Вплив двоокису сiрки i двокису азоту на органiзм людини, визначення величини ризику та скорочення тривалостi життя

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2013 в 21:39, курсовая работа

Краткое описание

Абсолютна повна безпека не може бути гарантована нікому, незалежно від способу життя та діяльності. Кожний з нас виживає від одного до другого, зазнаючи ризику або долаючи небезпеки.
Метою проекту являється визначення впливу SO2 та двоокису азоту на організм людини, визначення ризику, скорочення тривалості життя. Як вихідні дані в роботі використані дані ГДКс.с SO2 та двоокису азоту за рік по кожному місяці.
В першому розділі курсового проекту розглядається вплив шкідливих домішок на навколишнє середовище та організм людини, дається класифікація речовин за характером впливу, за ступенем токсичності.

Оглавление

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ …………………….…….……………………………3
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
1 ВПЛИВ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ТА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ……………………………………….…6
Класифікація шкідливих речовин ………………………………...………6
Нормування якості атмосферного повітря………………………………..7
Двооксид сірки та наслідки його утворення………………………..… ..13
Двооксид азоту та наслідки його утворення……………….………...….15
2 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ РИЗИКУ СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ
ЖИТТЯ…………………………………………….……………………………..17
2.1 Порядок розрахунку ризику скорочення життя під впливом забруднюючих речовин атмосферного повітря…………………...……………………….18
2.2 Визначення величини ризику……………………………………….………21
2.3 Розрахунок ризику скорочення життя від впливу радіаційного забруднення …………………………………………………………………………...…….24
3 АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ…………….……………………….26
ВИСНОВКИ………………………………………...………….…………….…..28
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………...………………….….29

Файлы: 1 файл

КУРСОВАЯ ЭКОБЕЗОПАСНОСТЬ.docx

— 80.18 Кб (Скачать)

 

 У  випадку забруднення атмосферного  повітря першим кроком до визначення розміру концентрації, яка перевищує гранично припустимий рівень, яким є ГДКс. с. кожної речовини забруднювача, спроможної призвести до скорочення тривалості життя на визначений період часу.

Приступаючи до розгляду ризику скорочення тривалості житія, доцільно застосовувати два  поняття: узвичаєна умовно-розрахункова тривалість життя , яка дорівнює 100 рокам, а також середня тривалість життя  у сформованих природних умовах, обумовлена для населення країн  і регіонів шляхом зіставлення статистичних розподілів виживання до визначеною віку. Середня тривалість життя коливається, і в даний час складає 0,6-0,8 від  умовно розрахункової. Зазначені обставини  роблять доцільним при визначенні розміру ризику скорочення тривалості життя в умовах підвищеного забруднення  повітря враховувати імовірність  смерті і виживання на визначеному році життя (тобто їхні статистичні розподіли)[5].

При оцінці впливу забруднюючих повітря шкідливих  речовин враховуються функціональні і патоморфологічні зміни в організмі людини, а також урахування адитивності їхньої дії.

Для цього  визначають так звані діючі концентрації (ефективні, токсичні), а  також граничні концентрації. Перші викликають ознаки інтоксикації організму, при других - прояви дії шкідливих речовин  знаходяться на грані фізіологічних змін і патологічних явиш. У другому випадку для визначення скорочення тривалості життя використовусгься ГДКс.с.

Звичайно  вважають, що такою питомою концентрацією  є відношення середньої смертельної  концентрації шкідливої речовини у  повітрі до умовно-розрахункової  тривалості життя 100 років:

 

     Кзабр. = ЛК50 /365 *100 ,                                                                    (2.1) 

 

де ЛК50 – летальна доза;

     365 100 – умовно-розрахункова тривалість  життя, діб.

Далі  визначається  скорочення   тривалості  життя   (СВЖзабр.)   як відношення фактичної концентрації шкідливої  речовини (яка аналізуєть¬ся) до питомої. При цьому треба враховувати  ступінь імовірності (Qфакт) проживання людини визначеного віку в умовах зазначеної фактичної концентрації:

 

      СПЖ = Qфакт    Кфакт  / Кзабр.  ,                                                    (2.2)

 

де  Qфакт – імовірність перебування мешканця в умовах забрудненого атмосферного повітря;розраховується за формулою:

 

   Qфакт  = (Т ) *t / 100*  24,                                                               (2.3)

 

де Т  – тривалість життя, років;

t – час  перебування в умовах забрудненого  повітря, годин;

     100 – умовно-розрахункова тривалість  життя, років;

     24 – тривалість доби в годинах.

