Облік наявності та руху основних засобів

  Крім того, основні засоби підприємство може розширювати цю класифікацію, розділяючи основні засоби у групах (підгрупах) на власні, орендовані, запасні, ті, що знаходяться в експлуатації, оренді, на ремонті, модернізації, реконструкції, добудуванні, частковій ліквідації тощо [32].

      Згідно  з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Розділу І Податкового кодексу, основними засобами визнаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). При цьому важливо, що на підставі п. 14 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Розділу XX Податкового кодексу у 2011 році норматив для основних засобів, визначений у підпункті 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 1000 гривень, тобто як це передбачно у пп. 8.2.1. п. 8.2. ст.8 Закону № 334 [16].

  У порівнянні з переліком витрат, які підлягають амортизації згідно з п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334, у п. 144. 1 ст. 144 Розділу ІІІ Податкового кодексу зазначений перелік уточнено та доповнено, але серед принципово нових видів витрат, які не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період, відповідно до п. 144.2 ст. 144 Розділу ІІІ Податкового кодексу чітко передбачено витрати платника податку на ліквідацію основних засобів [24]. 

         Класифікаційний перелік груп основних засобів та інших необоротних активів у Податковому кодексі майже повністю дублює відповідні положення                  П (С)БО № 7. Однак до цього переліку не віднесені, зокрема, незавершені капітальні інвестиції (табл. 1.2). 

Таблиця 1.2.

Класифікація  груп основних засобів та інших необоротних  активів і мінімально допустимих строків їх корисного використання

  Критерії визнання основних засобів аналогічні критеріям визнання, що застосовуються для всіх активів. Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена [17].

    Одиницею  обліку основних засобів є об'єкт  основних засобів:

  закінчений  пристрій з усіма пристосуваннями  і приладдям до нього;

окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання  певних самостійних функцій;

відокремлений комплекс конструктивно об'єднаних  предметів одного або різного  призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування  та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно, або інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

     В балансі по статті "Основні засоби" показується вартість основних засобів, як діючих, так і тих, що знаходяться на консервації або в запасі. Первісна вартість визначається [18]:

     по  об'єктам, виготовленим на самому підприємстві, а також придбаним за плату  у інших підприємств та осіб - виходячи із фактичних затрат на зведення або придбання цих об'єктів, включаючи  витрати на доставку, монтаж, установку. Вона виявляється в момент введення об'єкта в експлуатацію та залишається  незмінною на протязі всього строку надходження основних засобів на підприємство, за винятком випадків дообладнання та добудови об'єктів в порядку довгострокових інвестицій, реконструкцій та часткової ліквідації об'єктів;

     по  об'єктам, внесеними засновниками в  рахунок їх вкладів в Статутний капітал

     по  домовленості сторін;

     по  об'єктам, одержаним від інших  підприємств та осіб безоплатно - експертним шляхом або по даним документів прийому-передачі.

      Основні засоби, які були в експлуатації та придбані за плату, приймаються на облік по купівельній вартості з додаванням витрат на доставку та установку, а також сум зносу по цим об'єктам, вказаних в документах на купівлю-продаж [17].

      Переоцінена вартість основних засобів  − це вартість необоротних активів після їх переоцінки [17].

      Оцінка  об'єктів основних засобів по залишковій вартості визначається відніманням від первісної (переоціненої) вартості нарахованого зносу, що обліковується в бухгалтерському обліку. В балансі приводиться окремо первісна та залишкова вартість основних засобів, а також окремо сума нарахованого зносу [17].

      Отже, основні засоби являють собою  сукупність матеріально-речовинних цінностей, що використовуються у якості засобів  праці. Вони діють у натурально-речовій  формі, багаторазово використовуються в процесі виробництва і переносять свою вартість на знову виготовлений продукт частинами. Водночас, не всі  засоби праці відносяться до основних засобів. В окрему групу виділяються  нематеріальні активи і малоцінні  необоротні матеріальні активи.    

2. Облік наявності основних засобів

 

      Основою для бухгалтерських записів по обліку руху та залишків основних засобів на базовому підприємстві, а також операцій, пов'язаних з їх поточною експлуатацією, служать їх первинні документи.

      Акт приймання – передачі (внутрішнього приміщення) основних засобів (ОЗ-1) складають  на кожний об’єкт окремо, а на декілька – лише втому разі коли об’єкти  однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальне  зберігання однією й тією самою особою (дод. Б 1) .

