Ароматизацiя облiку витрат

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Сентября 2011 в 15:15, дипломная работа

Краткое описание

Приведені вище фактори обумовлюють важливість і актуальність теми даної дипломної роботи.

Для розкриття мети в дипломній роботі передбачається вирішити такі завдання :

вивчити економічну літературу з питань формування і розподілу витрат в рослинництві;
узагальнити основні нормативно-правові документи України, які регулюють організацію обліку витрат в рослинництві;
провести детальний аналіз основних показників діяльності об’єкту дослідження, а також його організаційно-правовий статус;
ознайомитись з економічним змістом витрат в рослинництві, їх класифікацією, відображенням в бухгалтерському обліку;
розробити технологію ведення обліку витрат в рослинництві в умовах комп’ютерної бухгалтерської системи.

Оглавление

Вступ 6
РОЗДІЛ 1 НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ ВИТРАТ В РОСЛИННИЦТВІ 9
1. 1. Дослідження проблем обліку і контролю витрат в рослинництві 9
1. 2. Огляд літературних джерел 10
1. 3. Нормативно – правове забезпечення обліку витрат в рослинництві 15
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНО - ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА 19
2. 1. Аналіз об’єкта дослідження 19
2. 2. Облікова політика підприємства 29
2. 3. Оцінка системи бухгалтерського обліку та контролю на підприємстві 35
РОЗДІЛ 3 ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВИТРАТ В РОСЛИННИЦТВІ 41
3. 1. Методичні основи і особливості бухгалтерського обліку витрат в рослинництві 41
3. 2. Облік витрат і виходу продукції рослинництва 44
3. 3. Номенклатура та зміст статей витрат рослинництва 49
3. 4. Первинний облік витрат і виходу продукції рослинництва 52
3. 5. Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва 56
3. 6. Обчислення собівартості продукції рослинництва 57
3. 7. Контроль витрат в рослинництві 70
4. АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ В РОСЛИННИЦТВІ 81
4. 1. Аналіз сучасного програмного забезпечення автоматизації бухгалтерського обліку 81
4. 2. Принципи вибору та вимоги до програмного забезпечення автоматизації бухгалтерського обліку 84
4. 3. Обґрунтування вибору програмного забезпечення для автоматизації обліку на підприємстві 88
4. 4. Загальна характеристика обраного програмного забезпечення 91
4.5. Постановка задачі автоматизації обліку витрат в рослинництві 96
4. 6. Реалізації в комп’ютерній бухгалтерії ділянки обліку витрат в рослинництві 99
4.7. Обґрунтування вибору типу обчислювальної техніки 108
РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ 110
5. 1. Охорона праці в господарстві 110
5. 2. Охорона праці в бухгалтерії 113
5. 3. Рекомендації по покращенню умов по охороні праці 114
5. 4. Стан цивільної оборони у ТОВ Агрофірми "Україна-Порик" 115
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 118
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122

Файлы: 7 файлов

ZMIST.doc

— 49.00 Кб (Открыть, Скачать)

Д1.doc

— 949.50 Кб (Скачать)

      Такий документ варто формувати щомісяця до введення документу „Остаточна калькуляція”.

      Дані  про суми незавершеного виробництва вносяться до табличної частини документа. Для кожного виду витрат зазначається сума, що повинна бути включена до собівартості продукції в наступних періодах.

      При натисканні кнопки „Ок” документ зберігається, але не проводиться, для нього не передбачене формування бухгалтерських проводок. Дані з цього документу використовуються при визначенні фактичних сум витрат.

      Крім  того, в типовій конфігурації передбачено  обробку „Створення кінцевої калькуляції”, за допомогою якої можливе автоматичне формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях, введених в поточному місяці.

      Метою фактичної калькуляції є коригування  планового значення витрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні значень реальних сум по видах витрат вони розподіляються пропорційно сум, зазначених в плановій калькуляції.

