52

ЗМІСТ

ВСТУП              3

1.Характеристика основних засобів, їх класифікація та оцінка              6

2. Облік надходження основних засобів              14

3.Облік наявності осовних засобів              21

4. Облік вибуття основних засобів              25

5. Порядок проведенні інвентаризації основних засобів та відображення її результатів в обліку              31

6. Особливості обліку основних засобів в умовах використання комп’ютерних технологій              37

ВИСНОВКИ              39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ              41

ДОДАТКИ              43

ВСТУП

Для здійснення своєї господарської діяльності підприємства повинні мати необхідні засоби та матеріальні умови. Це найголовніший елемент продуктивних сил, який детермінує їхній розвиток.

Одним із найважливіших чинників розвитку економіки є поліпшення використання об’єктів основних засобів. Це зумовлює необхідність розробки нових підходів до організації і методики обліку та аудиту основних засобів та приведення їх у відповідність до вимог міжнародних стандартів, враховуючи економіко-правове становище України та національний досвід у цьому питанні.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що становлення ринкової економіки в Україні, поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних економічних зв’язків зумовили необхідність удосконалення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для забезпечення переходу до системи, орієнтованої на ринкові умови господарювання, підвищенню ефективності облікової інформації, необхідної для потреб управління і контролю на всіх рівнях, сприяло прийняттю Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, який закріпив перехід підприємств і організацій України на систему бухгалтерського обліку і звітності, основану на національних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, що відповідають вимогам міжнародних стандартів.

Перехід на методи ведення обліку відповідно до вимог національних Положень (стандартів) викликав суттєві зміни також в організації обліку основних засобів: їх класифікації, порядку, оцінки, нарахуванні та обліку амортизації, обліку витрат на ремонт та поліпшення об’єктів, та ін., які вимагали обґрунтованих рішень і практичного застосування. Правильна організація обліку – це один із найбільш відповідальних етапів створення підприємства та підготовки до його ефективної діяльності, тобто без організованого обліку не можлива господарська діяльність підприємства.

Вивчення практики ведення обліку основних засобів на досліджуваному підприємстві в умовах нової системи обліку з використанням національних Положень (стандартів) та Плану рахунків бухгалтерського обліку дозволило визначити коло питань, що потребують розв’язання для підвищення якості обліково-аналітичної інформації. До таких питань належать, зокрема: визначення економічної сутності основних засобів; дослідження класифікації та оцінки основних засобів; застосування найбільш прийнятних для підприємства методів нарахування амортизації об’єктів основних засобів; дослідження можливих напрямків вдосконалення організації обліку основних засобів зокрема на базі використання сучасних інформаційних систем.

Удосконалення побудови своєчасного і достовірного бухгалтерського обліку нерозривно пов’язане з вирішенням актуальних завдань в галузі економіки. Виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживань і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), досягненню комерційного успіху сприяють чітко налагоджений облік і контроль. Стан та ефективне використання основних засобів прямо впливають на кінцеві результати господарської діяльності підприємства.

Отже, правильна та обґрунтована побудова обліку та аналізу основних засобів має значний вплив на якість обліку та контролю на підприємстві в цілому.  Це свідчить про актуальність обраної теми курсового дослідження.

Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань по удосконаленню обліку та аналізу основних засобів на підприємстві і зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість курсової роботи.

Мета дослідження полягає в розроблені теоретично і економічно обґрунтованих рекомендацій щодо напрямків удосконалення методики обліку основних засобів на досліджуваному підприємстві.

Відповідно до мети роботи було поставлено наступні завдання:

     дослідити економічну сутність основних засобів;

     розглянути організацію бухгалтерського обліку та класифікацію основних засобів;

     проаналізувати облік наявності, руху та вибуття основних засобів;

     оцінити переваги впровадження автоматизованого обліку основних засобів на досліджуваному підприємстві.

Об’єктом дослідження є практичні матеріали з обліку і аналізу наявності та руху основних засобів на діючому підприємстві ТОВ “Меридіан”.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні аспекти організації обліку та аналізу основних засобів на підприємстві.

Методи дослідження. Методологічною основою досліджень є системний підхід до розкриття економічної сутності основних засобів, їх амортизації та процесу відтворення. До основних методів дослідження, використаних автором, слід віднести діалектичний та структурно-функціональний методи.

Елементи наукової новизни одержаних результатів полягають у розробці теоретичних і практичних рекомендацій з удосконалення обліку та аналізу основних засобів виробничих підприємств в сучасних умовах функціонування.

1.Характеристика основних засобів, їх класифікація та оцінка

Будь-який процес може здійснюватись лише за допомогою певних машин, обладнання, устаткування, які розташовуються у якихось приміщеннях. Отже, матеріальною основою виробничого процесу виступають насамперед засоби праці, які характеризують технічний та економічний рівень розвитку суспільства і виступають необхідним елементом виробництва, обігу та надання послуг. На підприємствах сукупність засобів праці, що застосовують, набуває економічної форми основних засобів.

Основні засоби складають основу матеріально-технічної бази організацій і підприємств. Так, виходячи з самої назви "основні" засоби можна зробити припущення про їх домінуючу частку у загальній вартості активів підприємства.

Україна має великий   економічний потенціал і ефективність її господарства залежить від того, як використовується цей потенціал і основні засоби зокрема.

