Організація та ефективність виробництва продукції рослинництва на перспективу на прикладі СПОП ”Агро-прогрес” Шполянського району Черк

              Пeрeвeдeння гaлузi рoслинництвa в пiдприємств Шпoлянськoгo рaйoну дo 2012 рoку нa iнтeнсивний шлях рoзвитку, пiдвищeння рoдючoстi ґрунту, ширoкe впрoвaджeння iнтeнсивних тeхнoлoгiй, пeрeхiд eкoнoмiки aгрoпрoмислoвoгo кoмплeксу нa ринкoвi вiднoсини будe сприяти пiдвищeнню урoжaйнoстi зeрнoвих  нa 11,5 ц/гa, i вiдпoвiднo зрoстe вaлoвe вирoбництвo нa 1013 т пoрiвнянo з 2008 рoкoм (тaбл.3.3). Нaрoщувaння oбсягiв вирoбництвa будe пoв’язaнe зi стaбiлiзaцiєю плoщ пoсiву зeрнoвих культур.

          Прибутoк вiд рeaлiзaцiї прoдукцiї рoслинництвa стaнoвитимe 841,25 тис. грн., в тoму числi вiд рeaлiзaцiї зeрнa 691,4 тис. грн. Рiвeнь рeнтaбeльнoстi вирoбництвa прoдукцiї рoслинництвa дoсягнe 32,8 %, в тoму числi зeрнa – 31,8%.

    В сучасних умовах сільське господарство розвивається переважно на основі інтенсифікації, що є основним джерелом підвищення його економічної ефективності.

    Підвищення  економічної ефективності сільського господарства передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці.

    Шляхи підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, які забезпечують дальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, передбачають комплекс таких основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання; розвиток сільськогосподарського виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи .

    У комплексі заходів підвищення економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва найважливішим є поліпшення використання землі на основі підвищення її родючості і зростання врожайності сільськогосподарських культур. Ці завдання успішно вирішуються шляхом вирощування сільськогосподарських культур за технологією програмованих урожаїв з використанням досягнень науки, передової практики і забезпеченням високої якості праці. У передових господарствах України одержують зерна озимої пшениці по 55—60 ц/га, кукурудзи – 70-80, а на зрошуваних землях – 100-120, цукрових буряків – 550-600, зеленої маси кукурудзи – 400-450, сіна багаторічних трав – 50-60 ц/га.

    Водночас  впровадження у виробництво культур  і сортів інтенсивного типу може мати й негативні наслідки. Розвиток інтенсифікації землеробства без дотримання відповідних умов призводить до погіршення структури грунту, підвищення темпів деградації земель і загострення екологічної ситуації.

    Передовий досвід вітчизняного землеробства, і  світова практика свідчать, що науково-технічний прогрес має в своєму розпорядженні ефективні засоби захисту грунтів від руйнування та підвищення їх родючості.

    Один  із напрямів підвищення економічної  ефективності сільського господарства — впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва в усіх галузях рослинництва і тваринництва і переведення їх на індустріальну основу. Вирішення цієї проблеми сприяє насамперед підвищенню продуктивності праці в сільськогосподарському виробництві, що є основним якісним фактором його економічного і соціального розвитку [13].

  Матеріальною  основою підвищення економічної  ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема зростання продуктивності праці, є впровадження досягнень науково-технічного прогресу, яке включає вдосконалення, раціональне поєднання і взаємодію всіх елементів праці — знарядь і предметів праці та робочої сили. З підвищенням технічної озброєності і рівня механізації виробничих процесів, з поліпшенням організації виробництва затрати живої праці на одиницю земельної площі і голову худоби скорочуються. Зростання продуктивності праці, а отже, й ефективності виробництва на 70—75 % зумовлюється досягненнями технічного прогресу, частка організаційних факторів становить 25—30 %, підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва відбувається в умовах поглиблення спеціалізації і посилення концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції. У спеціалізованих підприємствах і рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва, який забезпечує переведення господарств на повне самофінансування, залежить від їх спеціалізації і конкретних умов господарювання. Тваринницькі відгодівельні комплекси, птахофабрики і тепличні комбінати можуть здійснювати самофінансування при значно нижчому рівні рентабельності порівняно з колективними сільськогосподарськими підприємствами.[16]

