Проектний аналіз

Таблиця 1.1

Обсяг і структура українського ринку плівок у 2006-2007 роках

 

 

Отже, як видно з таблиці найбільшу  питому вагу з реалізації плівки на території України займає підприємство ВАТ «Укрпластик» питома вага якого на ринку України становила в 2006 році 17%, а в 2007 році знизилась на 1 % і становила 16%. ЗАТ «Теріхем-Луцьк» займає друге місце з реалізації плівки на території України його частка на ринку становила 6,2% в 2006 році та 6% в 2007 році. Зниження обсягів реалізації українських підприємств в 2007 році пов’язана із збільшенням частки ринку іноземних  підприємств з виробництва плівки, у зв’язку зі зниженням ввізного мита і підготовки України до вступу в СОТ.

 

1.2 Аналіз інвестиційного  середовища

Для обґрунтування стратегії  інвестиційної діяльності ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» важливе значення має оцінка інвестиційної привабливості Волинської області.

У звітному році волинські  суб’єкти господарювання здійснювали  комерційні операції з партнерами 89 країн.. Зовнішньоторговельний оборот товарами за 11 місяців 2007 р. склав 896,1 млн дол. (це на 1,8% більше, ніж за січень – листопад 2006 р.). При цьому обсяги товарного експорту зросли на 15,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року і у вартісному виразі дорівнювали 305,7 млн дол. Імпортні надходження зменшилися на 4,3% і становили 590,4 млн дол. За цей період від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі у розмірі 284,7 млн дол. скоротилося на 22,2% порівняно з січнем – листопадом 2005 р.

Найбільшою інтенсивністю  відзначалося економічне співробітництво  з країнами – членами ЄС, частка яких в сукупному зовнішньоторговельному обороті Волині складає 39,4%. У переліку 25 країн ЄС, з якими область має економічні відносини, провідне місце належить Польщі (10,7% від сукупного товарообігу регіону) та Німеччині (9,5%), відповідно третьому і четвертому за розмірами торговельним партнерам Волині.

Результатом здійснення економічних операцій з країнами СНД став товарообіг у 315,3 млн дол., або 35,2% від сукупного зовнішньоторговельного обороту Волині. Основним діловим  партнером області традиційно залишається  Росія, двосторонній товарообіг з якою за одинадцять місяців 2006 р. склав 242,5 млн дол., або 27,1% сукупних зовнішньоекономічних трансакцій, проведених суб’єктами господарювання Волині за цей період.

Діяльність місцевих представників ділових кіл у  січні – листопаді 2006 р. характеризується зміцненням економічних позицій на ринках держав Азійського, Американського та Африканського континентів. Їхня питома вага в загальному зовнішньоторговельному обороті області дорівнює відповідно 22,3; 1,0 та 0,6%.

Найбільшими споживачами продукції волинського виробництва є держави ЄС, куди спрямовано товарів на 150,4 млн дол., або 49,1% від загальнообласного обсягу експорту товарів. Крім того, варто відзначити зростання поставок товарів до Туреччини, Румунії, Білорусі, Казахстану, Франції, Швеції, Японії та Єгипту.

У структурі товарів, реалізованих за межами митної території  України, 23,5% припадає на продукцію  агропромислового комплексу (продукти тваринного та рослинного походження), 18,0% – на продукцію машинобудування, 16,8% – чорні метали та вироби з них, 10,7% – деревину та вироби з неї, 7,0% – продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, 4,8 % – текстиль та вироби з текстилю, 4,6% – готові харчові продукти, 4,0% – полімерні матеріали, пластмаси та 4,3% – меблі.

Найбільше імпортних товарів надійшло з Росії (34,0%) та Республіки Корея (18,0%), другого за величиною зовнішньоторговельного обороту області партнера. Номенклатуру товарів, придбаних в іноземних державах, сформовано, в основному, за рахунок транспортних засобів (41,2% від сукупного імпорту), машин, апаратів і механічних пристроїв (16,9%), паливно-мастильних матеріалів (9,0%), готових харчових продуктів (7,1%), полімерних матеріалів (6,8%), недорогоцінних металів та виробів з них (5,0%).

Діяльність обласної державної адміністрації щодо залучення інвестицій:

1. Матеріали про інвестиційну привабливість Волинської області регулярно розміщуються в різних виданнях, що поширюються серед потенційних закордонних інвесторів.
2. Головою обласної державної адміністрації проведено низку ділових переговорів з питань інвестиційного співробітництва з представниками делегацій з Австрії, Німеччини, Польщі, Данії, Канади, Франції, США, Італії, Білорусі та інших держав.
3. Представники органів влади і підприємницьких структур залучаються до участі в міжнародних зустрічах, конференціях, форумах, виставках і ярмарках.

