Шпаргалка по "Истории экономики"

Економічна думка України (як і Росії) тієї доби здебільшого відрізнялася від західноєвропейських меркантилістських концепцій широтою й оригінальністю підходу до розв’язання багатьох питань, зокрема суті багатства та його джерел, ролі промисловості в економіці країни тощо.

У цілому меркантилізм (особливо на другому етапі свого роз­витку) мав історично прогресивний характер. Значення теорії «торгового балансу» полягало в тім, що вона пропонувала більш зріле
та ефективне вирішення економічних проблем періоду первісного нагромадження капіталу та мануфактурного капіталізму. Активне сальдо «торгового балансу» справді було важливим джерелом
збагачення буржуазії, до того ж постійним і надійним, не зв’яза-
ним із випадковостями політичного життя та адміністративної
діяльності. Це значить, що пізні меркантилісти, відкривши одне
з важливих джерел нагромадження капіталу, правильно розуміли економічні завдання своєї епохи, оскільки час промислових переворотів іще не наспів.

46

[1] Хрестоматия по истории древнего Востока. — Ч. I. — М., 1980. — С. 31.

[1] Феоктистов В. Философские и общественно-политические взгляды Сюнь-цзы: Исследование и перевод. — М., 1976. — С. 202—203.

[1] Древнекитайская философия: Собрание текстов в двух томах. — Т. 1. — М., 1972. — С. 180.

[1] Штейн В. М. Гуань-цзи: Исследование и перевод. — М., 1959. — С.258, 303.

[2] Там само, с.282.

[1] Ксенофонт. Киропедия. — М., 1976. — С. 188.

[1] Аристотель. Сочинения. — Т.4. — М., 1983. — С. 236, 377, 380, 384, 386, 401, 608.

[2] Там само, с. 392—393, 395.

[1] Аристотель. Сочинения. — Т. 4. — С. 156.

[2] Там само, с. 157.

[1] Див.: Катон М.П. Земледелие. — М.; Л., 1950. — С. 7, 8, 15.

[1] Див.: Катон М.П. Земледелие. — С. 11, 12.

[1] Варрон. Сельское хозяйство. — М.; Л., 1963. — С. 42.