Облік. аналіз і аудит розрахунків з постачальниками

Аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає аудитору змогу зосередити увагу на сумнівних розрахунках, перевірити обґрунтованість створення резерву за сумнівними боргами і законність їх списання з балансу. Для перевірки достовірності первинних документів, за якими здійснені розрахункові операції, доцільно провести зустрічні звірки різних документів на даному підприємстві й зробити письмовий запит у відповідні підприємства про стан розрахунків. Доцільно відбирати рахунки, за якими проводилися сторнувальні записи, записи щодо перерахування сум з одного рахунка на інший, а також ті, де складались бухгалтерські проводки на підставі довідок.

Кожна сума дебіторської і кредиторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання. Заборгованість, не сплачена в установлений строк, - це заборгованість зі строком сплати, що минув, яка має бути погашена. Тому необхідно з'ясувати причини її непогашення у визначені терміни.

Позовна давність вираховується з моменту виникнення права на пред'явлення (подання) позову. З цього приводу слід перевірити, чи подавалися листи - нагадування про необхідність погашення боргу, чи виставлялися претензії, чи передані матеріали юридичній службі підприємства для подання позову.

Під час аудиту розрахунків із постачальниками необхідно встановити наявність договорів поставки товарів, перевірити доцільність придбання, дотримання встановлених договором розрахунків. Щоб встановити повноту оприбуткування матеріальних цінностей, слід зіставити дані про їх кількість і вартість за платіжними документами (платіжним дорученням і вимогами-дорученнями) з даними документів на їх оприбуткування (рахунків, рахунків-фактур,    товарно-транспортних    накладних)    і    показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстрів операцій за рахунками з постачальниками), книгами, картками складського обліку, звітами руху товарів. Звертається увага на правильність застосування постачальниками цін, тарифів за послуги. Подібні факти виявляють зіставленням цін, вказаних у рахунках постачальників, з цінами, вказаними в договорах.

Під час аудиту розрахунків із постачальниками аудитор встановлює наявність договорів поставки товарів, перевіряє доцільність придбання, дотримання встановлених договором розрахунків. Щоб встановити повноту оприбуткування матеріальних цінностей, зіставляє дані про їх кількість і вартість за платіжними документами (платіжним дорученням) з даними документів на їх оприбуткування (рахунків, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних) і показниками аналітичного обліку розрахунків з постачальниками (реєстрів операцій за рахунками з постачальниками), картками складського обліку, звітами руху товарів. Також аудитор звертає увагу на правильність застосування постачальниками цін, тарифів за послуги. Подібні факти виявляють зіставленням цін, вказаних у рахунках постачальників, з цінами, вказаними в договорах.

Збираючи аудиторські докази, аудитор використовує аналітичні процедури. Під аналітичними процедурами маються на увазі аналіз і оцінка отриманої аудитором інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників організації, що перевіряється, з метою виявлення незвичайних і невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також виявлення причин таких помилок і перекручувань.

Вона застосовується в період попереднього планування до укладання договору на аудиторську перевірку, звичайно у формі експрес-аналізу, при складанні програми аудиторської перевірки, коли вивчається звітність фірми-клієнта і визначаються ділянки, на які варто звернути особливу увагу, і в ході самої перевірки.

Типові види аудиторських процедур:

-         зіставлення залишків по рахунках за різні періоди;

-         зіставлення показників бухгалтерської звітності з кошторисними (плановими);

-         оцінка співвідношень між різними статтями звітності і зіставлення їх з даними попередніх періодів;

-         зіставлення фінансової інформації і не фінансової.

Отже, на даному підприємстві аудитор не приділяє особливої уваги розрахункам з постачальниками та підрядчиками. Він лише перевіряє правильність їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку та в балансі. В аудиторському висновку лише зазначено що підприємство реально оцінює свої зобов'язання у відповідності до Положення бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання". Аудитором не було запропоновано ніяких пропозицій щодо погашення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, що являється недоліком з боку аудитора.

Тому, на даному підприємстві необхідно вдосконалити процедуру проведення інвентаризації та аудиту, для того щоб бухгалтер та керівник мали детальніше уявлення про зобов'язання.

Таким чином, ПП «Добростав» має задовільний фінансовий стан, про це свідчать основні фінансові показники що проводилися для аналізу діяльності підприємства.

Що стосується розрахунків з постачальниками та підрядниками, то дане підприємство обліковує розрахунки на рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Синтетичний та аналітичний облік ведеться за допомогою програми 1С: Підприємство. Бухгалтер за допомогою даної програми може скласти відомості по рахунку, аналітичні відомості в розрізі контрагентів та інші.

Перед проведенням аудиторської перевірки бухгалтер проводить інвенитаризацію   розрахунків.   Основними   джерелами   інформації   для контролю розрахункових відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками.

Збираючи аудиторські докази, аудитор використовує аналітичні процедури. Здійснюється аналіз і оцінка отриманої інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних показників організації, що перевіряється, з метою виявлення незвичайних і невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також виявлення причин таких помилок.

Порушення, які виявляють аудитори при проведенні перевірки розрахунків з постачальниками і підрядчиками наведено у додатках Т, У.

Порядок організації проведення інвентаризації та аудиту на підприємстві потребують певних вдосконалень для того, щоб раціональніше організувати бухгалтерський облік.