Раціональне використання основних засобів, швидке освоєння введених потужностей, зниження простоїв транспортних засобів і обладнання, господарське ставлення до техніки позитивно впливає на результати господарської діяльності.

На сучасному етапі підприємствам необхідно прискорити оновлення виробничих засобів, в першу чергу, за рахунок більш швидкої заміни малоефективного обладнання прогресивним, високопродуктивним для досягнення ритмічності виробництва, та максимального завантаження обладнання.

Роль основних засобів у процесі виробництва, особливості їх відтворення в умовах  ринкової економіки обумовлює особливі вимоги до інформації про наявність, рух, стан і використання основних засобів. Ринкова система управління потребує більш оперативної і комплексної інформації по основних засобах. Облік повинен бути побудований таким чином, щоб з нього можливо було б отримати не тільки звітні дані, але й іншу інформацію, в якій виникає потреба.

Якщо розглядати такий об'єкт обліку як основні засоби з погляду економічної категорії, то потрібно сказати, що основні засоби це частина постійного виробничого капіталу, яка виступає у формі засобів праці та поступово, протягом багатьох виробничих циклів, переносить свою вартість на виготовлений продукт.

Значення вивчення та дослідження такої економічної категорії як основні засоби зумовлюється наступним:

1) основні засоби, які призначені для використання у виробничій сфері, складають матеріальну основу продуктивних сил, виробничий апарат та засоби праці, наявність та склад яких визначає економічний потенціал суспільства. "Економічні епохи відрізняються не тим, що виробляється, а тим, як виробляється, якими засобами праці" [11, с.191];

2) основні  засоби, які використовуються у невиробничій сфері створюють умови, сприяють підвищенню рівня науки та культури, покращанню здоров'я та соціальному розвитку суспільства;

3) підвищення якісного складу основних засобів – це передумова підвищення продуктивності праці.

Якщо  розглядати еволюцію такої економічної категорії як основні засоби, то першим вченим, який виділив це поняття був А.Сміт. Ним було введено у політичну економію узагальнюючі поняття основного та оборотного капіталу, тобто він вбачав розбіжністю між основним і оборотним капіталом спосіб, у який вони приносять дохід.

Що стосується саме основного капіталу, то, на його думку це капітал, направлений на поліпшення землі, купівлю машин та устаткування, інструментів та інших предметів, які приносять дохід, залишаючись у одній і той же натурально-речовій формі у одного власника.

К. Маркс вже зазначав, що засоби праці протягом усього процесу їх функціонування зберігають свою форму по відношенню до продукту. Після повного фізичного зносу вони йдуть на брухт та замінюються новими. Для придбання засобів праці необхідно авансувати капітал одразу, але брати участь у обороті цей капітал буде частинами, по мірі зносу засобів праці. Наприклад, будівля, яка функціонує 50 років, буде переносити на продукт щорічно 1/50 частину своєї вартості.

Таким чином, авансована на засоби праці частина капіталу закріплюється на тривалий час у формі засобів праці і входить в обіг поступово, частинами, у тій її частині, в якій вона переноситься на виготовлені товари. Завдяки цій особливості ця частина постійного капіталу набуває форми основного капіталу.

"Щоб процес виробництва йшов безперервно, елементи оборотного капіталу повинні бути так постійно закріплені в цьому процесі, як і елементи основного капіталу але закріплені таким чином елементи першого постійно оновлюються in natura (засоби виробництва замінюються новими екземплярами того ж роду, робоча сила – шляхом постійного повторення її купівлі); навпаки, що стосується елементів основного капіталу, то за весь час свого існування вони не оновлюються і немає потреби повторювати акт їх купівлі. У процесі виробництва завжди знаходяться сировина і допоміжні матеріали, але, в міру того як старі повністю споживаються при створенні готового продукту, вони завжди замінюються новими екземплярами того ж роду.

Точно так у процесі виробництва постійно знаходиться і робоча сила, але знаходиться лише внаслідок постійного поновлення акта її купівлі, що часто супроводжується також заміною осіб. Навпаки, під час повторюючихся оборотів оборотного капіталу, у тих же повторюючихся процесах виробництва, продовжують функціонувати ті ж самі будівлі, машини і т.п." [18, Т.2, с.189].

К.Маркс остаточно визначив головну розбіжність між видами капіталу, - яка, на його думку, полягає у способі перенесення своєї вартості на виготовлений продукт. Так, оборотний капітал (у формі матеріалів, заробітної плати) одразу і повністю переноситься на виготовлений продукт. А ось основний капітал (у формі будівель, устаткування тощо) звичайно не залишається одразу і повністю у виготовленому продукті, а переносить свою вартість на нього частинами.

У класичному політ економічному визначенні основних засобів немає якихось обмежень у розмірі їх вартості у грошовому виразі. Важливо лише, що вони беруть участь у виробничому процесі багаторазово і переносять свою вартість на виготовлений продукт  частинами.

У бухгалтерському обліку доцільно відмовитись від застосування терміну "основні фонди". Основні засоби – це частина майна підприємства, що відображається в активі балансу, а фонди – це джерела утворення господарських засобів.

Якщо звернутись до зарубіжної облікової практики, то основні засоби розглядаються як довгострокові активи, а активи аж ніяк не можуть ототожнюватись із фондами.

Так у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається таке визначення активів: "активи – це ресурси, отримані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому".

У трактуванні Міжнародних Стандартів бухгалтерського обліку активи – це ресурси, які контролюються підприємством, придбані у минулому, використання яких забезпечить економічну вигоду у майбутньому.

