Сучасна монетарна політика в Україні

Національним  банком України з квітня 2009 року було започатковано встановлення офіційного курсу гривні щодо долара США на рівні середньозваженого курсу продавців і покупців на міжбанківському

валютному ринку  України за попередній робочий день з можливим відхиленням ±2%. Це було одним із зобов’язань України в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом (МВФ) програми “стенд-бай”.

Національний  банк України ретельно дотримується цього та інших своїх зобов’язань  у рамках співпраці з МВФ.

Звичайно, в роботі по забезпеченню рівноваги на валютному ринку в посткризовий період значну стабілізаційну роль відіграли міжнародні резерви. Утім, навіть за складних умов Національному банку вдалося мінімізувати обсяги втрат міжнародних резервів. Достатньо сказати, що на кінець квітня 2012 року обсяг міжнародних резервів України був майже таким самим, як на початок 2009 року (Рис. 2.4). І це при тому, що впродовж 2011—2012 рр. Україна не отримувала кредитів від МВФ й інших міжнародних інституцій, таких, як Світовий банк та ЄС. Натомість у 2012 році вже розпочалося повернення кредитних коштів МВФ.

Рис. 2.4 Динаміка міжнародних резервів у 2009-2012 рр.

Наразі  валютний ринок перебуває в збалансованому стані без активної стабілізуючої  участі Національного банку, що відбувається завдяки стійкій тенденції до поліпшення платіжного балансу в 2012 році. Зокрема, в березні 2012 року відбулося повернення до додатного сальдо платіжного балансу в розмірі 375 млн. доларів США. Це зумовлювалось як скороченням дефіциту поточного рахунку, так і зростанням чистого припливу капіталу за фінансовим рахунком платіжного балансу.

Монетарні заходи не можуть бути ефективними у випадку масового погіршення очікувань учасників ринку. Тож в окремих випадках для стабілізації ситуації на валютному ринку Національний банк був змушений вдаватися до нетрадиційних та адміністративних заходів. Таких, наприклад, як усім відома “паспортизація” готівкових валюто обмінних операцій. І хоча подібні заходи звичайно викликають жваві дискусії, проте “паспортизація” була вельми ефективною. Так, якщо чистий середньоденний попит на іноземну готівку з боку населення у вересні 2011 року становив 96 млн. доларів США, то в грудні — вже 34 млн. доларів США, а у квітні 2012 року зменшився до близько 10 млн. доларів США (Рис. 2.5).

Рис. 2.5. Середньоденні показники готівкового валютного ринку в Україні 2010-2012 рр.

Зменшення рівня інфляції та стабілізація ситуації на валютному ринку створили сприятливе підґрунтя для подальших позитивних змін на грошово-кредитному ринку. Зокрема, поліпшилася динаміка депозитів населення, яка є одним із головних індикаторів довіри до дій центрального банку.

У 2011 році було прийнято чотири важливих законопроекти:

— “Про підвищення прозорості банків”;

— “Про нагляд на консолідованій основі”;

— “Про захист прав кредитора”, “Про особливості корпоративного управління в банках” (прийнято у першому читанні).

При цьому  всі вони були відпрацьовані з  банківською спільнотою та міжнародними фінансовими організаціями. Також проведено значну роботу щодо вдосконалення законодавчого та правового поля, яке регулює питання списання неякісних активів. Також варто сказати про реформу системи гарантування вкладів населення, яка, серед іншого, запроваджує ефективніші механізми виведення неплатоспроможних банків із ринку

Завдяки стабілізації інфляційної ситуації Національний банк отримав змогу  активніше надавати імпульси процесам кредитування шляхом застосування монетарних механізмів та інструментів. Ще наприкінці 2011 року Національний банк України розпочав активніше підтримувати ліквідність банків через механізми рефінансування. У 2012 році було збільшено терміни та скасовано окремі обмеження на здійснення операцій прямого РЕПО.

Активно використовуються Національним банком і процентні важелі впливу. Навіть у вельми складному

2011 році НБУ вдалося сприяти забезпеченню стабільності грошової одиниці, не вдаючись до підвищення облікової ставки (яка є головним орієнтиром вартості грошей на ринку), а також щоденних ставок рефінансування овернайт. У 2012 ж році Національний банк уже тричі знижував ставки за своїми активними операціями — кожного разу на 0.25 відсоткового пункту. Також з 23 березня 2012 року на 0.25 відсоткового пункту (до 7.5% річних) зменшено облікову ставку.

