Теоретичнi основи фiнансової звiтностi

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 19:05, дипломная работа

Краткое описание

Об’єктивні умови жорсткої конкуренції, що пов’язані з активним впровадженням ринкових механізмів в управління підприємницькою діяльністю суб’єктів господарювання, вимагають, перш за все, підтримання високої власної конкурентної позиції. За цих обставин значно зростає попит на фінансову інформацію. Саме виняткова роль інформаційного забезпечення в процесах управління спричинює підвищену увагу до бухгалтерської фінансової звітності як основного джерела інформації про майновий та фінансовий стан підприємства, а також результати його виробничо-господарської діяльності за звітний період.

Файлы: 1 файл

Диплом-Петрова.doc

— 692.00 Кб (Скачать)

“Надходження  від покупців і замовників авансів” (ряд. 020): ця стаття відображає суми, одержані від покупців і замовників як попередню оплату за продукцію ( товари, роботи, послуги).

“Надходження  від повернення авансів” (ряд. 030): у  цій статті наводять повернені підприємству постачальниками і підрядниками суми попередньої оплати. Але це стосується тієї попередньої оплати, яку підприємство перерахувало в межах операційної діяльності. Для інших повернених авансів призначено ряд. 230 другого розділу або ряд. 360 третього розділу Звіту про рух грошових коштів [7, п. п. 36 та 47].

“Надходження  від установ банків відсотків за поточними рахунками” (ряд. 035): у цій статті записується сума відсотків, одержаних підприємством, які були нараховані за залишками коштів на його поточних рахунках згідно з умовами договору банківського рахунка.

“Надходження  від бюджету податку на додану вартість” (ряд. 040): тут відображають суми грошових коштів, отриманих підприємством як бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ. “Надходження від повернення інших податків і зборів (обов’язкових платежів)” (ряд. 045): тут відображають суми одержаних із бюджету сум податків і зборів (обов’язкових платежів), окрім ПДВ. “Надходження від отриманих субсидій, дотацій” (ряд. 050): ця стаття призначена для надходження грошових коштів у вигляді субсидій та дотацій із бюджетів та позабюджетних фондів.

“Надходження  від цільового фінансування” (ряд. 060): у цій статті показують суми одержаних підприємством інших  асигнувань із бюджету, а також цільового  фінансування від інших осіб на видатки  в межах операційної діяльності. Тож суми цільового фінансування капітальних інвестицій сюди не можуть потрапити. “Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені)” (ряд. 070): тут відображаються суми грошових коштів, одержані підприємством як штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення законодавства та умов договорів. “Інші надходження” (ряд. 080): у цей рядок входить сума грошових коштів, отриманих з інших джерел у межах операційної діяльності, які не потрапили до рядків 010 – 070ф. № 3. До цих сум належать: надходження від реалізації оборотних активів (зокрема іноземної валюти), від операційної оренди активів.

Рядок 080 завершує статті, в яких відображали суми грошових надходжень від операційної  діяльності. Надалі цей розділ звіту  продовжуватиме друга частина –  витрачання грошових коштів у межах операційної діяльності ( ряд. 090 – 145).

“Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)” (ряд. 090): тут відображається фактичне витрачання грошових коштів від основної операційної  діяльності з врахуванням непрямих податків. “Витрачання на оплату авансів” (ряд. 095): у ньому відображають суми попередньої оплати та авансових платежів постачальникам та підрядникам за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), що будуть поставлені (виконані, надані) в майбутньому. “Витрачання на оплату повернення авансів” (ряд.100): у цьому рядку вказують суму повернених грошових коштів попередньої оплати (авансів), яку підприємство повернуло покупцям та замовникам. “Витрачання на оплату працівникам” (ряд. 105): сюди записують суми грошових коштів, витрачені на виплату працівникам основної та додаткової зарплати, премій та інших заохочень, відпускних та лікарняних. “Витрачання на оплату витрат на відрядження” (ряд.110): тут відображається сума грошових коштів, реально виплачених відрядженим працівникам. “Витрачання на оплату зобов’язань з податку на додану вартість” (ряд. 115): тут наводять суму виплаченого до бюджету ПДВ. “Витрачання на оплату зобов’язань з податку на прибуток” (ряд. 120): відображається сума податку на прибуток, фактично сплаченого до бюджету за податковими деклараціями у звітному році. “Витрачання на оплату відрахувань на соціальні заходи” (ряд. 125): цей рядок призначений для сплаченого єдиного соціального внеску.