      Таким чином, в документі „Остаточна калькуляція” заповнюється реквізит табличної частини „Сума оконч.”, що визначає фактичні суми витрат за даними бухгалтерського обліку. Ці суми витрат можна змінити вручну, але планові суми в „Кінцевій калькуляції” змінити не можна.

      При проведенні „Кінцевої калькуляції” можуть бути сформовані коригуючи проводки по дебету рахунку 27 і кредиту рахунку 23 (додатки 26 – 31).

      Якщо  готову продукцію, оприбутковану по плановій калькуляції, продано раніше, ніж її було внесено до „Кінцевої калькуляції”, то остання формує коригуючи проводки з обліку собівартості реалізованої продукції

      Для автоматичного формування остаточних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляцій у типовій конфігурації призначена обробка „Створення кінцевої калькуляції”, яку варто виконувати наприкінці періоду, коли всі виробничі витрати списані на рахунок 23 і до інформаційної бази внесено дані про незавершене виробництво поточного місяця.

      При формуванні Документу „Остаточна калькуляція” для кожної статті витрат розраховується реальна сума витрат по рахунку 23, до якої додається сума незавершеного виробництва по цих витратах за минулий місяць і віднімається сума незавершеного виробництва за поточний місяць. Визначену таким способом суму необхідно розподілити між всіма незакритими калькуляціями. Сума розподіляється пропорційно до початкових сум витрат, зазначених у кожній з цих калькуляцій.

      Якщо  в плановій калькуляції зазначено загальну суму витрат, які відносяться на собівартість продукції, до табличної частини документу  „Остаточна калькуляція” буде внесено витрати „Податки на собівартість” з відповідними початковими і кінцевими сумами. Кінцева сума таких витрат буде визначена також і для інших видів витрат.

      Для виконання обробки варто вказати  місяць, за який треба закрити \планові  калькуляції і натиснути кнопку „Створити кінцеві калькуляції”.

      "1С:  Підприємство 7.7" дозволяє формувати  14 видів вихідних документів: оборотно-сальдовi відомості, шахматки, звіти за журналом операцій, картки рахунку i субконто, вiдомiсть аналізу рахунку за датами i за субконто, вiдомiсть оборотів між субконто тощо.

      Часто необхідно отримати оборот i залишок  по рахунку не за весь період, а на кожну дату періоду. Для цього можна скористатися звітом "Аналіз рахунку по датам" (додаток 32). Цей документ дозволяє побачити картину зміни засобів або зобов'язань продавця підприємства в часу. Часто аналіз рахунку по датам використовується для перевірки вiдповiдностi заставлених в комп'ютер даних банківським випискам, даним інвентаризації тощо. При складанні звітності часто потрiбнi оборот i залишок по рахунку за кожний місяць або квартал. Для цього можна скористатися документом "Оборот рахунку". Цей документ дозволяє продивлятися початкове i кінцеве сальдо i оборот рахунку з іншими рахунком за кожний місяць або квартал. При необхiдностi можна отримати більш детальну iнформацiю – по датам або наявність по окремим проводкам. Ця можливість забезпечується документом "Звіт по проводкам " (додаток 33).

      В тих випадках, коли вимагається отримати максимально повну картину операцій по рахунку, можна вивести "Картку рахунку" (додаток 34). Вона містить всі операції з даним рахунком в хронологічній послідовності з вказівкою всіх реквізитів проводок, залишків по рахунку після кожної операції, на початок i кінець періоду, звороту по рахунку. Якщо для вибраного рахунку ведеться аналітичний облік, ви можете вивести картку рахунку по субконто. Ця картка містить операції по конкретним об'єктам аналітичного обліку тобто по одному субконто або всім субконто.

      Якщо  по рахунку ведеться аналітичний  облік, то ви можете отримати розбиття звороту i залишок по рахунку по конкретним об'єктам аналітичного обліку (субконто) з допомогою "Оборотно-Сальдової відомості по рахунку в розрізі субконто".

