Методи оцінки стану умов праці

ПЛАН 

1. Принципи  класифікації умов праці.

2. Порядок  проведення атестації робочих  місць за умовами праці.

3. Методи  оцінки умов праці

3.1. Оцінки  дії хімічного фактора

3.2. Оцінка  дії факторів біологічного походження

3.3. Оцінка  впливу віброакустичних факторів

3.4. Визначення  класу умов праці при дії  інфразвуку

3.5 Оцінка  умов праці за показниками  мікроклімату

ЛІТЕРАТУРА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Принципи класифікації  умов праці

     Умови праці розподіляються на 4 класи:

     1 клас – оптимальні умови праці  – такі умови, при яких зберігається  не лише здоров'я працюючих,  а й створюються передумови  для підтримання високо-го рівня  працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі факто-ри виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

     2 клас – допустимі умови праці  – характеризуються такими рівнями  факто-рів виробничого середовища  і трудового процесу, які не  перевищують встановле-них гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх по-томство в найближчому і віддаленому періодах.

     3 клас – шкідливі умови праці  – характеризуються такими рівнями  шкідли-вих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи  і здатні чинити несприятливий  вплив на організм працюючого  та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості мо-жливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

• 1 ступінь (3.1) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викли-кають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;
• 2 ступінь (3.2) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стій-кі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виро-бничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм профе-сійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виника-ють після тривалої експозиції (10 років та більше);
• 3 ступінь (3.3) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зро-стання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захво-рювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою профе-сійної працездатності в період трудової діяльності);
• 4 ступінь (3.4) – умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворю-вань (з втратою загальної працездатності);

     4 клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці характеризуються  такими рівнями шкідливих факторів  виробничого середовища і трудового  процесу, вплив яких протягом  робочої зміни (або ж її частини)  створює загрозу для життя,  висо-кий ризик виникнення важких  форм гострих професійних уражень.

  
 
 
 
 
 
 
 

2. Порядок проведення  атестації робочих  місць за умовами  праці

     Атестація робочих місць за умовами праці  проводиться на підприємствах і  організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний  процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними дже-релами шкідливих і небезпечних  виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

     Основна мета атестації полягає у регулюванні  відносин між власником або уповноваженим  ним органом і працівниками у  галузі реалізації прав на здорові  й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації  за роботу у несприятливих умовах.

     Атестація проводиться згідно з Порядком проведення атестації та методич-ними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих  місць за умовами праці, затверджуваними  Мінпраці і МОЗ. Атестація проводиться  атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на ке-рівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі доко-рінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ. До проведення атестації можуть залучатися проек-тні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, інспекції Держгідротехнагляду.

     Атестація робочих місць передбачає:

-    установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці;

-    санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці;

-    комплексну оцінку факторів виробничого  середовища і характеру праці  на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;

-    установлення ступеня шкідливості  й небезпечності праці та її  характеру за гігієнічною класифікацією;

-    обґрунтування віднесення робочого  місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо  важкими) умовами праці;

-    визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне за-безпечення за роботу у несприятливих умовах;

-    складання переліку робочих місць,  виробництв, професій та посад  з пільговим пенсійним забезпеченням працівників;

-    аналіз реалізації технічних  і організаційних заходів, спрямованих  на оп-тимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

     Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого  середовища і тру-дового процесу  проводяться санітарними лабораторіями  підприємств і організа-цій, атестованих  органами Держстандарту і МОЗ  за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а  також на договірній основі лабора-торіями  територіальних санітарно-епідеміологічних станцій.

     Відомості про результати атестації робочих  місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих  місць, виробництв, професій і посад  з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підпри-ємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Ре-зультати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільго-вих умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунту-ванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпе-чення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлен-ня працюючих. Клопотання підприємств та організацій про внесення змін і допо-внень до списків № 1 і 2 після їх попереднього розгляду органами Державної екс-пертизи умов праці вносяться до Мінпраці, яке готує та подає пропозиції до Кабі-нету Міністрів України. Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладаєть-ся на органи Державної експертизи умов праці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Методи оцінки  умов праці 

3.1. Оцінки дії хімічного  фактора

     Ступінь шкідливості умов праці встановлюється за максимальними концен-траціями шкідливих  речовин, а також за середньозмінними (відповідній тривалос-ті робочої  зміни). При одночасній наявності  у повітрі робочої зони декількох шкі-дливих речовин односпрямованої дії виходять з розрахунку суми відношень фак-тичних концентрацій кожної з них до їх граничнодопустимої концентрації. Якщо сума не перевищує одиницю, то умови праці відповідають допустимим.

