Місцеве самоврядування

     Місцеве самоврядування – здійснюваний в умовах держави процес реалізації територіальною громадою своїх інтересів. Основою місцевого самоврядування є усвідомлення територіальною громадою наявності власних спільних інтересів, які можуть відрізнятися від інтересів інших територіальних громад і держави. Для реалізації цих інтересів громада повинна створити певні самоврядні інститути. Такими інститутами є представницькі органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети, місцеві референдуми та інші форми прямого волевиявлення (збори, сходи), а також різні форми самоорганізації громадян (різноманітні територіальні громадські комітети). В масовій свідомості саме ці інститути, і насамперед органи місцевого самоврядування, визначаються як місцеве самоврядування. Проте, на нашу думку, сукупність цих інститутів становить систему місцевого самоврядування, за допомогою якої реалізується місцеве самоврядування. Отже, право на створення самоврядних інститутів є невід’ємним правом територіальної громади. І власне усвідомлення нею наявності такого права, права на реалізацію і захист власних інтересів (захист в першу чергу від держави), перетворює громаду на місцеву територіальну громаду.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 РОЗДІЛ  ІІ Статус столиці України – міста Києва

2.1. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві

     Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15 січня 1999 р. (остання редакція від 01.01.2011 року) стосовно здійснення місцевого самоврядування в місті Києві встановлює, що з метою врахування особливостей функціонування міста Києва як столиці України Київська міська рада затверджує Статут територіальної громади міста Києва, який підлягає обов'язковій реєстрації в Міністерстві юстиції України. Місцеве самоврядування в місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Система місцевого самоврядування в місті  Києві включає:

- територіальну  громаду міста;

- міського  голову;

- міську  раду;

- виконавчий  орган міської ради;

- районні  ради;

- виконавчі  органи районних у місті рад;

- органи  самоорганізації населення.

Члени територіальної громади міста Києва  мають право в установленому  порядку організовувати і брати  участь у зборах громадян за місцем проживання, ініціювати розгляд у  раді будь-якого питання місцевого  самоврядування, створювати органи територіальної самоорганізації населення. Київська міська рада, районні в місті ради діють як представницькі органи. Вони є юридичними особами. Київська міська рада утворює Президію Київської міської ради. Остання є дорадчим органом ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, передбачених для внесення на розгляд ради. Рішення Президії мають рекомендаційний характер. Президія діє на основі положення про неї, що затверджується Київською міською радою. Київська міська рада утворює секретаріат ради, який здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню Київською міською радою взаємодії з міською державною адміністрацією та районними радами в місті Києві. Його структура, чисельність, витрати на утримання встановлюються радою за поданням міського голови. Секретаріат очолює заступник міського голови - секретар міської ради, який обирається радою з числа її депутатів і здійснює функції і повноваження на постійній основі. Крім загальних повноважень сільських, селищних, міських рад, що викладені в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. (остання редакція 12.03.2011 року) Київська міська рада, у зв'язку зі здійсненням м. Києвом функцій столиці України, у межах своєї компетенції має такі додаткові повноваження:

а) придбавати у власність жилі та нежилі приміщення, адміністративні, виробничі та інші об'єкти, що належать до інших форм власності, якщо вони необхідні для здійснення містом столичних функцій;

б) встановлювати  порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої  до них території, складати правила  благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів;

в) встановлювати  умови і розміри компенсаційних виплат відповідних органів, організацій  і громадян, що не входять до складу територіальної громади міста, на покриття витрат, пов'язаних із використанням міської інфраструктури;

г) здійснювати  управління об'єктами державної власності, перелік яких визначається Кабінетом  Міністрів України, а також частками (акціями, паями) акціонерних товариств, розташованих у м. Києві, які передаються до сфери управління Київської міської державної адміністрації у встановленому порядку;

ґ) залучати кошти інвесторів (забудовників) в  порядку пайової участі у створенні  соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста;

д) виступати  гарантом вітчизняних та іноземних  інвестицій і кредитів, що надаються  підприємствам, майно яких перебуває  в комунальній власності або передано до сфери управління Київської міської державної адміністрації тощо.

