Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 20:49, дипломная работа
У країнах з розвинутою ринковою економiкою, таких як Англiя, Францiя, Нідерланди, питома вага заробiтної плати в собiвартостi продукцiї становить близько 40-45%. В Українi цей показник впродовж останнiх двох десятирiч змiнювався в рiзних напрямках, втiм не досягаючи нiколи рiвня розвинутих країн. З початком перiоду економiчної трансформацiї, коли спад виробництва i зростання цiн стали його типовими тенденцiями, у структурi цiни почали зростати всi її складовi, за винятком заробiтної плати: збiльшились витрати на сировину, матерiали, на комплектуючi вироби зросли накладнi витрати, кредитнi cтавки, тiльки частина витрат на заробiтну плату постiйно знижувалась, причому у бiльшостi галузей економiки.
Вступ...........................................................................................................................
Розділ 1 Теоретичні основи організації обліку праці та її оплати.. ....................
1.1 Економічна сутність заробітної плати....................................................
1.2 Форми та системи оплати праці...........................................................
1.3 Фонд оплати праці та його складові частини.........................................
Розділ 2 Облік витрат праці і розрахунків по заробітній платі............................
2.1 Документальне оформлення розрахунків з оплати праці в тваринництві...........................................................................................................
2.2 Організація аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з оплати праці в тваринництві та шляхи його удосконалення................
2.3 Методика нарахування заробітної плати та утримань з неї.................
2.4 Облік праці та її оплати в умовах АРМ бухгалтера..............................
Розділ 3 Аудит розрахунків з оплати праці в тваринництві.................................
3.1 Загальні принципи організації аудиту розрахунків з оплати праці.....
3.2 Аудит нарахування заробітної плати та утримань з неї........................
3.3 Аналіз та аудит використання фонду оплати праці в тваринництві...
Висновки та пропозиції.......................................................................................
Список використаної літератури.............................................................................
Додаток А – Платіжна відомість....................................................................
Додаток Б – Аудиторський висновок............................................................
24,0 * (87 - 83) * 0,1
Фзп = 24,0 + ------------------------------
100
Темп приросту обсягу продукції за звітний рік складав 0,34 %.
Відповідно сума фонду заробітної плати, механізаторів, склала 24,098 тис. грн.
(24,096 * 0,34 * 0,1
Фзп = 24,096 + ------------------------------
100)
Розрахунок показує, що підприємство допустило перевитрати фонду заробітної плати по механізаторам у сумі 5,3 тис. грн. (29,4– 24,098).
Загальна сума перевитрат склала 95 тис. грн.
Даючи оцінку перевитратам, необхідно враховувати: зростання інфляції, відсутність індексації, рівень споживання, добробут працівників, умови життя та інше.
Відхилення величини фактично нарахованої заробітної плати від планового рівня в цілому по підприємству і за категоріями працівників залежить від чисельності персоналу та середньої заробітної плати.
При цьому розмір впливу зміни чисельності персоналу визначається множенням величини різниці між фактичною та плановою чисельністю на тарифну ставку або середню планову заробітну плату одного працюючого, а розміру впливу зміни заробітної плати – множенням величин різниці між фактичною та плановою середньою заробітною платою одного працюючого на їх фактичну чисельність.
Перевірка правильності планування фонду заробітної плати здійснюється шляхом перевірки обгрунтованості встановлених нормативів, виходячи із виробничої програми, чисельності працівників, витрат праці на період, що планується і діючого Положення про оплату праці відповідних категорій і груп працівників. Перевірений розмір планового фонду заробітної плати співставляється потім з його запланованою сумою, а також з фактичним фондом заробітної плати. При цьому необхідно перевірити правильність визначення і розподілу фонду заробітної плати по виробництвах і підрозділах підприємства Це дає змогу забезпечити відповідальність і дійсний контроль за його використанням в ході виконання виробничої програми.
Разом з тим дуже важливо перевірити дотримання планового фонду оплати праці в процесі виконання виробничої програми. В ході цієї перевірки необхідно визначити чи організована систематична перевірка правильності застосування Положення про оплату праці в даному підприємстві. Саме організація такої перевірки дозволить передбачити і не допустити перевитрату коштів на виплату заробітної плати. Для цього необхідно, щоб в підприємстві протягом року систематично аналізувалося використання фонду оплати праці, досягаючи перекриття допущених в попередні місяці і квартали перевитрат економією в наступному періоді. Аудитор повинен виявити причини недотримання планового фонду оплати праці. Ними можуть бути як порушення в застосуванні Положення про оплату праці і штатної дисципліни, так і виконання непередбачених в виробничо-фінансовому плані робіт. При виявленні цих причин аудитор повинен звернути увагу керівництва підприємства на це питання. Також по можливості аудитор може надати рекомендації щодо усунення цих причин в ході виконання виробничої програми.
На подальшому етапі здійснення перевірки використання фонду оплати праці аудитору необхідно звернути увагу на виявлення відповідності фактично використаного фонду оплати праці його плановому розміру, визначеному у відповідності з встановленими нормативами в залежності від кінцевих результатів роботи.
