Виникнення людини

Тема 2. Виникнення людини. Залюднення Європи

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Всесвітня історія: Виникнення людини. Залюднення Європи. Основні теорії походження людини. Поява пралюдей, їх розселення на території Європи, і зокрема України

§ 2. Виникнення людини
1. Які міфи про утворення Всесвіту та Землі ви знаєте?
2. Чим, на вашу думку, людина відрізняється від тварини?
3. 3 уроків рідної мови в п'ятому класі вам відомо, що таке етимологічні словники. Пригадайте, що вивчає наука етимологія.
4. Що ви можете розповісти про найдавніших людей за картиною І. їжакевича «Мізинська стоянка»? Де розташоване село Мізин?
 
1. Основні теорії походження людини
Усе навколо тебе насичене життям: розмовами людей, щебетанням птахів, «дзвоном» комах. Життя вирує повсюди: у воді, на землі, у повітрі.

Як виникло й розвивалося життя? Можливо, вам, шестикласникам, здається, що це не важливо? Але людина тим і відрізняється від тварини, що мислить, прагне пізнати те, що приховане чи в глибині століть, чи в безмежжі Всесвіту.

Відтоді, коли виникло суспільство, завжди поставали питання, на які люди й досі не знайшли однозначної відповіді. Звідки ми з'явилися? Чому ми саме такі? За всю історію було створено багато теорій щодо походження людини, але серед них основними вважають такі теорії та гіпотези:

•    творіння людини Богом;
•    еволюційне походження людини;
•    позаземне походження людини.

Теорії Божого творіння світу і людини дотримується релігія. Згідно з такою теорією, світ і люди були створені Богом. При цьому кожна релігія: християнство, іслам, буддизм, синтоїзм та ін. — по-своєму викладає цю гіпотезу. Зокрема, у Біблії розповідається, що світ було створено у 3760 р. до н. є. Проте послідовники кожної з релігій мають свою точку зору щодо цього питання.

Теорію еволюційного походження людини вперше висловив англійський учений Чарлз Дарвін. У середині XIX ст. у книзі «Походження видів» він проголосив, що люди й усе живе на планеті сформувалося внаслідок поступового, дуже повільного розвитку живих організмів від найпростіших форм до сучасного вигляду. Цей процес називається еволюцією.

Нині цієї теорії дотримується більшість учених. Тобто це — наукова теорія. Навіть католицька церква визнає її цікавою. Зокрема, папа римський Пій XII ще в 1950 p. сказав, що ця теорія заслуговує на серйозний розгляд. А папа Іоанн Павло II у своєму виступі на засіданні Папської академії наук зазначив, що «церква вважає теорію еволюції серйозно обґрунтованою й підтвердженою низкою наукових фактів». Проте він додав, що душу людині міг дарувати лише Бог.   

Деякі вчені, на основі досліджень, притримуються гіпотези  космічного  походження  людини.   Вони  стверджують, що все живе на нашу планету занесено з космічного простору.

2. Поява предків людини, їхнє розселення на території Європи і, зокрема, в Україні
Тепер важко уявити, що були часи, коли людей на нашій планеті не існувало. Кілька мільйонів років тому природа була різноманітнішою, багатшою та незабрудненою.

Тваринний світ ряснів дивовижними видами, від яких нині залишилися рідкісні викопні залишки. Клімат був теплим і дуже вологим. Велетенські папороті суцільними лісами вкривали землю. Однак світ природи постійно змінювався, як змінювалися кліматичні умови. Зникали деякі види рослин, натомість розвивались інші. Подібні зміни відбувалися й серед тварин.

У дуже далекі часи з'явилися найдавніші людиноподібні мавпи — дріопітеки (із грец. drys — дерево + pithekos —- мавпа). Невеличкі, розміром із собаку, вони мешкали на деревах, тому їхні лапи призвичаїлися триматися за гілки. Така форма рук дозволяла тримати знаряддя праці. Дріопітеки були тваринами, але стали найдавнішими предками сучасних людей.

Спливали сотні тисяч років. З'являлися та зникали нові види тварин. Природа немовби «підшуковувала» вдаліші тваринні форми, які були б краще пристосовані до існування в тих умовах. Відбувався розвиток тваринного й рослинного світів, тобто тривала еволюція.

Урешті-решт, 4,5 мли років тому в природному середовищі сформувалася людиноподібна тварина, яку сучасні вчені називають австралопітек (з латин, austra-lis — південний + грец. pithekos — мавпа). Його постава, будова кістяка давали змогу ненадовго ставати на задні кінцівки. Така здатність стала необхідною, коли внаслідок скорочення площі лісів австралопітеки були змушені перейти до життя на галявинах і відкритій місцевості. Пряма хода давала змогу озиратися довкола, здалеку помічаючи небезпеку або вистежуючи здобич під час полювання. До того ж, стоячи на задніх кінцівках, вони могли передніми тримати палицю або каменюку — найпершу примітивну зброю. Це робило їх сильнішими у двобої з хижаками й допомагало вціліти в боротьбі за життя. Звичка до прямої ходи допомагала швидше пересуватися. Така форма кістяка виявилася вдалою, і австралопітеки остаточно переходять до прямоходіння. Але вони залишалися поки що тваринами, бо їхніми діями керувала не свідомість, а тваринні інстинкти.

Еволюція тривала, і близько 1,75 млн років тому з'явився ще один вид тварини, яка отримала назву \презинджантроп (латин, ргае — перед + давньоараб. zindzh — назва Східної Африки + грец. anthropos — людина).