3.3 Шляхи вдосконалення методики проведення аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками

На досліджуючому підприємстві невід'ємною складовою складання річного звіту є проведення аудиту.

Недоліком внутрішнього аудитора підприємства є те, що він мало звертає уваги на кредиторську заборгованість.

Завданнями аудиту операцій з зобов'язаннями є:

-    оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків підприємства;

-    встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів що вивчають права та обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг), а також дотримання зазначених в даних документах умов;

- оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності даних в звітності.

Предметом аудиту операцій із зобов'язаннями є господарські процеси та операції пов'язані з розрахунками з покупцями та замовниками, а також відносини, що виникають при цьому між сторонами.

Постановка проблеми та процедур перевірки зобов'язань обумовлена тим, що реформування форм власності в Україні та створення нового механізму господарювання викликали суттєві зміни в організаціях та методах аудиту.

Значний прогрес в аудиторській роботі може бути досягнутий за рахунок використання комп'ютерної техніки. Під час аудиту використовуються портативні комп'ютери, які підвищують продуктивність праці аудиторів. Застосування цієї техніки забезпечує оперативність і більшу точність виконання аудиторських процедур. Комп'ютерні програми, наприклад, дають можливість швидко перевірити правильність нарахування заробітної плати залежно від складності та якості виконаних робіт і кваліфікації працівників. Використання комп'ютерних програм в аудиті вимагає розроблення спеціальних методик для визначення стану підприємства, де надаються аудиторські послуги.

Згідно з МСА 1009 "Комп'ютеризовані методи аудиту" загальні цілі та обсяги аудиту не змінюються в середовищі електронної обробки даних, але обробка, зберігання і взаємозв'язок інформаційних потоків, а також система управління і внутрішнього контролю, які використовуються клієнтом, зазнають впливу комп'ютерної техніки. Внаслідок цього середовище електронної обробки даних може впливати на:

-         процедури, які виконуються аудитором із метою досягнення розуміння системи обліку і управління клієнтами;

-         оцінка властивого ризику і ризику управління, через котрі аудитор оцінює свій аудиторський ризик;

- планування аудиту і ефективність тестів управління і незалежних процедур перевірки.

На багатьох підприємствах використовують для ведення обліку спеціалізовані комп'ютерні програми, наприклад, такі як "1С:Підприємство 7.7", "1С:Підприємство 8.0", "Фінанси без проблем" та інші.

Система контролю в цілому залежить від комп'ютерної обробки. У результаті роботи програми з'являються звіти і матеріали, котрі використовуються при виконанні процедур управління і контрою. Ефективність останніх залежить від завершеності і точності закладеного в програму алгоритму. У свою чергу, ефективність обробки запитів у прикладній програмі часто пов'язана з ефективністю загальних засобів управління. Системи електронної обробки даних можуть пропонувати керівництву аналітичні запити, які можуть використовуватися для контролю операцій підприємства і розширення внутрішньої структури управління.

Нові комп'ютерні технології, які постійно з'являються на ринку, дозволяють створювати дедалі складніші програми для користувачів і бази даних нового рівня, які дозволяють з'єднувати систему управління, діалогові системи кінцевих користувачів інформації, тобто ті, які детально моделюють процес діяльності підприємства. Такі системи вимагають спеціального їх вивчення, оскільки вплив можливих помилок на підсумкове значення ризику досить великий.

В умовах комп'ютеризованої організації та ведення обліку має бути створена можливість інформування про недотримання термінів погашення заборгованості, автоматичного введення особливостей (показників) операції у відповідні регістри, оперативного відстеження заборгованості (отримання актів звірки); аналізу динаміки заборгованості в різних розрізах за періодами; відстеження періоду виникнення заборгованості та розподілу її в розрізі категорій (звичайна, сумнівна, безнадійна), списання безнадійної заборгованості; введення замовлень на виробництво продукції. Усе це сприятиме   більш   ефективному   контролю   за   дотриманням   платіжної дисципліни і термінів оплати за проведеними відвантаженнями (наданням послуг). У комп'ютерній програмі обов'язково мають бути передбачені поля; тип контрагент; термін виконання зобов'язання; договір.

На сьогоднішній день більшість аудиторських фірм має в своєму розпорядженні власні комп'ютерні програми. Але, враховуючи наявність на кожному підприємстві своєї специфіки та особливостей у веденні обліку, досить складно вмістити в одну базову програму всі потрібні модулі, що дають змогу аудиторам максимально швидко адаптувати свою робочу програму до особливостей ведення обліку замовника. Саме через це на базі основної комп'ютерної програми великі аудиторські фірми розробляють електронні таблиці, тести контролю та анкети для того, щоб потім автоматично перенести отримані результати в базову програму, тим самим значно скоротивши час на технічний аспект перевірки.

Прикладом таких електронних таблиць може бути, наприклад, запит на підтвердження сум кредиторської та дебіторської заборгованості, які наведені у таблиці 3.4 та 3.5.

Отже, ознайомившись з методами та процедурами аудиту зобов'язань можна легко побачити, наскільки великі обсяги інформації потрібно опрацювати аудиторові під час проведення аудиторської перевірки. Значному прискоренню процесу перевірки та удосконаленню методів та процедур аудиту зобов'язань сприяє швидкий розвиток комп'ютерних та інформаційних технологій

Таблиця 3.4 - Запит на підтвердження суми кредиторської заборгованості