Отруйні речовини психо-хімічної дії

План

Вступ

1. Характеристика отруйних речовин, засоби і способи захисту від них.
1. ОР нервово-паралітичної дії
2. ОР шкіронаривної дії
3. ОР задушливої дії 
4. ОР загальноотруйної дії
5. ОР дратівної дії
6. ОР психохімічної дії
2. Медичні  засоби  першої допомоги при  ураженні  людини  отруйними речовинами.
3. Вогнище хімічної поразки

Висновок 

 

    Вступ

    Отруйні речовини (ОР) це хімічні сполуки, які застосовують для того, щоб завдати шкоди незахищеній живій силі або зменшити її боєздатність. За своїми поражаючими властивостями ОР відрізняються від інших бойових засобів: вони здатні проникати з повітрям у різні споруди, в танки та іншу бойову техніку та уражати людей, що перебувають в них; вони можуть зберігати свою уражаючу дію в повітрі, на місцевості та в різних об’єктах протягом тривалого часу; розповсюджуючись у великих об’ємах повітря та на великі площі, вони уражають всіх людей, що знаходяться у сфері їх діяльності без засобів захисту; пари ОР можуть розповсюджуватись за вітром на великі відстані від районів безпосереднього використання.

    Стійкість

    В залежності від того, протягом якого  часу піля використання ОР можуть зберігати  свою поражаючу дію, вони умовно поділяються  на:

    •    стійкі

    •    нестійкі

    Стійкість отруйних речовин залежить від фізичних та хімічних властивостей, способів застосування, метеорологічних умов та характеру  місцевості, на котрій ці речовини застосовуються.

    Стійкі  ОР зберігають свою уражаючу дію від  декількох годин до декількох  діб і навіть тижнів. Вони випарюються  дуже повільно і мало змінюються під  дією повітря чи води. 

    Нестійкі  ОР зберігають уражаючу дію на відкритій  місцевості кілька хвилин, а в лісах, спорудах - десятки хвилин.

    Фізіологічна  дія

    За  характером дії на організм людини отруйні речовини поділяються на п’ять груп:

    •    нервово-паралітичної дії

    •    шкіряно-наривної дії

    •    загальноотруйні

    •    задушливі

    •    психохімічної дії

    а) ОР нервово-паралітичної дії викликають ураження центральної нервової системи. Основна мета застосування таких  ОР - швидке та масове враження людей  з великою кількістю смертних випадків.

    б) ОР шкірянo-наривної дії  завдають шкоди головним чином через шкіряні покрови, а при використанні їх у вигляді аерозолей або пари - також і через органи дихання.

    в) ОР загальноотруйної дії уражають через  органи дихання і викликають припинення окислювальних процесів в тканинах організму. 
г) задушливі ОР найбільше уражають легені.

д) ОР психохімічної  дії зявилися зовсім недавно. Ці отруйні  речовини, впливаючи на центральну нервову систему, здатні тимчасово  порушити нормальну психічну діяльність людини або викликати такі психічні недоліки, як тимчасова сліпота, глухота, відчуття страху, обмеження рухових  функцій деяких органів. Одною з  особливостей цих речовин є те, що для смертельного ураження дози мають бути в 1000 разів більше, ніж  для тимчасових ефектів.

 

 

    Хімічна зброя – боєприпаси і бойові прилади, вражаючі дії яких засновані на використанні токсичних властивостей отруйних речовин (токсичний – від грець. toxikon – отрута).

    Характеристика  отруйних речовин, засоби і способи захисту  від них.

    Основу  хімічної зброї складають отруйні  речовини (ОР) – токсичні хімічні  сполуки, що володіють певними фізичними  і хімічними властивостями, що уможливлюють їхнє бойове застосування з метою  поразки людей, тварин і зараження  місцевості на тривалий період. Знаходячись  у бойовому стані, вони вражають організм людини, проникаючи через органи дихання, шкірні покриви і рани. Крім того, людина може одержати поразки в результаті вживання заражених продуктів харчування і води, а також при впливі ОР на слизуваті оболонки очей і носоглотки.