     Оцінку  умов праці при наявності в  повітрі робочої зони двох та більшого числа шкідливих речовин різноспрямованої дії здійснюють наступним чином. При одночасній дії кожна речовина оцінюється як окремий фактор, при цьому:

Ø    присутність у повітрі будь-якого числа речовин, рівні впливу яких дорі-внюють ступеню 3.1, не підвищують загальної шкідливості умов праці;

Ø    три речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.2., переводять умови праці до ступеня 3.3;

Ø    дві речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.3, підвищують ступінь шкідливості до ступеня 3.4.

     Переліки  шкідливих речовин однонаправленої  дії у повітрі робочої зони за-тверджуються головним державним санітарним лікарем України у встановленому порядку. При одночасній дії двох та більшого числа речовин у рівнях, що відпові-дають ступеню 3.4, умови праці до 4 класу не переводяться. Віднесення умов пра-ці до цього класу може бути здійснене виключно при наявності у повітрі робочої зони шкідливих речовин 1-2 класів небезпечності та речовин, здатних викликати гостре отруєння або таких, які мають подразнювальні властивості, у концентраці-ях, що відповідають класу 4. 

3.2. Оцінка дії факторів біологічного походження

     Оцінку  умов праці при наявності в  повітрі робочої зони одночасно  двох або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини  та спори мікроорганізмів, білкові  препарати) або при наявності  ризику професійного контакту з патогенними  мік-роорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості. Біоло-гічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпе-чності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження ра-хується як один самостійний фактор.  

3.3. Оцінка впливу  віброакустичних  факторів

     Ступінь шкідливості та небезпечності умов праці при дії віброакустичних  факторів встановлюється з урахуванням  їх часових характеристик (постійний, не-постійний шум, загальна та локальна вібрація, інфразвук, повітряний та контакт-ний  ультразвук). Контроль за рівнями шуму та його оцінка здійснюються згідно з Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку N 3.3.6.037-99 та ГОСТ 12.1.050-86, ГОСТ 12.1.003-83, ДСТУ 2867-94. Оцінка умов праці при впливі на працюючих постійного шуму здійснюється за результа-тами вимірів рівня звуку за шкалою "А" вимірювача шуму на часовій характерис-тиці "повільно". При дії протягом зміни на працюючого шумів з різними часови-ми (постійного, непостійного: шум, рівень якого коливається, переривчастий, ім-пульсний) і спектральними (тональний) характеристиками та різноманітних ком-бінацій таких шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку. Оцін-ка постійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працюючих. здійснюється згідно з Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної ві-брації № 3.3.6.039-99 – методом інтегральної оцінки за частотою параметра, що нормується.  При комбінованій дії вібрації різних видів (локальна, загальна, імпу-льсна) загальна оцінка проводиться за найвищим класом та ступенем шкідливості фактора. 

3.4. Визначення класу  умов праці при  дії інфразвуку

     Контроль  за рівнями інфразвуку та його оцінка здійснюються згідно з Дер-жавними  санітарними нормами виробничого  шуму, ультразвуку та інфразвуку № 3.3.6.037-99.

     Оцінка  умов праці при дії постійного інфразвуку здійснюється за результа-тами вимірів загального рівня звукового тиску за шкалою "лінійна" в дБ Лін (за умови, що різниця між рівнями, виміряними за шкалою "Лінійна" та "А" на харак-теристиці шумоміра "повільно", становить не менш ніж 10 дБ).

     Оцінка  умов праці при дії на працюючого непостійного інфразвуку здійс-нюється  за результатами виміру чи розрахунку еквівалентного (по енергії) загаль-ного рівня звукового тиску в дБ Лін (екв) відповідно до додатків 2 та 3 ДСН N 3.3.6.037-99

Контроль  за рівнями ультразвуку та його оцінка здійснюються згідно з Державними санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку N 3.3.6.037-99 ГОСТ 12.4.077-79 "ССБТ. Ультразвук. Метод измерения звукового давления на рабочих местах" і ГОСТ 12.1.001-89 "ССБТ. Ультразвук. Общие тре-бования безопасности".