Звичайно це не означає безпосередньо отримати якусь суму прибутку, а мається на увазі використання, яке забезпечить збільшення господарських коштів або зменшення зобов'язань підприємства.

П(С)БО №7 “Основні засоби” визначає основні засоби як матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим осо­бам або для здійснення адміністративних і со­ціально-культурних функцій, очікуваний строк ко­рисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відбувається перерозподіл між об'єктами, які раніше відносились до основних засобів, та об'єктами, які відносились до малоцінних швидкозношуваних предметів.

Малоцінні предмети виділені в окрему групу “Інші необоротні матеріальні активи”, тобто ідентифікуються як необоротні активи та “Малоцінні швидкозношувані предмети”, які визнаються оборотними активами.

Це викликано тим фактом, що деякі об'єкти мали вартість менше 1000 гривень, але були у використанні більше року. Це деякі канцелярські приладдя, спецодяг та інші.

Загалом, методичні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи в Україні визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 року № 92. Але, визначення деяких термінів та понять, що мають однаковий економічний зміст, у П(С)БО 7 не відповідає визначенню цих же термінів у податковому законодавстві.

Так, термін "активи" у П(С)БО 1 визначається як ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

У Законі про прибуток не дається визначення активів, однак зустрічається термін "матеріальний актив" – це основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

У визначенні матеріальних активів зустрічається термін "основні фонди" – матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Але такий термін відсутній у бухгалтерському обліку так як у П(С)БО 7 для визначення цього виду активів використовується термін "основні засоби" – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) та вартістю понад 1000 грн. Протягом строку служби об'єктів основних засобів підприємства акумулюють перенесену на виготовлену продукцію вартість у формі амортизаційних відрахувань.

Функціонування основних засобів у фізичному вигляді завершується  після закінчення строку служби об'єкта основних засобів, і відбувається перетворення накопичених амортизаційних відрахувань у нові об'єкти основних засобів які приходять на зміну зношеним та вибулим з експлуатації.

Основні засоби дуже різноманітні за своїм натурально-предметним складом та призначенням залежно від ролі, яку вони відіграють у виробничому процесі.

Тому, з метою ведення обліку основних засобів і складання звітності, планування їх відтворення, проведення переоцінок та інвентаризацій у практиці необхідно якимось чином згрупувати об'єкти основних засобів за окремими ознаками у однорідні групи, тобто, класифікувати.

Під класифікацією основних засобів слід розуміти групування їх за певними ознаками в якісно однорідні групи.

Класифікація полегшує поточний облік основних засобів, спрощує складання звітності про наявність та рух основних засобів.

У наш час використовують наступну класифікацію основних засобів підприємства (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Класифікація основних засобів підприємства

За характером використання виділяють:

- основні виробничі засоби основного виду діяльності підприємства;

- основні виробничі засоби інших галузей, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією товарів (виробництвом продукції або наданням послуг), але виконують окремі підсобно-допоміжні та обслуговуючі функції (в торговельних підприємствах до них відносять основні засоби таких сфер матеріального виробництва, як транспорт, будівництво, виробництво, побутове обслуговування, інформаційно-обчислювальне обслуговування та інше);

- невиробничі основні засоби, використання яких пов'язане з діяльністю, що відноситься до галузей невиробничої сфери (житлово-комунальне господарство, пасажирський транспорт, освіта, культура, охорона здоров'я, відпочинок та туризм, соціальне забезпечення та інше).

Таким чином, в основу кожної класифікації покладено різні критерії поділу основних засобів.

2. Облік надходження основних засобів

Особливістю бухгалтерського обліку є те, що він здійснюється за допомогою безперервного спостереження за зміною в стані об'єктів обліку. В бухгалтерському обліку кожна господарська операція, що викликає таку зміну, повинна бути підтверджена документально, тобто певним документом.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їхнє проведення.

Основні вимоги до складання бухгалтерських документів викладені в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Первинні документи є юридичним доказом здійснення господарської операції і повинні складатися в процесі її здійснення чи відразу після її завершення. Первинні документи є бухгалтерськими документами. Основним атрибутом первинних документів є реквізити таких документів. Обов’язкові реквізити документів наведені на рис. 2.3.

Рис. 2.1. Обов’язкові реквізити документів

При документальному оформленні господарських операцій з обліку основних засобів на підприємстві відбувається рух облікової інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного і аналітичного обліку і звітністю (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Документування операцій з обліку основних засобів

Методичні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи в Україні визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 року № 92.

Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об'єкт.  Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" дає таке визначення об'єкту основних засобів: об’єктом основних засобів є закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Основні засоби на підприємство можуть надходити з різних джерел (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Канали надходження основних засобів на ТОВ “Меридіан”

Порядок відображення надходження основних засобів в бухгалтерському   обліку   та   формування   їх   первісної вартості залежить від того, яким чином і на яких умовах вони придбані (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Формування первісної вартості основних засобів

Таким чином, первинна вартість придбаних основних засобів, за якою вони зараховуються на баланс підприємства, складається з вартості придбання і витрат, пов’язаних з їх придбанням. В обліку витрати на придбання основних засобів відображаються окремо: за покупною вартістю (відпускна ціна постачальника) і сума транспортно-заготівельних витрат (залізничний тариф, автоперевезення тощо).