Київський міський голова обирається шляхом прямих виборів згідно із Законом України "Про вибори депутатів Верховної  Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 р. Крім загальних повноважень сільських, селищних, міських голів, що викладені в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р., Київський міський голова, у зв'язку із забезпеченням здійснення містом Києвом столичних функцій має такі додаткові повноваження:

а) бере участь у підготовці проектів законів  України, актів Президента України  і Кабінету Міністрів України, відповідних  програм, що стосуються міста Києва;

б) бере участь у вирішенні питань щодо проведення в місті заходів загальнодержавного та міжнародного характеру;

в) бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів  України із правом дорадчого голосу при розгляді питань, що стосуються столиці України - м. Києва;

г) вносить на ім'я Президента України" Кабінету Міністрів України проекти відповідних нормативно-правових актів та інші пропозиції з питань, що стосуються м. Києва як столиці України;

ґ) бере участь у вирішенні питань щодо розміщення в м. Києві державних органів, представництв інших держав і міжнародних організацій, а також у протокольних заходах, що стосуються м. Києва;

д) вносить  до відповідних органів виконавчої влади пропозиції щодо передачі до сфери управління Київської міської  ради, передачі або продажу в комунальну власність територіальної громади м. Києва чи районів у м. Києві підприємств, організацій, установ, їхніх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної або інших форм власності, а також часток (акцій, паїв), що належать державі в акціонерних товариствах, розташованих на території м. Києва, якщо вони мають важливе значення для забезпечення виконання містом Києвом столичних функцій тощо. Голова, заступник голови районної в м. Києві ради обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням. Голова районної в м. Києві ради регулярно інформує районну раду на пленарних засіданнях про рішення державних органів, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування в м. Києві, а також про видані ним розпорядження. І наприкінці хотілося б підкреслити, що Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15 січня 1999 р. врегульовує також матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування в місті Києві, встановлює гарантії забезпечення здійснення містом Києвом столичних функцій.  

     Форми безпосереднього здійснення місцевого  самоврядування у місті Києві

1.  Територіальна громада міста Києва безпосередньо здійснює місцеве 

самоврядування  шляхом:

-       референдуму;

-       виборів органів і посадової особи;

-       загальних зборів;

-       місцевих ініціатив;

-       громадських слухань.

        Порядок безпосереднього здійснення місцевого самоврядування у місті Києві визначається законами України, рішеннями Київської міської ради.   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.2. Конституційно-правовий статус столиці України – міста Києва  

    Столиця незалежної України – місто Київ, відіграє провідну роль в усіх сферах суспільного життя. У порівнянні з іншими містами його правовий статус має чимало особливостей. Але цей статус не є достатньо нормативно визначеним і науково дослідженим. Саме цим і обумовлюється актуальність обраної теми даної дисертаційної роботи. Особливість правового статусу столиці України – міста Києва обумовлена додатковими повноваженнями відповідних органів, у зв’язку з виконанням містом функцій, покладених на нього законодавством України. Прийнятий на виконання Конституції України, Закон України “Про столицю України - місто-герой Київ”, недостатньо повно визначив спеціальний статус міста Києва, фрагментально закріпив особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті, не в повній мірі врегулював порядок здійснення функцій столиці. Практика реалізації Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”, рішення, прийняті Конституційним Судом України, щодо застосування окремих норм цього Закону, свідчать про необхідність його удосконалення. Крім того, в Україні відбувається активний процес модифікації й удосконалення вітчизняної конституційної моделі місцевого самоврядування, наближення її до європейських стандартів локальної демократії. Подальше впровадження конституційної реформи в Україні передбачає для міста Києва новий порядок організації виконавчої влади та місцевого самоврядування. Саме тому важливе значення має проведення наукових досліджень щодо теоретичного обґрунтування конституційно-правового статусу столиці України – міста Києва, що сприятиме оновленню нормативно-правової бази, яка визначає статус столиці. В Україні конституційно-правовий статус столиці України не був предметом спеціального наукового дослідження. В загальних рисах досліджувалися лише особливості здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві. Зважаючи на це, в дисертації зосереджено увагу на: обґрунтуванні поняття та структури конституційно-правового статусу міста Києва; системі столичних функцій міста Києва та їх класифікації; особливостях здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади у місті Києві; дослідженні системи гарантій реалізації функцій та повноважень відповідних органів і посадових осіб місцевого самоврядування й органів та посадових осіб виконавчої влади у місті Києві; відповідній нормативно-правовій базі; аналізі практичних проблем, що виникають під час виконання спеціального Закону про столицю. Необхідно звернути увагу на те, що столиця України – місто Київ, є особливою адміністративно-територіальною одиницею в межах якої органи місцевого самоврядування виконують не лише повноваження, передбачені Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а і Законом України „Про столицю України – місто-герой Київ”, а державна виконавча влада здійснюється виконавчим органом Київської міської ради – Київською міською державною адміністрацією, та має подвійне підпорядкування. Розкриваючи положення теорії конституційно-правового статусу міста Києва, має місце те, що конституційно-правовий статус столиці України – міста Києва включає в себе: 1) правосуб’єктність міста; 2) його розширені, порівняно з іншими містами, функції та додаткові повноваження органів місцевого самоврядування; 3) гарантії реалізації додаткових функцій і повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування; 4) нормативно-правові основи про статус столиці; 5) механізм здіснення функцій і повноважень – система органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Правосуб’єктність столиці України – міста Києва – це, передбачена законодавством України, можливість міста в особі територіальної громади міста Києва, органів і посадових осіб, бути учасником правовідносин, носієм прав та обов’язків. Столиця України реалізує правосуб’єктність через систему власних органів місцевого самоврядування, оскільки поза їх межею вона діяти не може.  Звертаю увагу на те, що місто Київ наділяється правосуб’єктністю аналогічною для інших міст. Водночас особливість правосуб’єктності міста Києва як можливості бути учасником конституційно-правових відносин, як основа для включення в такі конституційно-правові відносини, проявляється через інші елементи конституційно-правового статусу міста Києва, а саме: через розширені, порівняно з іншими містами, функції міста та відповідні повноваження органів і посадових осіб місцевого самоврядування, закріплені у спеціальному законі державні гарантії та особливу систему органів місцевого самоврядування.