Рухи презинджантропа ще не були усвідомленими та вправними, але ця істота прагнула пристосувати форму скельних уламків або дрючка до своїх дій. Тому в науці таку істоту назвали «людиною вмілою» (латиною «Homo habilis»). Такі людиноподібні істоти розселилися по всій Африці, почали опановувати Європу та Азію.

Шляхи, якими перші люди дісталися до території сучасної України, остаточно не з'ясовані. Дослідники вважають, що вони просувалися зі Східної Африки, де була їхня прабатьківщина, через Західну Азію та Балкани в Центральну Європу через українське Закарпаття.

Найдавнішою в Україні вважається стоянка, знайдена біля с. Королевого на Закарпатті. Пізніше прадавні люди засновують свої поселення на Десні (Мізин, Пушкарі, Мулатів), на Дніпрі (Круглик, Кирилівка), на Дністрі (територія сучасної Молдови), на Донбасі (Андросівка).

Учені не наважилися визнати «габіліса» людиною, бо їй не була притаманна праця, тобто дія на природні речі за допомогою знарядь з усвідомленням кінцевого результату. Отже, праця — це свідомі дії. Вона властива тільки людям.

3. Життя та заняття предків людини
Перші знаряддя праці були дуже примітивними. Ручними рубилами первісні люди перерубували стовбури дерев. Будуючи собі житла, вони розщеплювали кістки вбитих тварин. Палицею-копачкою розкопували землю, шукаючи їстівні коріння та ягоди, або збивали плоди з дерев. Головними заняттями первісних людей були збиральництво та полювання. У такий спосіб люди брали від природи в готовому вигляді те, що було їм потрібно. Вони робили це спільно, допомагаючи одне одному, — це робило їх сильнішими від тварин.
 
Поступово змінювався зовнішній вигляд первісних людей. Зменшувалися їхні щелепи, ікла перетворювалися на зуби, зникла паща. Вони не були вже схожі на тварин, — завдяки пошукам нових прийомів праці збільшувався обсяг мозку.
 

Розвивався і сам мозок, стаючи складнішим, що робило людей розумнішими. Потрібно зазначити, що саме праця сприяла створенню сучасної людини. Знаряддя праці вміє виготовляти лише людина. Так само, як і використовувати їх для своїх потреб.
Виготовлення знарядь постійно вдосконалювалося. Від найпростіших витворів люди поступово переходили до складніших і зручніших. За мільйони років змінювався і матеріал, з якого вони виготовлялися. Тому епоху існування найдавніших людей учені поділяють на періоди, які відрізняються матеріалом для виготовлення знарядь праці.
 
 
Наші давні предки змушені були постійно боротися за своє життя. На них чатувала небезпека від хижих звірів, загроза голодної смерті, хвороби. Більшість людей гинула, не досягнувши ЗО років, — природа давала змогу вижити тільки найсильнішим.

Збираючись у гурти, люди відчували себе захищенішими. Так утворилися первісні стада, у складі яких люди разом здобували їжу та захищали себе.

4. Удосконалення первісної людини
Ведучи нелегку боротьбу за виживання, первісні істоти пристосовувалися до тяжких умов життя. їхня праця ставала усвідомленішою. Знаряддя праці набували зручнішої форми. Водночас відбувалися зміни й із самою істотою. її зовнішність поступово втрачала тваринні риси, набувала ознак розумності. Збільшувався обсяг мозку, постава прямішала. Руки ставали коротшими й вправнішими.
 
Близько 1,5 млн років тому сформувалася істота, назва якої — пітекантроп (з грец. pithekos — мавпа + anthro-pos — людина). Його залишки знаходять тепер на території Європи. Такі ж знахідки в Азії дістали назву синантроп (з латин. Sina — Китай + anthropos — людина). Він, як і пітекантроп, був середнього зросту, міцної статури. Однак хода в нього була стійкішою — синантропи були рухливішими. Ця істота вважається вже не твариною, а людиною, бо їй було властиве вміння виготовляти знаряддя праці й користуватися ними. Пітекантропи й синантропи не вміли видобувати вогонь, але не боялися ним користуватися.

Вони вихоплювали гілки, що спалахнули від блискавки, знаходили вогонь у траві, яка займалася спекотного дня. Володіння вогнем прискорило розумовий розвиток людини. Вона навчилася підсмажувати їжу. Вогонь захищав і зігрівав серед дикої первісної природи. Його боялися тварини, а люди дивилися на багаття спокійно. Перші розумні істоти не мали, крім вогню, інших помічників, тому оберігали його, як могли, підтримували вогнища в печерах дуже довго, іноді сотні років.

1.    Назвіть основні теорії походження людини.

2.    Як і коли виникла первісна людина?

З.Як ви розумієте поняття «еволюція»? Поясніть на прикладі.

4. Дайте визначення термінам, які є в схемі та доповніть її хронологічними межами.
 

5.    Яку роль відігравав вогонь у житті первісної людини?

6.    Які види діяльності властиві пралюдям? Як це їх характеризує?

7.    Охарактеризуйте дріопітека, австралопітека, презинджантропа (на вибір) за планом: а) зовнішність; б) спосіб життя; в) житло.

8.    Гра-«екскурсія» «Серед найдавніших людей». Об'єднайтеся з товаришами в групи, оберіть «екскурсоводів». Решта виконуватимуть роль учнів молодших класів. Завдання «екскурсовода» — розповісти якомога повніше про життя найдавніших людей, використовуючи ілюстрації з підручника, карти, таблиці тощо. Завдання «учнів молодших класів» — ставити цікаві запитання «екскурсоводові».