація)

ГДК – гранично допустима концентрація

ГДЕН –  гранично допустимі екологічні навантаження

МДР – максимально  допустимий рівень

ОБРВ –  орієнтовно безпечний рівень впливу

ТПВ -  тимчасово  погоджені викиди

АЕС – атомна електростанція

с/г –  сільськогосподарський

ЛК – летальна концентрація

СВЖ – середня  втрата життя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Забруднення атмосферного повітря є однією з  головних проблем великих міст. Потужність техногенного навантаження на атмосферне повітря збільшується з кожним роком. Величезний збиток навколишньому середовищу, і як наслідок людині, наносять викиди в атмосферу від промислових підприємств, енергетичних об'єктів та автомобільного транспорту.

У результаті господарської діяльності людини в  атмосфері з'являється велика кількість  забруднюючих речовин (ЗР). Взаємодія  атмосферного повітря з водою  і ґрунтом призводить до якісних  і кількісних змін всієї біосфери в цілому, підсилюючи і прискорюючи  небажані зміни складу і структури  атмосферного повітря, клімату Землі.

У процесі  життєдіяльності людина постійно стикається з великою кількістю шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювання, розлади здоров’я, а також травматизм як у процесі контакту, так і через певний проміжок часу. На сьогодні відомо близько 7 млн. хімічних речовин та сполук, із яких 60 тис. використовуються у діяльності людини. На міжнародному ринку кожного року з’являється від 500 до 1 000 нових хімічних сполук та сумішей.

Абсолютна  повна безпека не може бути гарантована  нікому, незалежно від способу  життя та діяльності. Кожний з нас  виживає від одного до другого, зазнаючи ризику або долаючи небезпеки.

Метою проекту являється визначення впливу SO₂  та двоокису азоту на організм людини, визначення ризику, скорочення тривалості життя. Як вихідні дані в роботі використані дані ГДК_с.с  SO₂  та двоокису азоту за рік по кожному місяці.

В першому розділі курсового проекту розглядається вплив шкідливих домішок на навколишнє середовище та організм людини, дається класифікація речовин за характером впливу, за ступенем токсичності.

Другий  розділ представляє собою визначення розміру ризику скорочення тривалості життя. Також в цьому розділі описується порядок розрахунку ризику скорочення тривалості життя під впливом забруднювальних речовин атмосферного повітря і представляються результати розрахунків у табличному та графічному вигляді.

Третій  розділ присвячується аналізу розрахунку ризику скорочення тривалості життя  на основі отриманих даних.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА  ОРГАНІЗМ ЛЮДИНА ТА НАВКОЛИШЄ  ПРИРОДНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Шкідливі  речовини можуть потрапляти в організм людини через шкіру як при дії  рідини при контакті з руками, так  і у випадках високих концентрацій токсичних парів і газів у  повітрі на робочих місцях. Розчиняючись у шкіряному жирі та потових залозах, речовини можуть потрапляти у кров. До них належать легкорозчинні у воді і жирах вуглеводні, ароматичні аміни, бензол, анілін тощо. Ураження шкіри, безумовно, прискорює проникнення отруйних речовин в організм.

Спостереження за станом повітря проводиться мережею  стаціонарних постів Державної гідрометеорологічної служби Мінприроди України. Результати свідчать про те, що ті шкідливі речовини, що містяться в атмосфері, пов'язані з викидами промислових підприємств, рідко перевищують норми ГДК, хоча й складають значну частину в загальному забрудненні повітря. Високе забруднення повітря зареєстроване в районах прилеглих до автомагістралей і перехресть [2].

 

1. Нормування якості атмосферного повітря

 

Для кількісної оцінки вмісту домішок в атмосфері  використовується поняття концентрації - кількості речовини, що утримується в одиниці об'єму повітря, приведеного до нормальних умов.

Якість  атмосферного повітря - це сукупність його властивостей, що визначає ступінь  впливу фізичних, хімічних і біологічних  факторів на людей, рослинний і тваринний  світ, а також на матеріали, конструкції  й навколишнє середовище в цілому. Якість атмосферного повітря може вважатися задовільною, якщо вміст домішок у ньому не перевищує гранично припустимих концентрацій (ГДК).

ГДК - це максимальна концентрація домішок  в атмосфері, віднесена до певного часу усереднення, що при періодичному впливі або протягом всього життя людини не має на неї і на навколишнє середовище в цілому прямого або непрямого впливу, включаючи віддалені наслідки.

Під прямим впливом розуміється нанесення  організму людини тимчасової подразнюючої дії, що викликає відчуття запаху, кашель, головний біль. При нагромадженні  в організмі шкідливих речовин  вище певної дози можуть виникати патологічні  зміни окремих органів або  організму в цілому. Під непрямим впливом розуміються такі зміни  в навколишньому середовищі, які, не маючи шкідливого впливу на живі організми, погіршують звичайні умови  перебування: уражаються зелені насадження, збільшується число мрячних днів і т.д.