“Витрачання на оплату зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів)” (ряд. 130): у цей рядок записують суми інших податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачених до бюджету, окрім відображених у рядках 115 – 125 Звіту. “Витрачання на оплату цільових внесків” (ряд.140): сюди вносять суми сплачених цільових та благодійних внесків. “Інші витрачання» (ряд. 145): відображена сума грошових коштів, використаних на інші напрями операційної діяльності, що не увійшла до попередніх статей звіту, зокрема собівартість реалізованої іноземної валюти.

Наступною, третьою  частиною цього розділу є рух грошових коштів від надзвичайних подій (ряд. 160). “Чистий рух грошових коштів до надзвичайних подій” (ряд. 150): відображається чистий рух коштів від операційної діяльності, розраховується як сума показників, що фіксуються у рядках 010 – 080, за вирахуванням суми показників, які відображаються в рядках 090 – 145. “Рух коштів від надзвичайних подій” (ряд. 160): цей рядок призначено для відображення руху грошових коштів, пов’язаного з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.

“Чистий рух коштів від операційної діяльності” (ряд. 170). Це підсумковий рядок першого розділу Звіту про рух грошових коштів, тут відображається результат руху грошових коштів від операційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Дані про  рух грошових коштів під час фінансової та інвестиційної діяльності також визначаються вибіркою даних про їх витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів. У рядках 180,190 і 200 наводиться надходження грошових коштів від продажу інвестиційної нерухомості, фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та інших довгострокових необоротних активів.

Показник рядка 280 визначається як різниця між сумою  рядків 180 -230 і сумою рядків 240 – 270, а показник рядка 300 – як алгебраїчна сума показників рядків 280 і 290. Показник рядка 370 визначається як різниця між сумою рядків 310 – 330 і сумою рядків 340 -360, а показник рядка 390 – як алгебраїчна сума показників рядків 370 і 380. Показник рядка 400 знаходять як алгебраїчну суму показників про чистий рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рядки 170, 300 і 390).

У статті “Вплив зміни валютних курсів на залишок  коштів” (рядок 420) відображається сума збільшення або зменшення (наводиться у дужках) залишку грошових коштів у результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів протягом звітного періоду.

У рядку 430 “Залишок коштів на кінець року” наводять різницю  між сумою грошових надходжень і витрат, відображених у рядках 400-420.

Отже, Звіт про  рух грошових коштів розкриває вплив  різних операцій на грошові потоки. Грошові кошти як найліквідніші  активи повинні забезпечувати постійну платоспроможність підприємств, тому грошові потоки мають бути під постійним контролем бухгалтерів та керівників. Враховуючи це, вважаємо за доцільне щоквартально складати Звіт про рух грошових коштів.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 7 “Звіт  про рух грошових коштів” передбачає два методи розкриття інформації про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності – прямий і непрямий. Причому в міжнародній практиці прямий метод вважають основним, а непрямий – альтернативним, тобто застосовувати рекомендують саме прямий метод (параграфи 19 і 20 МСБУ 7). В Україні нововведення торкнулися розділу І “Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності”, який складають за прямим методом, що полегшило роботу з формою № 3, адже тепер усі її розділи заповнюються однаково. Інформацію у звіті подають за показниками, що дають основу для прийняття управлінських рішень, оскільки зміст статей чітко відображає формат інформаційного середовища.

 

 

3.5. Зміст  і методика складання Звіту  про власний капітал

 

Звіт про  власний капітал складається  за методикою, наведеною в П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал”.

Це форма  річної фінансової звітності, яка відображає зміни та рух капіталу за звітний  рік.  Звіт доповнює інформацію про  фінансовий стан підприємства та зміни  між датами балансу, яку надано в  балансі та звіті про фінансові результати. Крім вказаних фінансових звітів інформацію для складання Звіту про власний капітал можна отримати з установчих документів та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій. Для порівняння до Звіту про власний капітал за звітний рік додають Звіт про власний капітал за попередній рік.