    Бойовий стан ОР – такий стан речовини, у якому він застосовується для досягнення максимального ефекту в поразці людей. Види бойового стану ОР: пара, аерозоль, краплі.

    ОР  у стані пари чи тонкодисперсного аерозолю заражають повітря й  вражають людей через органи дихання (інгаляційна поразка).

    За  тактичним призначенням і за характером вражаючої  дії ОР поділяються  на групи: смертельні (для смертельної поразки чи виводу з ладу людей на тривалий термін), що тимчасово виводять з ладу (діють на нервову систему і викликають психічні розлади), дратівні і навчальні.

    За  фізіологічною дією на організм ОР підрозділяються на нервово-паралітичної дії, шкірнонаривної, загальноотруйної, задушливої, психохімічної і дратівної  дії.

    У залежності від тривалості збереження вражаючої здатності ОР підрозділяються  на дві групи: стійкі, які зберігають свою вражаючу дію від декількох  годин і доби до декількох тижнів; нестійкі, вражаюча дія яких зберігається кілька десятків хвилин після їхнього  застосування.

    До  хімічної зброї відносять також  спеціальні хімічні речовини, що призначені для знищення рослин (гербіциди, дефоліанти й ін.).

    ОР  у виді грубодисперсного аерозолю чи крапель заражають місцевість, устаткування, техніку, одяг, засоби захисту, водойми  і здатні вражати незахищених  людей як у момент осідання хмари  зараженого повітря, так і після  осідання часток ОР унаслідок їхнього  випару із заражених поверхонь, а  також при контакті людей з  цими поверхнями і при вживанні заражених  продуктів харчування і води.

    Кількісною  характеристикою ступеня зараження  різних поверхонь є щільність  зараження QM – кількість ОР, що знаходиться на одиниці площі зараженої поверхні (г/м2).

    Кількісною  характеристикою зараження повітря  і джерел води є концентрація ОР – кількість ОР, що міститься  в одиниці об'єму (г/м3).

    ОР  нервово-паралітичної дії.

    VX (Ві-Ікс), зарин (GB), зоман (GD), табун  (GA) вражають нервову систему при  дії на організм через органи  дихання, при проникненні в  пароподібному і краплинно-рідинному  стані через шкіру, а також  при потрапленні в шлунково-кишковий  тракт разом з їжею і водою.  Стійкість їх влітку більше  доби, взимку - кілька тижнів і  навіть місяців. Ці ОР найнебезпечніші.  Для поразки людини досить  дуже малої їхньої кількості. 

    Ознаками  поразки є: слинотеча, звуження зіниць (міоз), утруднення дихання, нудота, блювота, судоми, параліч.

    Як  засоби індивідуального захисту  використовуються протигаз і захисний одяг. Для надання ураженому першої допомоги на нього надягають протигаз і вводять йому за допомогою шприц-тюбика чи шляхом прийому таблетки протиотруту. При влученні ОР нервово-паралітичної дії на шкіру чи одяг уражені місця  обробляються рідиною з індивідуального  протихімічного пакета (ІПП).

    ОР  шкірнонаривної дії

    Іприт (перегнаний (AD), азотистий (HN), технічний (Н)) має багатобічну дію. У краплинно-рідинному  і пароподібному стані він  вражає шкіру й очі, при вдиханні пари – дихальні шляхи і легені, при потраплянні з їжею і водою  – органи травлення. Характерна риса іприту – наявність періоду схованої дії (поразка виявляється не відразу, а через якийсь час – 2 год і  більше). Ознаками поразки є почервоніння шкіри, утворення дрібних бульбашок, які потім зливаються у великі і через дві-три доби лопаються, переходячи у виразки, що важко гояться. При будь-якій місцевій поразці ОР викликають загальне отруєння організму, що проявляється в підвищенні температури, нездужанні.

    В умовах застосування ОР шкірнонаривної дії необхідно знаходитися в  протигазі і захисному одязі. При потраплянні крапель ОР на шкіру чи одяг уражені місця негайно  обробляються рідиною з ІПП.

