Облік і аудит загальновиробничих витрат підприємства

При проведенні перевірки витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) аудитору необхідно пам'ятати, що інформація, яку надає розділ II "Елементи операційних витрат" звіту за формою 2 "Звіт про фінансові результати", й інформація про витрати виробництва за рахунком 23 "Основне виробництво" не є тотожними.

Установивши кількість виробництв у суб'єкта господарювання, необхідно перевірити, чи ведеться аналітичний облік за видами виробництв, за підрозділами й центрами витрат та чи відповідають залишки й обороти синтетичного обліку відповідним сумам за аналітичними рахунками. Аудитор вивчає методи обліку затрат на виробництво і калькулювання фактичної собівартості продукції. Залежно від виду продукції, її складності, типу і характеру організації виробництва в промисловості найчастіше виділяють: попереджальний метод — на підприємствах з однорідною за вихідним матеріалом і характером обробки масовою продукцією з неперервним технологічним процесом; позамовний метод— в індивідуальному і дрібносерійному виробництвах, а також при виконанні дослідних, експериментальних, ремонтних та інших робіт. Аудитор оцінює обґрунтованість застосування того чи іншого методу обліку затрат і його вплив на правильність визначення собівартості продукції.

З'ясовується правильність вибору на підприємстві способу розподілення непрямих затрат між об'єктами калькулювання, з тим, щоб встановити, наскільки економічно обґрунтовано оцінюється продукція, яка виробляється. У промисловості, наприклад, використовується розподіл пропорційно сумі витрат на оплату праці, величині матеріальних затрат тощо. При аудиті собівартості особливу увагу приділяють вивченню складу затрат за видами калькуляційних статей. Така перевірка затрат розкриває їх цільове призначення і зв'язок із технологічним процесом, дає змогу визначити, як формуються затрати за видами виробленої продукції і місцями їх виникнення (цехи, дільниці, бригади), а також виявити невиробничі втрати і результати внутрішньозаводського госпрозрахунку.

Калькуляційні статті являють собою одноелементні або комплексні витрати. Для перевірки комплексних статей аудитор залучає кошториси і порівнює планові й фактичні затрати, звертаючи особливу увагу на допущені втрати і перевитрати.

Одним із найважливіших напрямів аудиту є вивчення поелементного складу і структури затрат у динаміці за ряд років, що дає змогу аудиторам позначити головні напрями пошуку резервів зниження собівартості продукції. До цих затрат з урахуванням їх економічного змісту належать: матеріальні затрати (за вирахуванням вартості повернених відходів); затрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби; амортизація основних фондів; інші затрати.

Одна із перевірок ведення обліку загальновиробничих витрат і правильності розподілу цих витрат є аудит.

Аудит загальновиробничих  витрат починається  з  побудови методичної моделі аудиту (табл. 2.12), яке передбачає наявність об'єктів у складі порядку формування загальновиробничих витрат.

Таблиця 2.12

Методична модель аудиту загальновиробничих витрат

Об’єкти аудиту
Порядок формування загальновиробничих витрат		Порядок формування і правильності розподілу за об’єктами обліку
Джерела інформації
Нормативні акти щодо складу загальновиробничих витрат	Планово-нормативна інформація	Організаційно-розподільча документація	Матеріали попе-редній державно-го, внутрішнього контролю та ревізії
Облікові документи

 

Продовження табл. 2.12

1		2			3
Первинні: за статтями витрат		Зведені: Відомості загальновиробничих витрат, розрахунок розподілу загальновиробничих витрат			Регістри бухгалтерського обліку: Журнал №5 або 5А журнал – головна книг
Методична прийоми узагальнення та реалізації результатів аудиту
Групування відомості порушень, аналітичні таблиці	Аналіз групу-вання резуль-татів аудиту		Пояснення і довідки винних осіб	Контроль за виконанням прийнятих рішень		Вилучені оригінали документів

 

Процес аудиту загальновиробничих витрат можна поділити на такі блоки [21, с. 94]:

1. Перевірка первинних  документів (за елементами формування  витрат)

2. База нормування

3. Зіставлення зведених документів (за елементами формування витрат)

4. Розрахунок розподілу витрат за об'єктами обліку та калькулювання

5. Аудит реєстрів бухгалтерського обліку.

Блок 1. Перевірки первинних документів (за елементами сформування витрат).