Метою складання  Звіту про власний капітал  є розкриття інформації про зміни  у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про  власний капітал складається  за рік усіма підприємствами, організаціями та інші юридичними особами усіх форм власності крім банків, бюджетних установ і суб’єктів малого підприємництва. У цій формі звітності наведено перелік статей за рахунок яких може здійснюватися збільшення або зменшення окремих показників. Для заповнення Звіту про власний капітал необхідно використати дані аналітичного й синтетичного обліку (обороти) рахунків 4 класу Плану рахунків, Баланс, Звіт про фінансові результати, установчі документи, свідоцтва про реєстрацію випуску акцій тощо.

Звіт про  власний капітал складається у тисячах гривень. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного Звіту про власний капітал за попередній період.

При заповненні Звіту про власний капітал  слід пам’ятати, що зміни капіталу можуть виникати внаслідок однієї причини за одним видом капіталу як зменшення, яке записується у дужках, а за другим – як збільшення, яке записується без дужок.

Зміст статей та інформаційне забезпечення для складання  Звіту про власний капітал  ТОВ “ім.Калашника”  наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Зміст статей та методика заповнення Звіту про власний капітал у ТОВ “ім.Калашника” Полтавського району

Стаття

Код

рядка

Зміст

Джерело інформації


 

1

2

3

4

Залишок на початок року

010

Сума власного капіталу, наведена в Балансі підприємства або залишки за рах. 40-46

Баланс, р.380, графа 3 або і з ф. № 4 за попередній рік

Скоригований залишок на початок  року

050

Залишок власного капіталу на початок  звітного періоду після внесення відповідних коригувань

(р.010±р.020±р.030±

р.040)

Чистий прибуток (збиток) за звітний  період

130

Сума чистого прибутку (збитку) зі Звіту про фінансові результати (прибуток (+), збиток (-))

За даними ф.2 р.220 або р.225

Інші зміни в капіталі

260,

270

Дані про усі інші зміни у  власному капіталу підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, та безоплатно отримані активи та інші зміни

За даними рах.424, 425

Д 41 К 442 (-);

Д 43 К 442 (-);

Д 10, 11, 12, 15 К 424.

Разом змін в капіталі

290

Наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума усіх змін, відображених у рядках 060-280.

Різниця між збільшеннями і зменшеннями, відображеними в рядках з 060 до 280

Залишок на кінець року

300

Залишок власного капіталу на кінець року визначається, виходячи з його скоригованого залишку на початок року (р.050) і підсумку змін у капіталі (р.290). Тобто, рядок 050 ± рядок 290 та перевіряється з Балансом р. І “Власний капітал ” графа 4

Баланс, р. 380, графа 4


 

Правильність заповнення звіту можна перевірити, скориставшись закономірностями шахової таблиці. Шаховий принцип побудови Звіту передбачає розміщення по горизонталі джерел утворення власного капіталу, а по вертикалі — статей з відображенням інформації про його зміни (збільшення або зменшення). Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі

Таким чином  метою складання Звіту про  власний капітал (форма 4) є розкриття  інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту Звіт про власний капітал за минулий рік.

 

 

 

3.6. Зміст і  методика складання Приміток до річної фінансової звітності

 

Законом України  “Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні” (розділ 4, ст. 11,п. 2) визначено що до складу фінансової звітності входять Примітки.

Відповідно  до принципу повного висвітлення  фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, що відображаються безпосередньо у фінансових звітах (ф. № 1-4), та крім цього, у Примітках до неї.

У Примітках  до фінансової звітності повинна  наводитися лише істотна інформація, що здатна вплинути на прийняття рішень. Конкретне визначення Приміток наведено в П (С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності для забезпечення її зрозумілості та достовірності.

Конкретне визначення Приміток наведено в П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, як і загальні вимоги до складу інформації, яка подається у них: облікова політика підприємства; інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами); інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності для забезпечення її зрозумілості та достовірності [1].

Перша група  інформації, яка подається в Примітках  – це розкриття облікової політики підприємства. При складанні Приміток необхідно стежити за тим, щоб наведена в них інформація відповідала змісту наказу про облікову політику підприємства.

Положення наказу про облікову політику мають виконуватися підприємством постійно, із року в  рік, але це не означає, що зміни облікової політики неможливі.

Информация о работе Теоретичнi основи фiнансової звiтностi