Управління земельними ресурсами на регіональному рівні – на прикладі Полтавської області

1.2  Соціально-економічні ресурси.

Населення Полтавської області.

     Національний та етнічний склад населення.

За даними першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року на території Полтавської області проживало більше, ніж 100 національностей.

Найбільш чисельною серед проживаючого населення є корінна національність — українці, чисельність яких за даними перепису 2001 року становила 1481,2 тис. осіб, або 91,4% всього населення Полтавської області.

Другою за величиною національною групою в населенні Полтавської області є росіяни. Їх чисельність зменшилася в порівнянні з переписом населення 1989 року на 61,9 тис. осіб, а питома вага у загальній чисельності населення також знизилась з 10,2% до 7,2% (2001 р.). Більшість росіян проживає в Кременчуцькому, Полтавському, Лубенському, Миргородському, Кобеляцькому та Гадяцькому районах. Найменше росіян мешкає в Чорнухинському, Котелевському та Оржицькому районах.

Кількість білорусів, третьої за чисельністю національності в області, в порівнянні за даними перепису населення 1989 року зменшилось на 3,2 тис. осіб. Питома вага білорусів у загальній чисельності населення також знизилась з 0,6% до 0,4%. З 6,3 тис. білорусів, 4,2 тис. осіб проживає у містах. Білоруси живуть переважно в Кременчуцькому, Полтавському, Карлівському, Глобинському та Миргородському районах.

Питома вага представників інших національностей за даними перепису 2001 року склала лише 1,12%. До цієї групи належать вірмени, молдавани, азербайджанці, поляки, цигани, грузини та інші.

     Демографічна ситуація

     Сучасна демографічна ситуація в Полтавській області, як і в цілому в Україні, склалася під впливом історичного розвитку території, природного та механічного руху населення.

Характеризуючи демографічну ситуацію Полтавської області необхідно зазначити, що чисельність наявного населення області постійно зменшується: 1989 — 1754,2; 2001 — 1652,2; 2007 — 1540,5 тис. осіб. Нині у Полтавській області проживає 3,3% населення України. За кількістю населення Полтавщина займає 12 місце в Україні.

Демографічна ситуація в Полтавській області характеризується як кризова. Депопуляція супроводжується істотним погіршенням стану здоров’я, зниженням середньої очікуваності тривалості життя населення.

В 2006 році жителі пенсійного віку складали 32,0% населення області, діти і підлітки — лише 14,6%. Населення працездатного віку — 59,0%. Кількість осіб, які одержували пенсію у 2007 році складала 493,3 тис. чоловік, з них за віком 381,9 тис. чоловік, за інвалідністю 52,5 тис. чоловік, у разі втрати годувальника — 26,6 тис. чоловік, за вислугу років 24,8 тис. чоловік. У статевій структурі населення переважають жінки — 53,98% (2007 р.). Чоловіки складають 46,02% жителів області.

     Працересурсний потенціал

Полтавська область володіє працересурсним потенціалом з достатньо високим рівнем освіти та професійно-кваліфікаційного складу, хоч демографічна ситуація не сприяє його нарощуванню. Не дивлячись на особливості структури, працересурсний потенціал здатний забезпечити реформування господарства області.

Найбільшим попитом на ринку праці в 2007 році користувалися кваліфіковані робітники з інструментом (1360 осіб), а також оператори та складальники устаткування та машин (1034 особи). Найменшим же попитом користування технічні службовці (131 особа) та кваліфіковані робітники сільського й лісового господарства (76 осіб).

До державної служби зайнятості у 2007 році за допомогою у працевлаштуванні звернулося 37,8 тис. осіб. В тіньовому секторі економіки, за неофіційними оцінками, працює близько 20% працездатного населення області, що нижче, ніж у середньому по Україні.

Гострою проблемою є працевлаштування молоді-випускників шкіл та неповнолітніх, осіб, звільнених з місць позбавлення волі та лікувально-трудових профілакторіїв. З метою вирішення проблем зайнятості молоді в Полтавській області організовано підготовку та перепідготовку незайнятого населення. У 2006 році новим професіям навчалися 11234 особи, а 39132 особи підвищували свою кваліфікацію.

     Структура зайнятості населення

На території Полтавської області, як і в цілому в Україні на сьогодні гостро стоїть проблема раціонального використання робочої сили, її правильний розподіл між галузями господарства і окремими районами, ліквідація безробіття тощо.

Кількість економічно активного населення Полтавщини в 2006 році складала 744,9 тис. осіб (48,3% від загальної чисельності населення), з яких 350,7 тисяч — жінки та 394,2 тисяч — чоловіки. Більша частина економічно активного населення (61,2%) проживає у міських поселеннях.