Для відображення в обліку інформації щодо наявності та руху основних засобів Планом рахунків передбачено основний, інвентарний, активний рахунок 10 “Основні засоби”. За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. Субрахунки в Плані рахунків відповідають класифікації основних засобів, наведеній у П(С)БО 7 “Основні засоби”. Кожній окремій групі об’єктів основних засобів відповідає один із 9 субрахунків до рахунку “Основні засоби”, такі як:

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має такі субрахунки:

151 "Капітальне будівництво";

152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" ;

153 "Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів";

154 "Придбання (створення) нематеріальних активів";

155 "Формування основного стада".

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо). Субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби" (крім об'єктів будівництва та основного стада).

Розглянемо на бухгалтерське відображення операцій щодо надходження на підприємство основних засобів в розрізі різних шляхів надходження. Надходження основних засобів, внесених засновниками до статутного капіталу, на ТОВ “Меридіан” оформляються наступними бухгалтерськими проводками (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Кореспонденція рахунків з обліку операцій щодо надходження основних засобів, внесених засновниками до статутного капіталу ТОВ “Меридіан”

Безоплатне одержання об'єктів основних засобів в бухгалтерському обліку розглядається як збільшення додаткового капіталу, причому на суму, що дорівнює справедливій вартості безоплатно одержаного об'єкта основних засобів, без урахування інших обов'язкових витрат і платежів. При безоплатному одержанні об'єктів основних засобів виникає дохід в сумі амортизації таких об'єктів одночасно з її нарахуванням. У міру виникнення доходу сума додаткового капіталу зменшується. На ТОВ “Меридіан” безоплатно надійшла пресова машина КСТ-2205 від ВАТ “Крастор і К” за справедливою вартістю 1260 грн. (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Кореспонденція рахунків з обліку операцій щодо безоплатно одержаної пресової машини КСТ-2205 на ТОВ “Меридіан”

На ТОВ “Меридіан” вартість безоплатно одержаної пресової машини КСТ-2205 відображається у складі інших доходів на рахунку 74 “Інші доходи”, а саме на субрахунку 745 "Дохід від безоплатно одержаних активів".Розглянемо ситуацію придбання кондиціонеру за грошові кошти у постачальника ВАТ “Амаком” на суму 1500 грн., бухгалтерські проводки будуть виглядати наступним чином (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Кореспонденція рахунків з обліку операцій щодо надходження основних засобів, придбаних за плату у постачальників на ТОВ “Меридіан”

Таким чином, у первісну вартість придбаного за грошові кошти кондиціонера включаються витрати ТОВ “Меридіан”, пов’язанні із придбанням та доведенням до експлуатаційного стану.

3.Облік наявності осовних засобів

3 метою підтримання основних засобів в робочому стані на підприємствах виконують ремонтні роботи основних засобів.

Ремонт необхідно проводити відповідно до плану, який формується за видами основних засобів, які підлягають ремонту, в грошовому вираженні, виходячи з системи планово-попереджувального ремонту, яка розроблюється підприємством з врахуванням технічних характеристик основних засобів, умов їх експлуатації та інших причин.

В залежності від складності, обсягу робіт, характеру і періодичності проведення розрізняють наступні види ремонту (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Види ремонту основних засобів

Система профілактичного (планового) ремонту передбачає обслуговування основних засобів, поточний і середній ремонт, а також капітальний і особливо складний ремонт окремих об'єктів основних засобів.

План ремонту і систему планово-профілактичного ремонту затверджує керівник підприємства ТОВ “Меридіан”.

Для визначення розміру передбачуваних витрат на ремонт основних засобів ТОВ “Меридіан” має наступні документи:

- належним чином оформлені дефектні відомості, де зазначені перелік і види ремонтних робіт;

- кошториси витрат на здійснення ремонту;

- розрахунки строків проведення ремонту;

- розрахунки розмірів відрахувань до резерву на ремонт.

До робіт з обслуговування, а також поточного і середнього ремонту об'єктів основних засобів відносяться роботи по систематичному і своєчасному запобіганню їх передчасного зносу і підтриманню в робочому стані (фарбування, усунення дрібних дефектів, заміна зношених легкозамінних вузлів або частин машин і механізмів тощо).

Капітальним ремонтом вважають ремонт об'єктів основних засобів, який здійснюється з періодичністю проведення більше одного року. Облік витрат на капітальний ремонт організується за окремими об'єктами або групами основних засобів. При цьому слід виходити з того, що при капітальному ремонті:

- обладнання і транспортних засобів здійснюється, як правило, повне розбирання агрегату, ремонт базових і корпусних деталей і вузлів, заміна чи відновлення всіх зношених деталей і вузлів на нові і більш сучасні, збирання, регулювання і випробування агрегату;

- будівель і споруд - здійснюється зміна зношених конструкцій і деталей   або  заміна  їх. на  більш  міцні  та  економічні,  які  покращують експлуатаційні можливості об'єктів, що ремонтуються, за виключенням повної заміни основних конструкцій, строк служби яких в даному об'єкті є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти приміщень, труби підземних мереж, опори мостів тощо).

Облік ремонту і модернізації основних засобів потрібно організувати таким чином, щоб облік забезпечив виявлення усіх витрат та правильне включення їх до собівартості виконаних робіт. Тому облік витрат на ремонт основних засобів здійснюється з врахуванням вимог, зазначених на рис. 5.2.