    ОР  задушливої дії

    Фосген (CG) впливає на організм через органи дихання. Ознаками поразки є солодкуватий, неприємний смак у роті, кашель, запаморочення, загальна слабкість. Ці явища після  виходу з вогнища зараження проходять, і потерпілий протягом 4-6 год почуває  себе нормально, не підозрюючи про отриману поразку. У цей період (схованої дії) розвивається набряк легенів. Потім  може різко погіршитися дихання, з'явитися кашель з рясним мокротинням, головний біль, підвищення температури, задишка, серцебиття.

    При поразці на потерпілого надягають  протигаз, виводять його з зараженого району, тепло вкривають і забезпечують йому спокій.

    Ні  в якому разі не можна робити потерпілому  штучне дихання!

    ОР  загальноотруйної дії

    Синильна  кислота (АС) і хлорциан (СК) вражають тільки при вдиханні повітря, зараженого їхніми парами (через шкіру вони не діють). Ознаками поразки є присмак  металу в роті, роздратування горла, запаморочення, слабість, нудота, різкі  судоми, параліч. Для захисту від  цих ОР досить використовувати протигаз.

    Для надання допомоги потерпілому треба  роздавити ампулу з антидотом, увести її під шолом-маску протигаза. У  важких випадках потерпілому роблять  штучне дихання, зігрівають його і відправляють у медичний пункт.

    ОР  дратівної дії

    CS (Сі-Ес), адамсит (DM), хлорацетофенон (СN), CR (Сі-Ар) викликають гостре печіння  і біль у роті, горлі й очах, сильну сльозотечу, кашель, утруднення  дихання. 

    ОР  психохімічної дії

    BZ (Бі-Зет) специфічно діють на  центральну нервову систему і  викликають психічні (галюцинації,  страх, пригніченість) чи фізичні  (сліпота, глухота) розлади. 

    При поразці ОР дратівного чи психохімічної  дії необхідно заражені ділянки  тіла обробити мильною водою, а обмундирування витрусити і вичистити щіткою. Потерпілих варто вивести з зараженої  ділянки і надати медичну допомогу.

    Бінарні хімічні боєприпаси

    На  відміну від інших боєприпасів  споряджаються двома нетоксичними чи малотоксичними компонентами (ОР), які  під час польоту боєприпасів  до цілі змішуються і вступають між  собою в хімічну реакцію з  утворенням високотоксичних ОР, наприклад VX чи зарину.

 

    Медичні  засоби  першої допомоги  при  ураженні  людини  отруйними речовинами.

    При дії ОР через шкіру ураженому необхідно надягти протигаз (у разі потрапляння аерозолів або крапель ОР на шкіру обличчя протигаз надягають тільки після обробки обличчя рідиною з індивідуального протихімічного пакета (ІПП). Потім слід за допомогою шприц-тюбика з червоним ковпачком з аптечки ввести антидот й вивезти ураженого із зараженої території. Якщо впродовж 10 хв судоми не припиняться, необхідно повторно ввести антидот. У разі потрапляння в організмсинильної кислоти на ураженого слід надягнути протигаз, роздавити ампулу з антидотом від синильної кислоти і ввести його у підмасочний простір шолом-маски протигаза. У разі необхідності зробити штучне дихання.

    ОР психохімічної дії. Зараз на озброєнні деяких армій є психохімічна ОР Бі-Зет (ВZ). При ураженнях, на потерпілого слід надягти протигаз і вивести його із зони ураження. Вийшовши на незаражену місцевість, зробити санітарну обробку відкритих ділянок тіла за допомогою ІПП, очі й носоглотку промити чистою водою, витрусити одяг.

    Окрему  групу становлять отруйні речовини задушливої дії. До них належить фосген.Він вражає організм тільки під час вдихання його пари, при цьому спостерігаються слабке подразнення слизової оболонки очей, сльозотеча, неприємний солодкуватий смак у роті, запаморочення, загальна слабкість, кашель, важкість у грудях, нудота (блювота).  На ураженого слід надягти протигаз, вивести із зараженої зони, дати повний спокій, полегшити дихання (зняти пасок, розстібнути ґудзика), укрити від холоду, дати гаряче питво та якнайшвидше доставити в медичний заклад.