Сучасна монетарна політика в Україні

 

Черкаський  інститут банківської справи Університету банківської справи

Національного банку України (м. Київ)

 

 

 

 

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Гроші та кредит»

 

на тему: Сучасна монетарна політика в  Україні

 

 

 

Студента__III курсу ___  групи ФБС-310___

галузь  знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напрям підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»    

_______________Гаменка  О.М._______________

^{(прізвище  та ініціали)}

Керівник           д.е.н., доцент    Ткаченко Н.В.

^{(посада, вчене  звання, науковий  ступінь, прізвище  та ініціали)}

Національна шкала _____________________

Кількість балів: ________Оцінка:  ECTS _____

 

 

 

Члени комісії: ______________   Ткаченко Н.В.

^{(підпис)  (прізвище та ініціали)}

______________  Мартюшева Л.С.

^{(підпис)  (прізвище та ініціали)}

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Черкаси - 2012 рік

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………. …………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ……………….5

1.1. Суть, цілі і завдання монетарної політики як складової частини економічної політики держави…………………………………………………………………….5

1.2. Види та інструменти монетарної політики…………………………………..10

1.3. Розвиток інституційно-правових засад проведення монетарної політики в Україні………………………………………………………………………………14

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАНОГО СТАНУ ТА ПРОБЛЕМ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ……………………………………………………………..22

2.1. Реалізація монетарної політики у 2009-2011 роки…………………………..22

2.2. Аналіз  «Основних засад грошово-кредитної політики на 2012 рік»……….29

2.3. Основні проблеми монетарної політики України…………………………...35

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ……………………………………………………………..39

3.1. Зарубіжний досвід проведення грошово-кредитної політики в контексті можливостей його використання в Україні………………………………………39

3.2. Напрямки поліпшення монетарної політики України...…………………….44

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..54

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У сучасних умовах, при подальшому переході України  до ринкової економіки, роль обґрунтування  сутності монетарної політики в системі державного регулювання помітно зростає. Вона спрямована на стимулювання сталого економічного розвитку держави та, на цій же основі, на підвищення добробуту суспільства.

Головною метою  монетарної політики України є забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні. Її ефективність визначається, в першу чергу, збалансованістю попиту та пропозиції на гроші, контролем над грошовим обігом, структурою та динамікою грошових агрегатів.

Від ефективності монетарної політики держави залежать її основні макроекономічні завдання. Стабілізація сфери грошового обігу як невід’ємної складової стійкого зростання економіки України зумовлює потребу в розробці середньострокової стратегії здійснення грошово-кредитної політики. Її формування в умовах ринкових трансформацій в Україні - доволі складний процес, який вимагає пошуку нових механізмів реалізації, відповідно до умов соціально-економічного розвитку держави. При розробці та реалізації монетарної політики дуже важливим є врахування значного світового досвіду.

Дана тема є  дуже актуальною, тому що українська економіка  зараз знаходиться на перехідному  етапі розвитку і вибір правильної монетарної політики матиме великий вплив на подальше її економічне зростання.

Дослідженням монетарної політики та розробкою теоретичних засад сучасних систем грошово-кредитного регулювання займалися такі відомі зарубіжні вчені, як Дж. Кейнс, Т. Крамп, Р. Манделл, Дж. Тобін, С. Фішер, М. Фрідмен, Ф. Мишкін, М. Кінг, О. Росте, Є. Хансен тощо. В Україні цьому питанню були присвячені роботи А. Гальчинського, В. Міщенка, Н. Гребеник, О. Кузнєцової, В. Лисицького, В. Ющенка, В. Стельмаха, С. Буковинського, О. Шарова, А. Гриценка, Т. Кричевської тощо.

Проблематика монетарної політики знайшла відображення у працях вітчизняних науковців, серед яких варто виділити, О. А. Данилишина, О. Дзюблюка, М. І. Звєрякова, В. В. Коваленко, О. В. Костюка, І. О. Лютого, С. М. Савлука, А. В. Сомика тощо.

Метою даної курсової роботи є визначення загальної суті монетарної політики, дослідження її сучасного стану в Україні та виявлення перспектив розвитку.