Матеріальні витрати: накладні на внутрішнє переміщення виробничих запасів, акти списання матеріальних запасів на внутрішньовиробничі потреби, розрахунки   витрат   на   електроенергію   для   освітлення   будівель загальновиробничого призначення, розрахунок зношення МШП виробничого інвентарю, тимчасових не титульних споруд, захисних пристосувань, спецодягу та інше. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів: розрахунок амортизаційних відрахувань основних фондів загальновиробничого призначення, і т. ін.

 Витрати на оплату  праці : табель робочого часу, наряд на відрядні роботи.

Витрати на соціальні заходи : розрахунки внесків на обов'язкове соціальне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття та збору до Державного пенсійного фонду. 

Інші витрати: рахунки фактури, накладні, акти на приймання виконаних робіт (послуг), авансові звіти.

Блок 2. База користування.

Первинно-кошторисна документація, внутрішні кошториси загальновиробничих витрат, норми загальновиробничих витрат за статтями їх формування, ставки розподілу загальновиробничих витрат,

Блок 3. Зіставлення зведених документів (за елементами формування  витрат).

Матеріальні витрати: відомість заправки автомобілів. матеріальний звіти. зведені розрахунки витрат на електроенергію для освітлення будівель загально виробничого призначення та ін.

Витрати на соціальні заходи і зведені розрахунки внесків на обов'язкове соціальне страхування, соціальне страхування на випадок безробіття, та збору до Державного пенсійного фонду від нарахованих витрат з фонду оплати праці.

Інші витрати; акти виконаних робіт, авансові звіти, бухгалтерські довідки.

Витрати на оплату праці і відомості нарахування основної та додаткової заробітної плати управлінського та лінійного персоналу, працівників виробничих лабораторій, додаткової заробітної плати робітників основного виробничого персоналу та інше. Амортизація основних фондів на нематеріальних відомості активів врахування   амортизаційних   відрахувань   основних   фондів  та нематеріальних активів.

Блок 4. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат за об'єктами обліку та калькулювання.

Блок 5. Аудит реєстрів бухгалтерського обліку і звітності щодо загальновиробничих витрат підприємства визначається в логічній послідовності зіставлення підсумкових даних первинних і зведених облікових документів з реєстрами бухгалтерського обліку і показниками звітності (звіт про фінансові результати) та регістрів (звіт про фінансові результати) та регістрів бухгалтерського обліку між собою за кореспонденцію рахунків (табл. 2.13)

Таблиця 2.13

Програма аудиту загальновиробничих витрат підприємства

Процедури перевірки	Термін проведення	Обсяг перевірки
1	2	3
1.  Оцінка системи  внутрішнього контролю (акуратність   ведення  бухгалтерських  документів щодо обліку витрат,   забезпечення працівників бухгалтерії нормативними    документами, щодо складу витрат на виробництво,   компетентність працівників бухгалтерії)	Проміжний аудит	Вибірка
2. Отримання аудиторських свідчень (тестування господарських операцій): перевірка доцільності та    відповідності нормативним вимогам порядку формування витрат; перевірка порядку та правильності розподілу загальновиробничих витрат, визначення обсягу вибірки перевірки	Проміжний аудит	Суцільна вибірка
3. Визначення  достовірності обліку та звітності щодо        загальновиробничих втрат через відповідність   показників   первинних документів, зведених бухгалтерських    документів, регістрів обліку та звітності. Визначення обсягу вибірки перевірки	Проміжний аудит	Суцільна вибірка
4. Документальне узагальнення результатів Аудиторської перевірки	Заключний аудит	Суцільна
5. Розробка пропозицій  щодо усунення та попередження   виявлених під час аудиторської  перевірки недоліків та порушень	Заключний аудит	Вибірка

 

Для проведення аудиту загальновиробничих витрат можна використати такі методичні прийоми аудиту як [19, с. 76]:

- обстеження, хронометраж і вибіркові спостереження;

- службове розслідування;

- комплексні і тематичні перевірки;

- прийом порівняльного і фактичного аналізу;

- інформаційне моделювання;

- дослідження документів.

При проведенні аудиту загальновиробничих витрат підприємства крім законодавчих і нормативне правових актів щодо законності господарської діяльності, формалізація обліку та регламентування складу витрат на виробництві.

Також при аудиті користуються організаційною документацією, попередніми матеріалами державного і внутрішнього контролю,  первинними і зведеними обліковими документами, реєстрами бухгалтерського обліку та фінансовою і статистичною звітністю.