   Кфакт – фактична концентрація  забруднювальної речовини, мг/м3.

Далі  перевіряємо яку дію мають  забруднювальні речовини, які розглядаються. За умов адитивності чи потенційності дії СВЖ речовин сумуються.

Після цього  визначається ризик скорочення тривалості життя внаслідок забруднення  атмосферного повітря:

 

Rспжзабр. =  СПЖзабр. /100 * 365                                                         (2.4)

Далі  будуються графіки залежності СВЖ = f (t) і Rсвж F (t).

Тут СВЖ  забр. є функцією ступеня токсичності  шкідливої речовини та її концентрацій в атмосферному повітрі, які обумовлені природними або антропогенними джерелами. Аналогічний підхід може бути застосований і у випадку токсичної домішки у воді, грунті і т.п.

Якщо  при цьому виникає рівень концентрації, який перевищує ГДКс. с. і набуває  стійкий незворотний характер, то це вказує на те, що СПЖзабр. стає постійним  екологічним чинником і буде діяти  в напрямку збільшення СПЖпр, впливаючи  на статистику повного періоду життя  населення, що є основою визначення СПЖпр.

Слід  зазначити, що токсична дія шкідливих  речовин, які надходять в організм у процесі дихання, за інших рівних умов, на декілька порядків вище, ніж  при споживанні води і їжі, які  забруднені ними , через полегшене  транспортування їх у плазму крові.

Граничні  значення Rспжзабр. визначають на основі результатів токсикологічних досліджень. Прийнятний ризик, який дорівнює 10-6, має  місце при концентраціях у  межах ГДКсс, а ризик, який дорівнює 1 (скорочення життя на 100 років) - при ЛК50.

 Визначення  ризику для жителів регіону  в зв'язку з забрудненням атмосферного повітря (як у розрахунковому робочому режимі, так і у випадку аварій) є необхідним при проектуванні будь-яких промислових об'єктів, особливо хімічних, металургійних і нафтохімічних. У результаті виникає можливість побудови на карті місцевості майбутньої забудови ліній ізоризику Rспжзабр. з урахуванням токсичності всіх інгредієнтів пилегазових викидів в атмосферне повітря, а також троянд вітрів, висоти розташування джерел, і обсягу викидів. Висока трудоємність побудови таких схем і карт потребує ведення моніторингу і використання відповідних програм для комп'ютерного визначення розміру ризику [5].

 

2.2 Визначення  величини ризику

        Мешканець зони добровільного  відселення з 20 років на протязі  5 годин знаходиться в умовах  атмосферного повітря. Функціонування  підприємства і створення автотранспортної  системи викликало періодичне  підвищення загазованості атмосфери. Ґрунти мають характеристики щільність забруднення місцевості радіонуклідами – 15 Кі/км2 , ґрунти характеристики – 0,7. Щорічно від’їджає у відпустку на 4 тижня.

Визначити ризик скорочення тривалості життя  в умовах забруднення атмосферного повітря за місяцями та рік, та від  проживання в умовах радіаційного забруднення.

Розрахунок: 

1. Розраховуємо  ризик скорочення тривалості  життя в умовах забруднення атмосферного повітря.

Дані  розрахунки проводилися згідно з  вихідною інформацією, яка надається табл. 2.1.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Вихідні дані

Місяць 

Концентрація ЅО2

Концентрація NO2

1

2

3

Січень

0,066

0,098

Лютий

0,075

0,094

Березень

0,061

0,083

Квітень

0,066

0,088

Травень

0,070

0,098

Червень

0,064

0,096

Липень

0,064

0,095

Серпень

0,061

0,091

Вересень

0,065

0,083

Жовтень

0,059

0,086

Листопад

0,067

0,082

Грудень

0,066

0,084

С. р. річна

0,05

0,085


Людина  знаходиться 20 років на протязі 5 годин в умовах атмосферного повітря.

