Облік основних засобів в ТОВ « Дружба» Вознесенського району

 

Міністерство аграрної політики України

Миколаївський державний  аграрний університет 

Економічний факультет

Кафедра бухгалтерського  обліку

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни  „Фінансовий  облік”

на тему: «Облік основних засобів в ТОВ « Дружба» Вознесенського району»

 

 

 

 

                                                                                                                                                                             Виконав: студентка

Група Б 3/6

Лугова Ірина Володимирівна

14 червня 2010р.

                                                                                

Науковий керівник:

Боришевська І. В.

 

 

 

                                                                                   

 

 

 

 

 

                                        Миколаїв – 2010

 

 

ПЛАН:

ВСТУП …………………………………………………………………………… 3

РОЗДІЛ 1 5

ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ

ЗАСОБІВ………………………………………………………………………….5

1.1  Законодавчо-нормативні  аспекти обліку основних засобів………………5

1.2  Теоретичні аспекти обліку основних засобів………………………………

1.3 Оцінка основних  засобів……………………………………………………..

РОЗДІЛ 2 ………………………………………………………………………..

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «Дружба» Вознесенського району.

РОЗДІЛ 3 ...

3.1 Первинний облік  основних засобів………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             ВСТУП

На сучасному етапі  розвитку продуктивних сил основні  засоби, як і раніше, залишаються  чи не найголовнішим фактором виробництва. Від рівня технічної озброєності  залежать і якість продукції, і продуктивність праці, і навіть показники рентабельності. Сьогодні будь-яке виробниче підприємство використовує досить широку номенклатуру основних засобів. Розвиток основних засобів як знарядь праці, засобів виробництва, призвів до необхідності класифікації їх за спільними ознаками. Основні засоби вимагають чіткого і точного обліку, причому відображаються вони не лише у бухгалтерських реєстрах, а й у фінансовій звітності.

Як відомо, основні засоби завжди були найважливішим при розвитку продуктивних сил та зіграли вирішальну роль у науково-технічному прогресі глобального масштабу. Основні фонди були і залишаються як знаряддям, так і предметом праці. Вони приймають безпосередню участь при виготовленні продукції. Ткацькі та металообробні верстати, будівлі, транспортувальні засоби – всі ці вкрай необхідні для суспільства речі і є основними засобами. Без них неможливе виробництво та споживання, життя та побут людства без існування всього того що називається основними фондами були б вкрай незручними.

    Проблемам  обліку і аналізу основних  засобів присвячені роботи таких  провідних учених-економістів як  Огійчук М.Ф., Ф.Ф. Бутинець, Богдановская  Л.А., Віногоров Г.Г., Ермоловіч Е.Е., Савицкая Г.В., Снитко К.Ф., Сушкевич В.В., Русак Н.А. Цими ученими внесений значний внесок теоретичних методичних питань в області обліку і аналізу основних засобів.

Актуальність даної  теми полягає в тому, що ефективне  функціонування будь-якого підприємства неможливе без чіткої організації  бухгалтерського обліку. Враховуючи, що основні фонди – це першооснова діяльності підприємства, та проблемні аспекти обліку нематеріальних активів, актуальність даної теми не може бути недооцінена.

    Предметом дослідження у курсовій роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку основних засобів, а об’єктом – господарська діяльність ТОВ « Дружба» Вознесенського району, Миколаївської області.

    Мета дослідження - на підставі нормативних, законодавчих матеріалів, наукової і спеціальної літератури вивчити досвід організації облікової роботи на ТОВ « Дружба» Вознесенського району, Миколаївської області, розробити пропозиції по вдосконаленню обліку основних засобів, розглянути детальну класифікацію і структуру основних засобів, особливості організації аналітичного і синтетичного обліку об’єктів основних засобів. Окрема увага приділена бухгалтерській звітності підприємства, пов’язаної з урахуванням основних засобів.

   Завдання курсової роботи:

• провести огляд нормативної бази та виявити проблемні питання щодо обліку основнихзасобів;
• дослідити особливості організації бухгалтерського обліку на підприємстві;
• створити економічно обґрунтовану та достовірну інформацію про економічну ефективність використання основних засобів;
• розкрити питання придбання, зносу і вибуття основних засобів;
• визначити недоліки процесу обліку основних засобів та надати пропозиції щодо їх усунення.

      Для написання курсової роботи використовувалися наступні джерела інформації: законодавча та нормативна база, літературні джерела з питань обліку і аналізу основних засобів, фінансова звітність підприємства та дані первинного обліку підприємства.

