Облік основних засобів

     2) функцією:

     "Накладная" - "Склад" - "Основные средства" модулів “Складской учет”, "Матценности", доцільно використовувати при передачі в експлуатацію об'єктів, що раніше знаходилися на складі;

     3) ручним введенням даних по  об'єктах основних засобів за  допомогою функції "Введение картотеки", використовується при початковому введенні даних по об'єктах, що вже знаходяться в експлуатації. При цьому варто враховувати, що частина історії цих об'єктів, яка буде відома програмі, починається саме з того звітного періоду, в якому були сформовані картки.

     При заповненні карток необхідно, крім введення основних реквізитів, віднести об'єкт  до певної групи (виду) основних засобів, вибрати норму амортизації, вказати підрозділ та МВО, в підзвіті якої він буде обліковуватися, вибрати ТГО для нарахування амортизації. Додатково можна занести відомості про дорогоцінні метали, що містяться в основних засобах, і виконати тиражування карток для однорідних об'єктів основних засобів.

     Переоцінка  основних засобів є однією із найбільш трудомістких операцій. Для проведення переоцінки основних засобів виконуються  наступні дії:

• вводяться коефіцієнти переоцінки;
• формується і перевіряється відомість переоцінки, при чому здійснюється коригування введених коефіцієнтів і повторне одержання відомостей до повного усунення помилок;
• занесення даних по відомості переоцінки до картотеки основних засобів, при чому значення первісної вартості та суми зносу автоматично збільшуються на відповідний коефіцієнт.

     Відображення  результатів переоцінки на рахунках бухгалтерського обліку може бути виконане за допомогою бухгалтерської довідки.

     В разі необхідності переоцінку можна  скасовувати за допомогою спеціальної функції. При цьому виконується розподіл величин первісної вартості та суми зносу в інвентарній картці на раніше встановлені коефіцієнти. Для коректності операції їх значення не слід змінювати після проведення переоцінки.

     Нарахування амортизації виконується автоматично поточний місяць. Для нарахування амортизації основних засобів необхідно виконати наступні дії:

"Основные  средства" - "Операции" - "Начисление  амортизации".

     Нарахування амортизації здійснюється за допомогою  ТГО, що можуть бути задані для кожної інвентарної картки. Операція виконується одночасно для всіх об'єктів один раз протягом звітного періоду, в разі необхідності може бути скасована і виконана повторно. При цьому автоматично формуються проводки по нарахуванню амортизації з врахуванням наступних особливостей:

     1. Кореспонденція рахунків в проводках  визначається при налагодженні  ТГО, обраної для даного об'єкта. В панелі проводок вікна настройки  ТГО використовуються тільки  значення наступних полів: "Счета", "Субсчета", "КАУ", "Процент/доля",  "Подразделение".  Значення інших полів, враховуючи "Алгоритм расчета", ігноруються.

     2. При розрахунку сум зносу враховуються  наступні параметри:

• коефіцієнт змінності;
• коефіцієнт прискореної амортизації;
• ознака нарахування амортизації;
• округлення зносу основних засобів.

     Для об'єктів, що підлягають вибуттю в  поточному місяці, нарахування амортизації  виконується в поточному порядку.

     3. Амортизація не нараховується:

• для об'єктів основних засобів, що надійшли в поточному місяці;
• для об'єктів з повним зносом;
• для об'єктів з ознакою нарахування амортизації "Нет".

     4. В журналі господарських операцій  для кожного об'єкту основних  засобів створюється один запис.  При нарахуванні амортизації  за наступні місяці нові проводки  додаються до цього запису. Переглянути записи по амортизації можна лише в модулі "ХозОперации", виконавши наступні дії:

"Операции" - "Разноска хозяйственных операций" - "Основные средства".

     Суми  зносу в інвентарній картці основних засобів автоматично збільшуються на величину місячного зносу при переході до наступного звітного періоду.

     Для автотранспортних засобів амортизація  може бути розрахована залежно від  величини пробігу.

     При передачі чи списанні основних засобів  коригуються записи по цих основних засобах в їх картотеці, які переносяться до електронної картотеки.

     Історія нарахування амортизації і змін інвентарних карток зберігається в  "Архиве износа и изменений", що поповнюється записами при переході до нового звітного періоду. Записи архіву формуються по кожній інвентарній картці. Кожному запису встановлюється статус, відзначений одним з наступних символів: "Н" (нова), "А " (запис нарахування зносу), "М" (модифікована), "П" (переоцінка).

     Архів призначений для збереження даних, що використовуються при розрахунку амортизації, і для того, щоб після повернення на попередній місяць виключити випадкову модифікацію інвентарної картки, по якій були вже зроблені зміни. Для таких інвентарних карток у картотеці видається повідомлення про неможливість модифікувати дану інвентарну картку. Якщо необхідно її змінити, то спочатку потрібно знищити в архіві всі записи по даній інвентарній картці до поточного звітного періоду. При знищенні запису знищуються і всі операції та проводки по амортизації, якщо місяць і рік їх створення збігається з датою запису.

     При роботі з архівом можна встановити фільтр по конкретній інвентарній картці. 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

     Методологічні основи формування в бухгалтерському  обліку інформації про основні засоби і розкриття інформації про них у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

     Відповідно  до зазначеного Положення (стандарту) до основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

     Об'єкт  основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням активу, і його вартість може бути достовірно визначена.

     Для правильної організації обліку основних засобів важливе значення має єдиний принцип їх оцінки. Розрізняють такі види оцінки основних засобів: первинну, залишкову, відновну і ліквідаційну.

     Основні засоби підприємств формують в результаті: капітальних інвестицій (спорудження, придбання, виготовлення); внесків засновників (учасників) до статутного капіталу підприємства; в порядку безоплатної передачі іншими юридичними особами. Синтетичній облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.

     У процесі експлуатації основні засоби, зберігаючи свою первинну фізичну форму, поступово зношуються (фізично, морально), передаючи  частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту. З метою накопичення коштів для повного відновлення зношених об'єктів вартість зношуваної частки основних засобів у вигляді амортизаційних відрахувань включається до затрат виробництва або обігу.

     Згідно  з чинним законодавством підприємства мають право продавати зайві  основні засоби, безоплатно передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, а також ліквідовувати їх, якщо вони фізично або морально застаріли і ремонт їх неможливий або економічно недоцільний (а також внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха).

     Вибуття основних засобів з підприємства оформляється Актом на списання основних засобів (ф. № 03-3), у якому вказується причина вибуття, первинна вартість об'єкта, що вибуває, сума нарахованого зносу, залишкова вартість, витрати, пов'язані з вибуттям, (реалізацією, ліквідацією), а також сума одержаного доходу. На підставі оформлених актів роблять відповідні записи в бухгалтерському обліку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 

1. Податковий Кодекс України від 2 грудня 2010 р. N 2755-VI
2. Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХР/ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
3. Указ Президента України "Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку й статистики" № 303 від 23.05.92 р.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 рг. за № 288/4509).
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18.10.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за № 750/4043).
6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р.
7. Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 893/4186 від 21.12.99 р.).
8. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. – Житомир: ПП “Рута”, 2007.
9. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку / Під ред. М. В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2008.
10. Грабова Н.М., Добровський В.М. Бухгалтерський облік на виробничих і торговельних підприємствах. – К.: А.С.К., 2005.
11. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2006.
12. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: А.С.К., 2007.
13. Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. — Харків: Торсінг, 2008.
14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. — К.: АСК, 2009.
15. Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського обліку. – К.: А.С.К., 2011.