Облік. аналіз і аудит розрахунків з постачальниками

  Із даної таблиці видно, що підприємство, в принципі, працює ефективно. Це є свідченням того, що воно не має дуже великої та довгої заборгованості за відвантажені їй товарно-матеріальні цінності, з бюджетом розраховується вчасно, і на кінець 2011 року.

Працівник, що займається управлінням зобов’язань, а на підприємстві “Добростав” ним є керівник, повинний зосередити увагу на найбільш нових боргах і приділити більше уваги великим сумам заборгованості.

Для характеристики якості кредиторської заборгованості визначається і такий показник, як частка резерву по сумнівних боргах у загальній сумі кредиторської заборгованості. Ріст рівня даного коефіцієнта свідчить про підвищення якості останньої.

Ці показники порівнюють у динаміці із середньогалузевими даними, нормативами і вивчають причини збільшення тривалості періоду перебування коштів у кредиторській заборгованості (неефективна система розрахунків, фінансові ускладнення у покупців, тривалий цикл банківського документообігу і т.д.).

Особливу актуальність проблема неплатежів набуває в умовах інфляції, коли відбувається знецінювання грошей. Останнім часом кредиторська заборгованість підприємств країн СНД досягла астрономічної суми, значна частина якої в ході інфляції втрачається. При інфляції, наприклад, 30 % у рік наприкінці року можна придбати всього 70 % того, що можна було купити на початку року. Тому невигідно тримати гроші в готівці, невигідно і продавати товар у борг. Однак вигідно мати кредитні зобов'язання до оплати в грошовій формі, тому що виплати по різних видах кредиторської заборгованості виробляються грошима, купівельна спроможність яких до моменту платежу зменшується.

Аналіз кредиторської заборгованості доповнюється розрахунком коефіцієнтів їх якості.. При цьому розраховуються такі показники аналізу кредиторської заборгованості:

      коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (він показує на збільшення або зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству. При збільшені цього коефіцієнта зростає швидкість заборгованості, а при зменшені – зростання закупівлі в кредит).

Розрахуємо значення цього коефіцієнту за даними ПП «Добростав».

Коб. кз. 2010 = 85/8122 = 0,01

Коб. кз. 2011 = 135/4494 = 0,03

Отже, результати розрахунків свідчать, що на підприємстві відбувається зменшення закупівлі в кредит, значення показника у 2011 році зменшилось на 2%

      середній строк оборотності кредиторської заборгованості в днях – визначається як відношення 360 днів до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.

Соб. кз. 2010 = 360/0,01 = 36000

Соб. кз. 2011 = 360/0,03 = 12000

Отже, строк оборотності кредиторської заборгованості у 2011 році зменшився на 24000 днів.

2)     співвідношення дебіторської заборгованості до кредиторської заборгованості (позитивним є перекриття дебіторської заборгованості кредиторською заборгованістю). Визначається як відношення дебіторської заборгованості до кредиторської заборгованості.

Сдб. кз. 2010 = 584/8122 = 0,07

Сдб. кз. 2011 = 674/4494 = 0,15

В нашому випадку дебіторська заборгованість не перекриває кредиторську, однак, позитивним фактором є зростання цього показника у 2011 році на 8% в порівнянні із 2010 роком.

Щоб підрахувати прибуток, який отримало підприємство від несвоєчасної оплати рахунків постачальнику, необхідно до простроченої кредиторської заборгованості додати суму, скоректовану на індекс інфляції за цей термін (мінус пеню), чи суму простроченої кредиторської заборгованості помножити на ставку банківського відсотка рефінансування за цей період і з отриманого результату відняти суму отриманої пені.

Однак, підприємство “Добростав” намагається вчасно розраховуватися по своїм боргам, і як було видно з аналітичної таблиці 3.1.3. не робить боргів більше як на 3 місяці. Цей момент є свідченням того, що підприємство не практикує використовувати чужі кошти, а прагне до самостійності і підвищення фінансового стану на ринку.

Аналітична обробка економічної інформації є досить трудомістким процесом, що насамперед зумовлено її великими обсягами. Крім того, отримані дані повинні бути оперативними. Саме ці фактори й зумовили необхідність використання інформаційних технологій при проведенні фінансового  аналізу.

Технологічний підхід в організації аналітичних робіт зумовлений їх продуктивною результативністю при використанні технічних ресурсів (знарядь праці), інформаційних ресурсів (предметів праці) і праці аналітиків робочої сили. Технологічна будова аналітичного процесу дає змогу забезпечити збалансованість між необхідними ресурсами та результатами створення системи аналітичної підтримки прийняття управлінських рішень.