Національний  банк поступово надає банкам змогу  гнучкіше управляти своєю ліквідністю шляхом зменшення частки обов’язкових резервів, яка має зберігатися на окремому рахунку в Національному банку України. У грудні 2011 року ця частка була зменшена зі 100% до 70%, з квітня 2012-го — до 60%, а з червня — до 50% (Рис. 2.8).

Рис. 2.8 Динаміка деяких показників ліквідності банківської системи України в 2011-2012 рр.

Утім, як свідчить досвід провідних економік світу, значні ресурси для інвестування проектів економічного розвитку акумулюються завдяки механізмам фондового ринку. Тому Національний банк у міру можливостей надає уряду сприяння в питаннях розвитку фондового ринку. Ще наприкінці 2011 року Міністерство фінансів України за активної підтримки Національного банку України розширило інструментарій внутрішніх державних запозичень. До традиційних ОВДП були додані інструменти з індексацією їх вартості відповідно до змін курсу гривні щодо долара США, а також облігації, номіновані в іноземній валюті. Ці інструменти мають попит серед учасників ринку. За допомогою індексованих паперів із жовтня 2011 року до травня 2012 р. до державного бюджету було залучено коштів на суму понад 10 млрд. грн. Розміщення ОВДП в іноземній валюті з грудня 2011 року до травня 2012 р. дало змогу залучити до бюджету понад 1 млрд. доларів США та близько 0.3 млрд. євро.

З метою розширення кола потенційних інвесторів у державні облігації України Національний банк як депозитарій державних цінних паперів суттєво вдосконалив технічні аспекти укладення угод з ОВДП. Завдяки змінам до Положення “Про депозитарну діяльність” (які набули чинності з 21 травня 2012 р.) учасники ринку отримують доступ до сучасних технологій, які базуються на нет тингових розрахунках за операціями купівлі-продажу цінних паперів.

Також Національний банк України значні резерви для  розвитку ринку державних цінних паперів вбачає в залученні на нього фізичних осіб. На наш погляд, державні цінні папери є вельми цікавою  альтернативою для вкладення  коштів населення, оскільки мають низький  ризик та високу дохідність [15, c. 3-6].

 

2.2. Аналіз «Основних засад грошово-кредитної політики на 2012 рік»

Радою Національного банку України на основі пропозицій Правління Національного банку було ухвалено Основні засади грошово-кредитної політики на 2012 рік. Розглянемо основні принципові положення даного документа.

Змінами до Закону України “Про Національний банк України” чітко визначено досягнення та підтримку цінової стабільності в державі пріоритетом грошово-кредитної політики. Відповідно меті щодо досягнення інфляційного орієнтира мають підпорядковуватись усі інші цілі та завдання грошово-кредитної політики.

Правові зміни фактично започаткували перехід  до монетарного режиму, який базується  на ціновій стабільності. Варто наголосити, що таке завдання було визначене ще в Основних засадах грошово-кредитної  політики на 2009 рік. Проте в умовах загострення економічної та фінансової кризи реалізацію цього завдання було вирішено відкласти. При цьому до уваги бралися такі чинники:

— по-перше, монетарний режим, що базується на ціновій стабільності, може бути ефективним лише за умови наявності стійкої фінансової системи, а в період загострення кризи це малоймовірно;

— по-друге, в умовах фінансової кризи значно зростає потреба у підтримці ліквідності банків, що може суперечити меті досягнення цінової стабільності.

Зміна економічних  та правових умов знову робить актуальним розгляд питання щодо реалізації грошово-кредитної політики з використанням монетарного режиму, котрий базується на ціновій стабільності. Водночас в умовах незавершеності процесу лібералізації цін досягнення інфляційних цілей має передбачати тісну координацію дій Національного банку та уряду

У цьому  контексті ще в 2010 році схвалено Спільний план Кабінету Міністрів України та Національного банку України щодо переходу до режиму, який базується на ціновій стабільності. Цим документом, зокрема, передбачено вжиття заходів щодо:

• визначення середньострокових орієнтирів стосовно інфляції;
• створення високоліквідного та високоефективного фінансового ринку;
• збалансування державних фінансів;
• проведення виваженої соціальної політики та подальшої лібералізації процесів ціноутворення.

Застосування  режиму, що базується на ціновій  стабільності, передбачає визначення конкретних інфляційних цілей, досягненню яких має сприяти грошово-кредитна політика. Після внесення змін до Закону України “Про Національний банк України” поняття “цінова стабільність” передбачає утримання низьких і стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін, у середньо строковій перспективі (від трьох до п’яти років). Зважаючи на це, кількісна ціль щодо інфляції має визначатися насамперед на середньострокову перспективу.

