Вплив двоокису сiрки i двокису азоту на органiзм людини, визначення величини ризику та скорочення тривалостi життя

 

По результатам  розрахунків були побудовані графіки  залежності для СВЖ від  часу перебування  в умовах забрудненого повітря для  кожної з речовин протягом 5 та 24 годин для місяців січня, квітня, липня та жовтня  представлені на рис.2.1-2.9 відповідно. Графіки залежності величини ризику від часу перебування в умовах забрудненого повітря з урахування ефекту сумації даних речовин представлений на рис.2.2. Графіки розподілу ризику від часу перебування в умовах забрудненого повітря протягом 5 та 24 годин з урахуванням сумації ЅО₂ та NO₂ представлені на рис.2.3 та 2.4 відповідно.

 

2.3 Розрахунок  ризику скорочення життя від впливу радіаційного

забруднення

     Так як ґрунти мають щільність забруднення місцевості радіонуклідами – 15 К_і/км² , і коефіцієнт типу ґрунту 0,7 величина ризику скорочення життя визначається за наступною формулою:

                                         D=K p,                                                          (2.5)

де  K-коефіцієнт, величина якого залежить від типу грунтів, переважних у регіоні проживання; він змінюється у межах від 0,2 до 0,8;

p – щільність забруднення місцевості радіонуклідами, К_і/км².

     D =0.7*15 = 105 бер

     Далі визначаємо середню  втрату часу життя за формулою:

                                        СВЖ = 5D                                                       (2.6)

  СВЖ = 5*105 =525 діб

Враховуючи 4 тижня відпустки:

        R=501/25000=0,021=21*10^-3  рік^-1

        Величина ризику дорівнює 21*10^-3  рік^-1. Вибірка в данному випадку набуває значення часового періоду (числа днів), із якого вибірка дорівнює величині:

1/ R = 1/0,021=47,6 діб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

 

В результаті отриманих результатів були побудовані графіки залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂,  NO₂ (додаток А), Графіки залежності ризику скорочення життя від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації ЅО₂та  NO₂ , (додаток Б), Графіки залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂ , NO₂  за місяці: січень, травень, серпень та жовтень (додаток В) та графіки залежності ризику скорочення життя від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації ЅО₂та  NO₂ , за січень, травень, серпень та жовтень (додаток Г).

Аналізуючи  графіки залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂,  NO₂ (рис.2.1-2.2)  виявилось, що в умовах забруднення повітря NO₂ в СВЖ є більшим.

Аналіз  графіків залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками неорганічного пилу, ЅО₂ та NO₂ за місяці січень, квітень, липень та жовтень (рис.2.4-2.7) дає змогу зробити висновок, що залежність є прямо пропорційною. Це означає, що зі збільшенням часу перебування в умовах забрудненого повітря збільшується і показник скорочення тривалості життя. При цьому внесок газу NO₂ в СВЖ є більшим. Це може бути пов'язано з тим, що NO₂ належить до II класу небезпеки і є більш небезпечнішим, ніж ЅО₂ (III клас небезпеки), а стосовно формальдегіду, хоча він також належить до ІІ класу небезпеки, його концентрації є значно меншими в атмосферному повітрі, ніж NO_2.

Аналіз  графіку залежності величини ризику СВЖ від часу (рис.2.3) робиться відносно лінії значення ризику СВЖ  1*10^-6, вище якої умови середовища вважаються небезпечними, а нижче – допустимими. Знаходиться точка перетину цієї лінії з графіком залежності величини ризику СВЖ від часу. У даному випадку це точка, що відповідає значенню часу – 20 годин, і яка належить графіку залежності величини ризику СВЖ від часу, який враховує ефект сумації SO₂ та NO₂. Отже, перебування в умовах забрудненого атмосферного повітря, є безпечним лише протягом двадцяти годин.

