Форми та методи досягнення комерційного успіху

Зміст 

1. Суть  і зміст комерційного ризику.................................................................................3

2. Аналіз і  оцінка комерційного ризику...........................................................................9

3.  Методи  аналізу ризиків................................................................................................11

4. Зниження ризиків...........................................................................................................13

5. Ефективність  комерційної діяльності..........................................................................15

6. Показники  ефективності комерційної діяльності.......................................................19

7. Витрати  за рахунок прибутку.......................................................................................24 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Суть і зміст комерційного ризику 

     Діяльність  підприємства завжди пов’язана з незвичайністю. Наявність незвичайності в діяльності комерційних суб’єктів , або іншими словами, ймовірного характеру в проходженні подій, пов’язаних з функціонуванням всіх елементів ринку, обумовлює виникнення ризиків, без врахування яких неможливий ефективний розвиток підприємств.

     Економічний ризик — об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням  невизначеності та конфліктності у ситуації неминучого вибору і відображає міру (ступінь) досягнення сподіваного результату, невдачі та відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих і зворотних зв’язків.

     Особливо  обтяжена ризиком комерційна діяльність.

     Комерційний ризик — це ризик, що виникає внаслідок  будь-яких видів діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими  і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних  проектів.

     У цих видах діяльності мають справу з використанням і оборотом матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, тобто ризик, пов’язаний з повною чи частковою загрозою втрати цих ресурсів.

     Визначають  ризик як загрозу зазнати збитків  у вигляді додаткових затрат, непередбачених у прогнозах, проектах, планах, програмах, або ж отримані доходи, менші за очікувані. Причому, якщо затрати необхідні у будь-якому разі, то збитки є наслідком невизначеності.

     Об’єктом  ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомо.

     Під суб’єктом ризику розуміють особу ( індивід або колектив) , яка зацікавлена в наслідках керування об’єктом ризику і компетентна приймати рішення щодо об’єкта ризику.

     Джерело ризику — це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів (конфліктність).

     Під час розвитку ринкових відносин в  Україні, безмовно, посилюватиметься конкуренція. Що вижити за цих умов, необхідно впроваджувати нові технології і технічні новинки, йти на сміливі , нетрадиційні дії, які, в свою чергу, підвищують ризик. Отже , необхідно навчитися прогнозувати події, оцінювати економічний ризик, йти на нього, але не переходити допустимих меж.

     Конкуренція змушує комерсантів активно вивчати  інформацію, щоб уникнути можливих помилок під час здійснення обтяжених ризиком виробничих, фінансових, комерційних та інших операцій.

     Ризик визначається багатьма причинами. В найбільш загальному вигляді комерційний ризик, основним джерелом якого  є внутрішня і зовнішня невизначеність, можливий через такі головні причини:

• непередбачені зміни у зовнішньому середовищі, що несподівано настали, які відображаються (чи можуть відобразитися) на діяльності підприємств ( зміни цін, зміни в податковому законодавстві , коливання валютного курсу, зміни в соціально-політичній ситуації тощо);
• зміни стосунків підприємства з його контрагентами. Ці зміни можуть бути викликані як самим підприємством, так і контрагентами даного підприємства (можливість укласти більш вигідний договір, продовження або скорочення терміну договору, більш привабливі умови діяльності, зміна ділової орієнтації партнерів, зміни в умовах переміщення товарних, фінансових і трудових ресурсів між підприємствами тощо), що потягне за собою зміни досягнутих раніше домовленостей або відмови від них;
• зміни, що відбуваються всередині самого підприємства, або інші причини внутрішнього походження (невідповідність рівня кваліфікації працівників підприємства запланованим виробничим завданням, несподіваний вихід з ладу основних виробничих фондів тощо);
• зміни, що відбуваються внаслідок науково-технічного прогресу (наприклад, зміна ставлення до ручної праці після виникнення машин).

Ці причини  умовно можна поділити на дві великі групи:

• причини об’єктивного характеру, тобто такі, які не залежать від підприємства;
• причини суб’єктивного характеру, які безпосередньо залежать від підприємства (відсутність кваліфікованих спеціалістів, відсутність достатньої кількості засобів на купівлю або збір всієї необхідної для проведення аналізу інформації, непередбачений розвиток високотехнологічних галузей).

   Зміни, які впливають на діяльність підприємства, можна класифікувати за ступенем впливу на прямі і непрямі.

   Прямі зміни відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищі підприємства, які безпосередньо впливають на поведінку підприємства без будь-якого опосередкування інших ринкових суб’єктів ( зміна цін на матеріали, що використовуються у виробництві, зміни орендної плати, зміна кваліфікованого рівня працівників підприємства тощо). Непрямі зміни , на відміну від прямих, відображаються на поведінці підприємства внаслідок впливу на їх діяльність інших суб’єктів ринку (зміна цін на сировину, що використовуються постачальниками, зміна цін на паливо і, як наслідок цього, зміна величини витрат на транспортування).

   Ризики  класифікують за такими ознаками:

   1. За належністю до країни функціонування  господарського суб’єкта ризики  можуть бути поділені на:

   — внутрішні ризики, які виникають  в певній країні і впливають на діяльність тільки її господарських  суб’єктів;

• зовнішні ризики, джерело виникнення яких для внутрішніх виробників перебуває за межами їх власної країни.

