Методи оцінки стану умов праці

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний університет 

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра управління персоналом та економіки праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Р Е Ф Е Р А  Т

на тему:

 

«МЕТОДИ ОЦІНКИ СТАНУ УМОВ ПРАЦІ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала студентка

фінансово-економічного

факультету, 3 курсу, 18 групи

Сорокіна Катерина

Перевірив викладач

Воронцова О.В.

 

 

Київ 2012

ЗМІСТ

Вступ.......................................................................................................3

1. Поняття умов праці і фактори впливу на них.................................4

2. Класифікація умов праці...................................................................6

3. Атестація робочих місць за умовами праці.....................................9

4. Методи оцінки умов  праці................................................................11

5. Шляхи покращення  умов праці........................................................16

Висновки.................................................................................................18

Список використаної літератури..........................................................19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Людина та її здоров’я — найбільша цінність будь-якої держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як в навколишньому середовищі, так і в середовищі праці.

Для створення належних умов праці потрібно здійснювати  постійний моніторинг за фактичними умовами праці, тобто їх оцінку, визначаючи саме ті пріоритетні проблеми. які є у даній сфері, починаючи з мікрорівня – кожного підприємства.

Оцінка стану охорони  праці на підприємстві в цілому і  в його структурних підрозділах  базується на аналізі даних атестації  робочих місць, паспортизації санітарно-технічного стану цехів та відділів, результатах виконання комплексних планів покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, а також на динаміці показників виробничого травматизму та професійних захворювань.

Оцінка умов праці  має включати сукупну дію всіх елементів виробничого середовища на організм людини. Із цією метою необхідно провести аналіз умов праці в рамках кожного структурного підрозділу підприємства, та розробити систему профілактичних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці.

Ефективність заходів  щодо поліпшення умов і охорони праці  оцінюється, в першу чергу, за показниками  соціальної ефективності, які передбачають створення умов праці, що відповідають санітарним нормам і вимогам правил безпеки. Покращення умов і охорони праці призводить до зменшення кількості виробничих травм, загальної і професійної захворюваності; до скорочення чисельності працівників, що працюють в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; зменшення кількості випадків виходу на пенсію за інвалідністю внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці  тощо.

1. Поняття умов  праці і фактори впливу на  них.

У процесі праці людина перебуває в контакті з предметом  праці, знаряддями праці та іншими людьми. Крім цього на людину діють різні фактори виробничого середовища, зокрема, температура, вологість та швидкість руху повітря, параметри котрих не відповідають нормативним значенням, надмірний шум, вібрація, шкідливі виділення, електромагнітне та радіоактивне випромінювання тощо. Усе це характеризує умови, в яких працює людина.

Таким чином, поняття  умов праці складається з комплексу  факторів, які впливають на діяльність людини. Усунути негативний вплив, тобто забезпечити нешкідливі та сприятливі умови праці можна, виключаючи на робочих місцях шкідливі виробничі фактори, послаблюючи їх дію до допустимих норм чи меж, чи забезпечуючи оптимальні умови праці.

Умови праці — це умови, що формуються в процесі праці  людини, яка є головною продуктивною силою суспільства. Процес праці здійснюється лише при поєднанні уречевлених продуктивних сил із робочою силою людини. Зміни в уречевлених елементах продуктивних сил (у засобах та знаряддях праці, в предметах праці та технології обробки) спричинюють зміни в умовах праці. Це залежить від особливостей вироблюваної продукції, сукупності застосовуваного обладнання, інструментів, пристосувань, сировини та матеріалів, методики технології та організації виробництва. Ці чинники перебувають у тісному взаємозв’язку, впливаючи на процес формування умов праці.¹

Умови праці – це сукупність чинників виробничого середовища трудового процесу, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі предметної діяльності.

Умови праці формуються під дією відповідних чинників. До них належать :

· санітарно-гігієнічні елементи зовнішнього середовища: мікроклімат, шум, вібрація і т. ін;

· психофізіологічні елементи, робоча поза, фізичні та нервово-емоційні навантаження;

· естетичні елементи, культура виробничого середовища;

· соціально-психологічні елементи: тривалість робочого часу, режим праці та відпочинку, пільги та компенсація за роботу, пов’язану з дією шкідливих чинників, а також певний психологічний клімат у якому відбувається трудовий процес.²

Під умовами праці розуміють сукупність факторів трудового процесу і виробничого середовища, в якому здійснюється діяльність людини, що впливають на здоров’я та працездатність.

