Стан та напрями удосконалення обліку грошових коштів на рахунках в банку

Міністерство  освіти і науки України

Вище професійне училище №41 м. Тульчина

 

 

 

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

НА ТЕМУ:

« Стан та напрями удосконалення обліку грошових коштів на рахунках в банку »

(на прикладі ПП „ Зоря”)

 

 

 

 

Виконала учениця

IV курсу 42 – Б групи

Наумович Іванна Юріївна                                                                              

 Керівник:  Подгорна Л.В.

                                                  Дата підготовки роботи ______ 2009 р.

Дата захисту роботи _____ 2009 р.

Оцінка__________

 

 

План

Вступ

1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організації облікової роботи
2. Загальні положення обліку грошових коштів на рахунка в банку

3. Документування господарських операцій на рахунках в банку

  4. Облік коштів на рахунках в банку в національній валюті

       4.1 Облік коштів на рахунках в банку в іноземній валюті

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

           Додатки

 

ВСТУП

Ефективна банківська система  – одна з найважливіших складових  ринкового механізму. Без сучасного механізму кредитування, розрахунків, без усього спектру банківських послуг неможливо навіть уявити собі економіку країни ринкового типу. Перехід до ринкової економічної системи в Україні зумовлює адекватні зміни у кредитно-фінансовій сфері. Специфіка ринкової трансформації економіки у постсоціалістичних країнах ставить особливості вимоги до реформування кредитної системи. Зміни у ній повинні відбуватися не лише як наслідок реформування інших сфер економіки і передусім відносин власності. Перед банківською системою поставлене значно важливіше завдання: самій подавати імпульси, стати у ряді випадків не наслідком, а першопричиною ринкової трансформації і створити додаткові можливості для ринкових змін у інших сферах економічних відносин. Тому банківські установи сприймаються у нас як флагмани ринкових перетворень, які несуть у собі нові ідеї і надають можливості змінювати іншим суб’єктам економіки.

Тому важко переоцінити  значення монографії, яка досліджує  саме зазначені процеси. Можна говорити про завершення початкового етапу створення банківської  системи України та певні результати її функціонування. Тому важливо оцінити зміни, що відбулися протягом 90-х років у кредитно-фінансовій сфері нашої економіки, підбити підсумки, зробити порівняльний аналіз з відповідними змінами в інших постсоціалістичних країнах та окреслити коло проблем у цій сфері на майбутнє.

Монографія С.А. Циганова містить аналіз структури банківської  системи, функціонального взаємозв’язку  її елементів. У ній піднято комплекс проблем, пов’язаних із формуванням оптимальної структури банківської системи в Україні: необхідності змін у нераціональній регіональній структурі банківської системи; висвітлено диспропорцію між темпами ринкових перетворень у банківській та виробничій сферах за умов штучного роздержавлення та приватизації власності; повільного розвитку банків за участю іноземного капіталу; монополізму, що склався у банківській сфері; недостатньої загальної кількості комерційних банків ринкового типу і низької насиченості банківської  мережі; відсутності досконалої законодавчо-правової бази. Що регулює банківську діяльність.

Другий розділ присвячений  висвітленню концептуальних та інституційних  основ грошово-кредитної політики. Автор детально розглядає їх механізм, особливості його функціонування в Україні та напрями підвищення ефективності. Особливе значення надається регулюванню грошового обігу у сучасних умовах, пошуку шляхів підвищення сталості національної валюти. Зокрема автор детально аналізує чинники формування грошової маси в Україні та роль банківської системи у цьому процесі, причини і наслідки демонетизації економіки, пропонує власне бачення шляхів виходу з кризи. Розглядаються можливості активізації кредитної діяльності банків і збільшення банківського мультиплікатора, ґрунтовно проаналізовано дію важелів регулювання грошового обігу в умовах економічної кризи, специфіку впливу на структуру грошової маси.

Метою курсової роботи є розгляд проблеми обліку коштів на рахунках в банку.