1. За рівнем виникнення ризики можуть бути класифіковані на:

• ризики, що виникають на мікрорівні, тобто безпосередньо на підприємстві або в приватних осіб;
• ризики галузевого походження, які виникають в цілої групи підприємств, що відносяться до певної галузі і, відповідно, впливають на свою галузь;
• Ризики міжгалузевого походження, наявність яких обумовлена впливом і залежністю окремих галузей і сфер економічної діяльності між собою;
• регіональні ризики, які можуть виникати через наявність специфіки розвитку і управління окремими регіонами всередині країни;
• державні ризики, які виникають на макрорівні і впливають на всі господарські суб’єкти даної країни;
• глобальні ( світові) ризики, які виникають в економіці декількох країн або усього світового співтовариства, вливаючи при цьому на  діяльність господарських суб’єктів цих країн. Найчастіше такі ризики можуть ризики можуть бути представлені геополітичними ризиками ( наприклад, зміною світової рівноваги, глобальними екологічними і демографічними проблемами тощо).

2. За сферою походження розрізняють:

• соціально-політичні, походження яких базуються на можливості виникнення непередбачених ситуацій в разі зміни політичного курсу, що здійснює держава, а також можливого введення в дію незапланованих раніше соціальних проблем або інших дій, які в  основі свого походження мають соціальну сферу (наприклад, страйки, зміна психологічного настрою в суспільстві тощо);
• адміністративно-законодавчі, які виникають у разі реалізації адміністративних обмежень господарської діяльності ринкових суб’єктів , а також змін в законодавстві (збільшення податкових ставок, заборона на право займатися певним видом діяльності тощо);
• виробничі, пов’язані з виробництвом продукції ( товарів, послуг) , із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності;
• комерційні, які виникають у процесі реалізації товарі і послуг, що були здійснені або закуплені підприємством;
• фінансові, які виникають у сфері відносин підприємства з банками та іншими фінансовими інститутами, а також пов’язані з невиконанням суб’єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов’язань. Крім цього , дана група ризиків може бути наслідком змін, які відбуваються в цілому у фінансовій системі (наприклад, інфляційні процеси тощо);
• природно-екологічні, які виникають внаслідок залежності людини і в цілому суспільного виробництва від природного-кліматичних умов ( наприклад, більша, порівняно, кількість опадів, і як наслідок – зниження врожаю сільськогосподарських культур тощо), а також і зворотного зв’язку між суспільним виробництвом і навколишнім середовищем (несприятлива для шкідливих виробництв на здоров’я людей тощо);
• демографічні, які виникають внаслідок змін демографічної ситуації. Особливістю цих ризиків є те, що вони можуть існувати як у формі самостійних ризиків, так і спричинити інші ризики ( наприклад, зниження тривалості життя населення може бути наслідком виникнення такого ризику, який пов’язаний з реалізацією продукції підприємств , що орієнтуються на населення похилого віку тощо);
• геополітичні — глобального характеру, такі як світова міграція робочої сили, поява хвороб, які загрожують життю цілого людства тощо.

   4. За причинами виникнення розрізняють декілька груп ризику, які викликані невизначеністю майбутнього, тобто тією звичайною невизначеністю, що характерна для функціонування всіх суб’єктів ринку, і як наслідок цього — складністю у прогнозуванні їх поведінки. Невизначеність майбутнього може бути викликана:

• як наявністю невизначеності у функціонуванні економічної системи  самого підприємства або його найближчого оточення (наприклад, партнерів), так і невизначеністю навколишнього середовища (наприклад, економіки країни в цілому);
• нестачею інформації для прийняття рішень, що пов’язано  з об’єктивною неможливістю урахування й розгляду всіх параметрів, необхідних для прийняття виробничо-господарських рішень;
• особистісними суб’єктивними факторами (власне розуміння процесів, що аналізуються, рівень кваліфікації, співвідношення кількості часу, необхідного для якісного й всебічного аналізу, і який для цього є, тощо).

   5. За ступенем обґрунтованості  прийняття ризики бувають:

• обґрунтовані ― це такі ризики, які підприємство вирішує взяти на себе, при цьому їх вплив на діяльність підприємства буде мінімальним. Таким чином, в ході аналізу абсолютно і відносно дається аналітична оцінка прогнозованих результатів і можливих затрат з урахуванням втрат;
• частково обґрунтовані ― це такі ризики, які підприємство бере на себе або передбачає за рівності результатів і затрат. Таким чином, ймовірність несприятливої події настільки велика, що в разі її настання господарюючий суб’єкт може отримати нульовий ефект;
• авантюрні ризики ― це ті, за яких є значна ймовірність не досягнути поставленої мети. Господарюючий суб’єкт , що бере на себе авантюрний ризик, діє без врахування реальних сил, умов і можливостей в розрахунку на випадковий успіх.

   6. За адекватністю часу стосовно прийняття комерційного рішення можна виділити такі групи:

• ризики попереджувальної групи ― це такі, які враховані під час складання планів розвитку підприємства, тобто до моменту їх появи і щодо яких вироблена стратегія поведінки підприємства;
• поточні ризики ― це ризики, які не були раніше передбачені, а також не була вироблена стратегія поведінки підприємства в разі їх виникнення  і господарюючий суб’єкт реагує на них в момент їх виникнення ( на перших стадіях);
• ризики, що запізнилися ― це такі, що не були передбачені підприємством під час складання своїх планів, і стратегія поведінки підприємства при цьому розробляється (визначається) вже після їх виникнення.

     7. За масштабами впливу, або за  сферою охоплення, всі ризики  можуть бути класифіковані на: