Шляхи вдосконалення організації міжбюджетних трансфертів на основі даних бюджету м. Чернівці

Отже, можемо зробити висновок, що з кожним роком роль міжбюджетних трансфертів  в фінансуванні бюджету м. Чернівці зростає. Так у 2004 році 23,1% доходів бюджету фінансувалось за рахунок міжбюджетних трансфертів тобто, майже ¼ частина. В 2002 році цей показник становив тільки 4,9%. Зростання в 2004 році проти 2002 року склало 18,2%, а проти 2003 року – 6,6%.

Динаміка цих показників показана на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Динаміка питомої ваги обсягу міжбюджетних трансфертів в доходах бюджету м. Чернівці в 2002-2004рр.

На 2005 рік затверджено обсяги міжбюджетних трансфертів  - субвенції з Державного бюджету на:

- виплату допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам – 5317,8 тис. грн.;

- надання передбачених чинним законодавством пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій, або є пенсіонерами, громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот – 11326,6 тис. грн.;

- надання передбачених чинним законодавством пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 86,3 тис. грн.;

- надання передбачених чинним законодавством пільг ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій, або є пенсіонерами, громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з послуг зв’язку та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу, твердого та рідкого побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян – 1057,0 тис. грн.

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення організації міжбюджетних трансфертів на основі даних бюджету м. чернівці

3.1. Основні напрямки вдосконалення міжбюджетних відносин

Формування дієвої моделі міжбюджетних відносин є запорукою, з одного боку, створення регіональної економіки, що стабільно розвивається, а з іншого, гарантією того, що кошти державного та місцевих бюджетів будуть витрачатися ефективно. Тому ухвалення Бюджетного кодексу сприяло упорядкуванню й підвищенню ефективності міжбюджетних відносин. Однак модифікація механізму міжбюджетних відносин згідно Бюджетного кодексу не позбавлена негативних моментів. Однією з головних проблем є відсутність принципу пропорційності фінансових засобів, що мають закріплюватися за територіальними громадами, зважаючи на обсяг їхніх повноважень. Іншими проблемами є:

1. У порівнянні з 2000 роком (до прийняття Бюджетного кодексу) частка місцевих доходів у ВВП виросла на 0,2% у 2003 році. Частка місцевих видатків у ВВП за цей же період збільшилась на 2,8%. Це є свідченням того, що податкові повноваження на місцях не збільшились, однак на місцевий рівень було делеговано більше повноважень і трансфертів з державного бюджету на їх виконання.

2. У місцевих органів влади відсутні стимули до збільшення доходів саме в регіонах-донорах.

3. В результаті застосування чинної схеми міжбюджетних трансфертів складається ситуація, коли органи місцевого самоврядування позбавлені можливості самостійно вирішувати власні проблеми: одні через залежність від дотацій, інші через те, що зайві кошти вилучаються. Органи місцевого самоврядування не мають стимулів для більш ефективного розвитку інфраструктури, оскільки вигідніше залишатися реципієнтом, ніж переходити у розряд донорів.

4. Незважаючи на те що Бюджетним кодексом закріплено за місцевими бюджетами на довгостроковій основі понад 16 різних джерел доходів, які не враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів (які не вилучаються у разі перевиконання плану), фіскальні повноваження по них місцевих органів влади (можливості змінювати податкову базу, ставку) залишаються незначними. Місцеві ради мають право встановлювати ставку місцевих податків або суму збору у межах, визначених ще Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року (із змінами та доповненнями), а також звільняти від сплати податків і надавати пільги по місцевих податках. Немає зацікавленості у збиранні і в раціональному впровадженні тих доходів, що не враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів.

5. Бюджетним кодексом територіальні громади поставлені у досить нерівні відносини між собою. “Бюджетоутворюючі” території не завжди відповідають економічному потенціалу. На таких територіях коштів бюджету вистачає тільки на забезпечення діяльності органів управління.

