Облік основних засобів

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

1. Економічна  сутність основних засобів………………………………………5

2. Документальне оформлення руху основних засобів………………………11

3. Аналітичний та синтетичний облік основних засобів……………………..15

4. Методи нарахування  амортизації основних засобів……………………….20

5. Удосконалення обліку основних засобів в умовах автоматизованої обробки даних …………………………………………………………………………….25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..32

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..34 

 

                                                                 ВСТУП 

      Робота  будь-якого підприємства або колективу  значною мірою залежить від розвитку бухгалтерського обліку, що є інформаційною  базою управління та контролю за фінансово-господарською  діяльністю підприємства. Бухгалтерський облік при цьому сприяє зміцненню принципів господарського розрахунку та самоокупності, за його допомогою здійснюється спостереження за правильністю використання господарських засобів, здійснюється контроль за витратами і доходами підприємств, визначаються фінансові результати їх фінансово-господарської діяльності.

      Актуальність  обраної для написання теми курсової роботи зумовлена тим фактом, що бухгалтерський облік основних засобів  повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці. Слід враховувати, що поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.

      Метою курсової роботи є аналіз обліку основних засобів на підприємствах України.

      Предметом дослідження  є облік основних засобів.

      Об’єкт  дослідження  є процес обліку основних засобів

      Для досягнення мети у курсовій роботі були поставлені наступні завдання :

      – визначення сутності основних засобів ;

• аналіз документального оформлення основних засобів;
• дослідження аналітичного та синтетичного обліку основних засобів;
• дослідження методів нарахування амортизації основних засобів;
• удосконалення обліку основних засобів з використанням комп’ютерної техніки.

      Для досягнення поставленої мети використовувалалася нормативно-правова база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України”, Марочкіна А.М. “Бухгалтерський облік за Національними стандартами”, Бутинець Ф.Ф. та ін. “Інформаційні системи бухгалтерського обліку”, Грабової Н.М. “Теорія бухгалтерського обліку”, Завгороднього В.П. “Бухгалтерський облік в Україні”.

 

       1. Економічна сутність  основних засобів 

     Основні засоби (далі – ОЗ) - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом, та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)

     Об'єкт  основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

     Якщо  один об'єкт основних засобів складається  із частин, які мають різний строк  корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися  в бухгалтерському обліку як окремий  об'єкт основних засобів.

     Об'єкт  основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому  економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

     Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Класифікація  основних засобів.

     Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом (рис.1.1).

     За  функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі — основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
• невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

     За  галузевою ознакою  основні засоби поділяються  на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо.

     Більша  частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі "Сільське господарство" тощо. 

     

      Рисунок 1.1. Групування основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю

     У зв'язку з цим у бухгалтерському  обліку основні засоби промислових  підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

     До  промислово-виробничих основних засобів  належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

     Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

     За  використанням основні  засоби поділяються  на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

     Істотне значення в обліку основних засобів  має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення  роботи  підприємства,   власних  прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

      Орендовані  основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

      В наступній таблиці (див. табл. 1.1.) наводимо класифікацію ОЗ та інших необоротних активів за групами, а також мінімально допустимі строки їх амортизації відповідно до п. 145.1 ПКУ.

     Таблиця 1.1

              Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років	Рахунки бухобліку
група 1 - земельні ділянки	-	101
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	15	102
група 3 - будівлі,  споруди, передавальні пристрої	20 15 10	103
група 4 - машини та обладнання ,    з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	5           2	104
група 5 - транспортні засоби	5	105
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4	106
група 7 - тварини	6	107
група 8 - багаторічні насадження	10	108
група 9 - інші основні засоби	12	109
група 10 - бібліотечні фонди	-	111
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи	-	112
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	5	113
група 13 - природні ресурси	-	114
група 14 - інвентарна тара	6	115
група 15 - предмети прокату	5	116
група 16 - довгострокові біологічні активи	7	16

 

      З цієї таблиці стає зрозуміло, що класифікація ОЗ в податковому обліку тепер передбачає 16 груп замість звичних нам 4-х. Підмічаємо, що мінімальний строк корисного використання будівель становить 20 років, а транспортних засобів – 5 років.

 

       2. Документальне оформлення руху основних засобів

     При організації документального оформлення обліку основних засобів слід керуватися такими нормативними актами.

     1. Наказом Міністерства статистики  України № 352 від 29.12.1995 р. "Про  затвердження типових форм первинного  обліку". Цим наказом Міністерство  статистики затвердило типові  форми первинної облікової документації  з обліку основних засобів,  які введені в дію з 1 січня 1996 року.

     2. Переліком типових документів (наказ  Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20.07.98 р.).

     Типова  форма № 03-1 "Акт  прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів для обліку введення їх до експлуатації; для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) до іншого, а також для виключення їх зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

     При отриманні (купівлі) основних засобів  акт складає комісія,. яка призначається  розпорядженням (наказом) керівника  підприємства. Акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт. Складання загального акта, яким оформлюється приймання декількох об'єктів основних засобів, дозволяється при обліку господарського інвентарю, інструментів, обладнання тощо, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість га прийняті в одному календарному місяці.

     При передачі основних засобів іншому підприємству акт складається у двох примірниках  для підприємства, яке отримує, і  підприємства, яке передає основні  засоби).

     При оформленні внутрішнього переміщення  основних засобів акт також складається у двох примірниках у тому відділі який здає основні засоби.

     Типова  форма № 03-2 "Акт  прийому-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів з капітального ремонту, реконструкції та модернізації. Якщо ремонт, реконструкцію та модернізацію виконує інше підприємство, то акт складається у двох примірниках (другий примірник передається підприємству, що здійснило ремонт основних засобів).