 

2.5 Автоматизація обліку загальновиробничих  витрат на підприємстві

 

Удосконаленню управління і поліпшенню якості економічної інформації сприяє використання обчислювальної техніки для ведення обліку, аналізу та планування виробництва. Відчутне здешевлення обчислювальної техніки та наявність на ринку достатньої кількості пропозицій програмного забезпечення дають непогану нагоду проводити автоматизацію облікових процесів.

На різних етапах розвитку комп’ютерної техніки та інформаційних технологій користувачі пропонували різні підходи до автоматизації облікових процесів. Основне значення для інформаційної діяльності має Закон України «Про національну програму інформатизації». Цей закон надає право громадянам України на інформацію і заклав правові основи інформаційної діяльності. Базуючись на цьому законі уряд визначає основи державної політики в області науково-технічного, економічного та соціального процесу країни [19, 240].

Отже, подальше проектування інформаційної системи базується на чинному законодавстві і не порушує прав власності на інформацію.

Питання економічної доцільності виникає кожний раз перед тими, хто приймає рішення про виділення коштів на створення або впровадження нового заходу, в тому числі створення інформаційної системи пролягає в багатогранності визначення інформаційної системи як виробника інформаційних продуктів, послуг [47, с. 66].

В даному випадку інформаційна система буде розглядатись як будь-яка форма організації (незалежно від її форми власності), що здійснює автоматизацію процесів накопичення, обробки, пошуку та передачі інформації в обліку загальновиробничих витрат. Початково сформульовані академіком В.М.Глушковим науково-методичні засади і практичні рекомендації щодо проектування автоматизованих систем управління на методичні принципи створення комп'ютерних інформаційних систем, закріплені державним стандартом [22, с. 78].

Принцип системності є основоположним при створенні, функціонуванні між структурними елементами, які забезпечують цілісність системи; установлювання напрямку виробничо-господарської діяльності системи та конкретні функції, що реалізуються ними, і розвитку інформаційних систем. Він дає змогу розглядати об'єкт дослідження як єдине ціле; виявляти завдяки цьому різноманітні типи зв'язків.

Інформатизація підприємств передбачає систематизоване одержання та використання в управлінні господарською діяльністю наступних видів інформаційних матеріалів прогнозної інформації, ринкової інформації; норм і нормативів; законодавчої, розпорядчої та інструктивної інформації; обліково-аналітичної інформації; науково-технічної інформації; ділової кореспонденції; іншої інформації [24, с. 45].

Споживачами цієї інформації є в основному керівники і спеціалісти сільськогосподарських підприємств і об'єднань.

Обов'язки по збору, систематизації і використанню її в господарській діяльності покладається на спеціалістів по тематичній спрямованості (бухгалтерів, економістів, агрономів, зоотехніків, ветеринарів, інженерів-механіків та ін.).

Проте з розвитком ринкових відносин перед ним постала проблема одержання, засвоєння і використання великих обсягів прогнозної, ринкової, науково-технічної інформації, особливістю якої є швидке "старіння". В той же час кількість "чистих" спеціалістів-організаторів зменшується, як і час, який вони можуть виділити на оволодіння цією інформацією. Керівникам фермерських господарств зовсім не під силу відслідкувати в необхідних обсягах потоки інформації виробничого призначення [20, с. 97].

Тому питання організації інформаційних систем підприємств і об'єднань необхідно приділити належну увагу, раціоналізуючи їх на базі застосування сучасних інформаційних технологій і технічних засобів інформатизації.

Прогрес в розвитку комп'ютерної техніки і засобів зв'язку привів до появи технічних засобів, які дозволяють значно підвищити швидкість обробки інформації (до мільйонів операцій в секунду), відображати її на екранах моніторів в текстовому, табличному, графічному, картографічному та інших видах, прискоривши швидкість пошуку інформації на машинних носіях і організувати архівне господарство у великих обсягах (до десятків гігабайт), передавати значні обсяги даних на великі відстані.

Для побудови автоматизованої системи обліку загальновиробничих витрат в даній роботі застосовано програмне забезпечення у вигляді СУБД Access, а також технічне забезпечення у вигляді IBM-сумісного персонального комп'ютера. Оскільки всі програми Microsoft Office є сумісними між собою, то це дасть можливість використовувати дані з спроектованої бази для створення текстових документів Microsoft Word та для аналізу у Microsoft Excel [24, с. 50].