Шляхи вдосконалення організації міжбюджетних трансфертів на основі даних бюджету м. Чернівці

1

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ І. Теоретичні аспекти міжбюджетних трансфертів, їх суть та класифікація………………………………………………………………………….5

1.1. Поняття міжбюджетних трансфертів та їх значення…………………………5

1.2. Види міжбюджетних трансфертів та особливості їх використання…………7

1.3. Організаційно-правові основи фунціонування міжбюджетних трансфертів.9

Розділ ІІ. Аналіз використання міжбюджетних трансфертів на основі даних бюджету м. Чернівці………………………………………………………………..17

2.1. Загальна характеристика бюджету м. Чернівці……………………………...17

2.2. Оцінка ролі міжбюджетних трансфертів в збалансованості бюджету

м. Чернівці…………………………………………………………………………..28

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення організації міжбюджетних трансфертів на основі даних бюджету м. Чернівці………………………………………………...32

3.1. Основні напрямки вдосконалення міжбюджетних відносин……………….32

3.2. Зарубіжний досвід міжбюджетних відносин в сфері бюджетного регулювання………………………………………………………………………...37

Висновки і пропозиції……………………………………………………………...49

Список використаних джерел……………………………………………………..52

Вступ

Внаслідок реальної обмеженості доходної бази та фінансових ресурсів території виникають бюджетні дефіцити на регіональному та місцевому рівнях. Іншими причинами їх виникнення є: недостатня акумуляція доходів у бюджетну систему при значущості фінансового потенціалу; слабка робота з пошуку резервів бюджетних видатків, недостатньо активна робота з розвитку місцевого господарства та підприємництва.

Подолання недостатності власних коштів місцевих бюджетів відбувається за рахунок надання місцевим бюджетам трансфертів. Реформа міжбюджетних відносин, а саме децентралізація системи бюджетного управління, відстала від реформи системи загальнодержавного управління. Пасивну політику держави у проведенні бюджетної децентралізації можна пояснити як відсутністю досвіду проведення відповідних реформ, так і необхідністю концентрації на загальнодержавному рівні значного обсягу коштів для регулювання проведення макроекономічних реформ.

Необхідність дотримання основних макроекономічних пропорцій відсуває проблему фінансування політики регіонального розвитку на другий план. З іншого боку, така ситуація є характерною для більшості унітарних країн.

Однак, зважаючи на переорієнтацію моделі розвитку України, на розбудову ринкової економіки, механізм фінансування регіонального розвитку на протязі останніх 12 років зазнав значних змін, особливо інтенсивно цей процес відбувався в останні 3-4 роки. Так, механізми міжбюджетних відносин докорінно змінилися із прийняттям Бюджетного кодексу України у 2001 році.

Згідно Кодексу, було чітко розподілено видатки між рівнями місцевих бюджетів, встановлено доходні джерела місцевих бюджетів усіх рівнів. Головними позитивними здобутками у сфері міжбюджетних відносин після прийняття Бюджетного Кодексу стали:

1) Уведення формульної системи розрахунку трансфертів, що дало такі наслідки:

- трансферти не залежать від рівня фактичного виконання доходів та видатків місцевих бюджетів у наступному бюджетному році;

- місцевий бюджет не потребує додаткових коштів із державного бюджету, кожен отримує визначену й незалежну частку коштів і в рамках її повинен вирішувати свої завдання, тим самим досягається часткове фінансування слаборозвинених регіонів;

- трансферти не позбавляють органи місцевого самоврядування стимулів заощаджувати на видатках і спонукають їх нарощувати доходи;

- у місцевих органів влади з'являється стимул до пошуку додаткових можливостей наповнення місцевих бюджетів, до економії ресурсів, реалізації соціальних програм місцевостей.

2) Модифікація механізму субвенційних платежів. Більшість субвенцій місцевим бюджетам фінансуються за рахунок загального фонду, що разом із статусом захищеної статті бюджету дає достатні підстави для впевненості в повному фінансуванні відповідних бюджетних призначень.

3) Поділ доходів місцевих бюджетів на ті, що враховуються і такі, що не враховуються при обрахуванні міжбюджетних трансфертів.

Але незважаючи на це в сфері надання міжбюджетних трансфертів існують ще певні проблеми. Тому тема курсової роботи являється актуальною на сьогоднішній день.