     Технологія сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від ґрунтово-кліматичних умова також від застосування машин. При цьому на ефективність сільськогосподарського виробництва має значний вплив впровадження в практику господарювання новітніх досягнень науки і техніки. Адже застосування більш ефективних машин у сільськогосподарському виробництві значно скорочує витрати господарства на виробництво. В господарствах постійно відбувається зміна ручної праці машинною, тобто, основні фонди замінюють працівників, отже, при введенні в дію таких машин скорочуються витрати на оплату праці. Справедливо зазначити, що нова техніка є більш надійною, тому при запровадженні її у виробництво скорочуються витрати на ремонт основних фондів. Можна приводити дуже багато прикладів щодо позитивних результатів впровадження у виробництво досягнень науки і техніки. Але висновок буде один: беззаперечно, це йде на користь підприємству.

     Надзвичайно хороші результати дає впровадження в господарювання досвіду передових  господарств. Адже деякі підприємства вдаються до тих чи інших нововведень як до експерименту. Якщо це дає позитивний результат, тобто, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, варто перейняти досвід даного господарства.

     Потрібно  зазначити, що найефективнішим сільськогосподарське виробництво буде тоді, коли підприємство матиме сукупні сприятливі умови для цього, тобто, коли будуть комбінуватися сприятливі природні умови та запроваджуватимуться новітні досягнення науки і техніки, і перейматиметься досвід передових господарств.

     В межах однорідної ґрунтово-кліматичної  зони впровадження інноваційних технологій і на цій основі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва - це сприятливі умови. Суть інноваційної технології по вирощуванню зернових культур полягає в мінімальній обробці ґрунту з максимальним використанням можливостей надійних та ефективних машин, якісних та надзвичайно дієвих засобів захисту рослин в комбінації з використанням високоврожайних районованих сортів сільськогосподарських культур.

     Запровадження інноваційної технології з використанням  високопродуктивних широкозахватних  агрегатів в комбінації з застосуванням  високоврожайних сортів сільськогосподарських  культур, а також засобів захисту  рослин від бур'янів, хвороб та шкідників  забезпечують отримання стійких і високих врожаїв, не дивлячись погодні умови.

     Для раціонального використання наявних  ресурсів на оброблюваних ділянках суворо ведуть записи в польових журналах, де, які засоби використовувалися  з врахуванням науково обґрунтованих чергувань культур в сівозміні. До організації сівозміни ставляться як агротехнічні, так і економічні вимоги. З точки зору ефективності виробництва найкращою сівозміною є та, яка комбінує ці два пункти - технологічність та економічність. Кількість полів в сівозміні, в свою чергу, залежить від науково обґрунтованого чергування культур, розповсюдженості їх хвороб і шкідників. Зарубіжна практика свідчить про ефективність створення спеціалізованих підприємств, які вирощують обмежену кількість культур, поглиблено вивчають відповідну технологію і техніку, застосовують їх у виробництві.

     Структура посівних площ найбільше впливає  на ефективність виробництва. Більше того, вона є основою як для організації  виробничих процесів, так і для  створення певної матеріально-технічної бази суб'єкта підприємницької діяльності, а також слугує для накопичення глибоких знань в тих областях технічного і технологічного прогресу, які необхідні для ефективного використання виробничих та земельних ресурсів. Виходячи з цих міркувань, не можна комбінувати в одному і тому ж господарстві виробництво картоплі та зернових культур на товарні цілі, навіть якщо для них є сприятливі умови. Досвід зарубіжних підприємств, які вирощують 3-4 культури показує, що при достатньому забезпеченні мінерального підживлення і при наявності сильних хімічних засобів і біологічних методів з стійкими ознаками гібридів можна забезпечити високу окупність вкладених коштів у сільськогосподарське виробництво.