Об’єктом дослідження даної курсової роботиє проблеми бухгалтерського обліку. В курсовій роботі досліджується

ПП „ Зоря”.

Предметом дослідження є облік коштів на рахунках в банку.

 

І. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація бухгалтерського обліку на підприємстві.

  Підприємство – основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство – самостійний господарюючий статутний суб’єкт , який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Підприємство має самостійний  баланс, поточні та вкладні рахунки  в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також  знак товарів та послуг.

Підприємство має у  своєму складі юридичних осіб.

Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

У разі збитковості підприємства, держава, якщо вона визнає продукцію  цих підприємств суспільно необхідною, може надавати таким підприємствам дотацію, інші пільги.

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Ремонтник» (надалі Товариство)створене шляхом реорганізації  відкритого товариства «Ремонтник»  та відкритого акціонерного товариства «Техобмін» у товариство з обмеженою  відповідальністю за рішенням загальних зборів акціонерів від 02 листопада 2000р.

Місцезнаходження Товариств: Україна, п/і  23600,  м. Тульчин Вінницької області, вул. Леніна 67.

Метою діяльності Товариства є здійснення господарської діяльності, задоволення громадських потреб в його продукції, підвищення якості та зниження собівартості, спеціалізації виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, підвищення продуктивності праці, вирішенні соціальних потреб, розширення і надання різних видів послуг учасникам товариства та населенню, забезпечення населення та суб’єктів підприємницької діяльності продукцією, послугами та товарами народного споживання з метою одержання прибутку.

Предметом діяльності Товариства є:

• Виробництво та капітальний, поточний, заявочний ремонт, технічне обслуговування автотранспортної та сільськогосподарської техніки, обладнання, агрегатів, вузлів, пристроїв та іншої техніки;

Виготовлення пристроїв  причіпного та навісного обладнання до с/г машин та тракторів, вузлів, агрегатів  та запасних частин і переобладнання с/г техніки;

Виконання робіт по ремонту  і технічному обслуговуванню транспортних засобів, що належать населенню, підприємцям, організаціям;

• Виробництво сільськогосподарської продукції на землях ,орендованих у сільських товаровиробників різних форм власності;
• Надання сільськогосподарським товаровиробникам інших інженерно-технічних послуг (діагностика, ремонт, технічне обслуговування машин);
• Виконання окремих механізованих с/г робіт (основний та передпосівний обробіток грунту, внесення мінеральних та органічних добрив, сівба с/г культур від шкідників, хвороб та бур’янів, заготівля кормів та збирання врожаю, тракторно-транспортні послуги тощо);
• Виробництво, зберігання переробка і реалізація с/г продукції;
• Здійснення технічного обслуговування та ремонту автотранспортної техніки, їх вузлів, деталей та агрегатів, відновлення відпрацьованих деталей, надання послуг з цих питань юридичним та фізичним особам;
• Вирішення питань виробничого, соціального розвитку підприємства та матеріально-технічного забезпечення власного виробництва.

Повна назва товариства – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтник». Скорочено – ТОВ  «Ремонтник». Термін діяльності товариства – невизначений.

Товариство з обмеженою  відповідальністю є підприємство, створене не на засадах угоди юридичними особами або громадянами шляхом  об’єднання  їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку, яке має статутних фонд, поділений на частки у розмірах, визначених установчими договорами.

Для товариства характерна триступенева структура управління (загальні збори, голова товариства, виконавча дирекція), голосування відповідно до розмірів частки учасника у статутному фонді, заборона суміщення посад голови товариства і керівника виконавчого органу.

Підприємство розташоване в м. Тульчині Вінницької області на відстані 80км. від обласного центру та 12км. від залізничної станції. Розташоване підприємство на земельній ділянці площею 3.6га, в т.ч. виробничі площі склали 1.1га.