Аналізуючи  графіки розподілу величини ризику СВЖ по місяцях можна визначити, що за 5 годин перебування в умовах забрудненого повітря (рис 2.3) найбільш небезпечні умови середовища спостерігалися в січні, а найбільш безпечні -  у березні, а за 24 години перебування в умовах забрудненого повітря (2.3) найбільш небезпечні умови середовища спостерігалися в лютому, а найбільш безпечні в жовтні. Такі значення пов'язані зі значеннями СВЖ в цих місяцях, які були відповідно найбільшими та найменшими за рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В теперішній час спостерігається тенденція  збільшення кількості  захворювань органів дихання та онкологічних хворих внаслідок зростання забруднення атмосферного повітря. Найбільше значення мають сірковміщуючі речовини, особливо їх адитивний вплив на верхні дихальні шляхи. Виходячи з цього, визначення розміру ризику скорочення життя під впливом дії шкідливих речовин, визначення умов проживання в залежності від значення ризику та запровадження заходів щодо зменшення рівня ризику являється надзвичайно важливим завданням для забезпечення екологічної безпеки.

В курсовому  проекті були розраховані значення скорочення тривалості життя та ризик  скорочення тривалості життя в умовах, якщо повітря забруднене ЅО₂, NO₂ .Також були побудовані графіки залежності даних величин від тривалості впливу забруднювальних речовин на основі вихідних даних. Було визначено, що величини ризику скорочення тривалості життя перевищують граничне значення, а саме 10^-6, тому умови перебування людей в даній місцевості є небезпечними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Сахаев В.Г., Щербинский Б.В. Справочник по охране окружающей среды. – К.: Будівельник, 1986.
2. Журавлев В.Ф. Токсикология радиоактивных веществ. – М.: Энергоиздат, 1990.
3. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. -500 с.
4. Іванов В. И. Курс дозиметрії. – М.: Атомиздат, 1978.
5. Заиков Г.Е., Маслов С.А., Рубайло В.Л. Кислотные дожди и окружающая среда. М.: Хімія, 1991. - 142 с.
6. Екологічна безпека. Збірник методичних вказівок до практичних робіт з дисципліни “Екологічна безпека”/ А.Л. Цикало, В.А. Кузьміна. – Одеса, ОДЕКУ, 2005 р. – 49 с.
7. Цикало А. Л. Екологічна безпека: Конспект лекцій. – Одеса: Вид-во “ТЭС”, 2005. – 80 с.

8.  Шаніна Т. П. Техноекологія.-Конспект  лекцій,ОДЕКУ,2005-205с.

9.  Гейнрих  Д., Гегрт М. Экология: dtv- Atlas: Москва, «Рыбари», 2003-288с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК А

 

 

Графіки залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂,  NO₂

 

 

Рисунок 2.1- Графік залежності СВЖ від часу перебування  в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂ на протязі року

 

 

 

Рисунок 2.2- Графік залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками NO₂ на протязі року

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Б

 

Графіки залежності ризику скорочення життя від часу перебування в  умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації  ЅО₂та  NO₂

 

 

Рисунок 2.3- Графік  залежності ризику скорочення життя від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації ЅО₂та  NO₂ на протязі року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК В

 

Графіки залежності СВЖ від часу перебування в  умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂ , NO₂  за місяці: січень, травень, серпень та жовтень.

 

 

 

 

Рисунок 2.4- Графік залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂  ,NO₂  на протязі 5 та 24 годин за січень

 

 

Рисунок 2.5- Графік залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂  ,NO₂  на протязі 5 та 24 годин за травень

 

 

 

Рисунок 2.6- Графік залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂  ,NO₂  на протязі 5 та 24 годин за серпень

 

 

 

Рисунок 2.7- Графік залежності СВЖ від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками ЅО₂  ,NO₂  на протязі 5 та 24 годин за жовтень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК Г

 

Графіки залежності ризику скорочення життя від часу перебування в  умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації  ЅО₂та  NO₂ за січень, травень, серпень та жовтень.

Рисунок 2.8- Графік залежності ризику скорочення життя від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації ЅО₂та  NO₂ за січень

Рисунок 2.9- Графік залежності ризику скорочення життя від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації ЅО₂та  NO₂ за травень

Рисунок 2.10- Графік залежності ризику скорочення життя від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації ЅО₂та  NO₂ за серпень

Рисунок 2.11- Графік залежності ризику скорочення життя від часу перебування в умовах забрудненого повітря домішками  з урахуванням ефекту сумації ЅО₂та  NO₂ за жовтень