Щодо зайнятості населення, то у 2006 році в господарстві Полтавської області було зайнято 692,7 тис. осіб (44,5% від загальної чисельності населення), у тому числі у сільському, лісовому господарстві та мисливстві 76,4 тис. осіб (15,2%), промисловості 140,1 тис. осіб (27,9%), будівництві 25,0 тис. осіб (5,0%), транспорті і зв’язку 36,2 тис. осіб (7,2%). В той же час слід зазначити, що середньорічна кількість найманих працівників у Полтавській області з 1990 року (824 тис. осіб) постійно зменшується (2006 рік — 414 тис. осіб). Серед районів області найменша середньорічна кількість найманих працівників спостерігається в Чорнухинському (2 тис. осіб), Кобеляцькому (4 тис. осіб), Котелевському (4 тис. осіб), Машівському (4 тис. осіб) та Чутівському (4 тис. осіб). Більшість найманих працівників зайнято в переробній промисловості (92 тис. осіб), тоді як в добувній промисловості зайнято лише 19 тис. осіб.

На рівень працересурсного потенціалу має вплив статево-вікова структура населення. Так, є галузі господарства, де переважає чоловіча праця — добувна промисловість, лісове господарство, будівництво. Але у деяких галузях промисловості, сільському господарстві, освітній галузі, медицині, сфері обслуговування переважає жіноча праця.

Найвищий рівень зайнятості населення в Полтавській області характерний для вікової групи 35-55 років (понад 56%) та 15-34 роки (30,3%), причому рівень зайнятості у чоловіків (52,1%) дещо вищий, ніж у жінок (47,9%).

Високою є питома вага зайнятості у промисловому виробництві міст Полтава, Кременчук та Комсомольськ. Аналіз свідчить, що в той же час в інших міських поселеннях склалася висока частка зайнятих у харчовій та легкій промисловості, а також у промисловому обслуговуванні сільськогосподарського виробництва.

   Територіальна галузева структура господарства Полтавської області.

     Промисловість

Полтавщина належить до областей України з середнім рівнем розвитку промислового виробництва. Більшість галузей промисловості області — нові, виникли в 50-х — 60-х роках: нафто- і газовидобувна, залізорудна, чорна металургія, нафтопереробна, автомобільна, верстатобудівна, електротехнічна, виробництво технологічного устаткування для хімічної, харчової і легкої промисловості.

Паливно-енергетичний комплекс Полтавської області відіграє важливу роль у розвитку та функціонуванні її суспільного господарства. Виробництво продукції комплексу становить 56% загального обсягу промислової продукції області. В області діє 26 нафтових родовищ, балансові запаси в яких складають 23 859 тис. т (18% в Україні), а позабалансові — 46 207 тис. т (65% в Україні). Полтавська нафта високоякісна: в її складі до 55% світлих нафтопродуктів, мало сірки. В супутніх газах майже 70% пропано-бутанових легкозаймистих фракцій, у зв'язку з чим вони є цінною сировиною для хімічної промисловості.

Деяка кількість видобутої в області нафти і газового конденсату нафтопроводом і залізницею направляється на АТ відкритого типу «Кременчукнафтаоргсинтез», яке виробляє близько 70 видів нафтопродуктів. За обсягом продукції це одне з найбільших підприємств Полтавщини і другий за потужністю нафтопереробний завод України. Крім того, у 2006 р. в області працювало 17 підприємств з видобутку паливно-енергетичних матеріалів, 19 з виробництва продуктів нафтопереробки. Слід зазначити, що з 2001 р. починає спостерігатись збільшення обсягів продукції даної галузі.

Середньорічний видобуток нафти в Полтавській області складає понад 220 тис. т. Серед найбільших родовищ нафти виділяють Кибинцівське (Миргородський район) та Решетняківське (Новосанжарський район).

Запаси вільного газу в Полтавській області зосереджені в межах 64 родовищ (з 261 по Україні), балансові запаси в яких складають 475 766 млн. м? (44% від загальноукраїнських), а позабалансові 4 077 млн. м? (85%).

Середньорічний видобуток газу в Полтавській області складає 6 700 млн. м. Основні запаси та видобуток вільного газу в Полтавській області припадає на 20 родовищ, балансові запаси яких складають 4 312 млн. м? (13,3% від загальноукраїнських), а позабалансові — 3 687 млн. м? (37% від загальноукраїнських). Найголовнішими родовищами вільного газу в Полтавській області є: Машівське, Опішнянське, Котелевське, Розпашнівське, Яблунівське, Абазівське, Матвіївське, Рудівсько-Червонозаводське, Західно-Хрестищенське (які входять в двадцятку найбільших по Україні). Частка області у видобутку газу в Україні в 2006 р. склала 38%.

Питома вага електроенергетики у загальному виробництві промислової продукції області має стійку тенденцію до зростання (1970 р. — 0,6%, 2002 р. — 6,2%, 2006 р. — 6,4%). Поряд з тим в області в середньому за рік виробляється лише 0,5% електроенергії України, причому на душу населення в області виробляється електроенергії у 7 разів менше, ніж в середньому по Україні.