Варто виділити чотири технологічні рівні аналізу:

•  організацію      технології      розв'язання       комплексів аналітичних задач;

•  організацію технології розв'язання блоків аналітичних задач;

•  організацію технології розв'язання окремих аналітичних задач;

•  організацію технології розв'язання елементів (модулів) аналітичних задач.

Такий підхід особливо важливий при автоматизації аналітичного процесу, виборі й обґрунтуванні систем його забезпечення.

Найпрогресивнішою в сучасних умовах є організація технології аналітичного процесу з використанням ЕОМ. Для цього проектується підсистема комплексного економічного аналізу в АСУП (ПКЕА) з розміщенням задач аналізу в системі АРМ керівників і спеціалістів. Ця підсистема інтегрована до галузевої та територіальної систем управління, диференційована за окремими підсистемами другого порядку (аналіз виробництва і реалізації, аналіз собівартості та ін.) (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Схема функціональної інтеграції ПКЕА підприємств.

Технологічна інтеграція економічного аналізу на базі ЕОМ підвищує ефективність аналітичної роботи за рахунок: розширення можливостей проведення факторного аналізу; виділення та розв'язку нових багатомірних задач, які вирішують використовуючи економіко-математичні методи та моделі; підвищення оперативності та економічності виконання аналітичних робіт, тощо.

Умови ринкової економіки передбачають підвищення вимог до вихідної аналітичної інформації у забезпеченні прийняття управлінських рішень. Методика аналізу на базі ЕОМ може задовольнити вимоги комплексності, системності, оперативності, точності пізнання досліджуваного об'єкта, тенденцій і закономірностей його зміни і розвитку. При максимальній формалізації аналітичних процедур за допомогою ЕОМ реалізується до 80% технології економічного процесу.

В умовах децентралізації аналізу господарської діяльності на підприємстві його задачі доцільно розміщувати в системі АРМ. По-перше, досягається оптимальне співвідношення централізованої і децентралізованої систем аналізу, по-друге, підвищується ефективність функціонування інтегрованої системи спрощування економічної інформації внаслідок раціоналізації інформаційного, програмного та технічного забезпечення. В умовах АРМ усі етапи організації аналізу становлять єдиний технологічний процес управління, що забезпечує підвищення оперативності та дієвості управління. Використовуючи принцип проектування аналітичних модулів для розв'язання різних типів задач, при впровадженні АРМ розробляють системи програмної технології, які ґрунтуються на типових алгоритмах аналітичних розрахунків.

Розподіляючи задачі аналізу в системі АРМ, потрібно забезпечити таку інтеграцію системи, за якої АРМ існувало б як автономна система і водночас було б частиною єдиної ПКЕА підприємства.

Організація технології аналітичного процесу в інтегрованій мережі АРМ керівників і спеціалістів дає змогу по-перше, досягти цілісності системи економічного аналізу при децентралізованому розв'язку окремих аналітичних задач чи їх модулів. Цим забезпечується вихід аналітичної інформації за різною ієрархією управління чи за різним ступенем досягнення проміжних і кінцевих аналітичних результатів. По-друге, досягається висока оперативність і дієвість аналізу, оскільки технологія аналізу є складовим елементом технології управління в цілому, утворюючи послідовність автоматизації обліку, аналізу, аудиту, контролю, регулювання тощо. Зводиться до мінімуму втрата чи спотворення вхідної інформації.

Об'єктивною передумовою створення автоматизованої ПКЕА є сукупність розумно спроектованих, надійних забезпечувальних підсистем, до яких належить:

•   інформаційне забезпечення;

•   програмне забезпечення;

•   організаційно-технічне забезпечення;

•   правове забезпечення;

•   ергономічне забезпечення.

Найскладніша проблема автоматизації аналізу проектування дієвого інформаційного забезпечення, яке є сукупністю єдиної системи класифікації і кодування інформації, уніфікованих форм документації і використовуваних масивів інформації, досягнення сумісності інформаційного забезпечення різних ПКЕА і АРМ. Розроблення елементів внутрімашинного та позамашинного забезпечення ПКЕА здійснюється на основі впорядкованої та формалізованої інформації, яка становить інформаційну базу інтегрованої системи опрацювання економічної інформації. Функціонування ПКЕА характеризується необхідністю опрацювання великих обсягів інформації нормативного, довідкового, облікового, звітного характеру. Якщо при ручному опрацюванні даних використовують документальні джерела інформації, то в умовах автоматизації аналізу раціональнішим є отримання інформації єдиного інформаційного фонду. Впровадження АРМ на базі ПЕОМ дає змогу формувати єдину систему організації та ведення інформації з моменту її збору до видачі готових аналітичних результатів безпосередньо в ПЕОМ і в обчислювальних комплексах вищого порядку.