Наступним етапом перевірки фонду оплати праці є перевірка правильності включення в нього окремих виплат у відповідності з діючим порядком розрахунку складу фонду оплати праці. Важливо вивчити вплив факторів недотримання та порушення законодавства при включенні виплат до складу фонду оплати праці. Це стосується в першу чергу надання щорічних відпусток працівникам. На підприємстві інколи практикується виплата грошової компенсації за невикористані відпустки, що являється порушенням законодавства і призводить до перевитрат фонду оплати праці. Слід також зауважити, що витрати для оплати відпусток включаються в фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, яка приходиться на дні відпустки в цьому звітному періоді. Якщо ж частина відпускного періоду переходить на наступний місяць, виплачена працівникам сума за ці дні відображається як виданий аванс ( по дебету рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”), а списуються на виробничі витрати тільки в наступному місяці.
Поряд з цим перевіряється обгрунтованість і правильність включення в фонд оплати праці інших додаткових виплат, наприклад, премій. При перевірці фактичних виплат преміальних винагород, аудитор повинен поцікавитися наявністю наказу керівника або рішення правління про виплату премій, перевірити відповідність тих чи інших преміальних виплат Положенню про оплату праці на підприємстві. Далі аудитор ретельно вивчає дотримання встановлених умов і показників преміювання. Для цього перевіряються відповідні дані бухгалтерського обліку, матеріали засідань комісії по заробітній платі, профспілкового комітету.
При цьому аудитор особливу увагу приділяє обгрунтованості віднесення тих чи інших виплат за рахунок фонду оплати праці та спеціальних джерел. Перевірка обгрунтованості здійснюється шляхом ретельної перевірки записів по рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” та рахунку 47 субрахунок 471 “Забезпечення виплат відпусток”.
Аудитору при перевірці бухгалтерських записів на субрахунку 471, необхідно пам’ятати, що формування резерву на оплату відпусток не являється обов’язковим, а рішення про створення такого резерву кожне підприємство приймає самостійно, залежно від облікової політики. Протягом звітного періоду підприємство обов’язково притримується однієї облікової політики щодо формування резерву на оплату щорічних відпусток. Облікова політика підприємства в обов’язковому порядку повинна бути відображена в наказі по підприємству.
При відносно рівномірному наданню працівникам підприємства відпусток нема необхідності формувати резерв на оплату відпусток. При цьому фактичні витрати на оплату відпусток списуються на собівартість продукції по мірі надання працівникам відпусток. Якщо ж відпустки в господарстві надаються нерівномірно, то резерв на оплату відпусток повинен бути створений. Його розмір розраховують виходячи із планового проценту до нарахованої суми оплати праці.
Аудитору необхідно перевірити співвідношення темпів росту продуктивності праці і росту середньої заробітної плати, маючи на увазі те, що приріст продуктивності праці повинен перевищувати приріст середньої заробітної плати. Це є дуже важливим питанням, оскільки таке співвідношення впливає на отримання необхідного прибутку підприємством, рентабельність, на умови розширеного відтворення. Недотримання цієї умови, приводить до перевитрат фонду оплати праці, підвищення собівартості продукції та зменшення суми прибутку.
Здійснюючи аудит, аудитору необхідно розрахувати суму економії (-Е) чи перевитрат (+Е) фонду оплати праці в зв’язку із зміною співвідношень між темпами підвищення продуктивності праці і її оплати.
Зміна середньої заробітної плати працівника за той чи інший відрізок часу характеризується його індексом І (сз), який визначається відношенням середньої заробітної плати за звітний період (СЗ 1) до середньої заробітної плати в базисному періоді (СЗ 0). Аналогічним чином розраховується індекс продуктивності праці І (пп):
І (сз) = СЗ 1 : СЗ 0 = 3417:3220 =1,061
І (пп) = РВ 1 : РВ 0 = 82,63:77,39 = 1,068.
Розрахунок проведено на підставі даних таблиці 3.3.
Приведені дані показують, що на Ват “Рудня” темпи підвищення продуктивності праці вищі за темпи підвищення оплати праці. Коефіцієнт випередження К дорівнює:
К = І (пп) : І (сз) = 1,068:1,061 = 1,007.
Для визначення суми економії чи перевитрати фонду оплати праці в зв’язку із зміною співвідношення між темпами підвищення продуктивності праці та її оплати можна використати таку формулу:
Е = ФОП х ( І(сз) – І (пп)) : І (сз) = 2460 х( 1,061 – 1,068):1,068= -16,1 тис. грн.
В нашому прикладі, дивлячись на те, що темпи підвищення продуктивності праці вище темпів підвищення оплати праці, а саме на 0,7 %, спостерігається економія фонду оплати праці на 130 тис. грн.