 

1.2 Класифікація шкідливих речовин

 

Речовина, яка при контакті з організмом людини може викликати захворювання різної ваги або погіршення здоров’я як у процесі контакту, так і у віддалені періоди життя людини, теперішнього і наступного поколінь, вважається шкідливою.

Речовини, які забруднюють повітря, що аналізуються, є природними і штучними хімічними  сполуками; вони входять у загальну класифікацію хімічних сполук, які  присутні у системі «людина-середовище»: серед них лікарські засоби, побутові хімікати, сільськогосподарські отрутохімікати, біологічні рослинні і тваринні отрути, бойові отруйні речовини і промислові отрути, які використовуються у промисловому виробництві або виникають в його процесі.

Зараз відомо декілька мільйонів хімічних речовин  і тисячі їх синтезуються або природно продуцюються щорічно.

Прийнята  така класифікація речовин за характером впливу на організм людини:

1) загально  токсичні;

2) які  дратують;

3) які  сенсибілізують;

4) канцерогенні;

5) мутагенні; 

6) які  впливають на репродуктивну функцію. 

Крім  того, речовини класифікуються за ступенем токсичності:

 а)  надзвичайно токсичні;

б) високотоксичні;

в) помірно  токсичні;

г) малотоксичні.

Шкідлива (токсична) дія різних речовин є  результатом взаємодії організму, шкідливої речовини і навколишнього  середовища. Ця дія залежить від  кількості речовини, що потрапила  в організм, її фізичних властивостей, ступеня токсичності, тривалості надходження, хімізму взаємодії речовини. Важливе  значення мають також стать, вік, індивідуальна чутливість людини, шляхи  надходження і виділення шкідливих  речовин, їхній розподіл в організмі, метеорологічні умови і інші супутні  чинники виробничого і навколишнього середовища.

Практично всі речовини можуть виявляти токсичні властивості, завдаючи місцеві поверхневі ушкодження тканин(травма), або викликаючи захворювання після проникнення в організм(що відбувається, головним чином, через дихальні шляхи, харчовий тракт або через поверхні тіла, слизуваті оболонки і т. п.).

У дихальному тракті частки розмірами більш 5 мкм  на 75% затримуються й відкладаються верхніми дихальними шляхами(носоглоткою), деякі частки відкладаються в трахеях і бронхах, але 8% найбільш мілкодисперсних часток досягають альвеол легенів. Потім настає процес розчинення або видалення їх із легенів.

Цей шлях найбільш небезпечний, оскільки розчинні шкідливі речовини у виді аерозолів  і, особливо, газів, парів туманів  усмоктуються розгалуженою легеневою  тканиною, яка має площу більшу 100-120 м2 і надходять потім безпосередньо у кров, розносяться по всьому організму.

Основна дія шкідливих речовин – отруєння – може протікати в гострій, підгострій та хронічній формах.

Гострі  отруєння викликаються надходженням в  організм великої кількості шкідливих  речовин (при високих її концентраціях  у повітрі) і характеризуються короткочасністю дій. Підгостра форма розвивається повільніше і має більш затяжний плин. Хронічні отруєння виникають при тривалому впливі шкідливих речовин, що проникають в організм у відносно невеликих кількостях (концентраціях у повітрі).

У сучасних умовах організм людини може піддаватися  спільній(комбінованій) – одночасній або послідовній дії шкідливих  речовин при тому самому шляху  їхнього надходження. Ці дії виявляються  так:

1. Адитивна дія – сумарний ефект суміші дорівнює сумі ефектів чинних компонентів, що вказує на одно спрямованість їхньої дії.

2. Потенційована дія(синергізм) – одна речовина посилює дію іншої, у результаті спільна дія більша за адитивну; спостерігається тільки при гострому отруєнні.

3. Антагоністична дія – одна речовина послабляє дію іншої; у результаті спільна дія менше за адитивну.

4. Незалежна дія – комбінований ефект не відрізняється від ізольованої дії кожної шкідливої речовини; це – суміші продуктів згоряння і пилу та інші.

Токсичний ефект при дії однакових концентрацій шкідливих речовин може проявитися в функціональних і патоморфологічних  змінах, які з’являються на рівні  організму в цілому(патологія  або його загибель).

Зазначені зміни характеризуються відповідним  порогом(концентраціям) гострої специфічної  і хронічної дії, а загибель організму  – середньою смертельною концентрацією шкідливої речовини в повітрі ЛК50.

Основними джерелами забруднення атмосфери  є природні, промислові та побутові процеси, їх об'єднують у такі групи:

а) забруднювачі природного походження (мінеральні, рослинні, тваринні,

мікробіологічні);

б) забруднювачі, які утворюються при згорянні палива для потреб

промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх видів

транспорту;

в) забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів;

        г)забруднювачі, зумовлені згорянням  і переробкою побутових і промислових  відходів.