Рис. 3.2. Відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів

Розглянемо відображення в обліку результатів здійснення ремонту основних засобів на ТОВ “Меридіан”. В жовтні 2010 року виконано ремонт виробничого приміщення підрядним способом. За договором підряду передбачено виконання робіт із матеріалів замовника. В листопаді виконано ремонт автомобіля. Бухгалтерське відображення операцій по ремонту виробничого приміщення та автомобіля на ТОВ “Меридіан” наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Кореспонденція рахунків з обліку витрат, понесених ТОВ “Меридіан” при ремонті основних засобів

Таким чином, витрати, понесені підприємством при здійсненні ремонтних робіт щодо основних засобів, включаються до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені, в розрізі видів витрат. В даному випадку витрати на ремонт виробничого приміщення – до складу загальновиробничих витрат (дебет рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”), а витрати на ремонт автомобіля ГАЗ 3110 “Газель”, який використовується підприємством ТОВ “Меридіан” для перевезення готової продукції – до складу витрат на збут (дебет рахунку 93 “Витрати на збут”).

4. Облік вибуття основних засобів

Основні засоби списуються з балансу підприємства в наступних випадках (рис. 4.1).

Рис. 4.1 Напрямки вибуття основних засобів з підприємства

У випадку списання з балансу основних засобів повинні бути списані:

- первісна вартість об'єкта;

- накопичена на нього сума амортизації (знос).

Операція продажу основних засобів, як і будь-яка операція продажу, припускає одержання доходу за проданий об'єкт. Інша справа, що величина цього доходу може бути різною в залежності від зношеності, стану, попиту й інших причин.

Оскільки основні засоби - це матеріальні цінності, що поступово переносять свою вартість у виді амортизації на витрати по виготовленню продукції, те їхня залишкова вартість є тією величиною, що може характеризувати об'єкти основних засобів на будь-який момент.

ТОВ “Меридіан” реалізує за грошові кошти комп’ютер, який був в експлуатації первісною вартістю 3200 грн., внесений у статутний капітал у вересні за ціною 6600 грн., у тому числі ПДВ - 1100 грн. Відображення в обліку операції щодо продажу об’єкта основного засобу (комп’ютера) наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Кореспонденція рахунків з обліку операцій щодо продажу комп’ютера

на ТОВ “Меридіан”

Таким чином, у бухгалтерському обліку доход від реалізації (продажу) комп’ютера відображається на окремому, передбаченому для цих цілей субрахунку 742 "Доход від реалізації необоротних активів" рахунку 74 "Інші доходи". У дебет зазначеного субрахунку (у загальному порядку) списується сума податкових зобов'язань по ПДВ, а залишкова вартість реалізованого комп’ютера списується в дебет теж передбаченого для таких операцій субрахунку 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів" рахунка 97 "Інші витрати" як витрати періоду. Відповідно до Інструкції № 291 у дебет зазначеного субрахунку списуються усі витрати, зв'язані з продажем відповідного об'єкта основних засобів.

Операція безкоштовної передачі основних фондів відрізняється від операції продажу тим, що доход у результаті такої операції дорівнює нулю (відсутній). Тому й у бухгалтерському обліку немає якихось значних відмінностей при відображенні операції безкоштовної передачі основних засобів. Хіба що залишкова вартість безкоштовно переданих об'єктів і витрати, пов'язані з такою передачею, відповідно до Плану рахунків і Інструкції № 291 відображають на субрахунку 976 "Списання необоротних активів" рахунка 97 "Інші витрати".

Операцію безкоштовної передачі об'єктів основних засобів оформлюють складанням акту приймання-передачі форми № ОЗ-1, який  складається в двох екземплярах: перший залишається на підприємстві, а другий передається особі, що приймає об'єкт від імені нового власника (наявність у нього доручення обов'язково). До акта приймання-передачі додається інвентарна картка обліку переданого об'єкта.

Так, на ТОВ “Меридіан” передана ВАТ "Маркус" шафа платтяна 1 шт. первісною вартістю 520 грн., накопичена амортизація протягом строку експлуатації становить 345 грн. Відображення в обліку операції по безоплатній передачі шафи наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Кореспонденція рахунків з обліку операцій щодо безоплатної передачі шафи

Таким чином, витрати, понесені підприємством при безоплатній передачі шафи на ТОВ “Меридіан” формуються по дебету витратного субрахунку 976 “Списання необоротних активів”, до складу яких включається залишкова вартість переданої шафи та сума ПДВ.

У випадку якщо об'єкти основних засобів не відповідають критеріям визнання активом, то згідно п. 33 П(С)БО 7 “Основні засоби” вони ліквідуються.

Розрізняють повну і часткову ліквідацію об'єкта.

Відповідно до п. 35 П(С)БО 7 “Основні засоби” у випадку часткової ліквідації об'єкта його первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості і зносу ліквідованої частини об'єкта.

У бухгалтерському обліку для відображення операції ліквідації Планом рахунків передбачений спеціально призначений для цих цілей субрахунок 976 "Списання необоротних активів" рахунку 97.

У дебет зазначеного субрахунку ТОВ “Меридіан” списує залишкову вартість ліквідованого об'єкта і витрати, пов'язані з його ліквідацією (разбірка, демонтаж тощо).

У випадку оприбуткування яких-небудь матеріальних цінностей, придатних до використання (у власному виробництві або з метою продажу, безоплатної передачі), підприємства зобов'язані визнати доход, що у бухгалтерському обліку відображаються на субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" рахунку 74 "Інші доходи".

