ВСТУП

 

      У період переходу до ринкових відносин необхідним елементом здійснення будь-яких господарських процесів є наявність та належне використання відповідних основних засобів. Стан основних засобів підприємства найчастіше визначає його технологічний та технічний рівень, асортимент, якість виробленої продукції та наданих послуг, а також продуктивність праці.

       Організація та облік основних засобів – це складна ділянка роботи бухгалтерії  кожного підприємства. Як свідчить практика, відображення багатьох операцій із основними засобами як у податковому, так і в бухгалтерському обліку спричиняє деякі труднощі, обумовлені суперечливістю та частими змінами  законодавчої та нормативної бази. А так як суми за операціями з  основними засобами досить великі, то припущені помилки можуть привести до значних сум штрафів. Зростає роль обліку у виявленні надмірних та морально застарілих основних засобів, в забезпеченні вірогідних даних, необхідних для аналізу та ефективності їхнього використання. Одним зі шляхів підвищення ефективності виробництва є раціональне використання та зберігання  основних засобів.

     Таким чином, велике практичне значення всебічного аналізу основних засобів, обліку наявності  та руху основних засобів, визначили  вибір та обумовили актуальність теми даної курсової роботи.

     Мета  курсової роботи полягає в обґрунтуванні  ролі обліку основних засобів у системі  бухгалтерського обліку підприємства, з’ясуванні специфіки та конкретних форм і напрямів впливу основних засобів  на процеси виробництва підприємства; вивчення законодавчої та нормативної  бази, що існує в Україні та стосується питань необоротних активів, дослідження  організаційно-економічної характеристики та фінансово-господарських показників діяльності підприємства, аналізу ефективності використання основних засобів 

     Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені для вирішення наступні завдання:

вивчити економічну суть необоротних активів  та характеристику основних засобів, їх класифікацію, оцінку;

       розглянути  облік наявності основних засобів;

       вивчити облік руху основних засобів;

       розглянути  облік списання (ліквідації), вибуття  основних засобів;

вивчити порядок проведення інвентаризації основних засобів та відображення її результаті в обліку:

розглянути  і вивчити особливості обліку основних засобів в умовах використання сучасної комп’ютерної техніки.

       Цю  тему розглядали і досліджували такі вчені як Белоусов А. [1], Бутинець Ф.Ф., Голов С.Р., Задорожній З., Кім Г., Кім С.Г. [10], Кобилянська О.І. [11], Ковальв Д. [12], Лемішковський В.І. [2], Прощина Т., Сопко В.В. [10], Ткаченко Н.М., Харитонова Н. [29], Хом’як Р.Л. [2], Шара Є.Ю., Щербина С. [30].

     Об’єктом  дослідження є господарська діяльність ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат»  − високотехнологічне, розвинуте підприємство з виробництва хлібобулочних і кондитерських виробів.

     Предметом дослідження у курсовій роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку основних засобів.

  Інформаційну базу дослідження складають основні положення та результати теоретичних розробок, які опубліковані у працях ряду вітчизняних та зарубіжних економістів стосовно обліку основних засобів, а також інструктивні, методичні, довідкові матеріали та статистичні видання, нормативні документи, законодавчі акти органів влади України, матеріали українських та зарубіжних періодичних друкованих видань.

       Базове  підприємство займається виробництвом хлібопекарної продукції у такій галузі економіки як харчова промисловість. Основні економічні показники діяльності ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат»  наведені в табл. 1.

 

                                                                   Таблиця 1

       Основні економічні показники діяльності

       ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат»

 

       Використавши  дані таблиці можна зробити наступні висновки: що незмінним за звітний  період залишився лише статутний капітал, який становить 532,0 тис. грн. Дохід від реалізації збільшився за 2010 рік в порівнянні з 2009 роком на 6528,2 тис.грн. Дохід збільшився внаслідок того, що збільшився обсяг продукції, через що збільшилась собівартість на   3607,3 тис. грн. Підвищення рівня використання основних засобів дозволить збільшити та розширити виробництво без додаткових капітальних вкладень.

       Під час написання курсової роботи були використані такі первинні документи, необхідні для ведення обліку і звітності основних засобів, як: ОЗ-1 „Акт приймання передачі основних засобів”, ОЗ-2 „Акт приймання-здачі відремонтованих , реконструйованих і модернізованих об’єктів”, ОЗ-3 „Акт на списання основних засобів”, ОЗ-6 „Інвентарна картка обліку основних засобів”, ОЗ-7 „Опис інвентарних карток з обліку основних засобів”, ОЗ-9 „Інвентарний список основних засобів”, накладна на внутрішнє переміщення, інвентаризаційний опис основних засобів, протокол комісії по результатам інвентаризації основних засобів, відомість розрахунку амортизаційних відрахувань і зносу. Також були використані такі облікові реєстри як журнал №4 і відомість 4.1 і форми звітності як „Баланс” (дод. А 1, А 2), „Звіт про фінансові результати”  (дод. А 3, А 4) та  „Примітки до річної фінансової звітності” (дод. А 5) за досліджуваний період 2009-2010.

 

1. Економічна  суть необоротних  активів та характеристика основних засобів, їх класифікація і оцінка

 

  З набранням чинності Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та запровадженням з 2000 р. національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку словниковий запас українських бухгалтерів значно поповнився малознайомими до цього часу словами. До останніх належить широко всім відоме поняття необоротних активів. Під цим поняттям розуміють, в основному, основні засоби та нематеріальні активи [22].

     В українському законодавстві відсутнє поняття "необоротні активи". Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського  обліку 2 "Баланс", "необоротні активи – всі активи, що не є оборотними". У цьому ж Положенні зазначено, що до оборотних активів належать "грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу" [2].

     Необоротні  активи  − це матеріальні активи,  якими  володіє підприємство з метою подальшого використання у процесі виробництва або  поставки  товарів і надання послуг, надання  в  оренду  іншим особам,  чи  з  метою керування, і які, як передбачається,  будуть використовуватися протягом більш одного звітного періоду. У бухгалтерському обліку до необоротних активів належать: основні засоби; інші необоротні матеріальні активи; нематеріальні активи;  довгострокові фінансові інвестиції; довгострокову дебіторську заборгованість; відстрочені податкові активи; гудвіл [17].

       Бухгалтерське визначення основних засобів відрізняється  від політекономічного і податкового. Термін основні засоби вживають у  бухгалтерському обліку, а основні фонди — у податковому [16].

       Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [17].

    Відповідно  до діючої типової класифікації основні засоби  групуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

      За  функціональним призначенням розрізняють  виробничі основні засоби , що безпосередньо беруть участь виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини і обладнання тощо).

      За  галузями народного господарства основні засоби  розподіляються на: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо.

      Більша  частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства, які знаходяться на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво".

      У зв'язку з цим у бухгалтерському  обліку основні засоби промислових підприємств розподіляються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства і невиробничі.

      До  виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робочі машини і обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми та інші основні засоби.

      У складі виробничих основних засобів виділяють їх активну частину - машини, обладнання, транспортні засоби.

      Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

      За  використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів).

      Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, допоміжного фінансування з відповідних джерел на розширення роботи підприємства,власних прибутків, коштів Амортизаційного фонду, спеціальних фондів. Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавача, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих же засобів.

       Для цілей фінансового обліку основні  засоби поділяються на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, які поділяються на окремі групи [2].

       Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних  матеріальних активів ( табл. 1.1).

       Таблиця 1.1.

Класифікація  основних засобів