6. Багатоканальна система фінансування бюджетних галузей украй неефективна. Немає змоги налагодити контроль за цільовим спрямовуванням коштів. Не визначено і державних стандартів щодо рівня фінансування тих чи інших бюджетних потреб.

7. Значною є диференціація доходів місцевих бюджетів у розрахунку на одну особу наявного населення.

Серед інших проблем міжбюджетних відносин можна назвати: низький рівень обґрунтованості й прогнозованості доходної частини місцевих бюджетів; неврегульованість відносин на рівні район – місто районного значення, селище, село; невнесення до місцевих бюджетів коштів, необхідних на утримання об'єктів соціальної інфраструктури, що переходять у комунальну власність; невирішеність питань подолання заборгованості між бюджетами різних рівнів за взаємними розрахунками.

Отже, бюджетна система України сьогодні недостатнім чином відповідає потребам регіонального розвитку. Надмірна централізація фінансових потоків призводить до того, що органи місцевого самоврядування не мають можливості проводити у межах своєї компетенції належну політику. Недостатність власної доходної бази породжує залежність від вказівок центральних органів влади. Неможливість проведення власної політики у задоволенні місцевих інтересів породжує зменшення авторитету органів місцевого самоврядування. Це ставить під сумнів перспективи розвитку демократичних відносин на місцевому рівні і в масштабах всієї країни. Потрібна подальша реформа з метою посилення самостійності місцевих бюджетів.

Деякі елементи нинішньої моделі міжбюджетних відносин застаріли і стримують соціально-економічний розвиток на місцях. Змінити ситуацію можливо лише шляхом узгодження реформи міжбюджетних відносин із загальною логікою змін у відносинах “держава-регіон”. Так, в Основних напрямах бюджетної політики на 2005 рік зазначено, що і надалі необхідно продовжити вдосконалення міжбюджетних відносин, виходячи з динаміки фінансово-бюджетних та соціально-економічних показників розвитку адміністративно-територіальних одиниць і розробити методику вартісної оцінки мінімальних стандартів основних послуг, надання яких держава делегує органам місцевого самоврядування.

Отже, розбудова самодостатніх адміністративно-територіальних одиниць – нагальна вимога часу. У першу чергу це залежить від наповненості місцевих бюджетів та ефективного витрачання ними коштів, а також значною мірою від чіткого розмежування функцій і повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

Для забезпечення міцності місцевих бюджетів необхідно вжити практичні заходи щодо реформування економічних та організаційно-правових засад місцевого оподаткування та запровадження в дію таких норм законодавства, які сприятимуть розбудові регіонів та держави в цілому, включенню України в сучасні інтеграційні процеси.

Зміцнення фінансової бази регіонів неможливе без визначення додаткових дохідних джерел, розширення доходної бази бюджетів. У країн із ринковою економікою широко застосовуються податок на володіння цінними паперами, на біржові операції, на володіння двома і більше будинками (квартирами), на розміщення офісів у центральній частині міста. Є доцільним вивчити можливості щодо застосування таких податків і в Україні.

В Основних напрямках бюджетної політики на 2005 рік наголошено на необхідності удосконалення порядку планування міжбюджетних трансфертів з метою заохочення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до нарощення дохідної бази. Суб’єктами міжбюджетних відносин мають стати не тільки АР Крим, міста Київ, Севастополь, області, райони, міста обласного та республіканського (в АР Крим значення), а і міста районного значення, селища, села. Як було зазначено вище, для цього вже було прийнято ряд законодавчих актів. Особливо важливими ці питання стають у контексті проведення адміністративно-територіальної реформи, оскільки бюджетна реформа має відбуватися паралельно із реформою адміністративно-територіального устрою.

Формулювання основних проблем міжбюджетних відносин та визначення напрямків їх розв’язання по бюджету м. Чернівці та Чернівецької області відображено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Формулювання основних проблем міжбюджетних відносин та визначення напрямків їх розв’язання по бюджету м. Чернівці та Чернівецької області

Продовження табл. 3.1