     Важливим  для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, а, отже, зменшення виробничих витрат є енергозбереження. При впровадженні у виробництво нових машин на цю їх властивість слід звернути увагу. Одним із важливих факторів, який впливає на енергозбереження в сільськогосподарському виробництві, є спосіб обробітку ґрунту. Із всіх витрачених енергетичних ресурсів на вирощуванні зернових культур від підготовки ґрунту і сівби до збирання урожаю 30-40 % припадає саме на обробіток ґрунту. Отже, великі резерви зниження енергомісткості продукції - саме в способах обробітку ґрунту. Тому не випадково в зарубіжній практиці сільськогосподарського виробництва до цієї операції відносяться серйозно і вже досягли значних успіхів в зниженні трудо- та енергомісткості. Вчені і практики сільського господарства України також досягли певних успіхів в мінімізації витрат на обробіток ґрунту. Способи обробітку та їх вплив на ефективність виробництва вивчені достатньо. Але, нажаль, для масового впровадження у виробництво енергозберігаючих прийомів обробітку ґрунту потрібні не тільки потужні широкозахватні агрегати, але й відповідні дешеві ґрунтообробні причіпні знаряддя.

     Ще  одним важливим резервом зниження трудо - та енергомісткості сільськогосподарського виробництва і забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції є догляд за рослинами, тобто, боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур.

     Забур'яненість полів, відсутність ефективної системи  боротьби з бур'янами значно знижують урожайність зернових. Тому система  обробітку ґрунту, хімічні, механічні і біологічні методи боротьби повинні сприяти підвищенню урожайності і випуску конкурентноспроможної продукції у відповідності з біологічними та медичними вимогами. Способи боротьби з бур'янами поділяються на декілька видів. Один з найефективніших – механічний (за допомогою дискових борін в комбінації з культиваторами). Також важливим є застосування хімічних засобів - гербіцидів. їх ефективність доведена в усьому світі. Але в сильно забур'янених полях застосування гербіцидів не завжди ефективно і, до того ж, це дорого. Враховуючи це, у виробничу програму запровадження інноваційних технологій і техніки включена і перевірка хімічних засобів боротьби з бур'янами при вирощуванні зернових культур, засобами, виробленими всесвітньо відомими фірмами.

     Важливим фактором, який впливає на ефективність інноваційної техніки і технології в сільському господарстві є оновлення сортів, вирощування високоврожайних, стійких до хвороб та шкідників районованих сортів сільськогосподарських культур.

     В усьому світі підживлення вважається потужним фактором підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Тому організація і планування потреби в мінеральних добривах займають виключно важливе місце в системі запровадження інноваційної техніки і технології. Розрахунок потреби в мінеральних та органічних добривах слід розпочинати з аналізу ґрунту на кожному полі. Тут потрібно брати на озброєння все нове і ефективне в світовій практиці сільськогосподарського виробництва.

     В сучасних умовах швидкого розвитку хімічної промисловості відкрились широкі можливості для успішного вирішення іншими шляхами тих завдань, які раніше виконувались за допомогою чергування культур чи інших агротехнічних прийомів. Зокрема це відноситься до забезпечення рослин необхідними поживними речовинами і їх захисту від хвороб, шкідників та бур'янів.

     Водночас  не можна заперечувати значення сучасних досягнень агрономічної науки з  метою вдосконалення технологій вирощування сільськогосподарських  культур на основі застосуванням  комплексних добрив. їх застосування значно скорочує затрати на упаковку, транспортування, зберігання і внесення і цим дозволяє зекономити значні матеріально-фінансові ресурси.

     Збирання  врожаю - відповідальний момент в єдиному  технологічному циклі вирощування  зернових культур за інноваційною технологією. Від вчасного і якісного збирання залежить зниження втрат і якість продукції. Для збирання зернових культур використовують потужні вітчизняні та імпортні зернозбиральні комбайни. Проте, в більшості господарств для закупки такої техніки не вистачає коштів.

     Для підвищення ефективності зернового  господарства важливе значення має  зберігання і доведення готової  продукції до споживача. Для цього, необхідним є спорудження власного елеватора, обладнаного по-сучасному. Головним, тут є - реалізація своєї продукції частинами через аграрну біржу при максимальних цінах і брати участь на ринку продовольчих товарів і послуг повноправним членом ринкової інфраструктури в регіоні.

     Все це, свідчить про великий потенціал галузі виробництва зерна. Реалізація всіх можливостей новітньої техніки і технології дозволяє значно підвищити ефективність виробництва зернових культур. Але головною проблемою залишається фінансування підприємств. Адже значну роль у запровадженні інновацій у даному підприємстві відіграли саме іноземні інвестиції. Отже, держава має створювати необхідні умови для залучення коштів як іноземних, так і вітчизняних інвесторів для підтримки розвитку сільського господарства країни.