Визначаємо  питому концентрацію кожного з забруднювачів  згідно з формулою (2.1):

К забр.SO2 = ЛК50 /36500 = 5000/36500 = 0,137 мг/(м3*діб)

К забр.NO2 = ЛК50 /36500 = 25000/36500 = 0,685 мг/(м3*діб)

Розраховуємо  імовірність перебування людини в забрудненому повітряному середовищі для 5 та 24 годин за формулою (2.3):

Qфакт= 20*5/ 100*24 = 24 доби

Qфакт = 20*24 / 100*24 = 0,2 діб

Визначаємо  скорочення тривалості життя від  впливу кожного з забруднювачів згідно з формулою (2.2). Далі розраховуємо розмір ризику скорочення життя за формулою (2.4). Але враховуючи те, що двооксид сірки та двооксид азоту  володіють ефектом сумації, то при розрахуванні розміру ризику скорочення життя, необхідно замінити у формулі 2.4 СВЖзабр  на СВЖ∑забр цих речовин.

СВЖ∑забр = СВЖзабр SO2 + СВЖзабр NO2

 Результати  розрахунків СВЖ від впливу  кожного з забруднювачів і  розрахунки СВЖ з урахуванням ефекту сумації двооксиду сірки та двооксиду азоту, представлені в таблицях 2.2-2.3. Результати розрахунків розміру ризику скорочення тривалості життя представлені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.2 - Результати розрахунку середньої втрати життя (СВЖ) для кожної з забруднюючих речовин

Місяць

СВЖзабр. ,діб

SO2

NO2

5

24

5

24

Січень

0,129

0,606

0,087

0,408

Лютий

0,113

0,533

0,09

0,426

Березень

0,139

0,656

0,102

0,482

Квітень

0,129

0,606

0,097

0,455

Травень

0,121

0,571

0,087

0,408

Червень

0,133

0,625

0,089

0,417

Липень

0,133

0,625

0,089

0,421

Серпень

0,139

0,656

0,093

0,44

Вересень

0,131

0,615

0,102

0,482

Жовтень

0,144

0,678

0,099

0,465

Листопад

0,127

0,597

0,104

0,488

Грудень

0,129

0,606

0,101

0,476

С. р. по КЗП

0,121

0,23

0,095

0,062


Таблиця 2.3 - Результати розрахунку середньої втрати життя (СВЖ) з урахуванням  адитивності дії двооксиду сірки та двооксиду азоту

Місяць

∑СВЖ., діб

5

24

Січень

0,216

1,014

Лютий

0,203

0,959

Березень

0,241

1,138

Квітень

0,226

1,061

Травень

0,208

0,979

Червень

0,222

1,042

Липень

0,222

1,046

Серпень

0,232

1,096

Вересень

0,233

1,097

  Жовтень

0,243

1,143

Листопад

0,231

1,085

Грудень

0,23

1,082

Сер.річне по КЗП

0,216

1,062


 

Таблиця 2.4- Результати розрахунку ризику (R) скорочення тривалості життя з урахуванням ефекту сумації SO2 і NO2

Місяць

Показник

R SO2 та NO2

5

24

Січень

5,88*10-6

2,78*10-5

Лютий

5,67*10-6

2,63*10-5

Березень

6,69*10-6

3,12*10-5

Квітень

6,16*10-6

2,91*10-5

Травень

5,88*10-6

2,68*10-5

Червень

6,08*10-6

2,85*10-5

Липень

6,08*10-6

2,86*10-5

Серпень

6,35*10-6

3,01*10-5

Вересень

6,38*10-6

3*10-5

Жовтень

6,66*10-6

3,13*10-5

Листопад

6,33*10-6

2,97*10-5

Грудень

6,27*10-6

2,96*10-5

Сер. річне по КЗП

6,20*10-6

2,91*10-5

Информация о работе Вплив двоокису сiрки i двокису азоту на органiзм людини, визначення величини ризику та скорочення тривалостi життя