В області розпочато  формування регіональної інфраструктури залучення інвестицій. Створено Агентство  з питань залучення інвестицій як структурний підрозділ Волинського  обласного фонду підтримки підприємництва без статусу юридичної особи.

 

Проведемо аналіз динаміки капітальних інвестицій Волинської області за 2005-2007 роки. (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2

Капітальні інвестиції Волинської області в 2005-2007 роках

	2005		2006		2007		Відхилення, %
	млн. грн	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	2005/ 2006	2006/ 2007
Всього	1244,4	100	1353,9	100	2409,4	100	9	78
Інвестиції в основний капітал	1064	85,5	1185,6	87,6	1839,3	76,3	11	55
капітальне будівництво	524,8	42,2	633,3	46,8	953,9	39,6	21	51
придбання машин і обладнання (без здійснення будівництва)	539,2	43,3	552,3	40,8	885,4	36,7	2	60
Витрати на інші необоротні матеріальні активи	23,1	1,8	33,2	2,5	32,4	1,4	44	-2
Витрати, пов'язані з  поліпшенням об'єкта	146,6	11,8	122,5	9	251,2	10,4	-16	105
Інвестиції в нематеріальні активи	6	0,5	6,9	0,5	281	11,7	15	3972
Витрати на формування основного  стада	4,7	0,4	5,7	0,4	5,5	0,2	21	-4

 

Дані таблиці свідчать про збільшення обсягів інвестицій в матеріальні та нематеріальні активи підприємства, в 2006 році обсяг інвестицій зріс на 9% порівняно з 2005 роком, а в 2007 на 78% порівняно з 2006 роком. Що свідчить про позитивну динаміку рівня розвитку ринкових відносин, і комерційної інфраструктури і позитивно вливає на інвестиційний клімат Волинської області. Слід відзначити стрімкий ріст інвестицій в нематеріальні активи підприємства темп приросту яких в 2007 році склав 3972 % порівняно з 2006 роком.

Розглянемо можливі джерела фінансування проекту. Їх поділяють на:

• власні (власний капітал включає статутний фонд і фонди власних коштів.)
• залучені (залучення коштів може відбуватись і шляхом емісії інвестиційних сертифікатів, акцій, внесків вітчизняних і зарубіжних інвесторів у статутний фонд підприємства. Державні субсидії теж можуть розглядатись як джерело фінансування проекту, якщо такі субсидії передбачені рішенням державних органів.)
• позикові (позиковий капітал характеризується тим, що має бути повернутий в певні терміни і за плату. Це банківські кредити, кошти від продажу облігацій підприємств і тимчасово залучені кошти (кредиторську заборгованість), інвестиційний селенг і лізинг, податковий інвестиційний кредит.)

При розробці інвестиційної політики беруть до уваги п'ять основних методів фінансування окремих інвестиційних програм та проектів.

1. Повне самофінансування передбачає здійснення інвестування виключно  за  рахунок  власних  (внутрішніх)  джерел.  Цей  метод фінансування використовується переважно для реалізації невеликих реальних інвестиційних проектів, а також для фінансових інвестицій.

2. Акціонування, як метод фінансування, використовується для здійснення   порівняно   великомасштабних   реальних   (виробничих) інвестицій   за   умови   галузевої   чи   регіональної   диверсифікації інвестиційної діяльності.

3. Кредитне фінансування економічно вигідно використовувати, насамперед, при інвестуванні у швидко зношувані реальні проекти з високою нормою прибутковості. Цим методом можна користуватися і для   фінансових   інвестицій   за   умови,   що   рівень   їх   дохідності (прибутковості) перевищує ставку кредитного відсотка.

4. Лізинг або селенг користуються здебільшого за умови нестачі власних фінансових коштів для реального інвестування, а також при інвестиціях у проекти із швидко оновлюваною технологією або нетривалим періодом експлуатації виробничих об'єктів.

5. Змішане  фінансування  базується  на можливій  комбінації вищеназваних методів і може застосовуватись для всіх існуючих форм і видів інвестування.

Розглянемо найпоширеніші  джерела фінансування інвестицій в  основний капітал та їх структуру  підприємств Волинської області. (табл. 1.3)

Обсяги інвестицій в  основний капітал за даними  таблиці 1.3., взагальному, демонструють  позитивну  динамку. В 2006 обсяг інвестицій склав 1185,6 млн. грн., що на 11% вище, ніж в 2005 році, а в 2007 році обсяг інвестицій в основний капітал збільшився на 55% порівняно з 2006 роком.