Основні засоби ліквідуються по різних причинах: внаслідок повного їх зносу й старості, у результаті аварій, через розкрадання або псування тощо.

Розглянемо такі причини списання об’єктів основних засобів на ТОВ “Меридіан”:

списання, пов’язане із виявленою нестачею при інвентаризації на складі (1 сканера вартістю 1500 грн. в т.ч. ПДВ);

списання, пов’язане із безповоротним ушкодженням (комп’ютер первісною вартістю 3200 грн., який пришов у непридатний стан у результаті замикання із невстановленої причини).

Відображення в обліку операцій щодо ліквідації об’єктів основних засобів на ТОВ “Меридіан” наведено в табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Кореспонденція рахунків з обліку операцій щодо ліквідації об’єктів основних засобів на ТОВ “Меридіан”

Таким чином, не залежно від причин ліквідації об’єктів основних засобів витрати, понесені ТОВ “Меридіан” при їх ліквідації формуються на витратному субрахунку 976 “Списання необоротних активів”, а у випадках, коли не з’ясована причина втрати об’єкта основних засобів на позабалансовому субрахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” до встановлення винної особи.

5. Порядок проведенні інвентаризації основних засобів та відображення її результатів в обліку

Документування операцій з основними засобами на ТОВ “Меридіан” здійснюється таким чином, щоб забезпечити облік об’єктів основних засобів у розрізі: а) місць експлуатації, (у т.ч. об’єктів, переданих в операційну чи фінансову оренду); б) матеріально-відповідальних осіб.

Недоліком у організації документування операцій із основними засобами є відсутність посадових інструкцій працівників бухгалтерії та графіків документообігу.

Рекомендований графік надходження первинних документів за господарськими операціями з вибуття та ліквідації основних засобів у бухгалтерію підприємства ТОВ “Меридіан” наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Рекомендований графік надходження первинних документів за господарськими операціями з вибуття та ліквідації основних засобів у бухгалтерію  ТОВ “Меридіан”

Таким чином, дослідження практичних матеріалів системи первинного обліку основних засобів ТОВ “Меридіан” показало, що документування господарських операцій з руху основних засобів провадиться із використанням типових форм: ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” , ОЗ-3 “Акт на списання основних засобів” , ОЗ-4 “Акт на списання автотранспортних засобів”, Інв-1 “Інвентаризаційний опис основних засобів” . Для вдосконалення організації документообігу щодо операцій з основними засобами, нами розроблено графік документообігу.

Об’єкт основних засобів може бути вилучено з активів підприємства (списано з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом (пп. 33 П(С)БО 7 “Основні засоби”). При цьому фінансовим результатом від вибуття об’єкта основних засобів є різниця між доходом від вибуття такого об’єкта та його залишковою вартістю, непрямими податками i витратами, пов’язаними з вибуттям об’єкта основних засобів.

Для обліку доходів i витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів, використовуються такі субрахунки:

972 «Собівартість реалізованих необоротних активів» (обліковується собівартість реалізації (продажу) необоротних активів);

976 «Списання необоротних активів» (обліковуються залишкова вартість та інші витрати на об’єкти основних засобів, що безоплатно передаються або ліквідуються);

742 «Дохід від реалізації необоротних активів» (обліковуються доходи від продажу об’єктів основних засобів);

746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (обліковуються доходи, що виникають при ліквідації основних засобів (при оприбуткуванні матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації об’єктів основних засобів)).

З метою визначення причин непридатності основних засобів для подальшої експлуатації, неможливості або неефективності проведення відновлювальних ремонтів, а також оформлення необхідної документації для списання їх з балансу на підприємстві ТОВ “Меридіан”створюється спеціальна постійно діюча комісія. Комісія формується з працівників підприємства, склад комісії визначається наказом керівника підприємства.

Під час обліку операцій з ліквідації основних засобів найчастіше розглядаються випадки вимушеної ліквідації основних засобів — у результаті крадіжок та аварій, а також за рішенням суду.

З позиції бухгалтерського обліку вкрадені об'єкти основних засобів не можуть вважатися активами підприємства, оскільки вони підприємством більше не контролюються. Відповідно до п. 33 П(С)БО 7 [13] їх необхідно списати  на витрати  підприємства. 

Оскільки  об'єкт основних засобів  було вкрадено в процесі провадження звичайної діяльності, його залишкову вартість слід відносити на витрати від іншої звичайної діяльності підприємства. Відповідно до Інструкції № 291 [7] залишкова вартість відображається на субрахунку 976 «Списання необоротних активів», а потім наприкінці звітного періоду її списують на фінансовий результат підприємства, тобто на субрахунок 793 «Результат іншої звичайної діяльності».

Одночасно зі списанням вартості украденого об'єкта на субрахунок 976 «Списання необоротних активів» потрібно відобразити його вартість на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Цей субрахунок дає змогу отримати аналітичну інформацію про недостачу до моменту встановлення винної особи.

У разі встановлення винної особи й відшкодування нею заподіяного збитку всю суму компенсації бухгалтер відображає на субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодування завданих збитків», ту частину суми компенсації, що дорівнює залишковій вартості украденого об'єкта, — на субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» з одночасним списанням її з субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Розглянемо облік недостачі основних засобів у зв'язку з їх крадіжкою, заміною, а також отримання компенсації від винної особи.