Під факторами трудового процесу  розуміють основні його характеристики: важкість праці та напруженість праці. Важкість праці — характеристика трудового процесу, яка відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та інші, що забезпечують його діяльність). Напруженість праці — характеристика трудового процесу, яка відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуття, емоційну сферу працівника.

Під виробничим середовищем розуміють  сукупність фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних факторів на виробництві, що діють на людину. Усі ці фактори класифікують як небезпечні та шкідливі.

Небезпечні виробничі фактори  — ті, вплив яких на працівника призводить до травм, раптового погіршення здоров’я чи до смерті.

Шкідливі виробничі  фактори — ті, вплив яких на працівника може призвести до захворювання та зниження працездатності.³

 

2. Класифікація умов праці

На умови праці безпосередньо  впливають:

• речові елементи продуктивних сил — засоби праці і перш за асе знаряддя, предмети праці і способи їх обробки;

• виробничі, в тому числі трудові відносини, характер і зміст праці;

• використання техніки і організація виробництва;

• режим робочого часу і відпочинку;

• підвищення кваліфікації, медичне і побутове обслуговування тощо.

Умови праці складаються  з великої кількості різних елементів, які класифікуються залежно від спрямованості і характеру їх впливу на працівника, від конкретної форми прояву того чи іншого елемента. Всі елементи умов праці можна класифікувати на такі чотири групи:

- санітарно-гігієнічні;

- психофізіологічні;

- соціально-психологічні;

- естетичні.

До санітарно-гігієнічних  належать мікроклімат, температура, освітлення, вібрація, випромінювання, електромагнітні поля та інші елементи, які складають в робочій зоні зовнішнє середовище, яке формується під впливом технології виробництва.

Психофізіологічні елементи — фізичне навантаження, нервово- психологічне навантаження та інші, зумовлені  самим процесом праці.

До естетичних елементів  умов праці відносяться елементи, які впливають на естетичне ставлення працівника до процесу виробництва і праці, до знарядь праці, до виробничого інтер'єру.

Соціально-психологічні елементи умов праці включають психологічний клімат, у якому проходить процес праці, а також шляхи поліпшення умов праці безпосередньо на робочих місцях.

Відповідно до "Гігієнічної  класифікації праці за показниками  шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу" (розроблена і затверджена наказом  Міністерства охорони здоров'я України  від 31.12.1997 р. №382), умови праці поділяються на 4 класи:⁴

Оптимальні умови  праці (1-й клас) — умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

Допустимі умови праці (2-й клас) — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку чи до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

Шкідливі умови  праці (3-й клас) — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні несприятливо впливати на організм працівника та/чи на його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів і вираженості можливих змін в організмі працівників поділяються на чотири ступені.

Перший ступінь — умови праці характеризуються таким рівнем шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, як правило, зумовлюють функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок

наступної зміни, перерві  контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я.

Другий ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні спричинювати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-зумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років і більше).

Третій ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-зумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого і середнього ступенів важкості (з утратою професійної працездатності в період трудової діяльності).

Четвертий ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також важких форм професійних захворювань (з утратою загальної працездатності).

Небезпечні (екстремальні) умови праці (4-й клас) — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (чи її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм професійних уражень.⁵

 

 

 

 

3. Атестація робочих місць за  умовами праці

Атестація робочих місць  за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності  й  господарювання,  де  технологічний  процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів,  що  можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація проводиться  згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці № 442, затвердженим постановою КМУ від 1.08.1992 року.

Основна мета атестації  полягає у регулюванні відносин  між  власником або уповноваженим ним органом і  працівниками  у  галузі реалізації прав на  здорові й  безпечні  умови  праці,  пільгове пенсійне  забезпечення,  пільги  та  компенсації  за   роботу    у несприятливих умовах.

Атестація проводиться  атестаційною комісією, склад і повноваження  якої визначається  наказом  по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором,  але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації  покладається на керівника підприємства, організації.  Позачергово атестація проводиться  у  разі  докорінної  зміни  умов і характеру праці з ініціативи  власника  або  уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або  його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.