Таблиця 3.3 - Показники середньої заробітної плати та продуктивності праці ВАТ “Рудня” за 2003-2004 рік
Показники | 2003 | 2004 | Відхил +/- |
Валова продукція в співставних цінах, тис. грн. | 57250 | 59500 | 2250 |
Фонд оплати праці, тис. грн. | 2380 | 2460 | 290 |
Середньорічна чисельність працівників, чол. | 739 | 720 | -19 |
Середньорічний виробіток продукції на одного працівника, тис. грн. | 77,39 | 82,63 | 5,24 |
Середньорічна заробітна плата, грн. | 3220 | 3417 | 197 |
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
У дипломній роботі детально висвітлено економічний зміст категорії “заробітна плата”, облік, а також розкрито організацію первинного обліку розрахунків з оплати праці, синтетичного та аналітичного, досліджено питання про облік вказаних операцій в умовах АРМ бухгалтера та проведено зовнішній аудит та аналіз ефективності цих операій.
В економічній літературі донедавна велися суперечки з приводу використання терміну “заробітна плата”. В дипломній роботі критично оцінено різні точки зору щодо цього питання. На нашу думку, краще розглядати заробітну плату з двох точок зору. З першої – вона є узагальнюючим, універсальним показником, який відображає, в певному розумінні, різнобічні результати діяльності підприємств – фінансово-економічні, соціальні, власне виробничі. З цієї точки зору для будь-якого підприємства заробітна плата являє собою витрати по здійсненню того чи іншого господарського процесу. Таким чином, витрати на оплату праці входять в собівартість продукції як елемент виробничих витрат.
З іншої точки зору, заробітна плата є планомірно розподіляємою частиною національного доходу, що виплачується працівникам у відповідності до кількості і якості затраченої ними в суспільному виробництві праці. Тобто, заробітна плата є формою особистого доходу працівників. З огляду на вищезазначене, облік заробітної плати також ведеться в двох напрямках: по об’єктах витрат (включенню до собівартості відповідних видів продукції)та по категоріях працівників і по окремих працівниках.
Для повнішого розуміння сутності заробітної плати як категорії ринкової економіки треба звернути увагу на такі принципові положення:
по-перше, заробітна плата формується на межі (на стику) відношень сфери безпосереднього виробництва і відношень обміну робочої сили;
по-друге, заробітна плата має забезпечувати об’єктивно необхідний для відтворення робочої сили й ефективного функціонування виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати в обмін на свою працю;
по-третє, заробітна плата є водночас і макро-, і мікроекономічною категорією;
по-четверте, заробітна плата — це важлива складова виробництва, її рівень пов’язаний як з потребами працівника, так і з процесом виробництва, його результатом, оскільки джерела коштів на відтворення робочої сили створюються у сфері виробництва і їх формування не виходить за межі конкретного підприємства.
Спираючись на ці вихідні положення, зробимо спробу сформулювати поняття про сутність заробітної плати, що відповідає сучасним економічним умовам. На нашу думку, це можна зробити за умов розгляду заробітної плати принаймні з п’яти позицій. Комплексний підхід до з’ясування сутності заробітної плати створює вихідну базу для з’ясування значення органічно притаманних їй функцій.
Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій економіці має виконувати такі функції:
відтворювальну - як джерело відтворення робочої сили і засобу залучення людей до праці;
стимулюючу - встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці ;
регулюючу - як засіб розподілу і перерозподілу кадрів по регіонах країни, галузях економіки з урахуванням ринкової кон’юктури ;
соціальну - забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю.
2. Важливою складової організації заробітної плати є її форми і системи, які забезпечують зв’язок між оплатою праці та її результатами (індивідуальними та колективними). Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Існують дві основні форми заробітної плати: відрядна, при якій заробітна плата нараховується пропорційно продуктивності праці і почасова, що передбачає нарахування заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу. У ВАТ “Рудня” з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників тваринництва та інших працівників застосовується почасово-преміальна оплата праці.
3. Одним з найважливіших та невід’эмних елементів заробітної плати є фонд оплати праці, який складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
4. Реформа бухгалтерського обліку вплинула на облік розрахунків з оплати праці не лише у частині зміни нумерації і найменування рахунків, що використовуються для відображення операцій розрахунків з оплати праці. Найбільш важливі зміни методології бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці пов’язані з новим підходом до класифікації витрат підприємства.
Витрати на оплату праці є одним із елементів виробничих витрат і разом з іншими елементами витрат розглядаються в П(С)БО 16 “Витрати”. У відповідності до П(С)БО 16 витрати (в тому числі і на оплату праці) відображаються в бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. На підставі пункту 6 П(С)БО 16 “Витрати” витрати звітного періоду визнаються, якщо вони збільшують зобов’зання, які зменшують власний капітал або зменшують активи. Нарахована сума заробітної плати відповідає такій умові стандарту, оскільки вона збільшує суму зобов’язань, які зменшують власний капітал. Власний капітал в балансі підприємства дорівнює сумі активів балансу за мінусом зобов’язань. Отже, при збільшенні зобов’язань зменшується власний капітал і навпаки.