Стаття 24 Закону України “Про Національний банк України” також встановлює, що при розробленні Основних засад грошово-кредитної політики використовуються макроекономічні показники, розраховані Кабінетом Міністрів України. В даний час усі органи влади працюють над виконанням Програми економічних реформ на 2010—2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, розробленої Комітетом з економічних реформ при Президентові України. В програмі одним із найважливіших індикаторів успіху розвитку фінансового сектору визначено досягнення рівня інфляції 5—6% до 2014 р. (Рис. 2.9).

Новий монетарний режим має на меті ефективне використання механізмів курсоутворення для досягнення цілей та завдань грошово-кредитної політики. З одного боку, це передбачає запровадження більшої гнучкості обмінного курсу гривні, що має на меті не лише посилення дієвості інших монетарних інструментів та механізмів, а й запобігання створенню передумов для повторного накопичення тих ризиків, які призвели до фінансової кризи 2008—2009 років.

 

Рис. 2.9. Урядовий прогноз зростання індексу споживчих цін ті середньострокові цілі щодо інфляції у 2011-2014 рр.

За гнучкого курсоутворення динаміка обмінного  курсу здебільшого визначається об’єктивними чинниками співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку. Це не лише сприятиме зменшенню системних ризиків та зниженню рівня доларизації економіки, а й позитивно позначатиметься на спроможності Національного банку України реалізовувати грошово-кредитну політику.

З другого боку, навіть в умовах більшої гнучкості динаміка обмінного курсу гривні має залишатися керованою і не генерувати додаткові ризики для економіки та фінансово-кредитної сфери.

При цьому  слід враховувати, що:

— по-перше, рівень доларизації активів та зобов’язань суб’єктів економіки України хоча й має тенденцію до зменшення, але ще лишається на досить високому рівні (Рис. 2.10). Значна доларизація може спровокувати кризові прояви у разі суттєвої та непередбачуваної зміни обмінного курсу;

Рис. 2.10. Рівень доларизації кредитів та депозитів у 2007-2011 рр.

— по-друге, динаміка обмінного курсу досі лишається значним чинником впливу на інфляційні процеси як через ціну імпортованих товарів, так і внаслідок формування в суспільстві інфляційних очікувань. За таких умов динаміка обмінного курсу гривні має бути контрольованою та узгоджуватися з інфляційними цілями. Також з метою запобігання виникненню ажіотажних проявів та погіршенню очікувань курсова динаміка має бути прогнозованою. Це передбачає її підтримку з боку Національного банку України в разі, якщо очікування економічних агентів не збігаються з реальним станом справ на валютному ринку;

— по-третє, одним з актуальних завдань щодо забезпечення монетарної та фінансової стійкості є підтримання на обґрунтованому рівні міжнародних резервів України. Їхній обсяг нині ще не можна вважати достатнім для успішної протидії можливим внутрішнім і зовнішнім шокам, а також забезпечення зовнішньої ліквідності й платоспроможності країни. Це потребує від Національного банку України навіть в умовах стабільної ситуації на валютному ринку та вжиття заходів щодо посилення курсової гнучкості одночасно виходити на ринок з інтервенціями з метою збільшення обсягу міжнародних резервів.

Таким чином, посилення курсової гнучкості не має означати повне усунення Національного  банку України з валютного  ринку як гравця та як регулятора обмінного  курсу гривні.

У 2012 році вагомою залишатиметься роль кількісних показників грошової пропозиції як проміжних  орієнтирів грошово-кредитної політики. Здійснені на базі офіційних прогнозів  уряду розрахунки дають підстави прогнозувати темпи приросту обсягу монетарної бази за умови реалізації оптимістичного сценарію розвитку економіки — до 16%, а песимістичного — до 12%. (Рис. 2.11).

Утім, Національний банк вживатиме заходів щодо посилення  процентних важелів впливу, які в перспективі мають набути статусу проміжних орієнтирів та головного інструменту грошово-кредитної політики. Проте ефективність процентного каналу трансмісійного механізму безпосередньо залежить від ефективної роботи фінансового сектору, зокрема його фондового сегмента.

Зважаючи  на це, особлива увага має приділятися  питанням забезпечення стійкості фінансової системи, а також розвитку та інституційному вдосконаленню фондового ринку