Метою написання роботи є вивчення питання надання міжбюджетних трансфертів та напрямків його удосконалення. Об’єктом дослідження є бюджетні трансферти.

Основними завданнями насписання роботи є:

1.      Характеристика міжбюджетних трансфертів, їх видів та організаційно-правового регулювання.

2.      Аналіз виконання бюджету м. Чернівці та аналіз ролі міжбюджетних трансфертів в його збалансованості.

3.      Характеристика напрямків удосконалення регулювання міжбюджетних трансфертів.

При написанні роботи було використано матеріали Бюджетного кодексу України, інших нормативних актів, а також звіти про виконання бюджету м. Чернівці.

Розділ І. Теоретичні аспекти міжбюджетних трансфертів, їх суть та класифікація

1.1. Поняття міжбюджетних трансфертів та їх значення

Бюджетний кодекс передбачає систему міжбюджетних трансфертів — коштів, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основне завдання трансфертів - вирішувати проблеми вертикальної незбалан-сованості, що виникає внаслідок невідповідності між відповідальністю за видатки та податкоспроможністю (можливостями збору податків на місцевому рівні). Система трансфертів сприяє також згладжуванню нерівностей між адміністративно-територіальними одиницями (нерівність по горизонталі), зумовлених соціально-економічними особливостями та можливостями кожного регіону. Основними характерними рисами системи трансфертів, що впливають на усю систему міжбюджетних відносин, є її передбачуваність та стимули, які вона створює для всіх рівнів управління.

Стара система трансфертів не задовольняла жодної з умов, необхідних для ефективної роботи такої системи, зокрема:

-  її здатність забезпечити місцеві органи влади ресурсами, достатніми для виконання покладених на них зобов'язань;

- забезпечення достатніх зборів податків місцевими органами влади та уникнення фіскального дефіциту. Надання трансфертів базувалося на підході "покриття дефіциту", що створювало для місцевих органів влади стимули підтримувати видатки на високому рівні, зберігати наявні мережу та не надавати значної уваги збільшенню надходжень до місцевих бюджетів;

- ступінь, до якого вона здатна забезпечити справедливість. Стара система базувалася на розподілі фінансових ресурсів між регіонами, що склався раніше (принцип від досягнутого).

Важливим кроком на шляху зміцнення системи трансфертів є визначення цілей, яких вона має досягти, та визначення загальної суми, яка розподілятиметься у вигляді трансфертів. Держава визнає соціальний захист своєю прерогативою і перебирає його фінансування на себе через прямі та зв'язані субвенції.

Згідно положень Бюджетного кодексу за рахунок міжбюджетних трансфертів передбачено фінансування наступних видатків:

- відшкодування  витрат   на   надання   населенню   житлових субсидій;

- державна допомога сім'ям з дітьми;

- державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

- утримання притулків для неповнолітніх;

- допомога по нагляду за інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу;

-  виплата компенсацій реабілітованим;

- інші програми з соціального захисту населення.

При цьому відшкодування витрат на надання населенню житлових субсидій, державна допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам будуть провадитися за рахунок субвенцій з державного бюджету, решта - за рахунок дотацій вирівнювання.

Нова система трансфертів із державного бюджету, що обраховується на основі розрахункових нормативів, є значним кроком уперед на шляху до адекватного забезпечення місцевого самоврядування коштами у більш справедливий і менш викривлений спосіб. Обсяг кошику доходів відповідного бюджету визначається із застосуванням індексу відносної податкоспроможності відповідного бюджету на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

1.2. Види міжбюджетних трансфертів та особливості їх використання

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

1) дотацію вирівнювання;

2) субвенцію;

3) кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) інші дотації.

Дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує;

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1)     дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2)     субвенція на здійснення програм соціального захисту;

3)     субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4)     субвенція на виконання інвестиційних проектів;

5)     інші субвенції.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

Міські (міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань, а також кошти, що передаються з цих бюджетів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:

1) субвенції на утримання об'єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільного користування;

2) субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

3) субвенції на виконання інвестиційних проектів;

4) інші субвенції.

Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами Державного казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва і Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства України.

Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

1.3. Організаційно-правові основи фунціонування міжбюджетних трансфертів

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності між повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Згідно з частиною першою ст. 85 Бюджетного кодексу України держава може передати (делегувати) Раді міністрів Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.