Землі оздоровчого призначення

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 20:21, реферат

Краткое описание

Землі оздоровчого призначення є однією з категорій складу земель України (п. “г” ст. 19 ЗК). Вони можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або Вони можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

Оглавление

Вступ

1.Визначення земель оздоровчого призначення

2.Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення

3.Використання земель оздоровчого призначення

Висновок

Література

Файлы: 1 файл

використання земель оздоровчого призначення.doc

— 65.50 Кб (Скачать)

Вступ

1.Визначення  земель оздоровчого  призначення

2.Обмеження  діяльності на  землях оздоровчого  призначення

3.Використання  земель оздоровчого  призначення

Висновок 

Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

 Землі оздоровчого  призначення є однією з категорій  складу земель України (п. “г” ст. 19 ЗК). Вони можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.   До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, що їх використовують або Вони можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей. Лікувально-оздоровчі властивості мають не самі землі, а тільки лікувально-оздоровча місцевість, тобто природна територія, що має мінеральні та термальні води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. До загальнопоширених природних лікувальних ресурсів належать ресурси, які трапляються у різних регіонах України, мають значні запаси та придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань (ст. Закону України “Про курорти” від 5 жовтня 2000 р.   Такі місцевості у встановленому Законом порядку можуть бути визнані курортами. Курорт — це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовуються з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні.   Рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 
 
 

1.Визначення земель оздоровчого призначення 

      До земель оздоровчого призначення  належать землі, що мають природні  лікувальні властивості, які використовуються  або можуть використовуватися  для профілактики захворювань  і лікування людей.

     Землі  оздоровчого призначення є однією  з категорій складу земель України (пункт «г» статті 19 Земельного кодексу).

     Лікувально-оздоровчі  властивості мають не самі  землі, а тільки лікувально-оздоровча  місцевість, тобто природна територія,  що має мінеральні та термальні  води, лікувальні грязі, озокерит, ропу лиманів та озер, кліматичні та інші природні умови, сприятливі для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Вони мають особливо цінні та унікальні природні лікувальні ресурси, які рідко (не часто) зустрічаються на території України, мають обмежене поширення або невеликі задаси у родовищах та є особливо сприятливими і ефективними для використан­ня з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. До загальнопоширених природних лікувальних ресурсів відносяться ресурси, які зустрічаються в різних регіонах України. Мають значні запаси та придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань (стаття 1 Закону України від 5 жовтня 2000 року «Про курорти»).1

Такі місцевості в установленому законом порядку можуть бути визнані курортами. Курорт — це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та рекреації і підлягає особливій охороні. 

 У разі  позитивного висновку державної  екологічної та санітарно-гігієнічної  експертиз щодо проектів оголошення  природних територій курортними, матеріали передаються щодо курортів державного значення — спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань діяльності курортів до Кабінету Міністрів України; щодо-курортів місцевого значення — місцевими органами виконавчої влади з питань діяльності курортів відповідно до Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада АР Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.Надання земельних ділянок для створення або розширення курорту здійснюється у порядку, встановленому (статтями 116,117,122-126) Земельного кодексу України, на підставі розроблення техніко-економічних обгрунтувань використання землі та проектів відведення земельних ділянок з урахуванням затверджених округів і зон санітарної (гірнично-санітарної) охорони, схем медичного зонування. Земельні ділянки курортів використовуються у порядку, визначеному проектом організації використання території та генеральним планом забудови куоорту, з дотриманням вимог статей 31-33 Закону «Про курорти». 

    2.Обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення 

1.На землях  оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель.

2.На територіях  лікувально-оздоровчих місцевостей  і курортів встановлюються округи  і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.

3.У межах округу  санітарної (гірничо-санітарної) охорони  забороняється передача земельних  ділянок у власність і надання  у користування підприємствам,  установам, організаціям і громадянам  для діяльності, несумісної з  охороною природних лікувальних  властивостей і відпочинком населення.

     В  залежності від зон округів  санітарної охорони на землях  оздоровчого призначення забороняється  користування надрами, не пов'язані  з використанням природних лікувальних  ресурсів, розорювання земель, провадження  будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс; прокладання кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій; спорудження будівель, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту; влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування; проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території; постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які забезпечують використання лікувальних факторів і таке інше (статті 31-83 закону України «Про курорти»).

Округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона (зона суворого режиму); друга зона (зона обмежень); третя зона (зона спостережень).

 Встановлення  меж зон санітарної охорони  здійснюється в порядку розроблення  проектів землеустрою (стаття 30 Закону  України «Про курорти»).

 Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.