Зараз найпрогресивнішим є забезпечення економічного аналізу на основі автоматизованого банку даних (АБД). Функціонування ПКЕА передбачає використання загальносистемної бази даних і автономних банківських масивів. Введення інформації, необхідної для аналізу з документів практично немає.

Виділяють декілька концепцій проектування бази даних (БД):

а)              концепція    побудови    БД    нормативно-довідкової інформації;

б)              концепція побудови БД для основних виробничих цехів підприємства;

в)              концепція   побудови   БД   у   вигляді   комплексних інформаційних потоків;

г)              концепція    побудови інформації     перспективного, управління.

Управління інформаційними ресурсами передбачає одночасно й управління програмним забезпеченням при сучасних технологіях і організації аналітичного процесу. Під програмним забезпеченням аналітичного процесу найчастіше розуміють сукупність математичного апарату алгоритмізації, вибору мови програмування, розроблення програми, створення пакетів прикладних програм. Програмне забезпечення ПКЕА є сукупністю комплексів програм, розроблених згідно з принципами модульності та адаптивності, максимально зорієнтованих на стандартні пакети прикладних програм, які забезпечують досить ефективну реалізацію всіх елементів технологічного процесу розв'язання задач.

Програмне забезпечення розв'язання аналітичних задач має свою специфіку, оскільки:

а)              аналітичні задачі передбачають комплексний характер дослідження процесу, а отже високу концентрацію аналітичних процедур;

б)              до розв'язання задач висувають часові вимоги (забезпечення  максимальної оперативності  представлення результатів);

в)              існують різноманітні форми видачі та ступені синтезування результатної інформації залежно від рівня управління і запиту користувача;

г)              висока значимість результатної інформації для прийняття управлінських рішень передбачає автоматизовану перевірку її достовірності;

д)              необхідність обліку різноманітних нестандартних господарських ситуацій і перерв у розрахунках передбачає діалоговий режим роботи з ЕОМ.

Тому програми повинні бути багатоваріантними, гнучкими щодо внесення поправок, доповнень, мати високий рівень сегментації (модульності), розроблятись, реалізовуватись з мінімальними затратами ресурсів.

Можна виділити три напрями формування і розвитку комплексних аналітичних програм:

•   створення бібліотеки аналітичних програм;

•   розроблення пакетів аналітичних програм;

•   розроблення програмного забезпечення ПЕОМ.

Програмне забезпечення ПЕОМ охоплює операційні системи, системи програмування, системи текстових і діалогових даних.

На сучасному ринку програмних продуктів є велика кількість програм, які реалізують функції аналізу. Поряд із загальними обліковими програмами "1C: Бухгалтерія 7.7", "акцент-бухгалтерія", все більшого поширення набувають обліково-аналітичні програми "Бест-Аналіз", "Галактика", "Форт: Аналітик". Програма "Бест-Аналітик" надає широкі можливості дослідження кон'юнктури ринку, прогнозування реалізації продукції, вибору договірної політики цін, забезпечення термінів поставки тощо. Програма може забезпечити аналітико-статистичні дослідження (динамічних рядів, середніх величин, проводити кореляційно-регресійний аналіз тощо).

Архітектура програмного комплексу 1C "Формат: Аналітик 3.0" дає змогу проводити фінансовий та управлінський аналіз, використовуючи відповідні дані двох видів обліку. За цією архітектурою програми вся необхідна інформація автоматично вибирається з бази даних бухгалтерського обліку, що дає змогу проводити аналіз в оперативному режимі часу за різними виробничо-фінансовими показниками. За цією програмою можна розрахувати абсолютні та відносні значення понад 400 показників. Програма передбачає можливість групування нормативних показників за замовленням користувачів, оцінку їх відповідності за регламентованими значеннями і подавати результати аналізу у вигляді таблиць, графіків, діаграм. У програмі реалізується факторний аналіз показників за спроектованою факторною системою відповідно до запиту користувачів.