Таблиця 1.3

 Джерела фінансування  інвестицій в основний капітал підприємств Волинської області в 2005-2007

	2005		2006		2007		Відхилення, %
	млн., грн	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	2005/ 2006	2006/ 2007
Всього	1064	100	1185,6	100	1839,3	100	11	55
Кошти Державного бюджету	94,9	8,9	90	7,6	188,3	10,2	-5	109
Кошти місцевих бюджетів	52,6	4,9	42,8	3,6	78,9	4,3	-19	84
Власні кошти  підприємств та організацій	640,1	60,2	598,4	50,5	805,7	43,8	-7	35
Кошти іноземних  інвесторів	37,1	3,5	90,4	7,6	202,4	11	144	124
Кошти населення  на індивідуальне житлове будівництво	87,5	8,2	96,8	8,2	142,2	7,7	11	47
Кредити банків та інші позики	88,5	8,3	160,6	13,5	286,2	15,6	81	78
Інші джерела  фінансування	63,3	6	106,6	9	135,6	7,4	68	27

 

 

Найбільшу питому вагу серед джерел інвестування займають власні кошти підприємств та організацій. Їх питома вага в 2005 році становила 60,2% в 2006 році їх обсяг знизився на 7 % порівняно з 2005, а в 2007 на 35%  порівняно з 2006  і становив 598,4 млн., грн. (50,5%)  і 805,7 млн. грн. (43,8%) відповідно. Зросла частка коштів іноземних інвесторів; кредитів банку та інших позик.

Одним з вагомих джерел інвестування є банківський кредит, який використаний в нашому дослідженні - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.

Аналіз умов кредитування різних банків, дав нам змогу вибрати найбільш вигідні з них, якими виявились умови кредитування в Райффайзен Банк Аваль.

Основними перевагами даного банку  є:

1. стійкість в умовах затяжної фінансової кризи на території України (95,96% іноземного капіталу);
2. можливість надання відстрочення погашення основної суми кредиту строком до 18 місяців;
3. мінімальна для українського ринку кредитна ставка 18 %, яка не може бути підвищена протягом всього терміну дії кредитного договору;
4. засоби надаються для придбання товарів капітального призначення як імпортного, так і вітчизняного виробництва;
5. гнучкий підхід при визначенні терміну кредиту, процентної ставки за його використання, вартості і виду забезпечення повернення кредиту визначається банком в кожному окремому випадку.

 

1.3. Аналіз можливостей ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк»

Закрите акціонерне товариство, спільне українсько-словацьке підприємство „Теріхем-Луцьк" створене згідно чинного законодавства України, на основі підписаного Установчого договору від 04.07.98 р. трьома фірмами:

• словацьким акціонерним товариством „CHEMOSVIT";
• словацьким акціонерним товариством „TERIHEM";
• українським акціонерним товариством „Луцькпластмас".

Основним   видом   діяльності   ЗАТ   „Теріхем-Луцьк"   є   виробництво конденсаторних поліпропіленових плівок, яке розпочалось ще в листопаді 1986 року на устаткуванні фірми CELLIER (Франція). З 1986 року до 1992 рік на лінії виготовлялась електроплівка товщиною 8-15 мікрон для потреб конденсаторної промисловості колишнього СРСР. Після розпаду СРСР виробництво конденсаторних плівок припинилось, у зв’язку з відсутністю замовлень на дану продукцію. В 1996 році акціонерне товариство „CHEMOSVIT" та спільне словацьке акціонерне товариство „TERIHEM" прийняли рішення про реконструкцію лінії для виробництва поліпропіленових плівок для конденсаторів. Позиція AT „TERIHEM" та його фінських партнерів на ринку конденсаторних плівок була настільки сильною, що було заключено договір між фінською фірмою АВ RANI PLAST OY та AT „CHEMOSVIT" (Словаччина) щодо створення виробництва на Україні. В рамках договору „CHEMOSVIT" забезпечив реконструкцію лінії і передав її у власність AT „TERIHEM". Була проведена широка реконструкція, пов'язана з модернізацією підібраних машинно-технічних вузлів та великою перебудовою приміщень, на що було витрачено 8 млн. німецьких марок. Крім грошових інвестицій, були внесені зміни у систему управління, в сферах проведення торгових та фінансових операцій. У квітні 1999 року було створено ЗАТ СП „Теріхем-Луцьк", урочисте відкриття якого відбулося 18 серпня 1999 року.