 

 

 

 

                                                               РОЗДІЛ 1

   ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1 Законодавчо-нормативні аспекти обліку основних засобів

Організація бухгалтерського обліку на підприємствах  регламентується  рядом законодавчих актів. Важливим актом є Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні” №707 від 11 травня 2000р. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно даного документу бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємствами, так як фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, відповідальність за правильність його ведення несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

В зв’язку з реформуванням  системи бухгалтерського обліку Міністерством фінансів України  було затверджено План рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операції підприємств і організацій № 291 від 30.11.99 р.. Для обліку основних засобів у Плані передбачено рахунок 10 „Основні засоби” і ряд субрахунків.

Крім цього затверджено  інструкцію про застосування плану  рахунків № 291 від 30.11.99 р. ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. під № 893/4186). Вона спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В інструкції наведено коротку характеристику і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типову схему реєстрації та групування інформації про господарські операції.

Значна роль відводиться  П (С)БО. На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та рішення Урядового комітету економічного розвитку від 3 березня 2000 року № 2/3 було затверджено наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000 року Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.

Це положення визначає методологічні засади формування в  бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Стандарт 7 містить вимогу класифікації основних засобів на дев’ять груп. Одним із основних і значущих термінів стандарту є поняття „справедлива вартість”. Від правильності визначення справедливої вартості залежить первинна вартість основних засобів, придбаних внаслідок бартерних операцій, одержаних безоплатно або у рахунок внеску до статутного капіталу.

Крім цього Стандарт 7 пропонує п’ять методів амортизації, а також дозволяє застосовувати  норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Обмін основних засобів, формування вартості у фінансовому  обліку з прийняттям стандарту 7 докорінно  відрізняється від податкового  обліку.

Положення (стандарт) 7 не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Крім цього ми використовуємо Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.1.2.1994 р. (із змінами та доповненнями) для податкового обліку передбачено поділ із 01.01.2003 р. основних засобів на 4 групи.

 

                    

                    

          1.2 Теоретичні аспекти обліку основних засобів

В економічній теорії під основними засобами розуміють засоби праці, які використовуються протягом тривалого часу, при цьому зберігають свою початкову фізичну форму і переносять свою вартість на новостворений продукт частинами, на протязі декількох виробничих ступенів, по мірі фізичного і морального зносу. Засоби праці – це те, за допомогою чого працівник діє на предмет праці з метою одержання результату.

П (С) БО 7 визначає основні  засоби як „матеріальні активи, які  підприємство утримує з метою  використання їх у процесі виробництва  або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)” [21].

Об’єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями  і приладдям до нього або окремий  конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання  певних самостійних функцій, чи відокремлений  комплекс конструктивно з’єднаних  предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного  використання (експлуатації), то кожна  з цих частин може визнаватися  в бухгалтерському обліку як окремий  об’єкт основних засобів.

Таким чином, для віднесення матеріального об’єкта до основних засобів об’єкт:

1. повинен бути визначений активом, тобто, згідно п. 6 П (С) БО 7, повинна існувати імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена;

2. повинен використовуватися для визначеної мети:

• виробництва, поставки товарів, надання послуг;

• здачі в оренду;
• здійснення соціально-культурних функцій;

3. повинен мати очікуваний термін використання більше 1 року (чи операційного циклу, якщо він більше року).

Не можуть бути визначені активами, а звідси, і основними засобами об’єкти, не придатні до використанні із-за фізичного і морального зносу.

Основні засоби підприємств  складають основу їх матеріально-технічної  бази, зріст і вдосконалення яких є важливою умовою підвищення якості і конкурентоспроможності продукції.

Облік основних засобів  здійснюється централізовано в розрізі  окремих об’єктів і класифікаційних  груп.

До основних засобів  відносяться: будівлі, споруди, устаткування, обчислювальна техніка, прилади, транспортні засоби, інструменти, інвентар і інші засоби праці, вартість яких поступово зменшується у зв’язку із зносом; сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча і продуктивна худоба, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фонди — незалежно від вартості; капітальні вкладення в багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушні, іригаційні і інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об’єкти, що відносяться до основних засобів.

Капітальні вкладення в багаторічні насадження, поліпшення земель включаються до складу основних засобів щорічно в склад витрат, що відносяться до прийнятим в експлуатацію площ, незалежно від ступеня готовності всього комплексу робіт [3,с.153].

Завершені капітальні витрати в арендовані будівлі, споруди, устаткування і інші об’єкти, що відносяться до основних засобів, зараховуються орендарем у власні основні засоби в сумі фактичних витрат, якщо інше не передбачене договором оренди.