    Під конституційно-правовим статусом столиці України – міста Києва, розуміється конституційно закріплена система структуроутворюючих елементів, що дають можливість визначати правове становище столиці України, особливості організації та функціонування у ній місцевого самоврядування і виконавчої влади, а також гарантії, які забезпечують вирішення питань місцевого та державного значення. Особливу увагу можна приділити місцю столиці в конституційному механізмі держави. Спираючись на законодавчо закріплений принцип, відповідно до якого, столиця України – місто Київ, є центром її політичного життя, тобто, роль столиці як невід’ємної частини конституційного механізму української держави, однієї з її політичних основ, на яку, відповідно до конституційного статусу покладається частина функцій держави. 
 
 
 
 
 

2.3. Здійснення управління районами в місті Києві  

     Під поняттям "організація управління районами в містах", що міститься  в частині п'ятій статті 140 Конституції  України, в системному зв'язку з її статтями 142, 143 треба розуміти повноваження міських рад як органів місцевого самоврядування в містах з районним поділом приймати рішення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних рад; адміністративно-територіального устрою та з інших питань у межах і порядку, визначених Конституцією та законами України. Так само необхідно розуміти поняття "організація управління районами в місті Києві", що вживається в частині першій статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", за винятком повноважень приймати рішення щодо неутворення районних рад у місті, які відповідно до цього Закону (статті 6, 7, 8, 9) є обов'язковою складовою системи місцевого самоврядування в місті Києві.

     Питання організації управління  районами  в місті Києві  
належать до  компетенції  Київської  міської  ради  і  вирішуються  
відповідно до  Конституції України, Закону України «Про столицю України –місто- герой Київ» та інших законів  
України, рішень міської ради про управління районами міста.  
У районах міста Києва діють районні в місті Києві державні  
адміністрації,  які  підпорядковуються Київській міській державній  
адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також  
є  підзвітними  і  підконтрольними  відповідним радам як виконавчі  
органи таких рад.  
У разі утворення районної в місті  Києві  ради  на  посаду  
голови  районної в місті Києві державної адміністрації Президентом  
України призначається особа,  яка обрана головою районної у  місті  
Києві ради.  
          У разі   неутворення районної  у місті Києві ради  голова  
районної у місті Києві державної  адміністрації  призначається  на  
посаду  та звільняється з посади Президентом України відповідно до Конституції України.