Предметом дослідження являється сукупність теоретичних питань, фінансових механізмів та практичних інструментів монетарної політики України.

Об’єктом даної роботи є процес здійснення монетарної політики.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення  наступних завдань:

• дослідження сутність поняття монетарна політика, її основних цілей та завдань;
• дослідження видів та інструментів монетарної політики України;
• розгляд етапів розвитку інституційно-правових засад проведення монетарної політики в Україні;
• проведення аналізу реалізації монетарної політики України в 2009-2011 роках та «Основних засад грошово-кредитної політики на 2012 рік»;
• визначення основних проблем монетарної політики України;
• узагальнення зарубіжного досвіду стосовно проведення грошово-кредитної політики;
• виказ рекомендацій щодо поліпшення монетарної політики України.

У курсовій роботі використовуються такі методи дослідження:

індукції, дедукції, системного аналізу і синтезу, статистичний, графічний, аналітичного обґрунтування, порівняння.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

1. Суть, цілі і завдання монетарної політики як складової частини економічної політики держави

Ринкова економічна система функціонує завдяки механізму макроекономічного  регулювання, в якому ключовим елементом є держава. Для впливу на національну економіку держава використовує різноманітний інструментарій. Економісти виділяють дві принципово відмінні групи таких інструментів: правові (чи адміністративні) та економічні. Правові інструменти включають нормативні акти, які визначають права та обов’язки юридичних і фізичних осіб в економіці. Ці нормативні акти торкаються значного кола законодавчих положень стосовно власності, підприємництва, цін, податків та інших економічних понять і категорій. Законодавчі акти доповнюються адміністративним інструментарієм виконавчих органів влади різних рівнів. Економічний інструментарій макроекономічного регулювання включає державний бюджет з його податками та видатками, пропозицію грошей, кредитування тощо. Нині економісти у своїй більшості виділяють два основні види економічного інструментарію - фіскальну і монетарну політику.

Згідно із Законом України  «Про Національний банк України», монетарна  політика - комплекс заходів у сфері  грошового обігу та кредиту, спрямованих  на забезпечення стабільності грошової одиниці України через використання визначених цим Законом засобів та методів [1, ст 1].

Але в економічній літературі існує декілька визначень поняття  «монетарна політика», тому що різні  вчені трактують його по-різному.

На думку А. М. Мороза, «монетарна політика - сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного росту, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і збалансування платіжного балансу» [2, с. 74].

М. І. Савлук під монетарною політикою розуміє «комплекс  взаємопов’язаних, скоординованих заходів держави у сфері грошового обігу і кредиту, спрямованих на забезпечення стійкого, ефективного функціонування економіки, зокрема, на регулювання пропозиції грошей з метою стабілізації товарних цін, обсягів виробництва і зайнятості, процента, курсу національної грошової одиниці, згладжування коливань кон’юнктури ринків» [3, с.179].

М. Ф. Пуховкіна вважає, що «під монетарною політикою розуміють комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення певних цілей, заходів щодо регулювання грошового ринку, які проводить держава через свій центральний банк, а державне регулювання економіки за допомогою грошово-кредитних інструментів є впливом на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, а саме кількість і ціну ( процентну ставку) позичкового капіталу, щоб відповідно до цілей державної економічної політики впливати на попит і механізми використання позичок у народному господарстві» [4, с.133].

В економічному словнику, за редакцією А. Н. Азріліяна визначається, що монетарна політика включає в  себе сукупність заходів у сфері  грошового обігу та кредиту, що направлені на регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості та вирівнювання платіжного балансу. Грошово-кредитна політика є  одним із найважливіших методів  втручання держави в процес відтворення [5, с.529].

Можна вважати, що найбільш повним є визначення дане І. О. Лютим, за яким «економічна сутність монетарної політики полягає в сукупності економічних  та адміністративних заходів держави  і Національного банку, спрямованих  на використання економічних інструментів грошово-кредитного механізму для  здійснення впливу на суб’єктів грошово-кредитного ринку з метою стабілізації національної грошової одиниці, регулювання пропозиції грошової маси, ліквідності та кредитоспроможності  банківських інститутів для забезпечення необхідного економічного зростання, зайнятості й стримування інфляційних  процесів» [6, с.20].