      Акти  приймання – здачі відремонтованих  реконструйованих та модернізованих об’єктів (ОЗ-2), де  зазначають технічну характеристику та первісну вартість об’єкта. Актом  такої форми оформлюють приймання  завершених робіт після добудови, реконструкції або модернізації основних засобів (дод. Б 2).

      Акт списання основних засобів (ОЗ-3)  складають  після ліквідації основних засобів  і складання актів на списання основних засобів перший примірник  передають до бухгалтерії, де на його підставі роблять запис до інвентарного списку основних засобів (дод. Б 3).

      Акт на списання автотранспортних засобів (ОЗ-4) складають у двох примірниках  підписують члени комісії, затверджує керівник підприємства або уповноважена на це особа (дод. Б 4).

     Для аналітичного обліку основних засобів призначена відомість 4.1 (дод. Б 5).

      Аналітичний облік основних засобів ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» відображує технічну і економічну характеристики об'єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінену (індексацію) вартість, а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). У аналітичному обліку відображують усі зміни, що сталися під час експлуатації основних засобів. Аналітичні рахунки групуються по місцям, де знаходяться основні засоби, по матеріально-відповідальним особам, по нормам та напрямам нарахування амортизації тощо. Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному інвентарному об'єкту за допомогою інвентарних карток обліку основних засобів - загальних для будов і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентаря. Інвентарна картка містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін.

      Інвентарним об'єктом на базовому підприємстві вважається закінчена будова з усіма до неї пристосуваннями або окремий конструктивно відособлений предмет, що виконує самостійні функції.

      Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний  номер, який зберігається за цим об'єктом  протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформлюють наявність і рух об'єкту, акті прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів тощо.

      На  базовому  підприємстві, що мають невелику кількість інвентарних об'єктів, аналітичний облік основних засобів ведуть за допомогою інвентарних книг.

     Заповнення  інвентарних карточок та книг здійснюється на основі первинних документів на надходження, переміщення, вибуття основних засобів. Інвентарна картка обліку основних засобів (типова форма № ОЗ-6) застосовується для:

індивідуального обліку кожного об'єкта основних засобів;

групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, що надійшли на підприємство в одному звітному періоді і мають  однакове виробничо-господарське призначення, технічну характеристику й однакову вартість. При цьому картка заповнюється шляхом позиційних записів кожного  окремого об'єкта основних засобів (дод. Б 6).

     Типова  форма ОЗ-6 заповнюється в одному примірнику на підставі акта приймання-передачі основних засобів (типова форма №  ОЗ-1), накладних, технічної й іншої  супровідної документації. Інвентарні картки звіряються з даними синтетичного обліку.

     Для пооб'єктного обліку основних засобів в місцях їх знаходження, експлуатації ведуться інвентарні списки основних засобів, в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкту, вибуття (переміщення).

     Якщо  об'єкт основних засобів піддавався добудуванню, дооснащенню, реконструкції, модернізації чи капітальному ремонту, то по закінченні робіт на підставі акта приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (типова форма № ОЗ - 2) вносяться  відповідні записи в інвентарну картку (дод. Б 7).

       Для узагальнення інформації про наявність  та рух основних засобів призначений  журнал 4 „Облік необоротних активів  та фінансових інвестицій”, який складається  з двох розділів:

       розділ  І. Облік основних засобів, інших  необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу  необоротних активів (за кредитом рахунків 10,11,12, 13, 19);

       розділ II. Облік капітальних та фінансових інвестицій та інших необоротних  активів (за кредитом рахунків 14, 15, 18, 35) (дод. Б 8).

       Записи  у журнал 4 „ Облік необоротних активів та фінансових інвестицій ” здійснюються на підставі первинних та введених облікових документів:

акта  приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

акта  списання основних засобів ;

розрахунку  амортизації тощо (дод. Б 9).

       У першому розділі журналу 4 відображаються:

       вибуття основних засобів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, невідповідності  критеріям визнання активом;

       сума  уцінки за кредитом відповідних рахунків основних засобів;

       сума  нарахованої амортизації;

       сума  збільшення зносу основних засобів  внаслідок їх дооцінки та зменшення  корисності.

       У другому розділі журналу 4 „ Облік необоротних активів та фінансових інвестицій ” відображаються капітальні інвестиції (введення в дію основних засобів, вибуття капітальних інвестицій внаслідок продажу, уцінка тощо) [30].

       На  базовому підприємстві не було випадків, коли об'єкт основних засобів часто  піддавався поліпшенням (ремонт, реконструкція, модернізація й ін.). Коли внести всі якісні зміни в одну інвентарну картку не є можливим. У такому випадку відкривається нова картка. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ, зробивши на ній відмітку про відкриття нової картки.