Статут ТОВ «Ремонтник»  зареєстровано в Тульчинській районній державній адміністрації 18 грудня 2000року. Статутний фонд товариства складає 73,9тис.грн.

ТОВ є виробничою структурою, до якої входять: Товарний цех, цех по шліфовці колін валів, цех по ремонту  двигунів, цех по напиленю колін  валів, ковальний цех, цех по ремонту паливної апаратури, зварювальний цех, цех по відновленню блоків та ін.

 

  ІІ. Загальні положення обліку грошових коштів на рахунка в банку

 

Сільськогосподарські  підприємства для зберігання вільних  грошових коштів і проведення безготівкових розрахунків згідно Інструкції «Про відкриття банками рахунків в національній  та іноземній валюті», затверджений постановою Правління НБУ №527 від 18. 12, 98 р., відкривають в банку основний поточний рахунок і додаткові поточні рахунки.

Сільськогосподарські підприємства відкривають й інші рахунки грошових коштів, які мають цільове призначення. До них відносять рахунки грошових коштів на акредитивах, для розрахунків платіжними картками, депозитні рахунки.

У разі відкриття двох і більше поточних рахунків в національній валюті власник рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття наступного рахунку  визначає один з рахунків в національній валюті як основний, на якому буде ураховуватися заборгованість, що списуватиметься в безспірному порядку ,і повідомляє номер цього рахунку податковому органу, де він зареєстрований як платник податків.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам  банків наступні документи:

   а)  заява на  відкриття рахунку встановленого  зразка;

   б)  копію свідоцтва  про державну реєстрацію;

   в)копію незалежним  чином зареєстрованого статуту,  засвідчену нотаріально або органом,  який реєструє підприємства;

   г) копію довідку  податкового органу, який підтверджує  узяття підприємства на податковий бік;

  д) довідку про  реєстрацію в органах Пенсійного  фонду України;

  е) картку із  зразками підписів керівника  і головного бухгалтера підприємства  і відтиснення печатки підприємства

Після подання документів між підприємством та установою  банку укладається Договір на банківське обслуговування в якому вказується номер поточного рахунка, який указують на розрахункових банківських документах; умови оплати за касове та банківське обслуговування,  умови нарахування відсотків за залишки на рахунку тощо.

На поточні рахунки підприємства находять платежі від покупців за сільськогосподарську продукцію, матеріальні цінності або надані послуги, короткострокові і довгострокові позики та інше.

Списання грошових коштів з поточного рахунку здійснюється банком на підставі розпорядження власника рахунку. Основними напрямами грошей з поточного рахунку  є: платежі постачальникам  та підрядникам за виробничі запаси, сировину і матеріали, енергію, надані послуги; погашення кредитів банку; платежі до бюджету; погашення заборгованості; отримання готівки в касу для видачі заробітної  плати, матеріальної допомоги, премій, а також на дрібні господарські витрати.

При  зарахуванні грошей на поточний рахунок не потрібна згода  його власника. Проте всі платежі  з поточного виконуються, як правило, банком за розпорядженням власника рахунку в межах вільного залишку коштів.

Без узгодження  з власником  поточного рахунку оплачується  лише виконавчі листи судів, накази арбітражу та інші виконавчі документи, зокрема, не сплачені своєчасно платіжні вимоги, платіжні доручення. Розпорядження фінансових органів про стягнення прострочених платежів до бюджету та ін.

Якщо коштів на поточному  рахунку не вистачає тля оплати пред’явлених документів, то оплата проводиться  в хронологічній послідовності  відповідно отримання платіжних документів.

При нестачі коштів необхідних для здійснення основної діяльності сільськогосподарські підприємствам  ржуть відкривати спеціальні позикові рахунки. З цих рахунків підприємства на умовах кредиту здійснюється оплата рахунків постачальників за виробничі запаси, матеріальні цінності, виконанні роботи, тощо. Виручка ж, що надходить за реалізовану сільськогосподарську продукцію спрямовується на погашення отриманого кредиту.