      В даній версії програми введений новий  стандартний звіт "Журнал-ордер i відомість по рахунку". Цей звіт по суті подає собою звіт по обороту  рахунку, деталізований по датам  або по проводкам. Таким чином, даний звіт містить відомості по рахунку, про його початкове i кінцеве сальдо i оборот з іншими рахунками, деталiзованi по датам або проводкам (додаток 35). 

      4. 7. Обґрунтування вибору типу обчислювальної техніки

     Придбання програмного продукту не може вестися у відриві від інших компонентів, що забезпечують створення автоматизованої інформаційної системи. Одночасно повинні розв'язуватися питання вибору, придбання і установки технічних засобів обробки інформації, навчання персоналу. При рішенні комплексу складних проблем бажано орієнтуватись на працівників спеціальних фірм, що виконують весь цикл робіт по упровадженню комп'ютерної техніки на підприємство.

      Технічне  забезпечення комп’ютерної системи  бухгалтерського обліку – це комплекс взаємопов’язаних технічних засобів, призначених для автоматизованого збору, накопичення, обробки, передачі, обміну та відображення облікової інформації.

      Основними компонентами технічного забезпечення комп’ютерної системи бухгалтерського  обліку є: засоби обчислювальної техніки, периферійне обладнання (засоби накопичення і зберігання даних, засоби виведення інформації), засоби автоматичного зчитування даних, комунікаційне обладнання, апаратура передачі та обміну даними, мережеве обладнання. До основних пристроїв комп’ютера належать: системний блок; дисплей (монітор); клавіатура.

      Системний блок являє собою основний вузол, усередині якого встановлені  найбільш важливі компоненти. До складу системного блоку входять: материнська  плата; жорсткий диск; дисководи для  гнучких дискет; блок живлення; пристрій для роботи з CD- та DVD-дисками. Характеристикою материнської плати є її архітектура – PCI, АGP. До складу материнської плати входять: процесор, який виконує всі розрахунки та оброблення інформації. Параметрами процесора є тактова частота і тип. Тактова частота повинна бути понад 2 Гц. Серед типів найбільш поширено використовується: IBM, AMP, CELERON, PENTIUM (ІІ, ІІІ, ІУ) тощо; оперативна пам’ять (RAM). Ємність RAM повинна бути вище 128 Мбайт. Жорсткий диск (вінчестер) використовується для постійного зберігання інформації.

      Монітор – призначається для відображення текстової, графічної та відеоінформації. Його основними характеристиками є: розмір екрану, роздільна здатність, кількість кольорів. Найбільш універсальними є монітори розміром 19 дюймів. Частоту регенерації зображення вимірюють у герцах (Гц). Чим вона вище, тим чіткіше і стійкіше зображення, тим менше стомлення очей, тим більше часу можна працювати з комп'ютером безупинно. При частоті регенерації мінімальним вважають значення 75 Гц, нормативним — 85 Гц і комфортним — 100 Гц і більше. Клас захисту монітора визначається стандартом, якому відповідає монітор з погляду вимог техніки безпеки. В даний час загальновизнаними вважаються наступні міжнародні стандарти: MPR-II, ТСО-92, ТСО-95, ТСО-99.

      Принтер – пристрій для виведення інформації на паперовий аркуш. Принтери бувають  матричні, струминні, лазерні. Роздільна  здатність матричних принтерів – 244 точки на дюйм (dpi), струминних – 1440×720 dpi, лазерних – 1200×1200 dpi.

      Пристрій  для роботи з оптичними та лазерними накопичувачами – використовується для збереження великих обсягів інформації (1-3 Гбайт), характеризується збільшеною у 8,24,40,48,52 рази мінімальною швидкістю 150 Кбайт/с для введення-виведення інформації. Останнім часом дуже популярні цифрові диски (DVD), які можуть зберігати понад 9 Гбайт інформації.

    Виходячи  з вимог до апаратного забезпечення рекомендується наступна конфігурація персонального комп'ютера: процесор – Pentium III; оперативна пам‘ять – 256 Мб; відеопам'ять – 32 Мб; HD – 60 Гб/7200; монітор – Samsung SyncMaster 765MB.