10.10.2011 р. на підприємстві ТОВ “Меридіан”було встановлено факт крадіжки копіювального апарата. Його первісна вартість (вартість придбання без ПДВ) — 2000 грн. Знос на дату крадіжки — 1100 грн.

За даними податкового обліку балансова вартість копіювального апарата, розрахована згідно з п. З Податкового роз'яснення, на момент крадіжки становила 950 грн.

Розмір збитку на дату здійснення крадіжки розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116 [23], за формулою:

Р=[(Бв — А) х Іінф. + ПДВ + Азб] х 2,                     (5.1)

де Р — розмір збитку;

Бв — балансова вартість матеріальних цінностей на момент установлення факту їх розкрадання, недостачі, знищення (псування);

А — амортизаційні відрахування;

Іінф. — загальний індекс інфляції, розрахований на підставі індексів інфляції, які щомісяця визначаються Мінстатом України;

ПДВ — розмір податку на додану вартість;

Азб — розмір акцизного збору.

Розрахуємо збиток (індекс інфляції умовно дорівнює 1):

Р - [(2000 — 1100) х 1 + 180] х 2 = 2160 грн.

Станом на 12.11.2010 р. винну особу не встановлено. Замість украденого 12.11.2011 р. було придбано новий копіювальний апарат, первісна вартість якого становила 2250 грн., ПДВ — 450 грн.

За рішенням суду від 24.01.2011 р. громадянин Мартиш О.І., визнаний винним у крадіжці копіювального апарата, відшкодовує підприємству заподіяний збиток у сумі 2160 грн. (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Порядок відображення в обліку списання копіювального апарата у зв'язку з крадіжкою, його заміна й отримання компенсації від винної особи на ТОВ “Меридіан”

Понесені підприємством у результаті крадіжки збитки в сумі 900 грн. було повністю компенсовано винною особою.

У разі невстановлення винної особи наприкінці звітного року при загальному перевищенні суми за дебетом рахунку 79 «Фінансові результати» над сумою за кредитом отримані збитки слід відображати за дебетом рахунку 442 «Непокриті збитки».

Вимушена ліквідація об'єктів основних засобів у результаті аварії, як і ліквідація за рішенням підприємства, оформляється Актом на списання основних засобів (ф. № ОЗ-З) або Актом на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4). Після скаладння актів, складається звірювальна відомість. Порядок документального оформлення ліквідації основних засобів було розглянуто вище.

Слід зазначити, що при списанні з балансу основних засобів, що вибувають внаслідок аварії, до актів на списання основних засобів повинні бути додані копії актів про аварію, пояснення винних осіб і документи про вжиті заходи щодо притягнення їх до відповідальності та відшкодування нанесених підприємству збитків.

6. Особливості обліку основних засобів в умовах використання комп’ютерних технологій

Автоматизація обліку основних засобів відрізняється від інших ділянок бухгалтерського обліку тим, що тут спостерігається стабільність інформації. Для автоматизації  обліку основних засобів застосовуються коди: синтетичних рахунків і субрахунків аналітичного обліку; структурних підрозділів підприємства; інвентарних об'єктів;норм амортизаційних відрахувань; бухгалтерських операцій тощо.

При автоматизації обліку основних засобів використовуються типові міжгалузеві форми первинних документів. Особливістю організації автоматизованого обліку є створення постійного файлу (масиву) інформації, відповідного картотеці інвентарних об'єктів. За даними первинних документів фіксується рух основних засобів, амортизаційного фонду. В результаті обробки одержують звітні розробки, відомості руху основних засобів по рахунках. На їх основі одержують оборотну відомість основних засобів по місцях знаходження і експлуатації, розрахунок амортизаційних відрахувань, відомість амортизаційних відрахувань по кодах виробничих витрат і нарахування зносу основних засобів, що забезпечують проведення інвентаризації, складання балансу і форм періодичної і річної звітності.

Серед розробників прикладного економічного програмного забезпечення виділяються наступні: 1С:Бухгалтерія, «Дебет Плюс», «Турбобухгалтер», «FinExpert”, “Парус” тощо.

Найбільш популярною є програма 1С: Підприємство 7.7, яка є могутньою системою, призначеною для комплексної автоматизації бухгалтерського обліку у всіх масштабах. Ця система дозволяє у кожному індивідуальному випадку підібрати оптимальне рішення, що враховує специфіку організації. Набір компонентів може визначаться індивідуально і надалі поповнюватися. Компонент "Бухгалтерський облік" призначений для обліку наявності і руху засобів підприємства. Він може використовуватися як автономно, так і спільно з іншими компонентами. Електронні засоби роботи з документами дозволяють організувати введення документів, їх довільний розподіл по журналах і пошук будь-якого документа по різних критеріях: номеру, даті, сумі. Початковою інформацією є операція, яка відображає реальний господарський акт. Операції можуть формуватися автоматично на основі документів, що вводяться. Разом з операцією документ може породжувати бухгалтерські проводки. Такий спосіб дозволяє швидко вводити велику кількість проводок, наприклад при нарахуванні амортизації основних засобів.

Також, одним з важливих шляхів вдосконалення бухгалтерського обліку є введення додаткового контролю з боку керівництва підприємства.  Переглядання керівником бухгалтерських документів, вивчення ним нормативних актів, діючих в даній області дозволить більш раціонально витрачати засоби на придбання основних засобів, витрачати менше часу на переконання керівництва в необхідності придбання того або іншого об'єкту, підвищити дисципліну у використовуванні основних засобів співробітниками підприємства.