 Друга зона (зона обмежень) охоплює територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може привести до погіршення природних та лікувальних факторів курорту.

 Третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без дотримання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної охорони) приватизація земельних ділянок або надання їх в користування відповідним суб'єктам може відбуватися лише в порядку, передбаченому статтями 13, 16, 17, 19, 22 і 26 Закону України «Про курорти», а також статтями 116-126 Земельного кодексу України. Особи, винні у порушенні вимог цього законодавства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність (ст. 43 Закону України «Про курорти», статті 210-212 Земельного кодексу України). 
 

    3.Використання земель оздоровчого призначення

    Землі  оздоровчого призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.Порядок використання земель оздоровчого призначення визначається законом.Діючим законодавством заборонена приватизація земель оздоровчого призначення, на яких розташовані курорти державного значення, що перебувають у державній або комунальній власності на момент прийняття Закону України «Про курорти» від б жовтня 2000 року.

 Заборонена  також приватизація земель, на  яких розташовані спеціальні  санаторно-курортні заклади (дитячі, кардіологічні, пульмонологічні, гінекологічні, для лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для лікування хворих на туберкульоз, хворих з травмами і хворобами спинного мозку та хребта) на територіях курортів місцевого значення і на момент прийняття Закону «Про курорти» перебувають у державній або комунальній власності.

 Приватизація  земель з іншими санаторно-курортними  закладами, що знаходяться або  створюються на території курортів  місцевого значення і використовують  природні лікувальні ресурси зазначених територій, може здійснюватися в порядку, встановленому законами з питань приватизації майна, за умови збереження профілю об'єктів, що приватизуються (ст. 26 Закону України «Про курорти»).

 Земельні  ділянки оздоровчого призначення  курортів використовуються у порядку, визначеному проектом організації' використання території та генеральним планом забудови курорту, з дотриманням вимог статей 31-33 Закону України «Про курорти».

 З метою  організації діяльності курортів  юридичні та фізичні особи  використовують на цих землях спеціально визначені природні об'єкти, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для лікування, медичної ] реабілітації та профілактики захворювань.

 Порядок надання  родовищ корисних копалин, що  належать до природних лікувальних  ресурсів, у користування юридичним  і фізичним особам для використання  з метою лікування, медичної  реабілітації та профілактики  захворювань визначається Кодексом України про надра.

 Розробка  родовищ підземних лікувальних  мінеральних вод, лікувальних  грязей та інших корисних копалин,  що належать до природних лікувальних  ресурсів, здійснюється за спеціальним  дозволом (ліцензією) на користування  надрами.

 Видобуток,  підготовка, переробка та використання  підземних лікувальних мінеральних  вод, лікувальних грязей та  інших корисних копалин, що  належать до природних лікувальних  ресурсів, здійснюються згідно із  затвердженими проектами та встановленими  центральним органом виконавчої влади з геології та використання надр квотами.

 Відповідальність  за недотримання затверджених  проектами умов і встановлених  квот покладається на суб'єкта  підприємницької діяльності, який  одержав у центральному органі  виконавчої влади з геології та використання надр спеціальний дозвіл (ліцензію) на використання надр з метою експлуатації' родовищ корисних копалин (статті 15,17,19 Закону України «Про курорти»). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

  На землях  оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. Так, залежно від зон округів санітарної охорони на землях оздоровчого призначення забороняється: користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, проведення будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс тощо.   На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. Округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона — суворого режиму; друга зона обмежень; третя зона спостережень.   Зона суворого режиму охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовуються для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря та прилеглу до пляжів територію завширшки не менш як 100 м.   Зона обмежень охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій розміщені санаторно-курортні заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів і т. ін. курорту.   Зона спостережень охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту, а також території, господарське використання яких без додержання встановлених для округу санітарної охорони курорту правил може несприятливо впливати на гідрогеологічний режим родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей, ландшафтно-кліматичні умови курорту, на його природні та лікувальні фактори.   У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони, за загальним правилом, забороняється передача земельних ділянок у власність і надання у користування для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.   Чинне законодавств забороняє приватизацію земель оздоровчого призначення, на яких розташовані курорти державного значення, що перебувають у державній або комунальній власності на момент прийняття Закону України “Про курорти” від 5 жовтня 2000 р.   Земельні ділянки оздоровчого призначення курортів використовуються у порядку, визначеному проектом організації використання території та генеральним планом забудови курорту з додержанням вимог статей 31—33 Закону України “Про курорти”.   Порядок надання родовищ корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, у користування юридичним і фізичним особам для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань визначається Кодексом України про надра. Розробка родовищ підземних лікувальних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Землі оздоровчого призначення