Мета оцінки фінансового стану

У сучасних умовах для більшості господарюючих суб'єктів характерна реактивна форма управління фінансами, тобто ухвалення управлінських рішень як реакція на поточні проблеми. Така форма управління породжує ряд протиріч між інтересами підприємства і фіскальними інтересами держави; ціною грошей і рентабельністю виробництва; інтересами виробництва і фінансової служби. Таким чином, одним з основних завдань діяльності підприємства є перехід до управління фінансами на основі аналізу і оцінки його фінансово-господарської діяльності з урахуванням поставлених стратегічних цілей діяльності господарюючого суб'єкта і пошуку шляхів їх досягнення.

Значення оцінки фінансово-господарської діяльності в системі управління велике, оскільки саме вона є базою, на якій будується розробка фінансової політики і стратегії підприємства.

Фінансовий стан оцінюється, передусім, фінансовою стійкістю і платоспроможністю. Платоспроможність відбиває здатність підприємства платити по своїх боргах і зобов'язаннях в цей конкретний період часу. Вважається, що якщо підприємство не може відповідати по своїх зобов'язаннях до конкретного терміну, то воно неплатоспроможне. На основі фінансового аналізу визначається його потенційні можливості і тенденції для покриття боргу. Інакше підприємство може бути визнане банкротом. Зрозуміло, що платоспроможність підприємства в конкретний період часу є умовою необхідною, але недостатньою. Умова достатності дотримується тоді, коли підприємство платоспроможне в часі, тобто має стійку платоспроможність відповідати по своїх боргах у будь-який момент часу.

Під фінансовою стійкістю слід розуміти платоспроможність підприємства в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними і позиковими фінансовими коштами.

Оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства є способом накопичення, трансформації і використання інформації фінансово-господарського характеру.

Мета оцінки фінансового стану визначає завдання його аналізу. Основними завданнями аналізу фінансово-господарської діяльності є:

-         оцінка динаміки, складу і структури активів, їх стану і руху;

-         оцінка динаміки, складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їх стану і руху;

-         аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства і оцінка зміни її рівня;

-         аналіз платоспроможності господарюючого суб'єкта і ліквідності активів його балансу.

У ринкових умовах суттєвого розширення прав підприємств значно зростає роль своєчасного і якісного управління ліквідністю і платоспроможністю, та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стійкості.

Ліквідність це можливість підприємства фінансувати свою діяльність. Вона характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, цілеспрямованістю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Одним з індикаторів фінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Показники (коефіцієнти) ліквідності:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності: дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Оптимальне значення 0,2 – 0,35. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

К абс.лікв. = Грошові активи/Поточні зобов’язання 

- коефіцієнт загальної ліквідності: характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільш легко реалізованої частини активів – оборотних коштів. Нормальним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5…2,5, але не менше 1. Розрахунок коефіцієнта загальної ліквідності проводиться за формулою:

К заг.лікв. = Оборотні активи/ Поточні зобов’язання

- коефіцієнт поточної ліквідності: характеризує достатність оборотних активів для задоволення поточних зобов’язань. Критичне значення цього коефіцієнта дорівнює 1. Розраховується за формулою :

- коефіцієнт швидкої ліквідності: відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6. Розраховується за формулою:

Результати розрахунків зводяться в таблицю 1.

Таблиця 1 – Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

Згідно таблиці 1 можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дуже низький. У 2010 році він становить 0,000082, це говорить про те, що тільки 0,0082%  короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. Це свідчить про відсутність грошових коштів.

Коефіцієнт загальної ліквідності також низький. У 2010 році, порівняно з 2009 роком, він дуже зменшився. Це свідчить про те, що підприємство не має власних оборотних коштів, а використовує позиковий капітал.

Коефіцієнт поточної ліквідності також знизився. Він не досягає нормативного значення, що свідчить про незадовільний рівень ліквідності та неспроможність підприємства вчасно погашати свої зобов’язання перед кредиторами.

Коефіцієнт швидкої ліквідності має також низьке значення. Це говорить про те, що платіжні можливості підприємства недостатні.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

Власний оборотний капітал характеризує джерела фінансування оборотних коштів підприємства, а його зменшення означає залучення до фінансування оборотних активів залучених коштів.

                           Власний оборотний капітал = ОА – ПЗ                               

де: ОА – оборотні активи, тис.грн;

      ПЗ – поточні зобов’язання, тис.грн.

Власний об.кап.2009 = 996 – 97090 = -96094

Власний об.кап.2010 = 783 – 96999 = -96216

Як видно з розрахунку, власний оборотний капітал у 2010 році порівняно з 2009 роком, зменшується. Це означає, що підприємство користується, у більшій мірі, позиковими коштами.

Абсолютними показниками фінансової стійкості є показники, що характеризують міру забезпеченості запасів джерелами їхнього фінансування.

Для характеристики наявності джерел фінансування запасів виділяють три основних показники:

- наявність власних коштів (В):

                                                 В = ВК – НА                                              

де: ВК – власний капітал, тис.грн;

      НА – необоротні активи, тис.грн.

- наявність власних та довгострокових позикових коштів (ВД):

                                                 ВД = В + ДЗ                                                 

де: ДЗ – довгострокові зобов’язання, тис.грн.

- наявність загальних коштів (ЗК):

                                                 ЗК = ВД + КК                                               

де: КК – короткострокові кредити банків, тис.грн.

Трьом показникам наявності джерел фінансування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього фінансування:

- надлишок (+) або дефіцит (-) власних коштів (ФВ):

                                                 ФВ = В – Зп                                                  

де: Зп – запаси.

- надлишок (+) або дефіцит (-) власних та довгострокових позикових коштів (ФВД):

                                                ФВД = ВД – Зп                                             

- надлишок (+) або дефіцит (-) загальних коштів (ФЗК):

                                                ФЗК = ЗК – Зп                                               

Результати розрахунків зводяться в таблицю 2.

Таблиця 2 – Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості підприємства ПЧ-9

На підставі цієї таблиці можна визначити тип фінансової стійкості підприємства. Для цього використовують трикомпонентний показник:

                        S = {S1(± ФВ), S2 (± ФВД), S3 (± ФЗК)},                           

де функція визначається так:

Дані таблиці свідчать, що фінансовий стан підприємства кризовий (S = {0,0,0}).Це може характеризуватися ситуацією, при якій підприємство має кредити та позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську та дебіторську заборгованість. У цьому випадку можна сказати про те, що підприємство знаходиться на межі банкрутства. Тому необхідно розробити стабілізуючі заходи для покращення ситуації, якими можуть бути скорочення поточних зобов’язань, збільшення джерел власного капіталу, додаткове залучення довгострокових засобів, орієнтованих на розширення виробництва.

Після аналізу абсолютних показників фінансової стійкості розрахуємо відносні коефіцієнти:

- коефіцієнт автономії – показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність:

- коефіцієнт фінансової залежності - характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування:

- коефіцієнт маневреності власного капіталу – показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка – капіталізована:

Результати розрахунків зводяться в таблицю 3.

Таблиця 3 – Аналіз відносних показників фінансової стійкості підприємства