При введенні аналізу ефективності використовування основних засобів за даними бухгалтерського обліку під безпосереднім контролем керівника підприємства, останній  одержуватиме більш повну картину стану справ на своєму підприємстві.

ВИСНОВКИ

На основі детального вивчення теоретичних основ організації обліку та аналізу основних засобів можливо зробити наступні висновки й пропозиції:

Основні засоби являють собою частину виробничих засобів у вигляді сукупності засобів праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість на вартість готового продукту частинами, у міру спрацьовування.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості (за національним стандартом 7 “Основні засоби”): первісна вартість; відновлювальна вартість; залишкова вартість; справедлива вартість; вартість, яка амортизується; ліквідаційна вартість.

В економічних розрахунках з обліку основних засобів використовують основні три види оцінювання основних засобів: первісну, відновлювальну і залишкову.

Вивчення основ організації бухгалтерського обліку основних засобів в курсовій роботі проводилося на матеріалах підприємства ТОВ “Меридіан”. В результаті зроблено наступні висновки:

Аналітичний облік основних засобів на підприємстві ведеться по кожному об'єкту за допомогою карток обліку руху основних засобів (форма № 03-8) — загальних для будов і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентарю, замість № 03-6 "Інвентарна картка обліку основних засобів" (для будов і споруд) і № 03-7 "Опис інвентарних карток обліку основних засобів" (для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентарю).

Згідно Інструкції № 291 облік основних засобів на ТОВ “Меридіан” ведеться на рахунку 10 “Основні засоби”, що відноситься до 1 класу рахунків “Необоротні активи”. Переважна частина основних засобів на підприємстві ТОВ “Меридіан” формується в результаті капітальних інвестицій, під якими розуміють витрати на створення (спорудження) та придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів. Синтетичний облік капітальних інвестицій ведеться на активному рахунку 15 “Капітальні інвестиції” за відповідними субрахунками. Первинною вартістю об’єктів основних засобів, придбаних за плату, є фактична собівартість їх придбання. Найбільші протиріччя між фінансовим та податковим обліком основних засобів полягає при використанні методів нарахування амортизації , на досліджуваному підприємстві використовується лише один метод – податковий, що дозволяє зменшити обсяг облікової роботи при нарахуванні амортизації основних засобів.

На основі дослідження процесу організації економічного аналізу основних засобів на підприємстві зроблено наступні висновки:

Необхідною передумовою удосконалення формування, викори­стання та відтворення основних засобів підприємства є проведення аналізу їх сучасного стану та ефективності використання. Одним із засобів формалізації економічного аналізу є розробка його організаційно-інформаційної моделі, яка об’єднує питання організації аналізу та його інформаційного забезпечення, що мають бути вирішені на попередньому етапі аналізу будь-якого об’єкту фінансово-господарської діяльності підприємства. Основним джерелом облікової інформації, що використовується для аналізу основних засобів підприємства, є матеріали бухгалтерського обліку (обігові відомості з рахунку 10 "Основні засоби"), форми бухгалтерської звітності: ф. №1 "Баланс", Примітки до звітності), форма статистичної звітності №11-ОФ "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)", матеріали оперативного обліку об'єктів основних засобів (технічні паспорти та інша первинна документація), матеріали дослідження ринкових цін відновлення основних засобів (прайс-листи на продаж аналогічного обладнання, вартість будівельно-монтажних матеріалів та робіт) тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.                  Закон України “Про аудиторську діяльність”, затверджений Постановою Верховної Ради України від 22.04.1993 р. (із змінами і доповненнями)

2.                  Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.07.1999 р. (із змінами і доповненнями)

3.                  Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів від 24.05.95 №88.

4.                  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87

5.                  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року №87

6.                  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

7.                  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.1999 р. №290

8.                  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене Наказом Міністерства Фінансів України №246 від 20.10.99 р.

9.                  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92

10.             Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246.

11.             Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. №290

12.             Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. N 181

13.             Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищіх навчальних закладів/За редакцією проф.Ф.Ф.Бутинця.-4-е вид., доп. І перероб.-Житомир:ПП “Рута”, 2003.-688с.

14.             Голов С.Ф. і др., "Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні"-Дніпpопетpовськ: ТОВ"Баланс–клуб", 2000р.

15.             Кулаковская Л.П. Основи бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів спеціальності "Облік і аудит".

16.             Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник.-Київ: Вид-во “Центр учбової літератури”, 2003.-524с.

17.             Організація бухгалтерського обліку. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця – Житомир, ЖІТІ, 2001. – 592 с.

18.             Сопко В. В. Бухгалтерський облік — засади побудови // Наукові праці. — Кіровоград, 2002. — Вип.3. — С.8–20.

19.             Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл.. — 6. вид. — К. : Видавництво А.С.К., 2003. — 784с.

20.             Цал-Цалко Ю.С. Організація та контроль первинного обліку на підприємстві. – ж. “Світ бухгалтерського обліку”, № 2, 2002р.-ст. 61

21.             Шевчук С. В. Податковий облік як складова інтегрованої системи обліку // Проблемы теории и практики учета, аудита, анализа и пути их решения. — Севастополь, 2003. — С.71–73.

ДОДАТКИ

Додаток А

Додаток  Б

Додаток  В