Монетарна політика здатна успішно  боротися з багатьма економічними проблемами. Однак її ефективність залежить від  багатьох чинників, серед яких чи не найважливішим є правильний вибір її цілей. Їх поділяють на три групи: стратегічні (загальноекономічні), проміжні та тактичні  [7]. Вони мають певну ієрархію, тобто досягнення цілей нижчого щабля  повинно бути підпорядковане завданням вищого (рис. 1.1 ) [8, c. 198].  Така взаємозалежність вимагає постійного узгодження механізмів досягнення цілей грошово-кредитної політики. Не досягнувши цілей нижчого рівня, не можливо досягнути цілі вищого [9, c. 151].

Рис 1.1 Ієрархія цілей грошово-кредитної політики

Існують різні бачення стратегічних цілей монетарної політики. Єдиного  погляду на проблему їх визначення в економічній літературі немає. Одні економісти дотримуються думки, що вищою метою монетарної політики має бути тільки стабільність цін. Р. Дорнбуш і С. Фішер називають дві стратегічні (кінцеві) цілі: темпи інфляції та рівень безробіття. Інші економісти збільшують коло стратегічних цілей монетарної політики, зазначаючи, що вища кінцева мета грошово-кредитної політики полягає в забезпеченні стабільності цін, повної зайнятості та зростання реального обсягу виробництва. Деякі дослідники економічної теорії додають ще й рівновагу платіжного балансу.

Підсумовуючи, можна виділити по пунктам найбільш повний перелік стратегічних цілей стабілізаційної монетарної політики. Це:

• стабільне економічне зростання;
• повна зайнятість ресурсів;
• стабільний рівень цін;
• рівновага платіжного балансу.

Проте центральний банк не може прямо  впливати на обрану ціль. У кожній конкретній економічній ситуації він обирає комплекс змінних, досягнувши певного рівня яких, можна реалізувати бажану ціль. Їх називають проміжними змінними, чи проміжними завданнями. До них належать:

• грошова маса в національній економіці;
• відсоткова ставка;
• курс національної валюти.

Проміжні  змінні прямо пов’язані з рівнем зайнятості та цінами.

Об'єктами монетарної політики, на які найчастіше спрямовуються її регулятивні заходи, є згадані вище проміжні змінні грошового ринку. Головним суб’єктом монетарної політики є центральний банк країни, в Україні - це Національний банк України. Як передбачено Конституцією України (стаття 100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Крім НБУ, у формуванні грошово-кредитної  політики беруть участь інші суб’єкти - Міністерство фінансів, Міністерство економіки, уряд, Верховна Рада України. Органи виконавчої і законодавчої влади визначають основні макроекономічні показники, які слугують орієнтирами для формування цілей грошово-кредитної політики (обсяг ВВП, розмір бюджетного дефіциту, платіжний і торговельний баланси, рівень зайнятості та ін.), Верховна Рада.

Монетарна політика має свої особливі інструменти і способи впливу на національну економіку, які мають доволі складний механізм дії. Тому сьогодні економічна наука називає як її безперечні переваги, так і недоліки.

          До переваг монетарної політики можна зарахувати:

•   відсутність так званого внутрішнього лагу.

Внутрішній лаг являє собою  проміжок часу між моментом усвідомлення певної макроекономічної проблеми в державі і моментом здійснення заходів щодо її вирішення. Наприклад/ рішення про купівлю чи продаж державних цінних паперів приймається центральним банком швидко, а оскільки такі цінні папери в розвинутих державах є високоліквідними і безризиковими, то вони будуть швидко реалізовані банкам і населенню;

• відсутність ефекту витіснення, який простежується внаслідок дії фіскальних інструментів.

Стимулювальна фіскальна політика, яка застосовується у фазі економічного спаду, веде до зростання відсоткових  ставок, що має наслідком витіснення інвестицій, а також інших чутливих до динаміки відсоткової ставки компонентів сукупного попиту. Натомість стимулювальна монетарна політика веде до зниження відсоткових ставок, тому в кінцевому результаті досягається зростання обсягу національного виробництва і рівня зайнятості;