 

РОЗДІЛ 5

ОХОРОНА ПРАЦІ 

       5. 1. Охорона праці  в господарстві

     Керівництво ТОВ Агрофірми "Україна-Порик" с. Порик, Хмільникського району Вінницької області постійно проводять ряд заходів відносно покращення стану охорони праці на підприємстві.

     Аналізуючи  стан охорони праці, відмітимо, що умови  праці в господарстві не забезпечують як слід, безпеку працівникам, оскільки в ТОВ Агрофірми "Україна-Порик" відсутній профілакторій, є лише один медичний пункт. Відсутні механічні пральні для прання спецодягу, кімнати особистої гігієни та відпочинку. В первинних підрозділах є лише роздягальні, душові з гарячою водою і холодною водою.

     За  стан охорони праці в господарстві в повній мірі несе відповідальність директор Юрчишин В.М, в галузі рослинництва – головний агроном, тваринництві – головний зоотехнік, в первинних підрозділах – бригадири. Оперативну роботу і контроль за станом охорони праці в господарстві здійснює інженер по охороні праці, який займає цю посаду останні 2 роки. Загальний стаж роботи – 16 років, стаж роботи в сільському господарстві – 11 років, спеціальність – інженер, вища освіта.

     Основними напрямками його роботи по охороні  праці в господарстві є: складання  річних планів роботи, проведення заходів по паспортизації сільськогосподарських об'єктів, проведення в первинних підрозділах на робочому місці, чергових, поточних інструктажів по охороні праці, контроль за наявністю на робочих місцях знаків і плакатів безпеки, контроль, аналіз, попередження і недопущення випадків порушень техніки безпеки і охорони праці.

     Кабінет по охороні праці знаходиться  поряд з кабінетом головного  інженера господарства. Він обладнаний стендами, плакатами з техніки  безпеки, вогнегасниками.

     Крім  того в кожному первинному підрозділі є куточок по охороні праці, де проводяться первинний, повторний і позачерговий інструктаж по охороні праці на робочому місці. Не у всіх підрозділах є аптечки першої допомоги,

     Ознайомитись  із станом виробничого травматизму  можна за допомогою табл. 5.1.

     Дані  таблиці свідчать про те, що в  господарстві мають місце нещасні  випадки із втратою непрацездатності.

     Причинами травматизму є недостатній нагляд за дотриманням вимог по охороні  праці, недотримання таких вимог  самими працівниками, недостача засобів  індивідуального захисту, їх несправність.

Таблиця 5. 1

Аналіз  стану виробничого  травматизму в  господарстві за 2003-2005 роки

№ п\п Показники Всього В тому числі  жінок і підлітків
Роки 2003 2004 2005 2003 2004 2005
1. Середньоспискова  чисельність робітників, чол. 148 144 122 77 63 65
2. Число потерпілих чол.: 2 1 1 1 - -
  а) з втратою  працездатності 2 1 1 1 - -
  б) з смертельним  наслідком _ _ _ _ _ -
3. Число людино-днів непрацездатності 17 11 10 8 - -
4. Матеріальні збитки від нещасних випадків від усіх потерпілих, грн. 141 49 68 57 - -
5. Коефіцієнт  частоти 13,5 6,9 8,2 13,0 - -
6. Коефіцієнт  важкості 8,5 11 10 8    
7. Коефіцієнт  непрацездатності 114,7 75,9 82,0 104 - -

Д3.doc

— 384.50 Кб (Открыть, Скачать)

Д4.doc

— 206.00 Кб (Открыть, Скачать)

Додаток.doc

— 155.00 Кб (Открыть, Скачать)

Додаток1.doc

— 49.00 Кб (Открыть, Скачать)

Додаток2.doc

— 32.50 Кб (Открыть, Скачать)

Информация о работе Ароматизацiя облiку витрат