На території області діє понад 77 електростанцій та електроустановок різної потужності. 99,6% виробництва електроенергії припадає на теплові електростанції (1407,1 млн. кВт. год. — 2006 р.). Найпотужніша ГЕС в області — Кременчуцька ГЕС, що належить до енергосистеми «Харківенерго». Всі інші електростанції області призначені для постачання електроенергії місцевим виробництвам. Поряд з тим, суспільно-господарський комплекс Полтавщини, задовольняє свої потреби в електроенергії за рахунок власного виробництва лише на 20 — 22%, решта енергії надходить з електростанцій інших областей України та Росії.

Металургійний комплекс області представлений Полтавським ГЗК та сталеливарними цехами машинобудівних заводів міст Кременчука, Полтави, Комсомольська, Лубен. В структурі промислового виробництва Полтавщини частка чорної металургії та гірничорудної промисловості в 2006 р. складала 9,6%. Всього в області діє 96 підприємств металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів.

Сировинною базою Полтавського гірничо-збагачувального комбінату нині є Горішньо-Плавнинське та Лавриківське родовища залізних кварцитів Кременчуцького залізорудного району.

За обсягом виробництва гірничої маси в кар'єрі, за переробкою сировини, споживанням ресурсів та обсягом кінцевої продукції Полтавський ГЗК відноситься до найбільших гірничорудних підприємств України. Зараз на підприємстві працює понад 10 000 чоловік. Перспективи розвитку комбінату пов'язані, головним чином, із значним підвищенням комплексності виробництва, диверсифікацією, розширенням асортименту продукції.

Розвиток машинобудування області обумовлюється рівнем розвитку продуктивних сил, а також природно-географічним та соціально-економічним факторами. Машинобудування і металообробка за вартістю промислової продукції займає 3-є місце в обласному промисловому комплексі. Виробництво машин та устаткування представлено 131 підприємством, виробництво електричного та електронного устаткування — 112 підприємствами, виробництво транспортних засобів устаткування 21 підприємством. Частка машинобудування та металообробки в структурі промислового виробництва Полтавщини складає 13,9% (2006 р.).

Розвитку машинобудування і металообробки в області сприяла близькість виробництва металу (індустріальне Придніпров'я) і великих промислових міст (Київ, Харків), вигідні шляхи збуту готової продукції, а також тісні зв’язки з сусідніми вузлами і центрами на основі кооперування, забезпеченість трудовими ресурсами.

Найбільша галузь машинобудування Полтавщини — транспортне машинобудування, на яке припадає 15% обсягу промислової продукції області та більше 50% продукції машинобудування. Найстаріша галузь транспортного машинобудування — вагонобудування, яке почало розвиватись на Полтавщині ще до 1917 році (в Крюкові). Зараз в області діє ряд підприємств транспортного машинобудування: Полтавське відкрите АТ «Тепловозоремонтний завод», «Кременчуцький автомобільний завод», холдингова компанія «АвтоКРАЗ», Кременчуцьке відкрите АТ «Колісний завод», АТ відкритого типу «Полтавський автоагрегатний завод».

Енергетичне машинобудування області представлене Полтавським відкритим АТ «Турбомеханічний завод», яке виробляє турбіни для електростанцій, компресори для тепловозів і електровозів, компресорні станції для електростанцій та інших підприємств. Серед підприємств галузі слід відзначити і відкрите АТ «Промсантехніка» у м.Комсомольську, що випускає котли та запчастини до них.

До електротехнічного машинобудування належать: «Полтавський завод газорозрядних ламп», що випускає люмінісцентні, дугові, ртутно-кварцеві та натрієві лампи і стартери, а також завод «Електромотор», що спеціалізується на випуску електродвигунів різних марок.

Верстатобудування, приладобудування і виробництво інструментів зосереджено у великих, середніх і малих містах області (Лубенське АТ «Шліфверст», Полтавський дослідний ливарно-механічний завод, Полтавський завод штучних алмазів, Полтавське орендне підприємство «Інструмент», Лохвицький приладобудівний завод (м.Червонозаводське).

Сільськогосподарське машинобудування на Полтавщині розвинуте досить слабо. До нього відноситься Галещинський машинобудівний завод обладнання для тваринницьких ферм та Пирятинський ливарно-механічний завод, що виробляє устаткування для тваринництва і кормовиробництва.

Машинобудування для хімічної промисловості спеціалізується на виробництві устаткування для хімічної, харчової, медичної, мікробіологічної та комбікормової промисловості (АТ «Полтаваемальхіммаш»).

Виробництво машин і устаткування для легкої і харчової промисловості в області досить розвинуте. Сюди належать: єдине в Україні підприємство по випуску промислових машин для зшивання хутра, джутових і паперових мішків, вишивання, розкрою матеріалу (завод «Легмаш»); Полтавське АТ «Полтавський машинобудівний завод», Хорольський механічний завод, відкрите АТ «Карлівський машинобудівний завод», Лубенський машинобудівний завод з випуску елеваторного обладнання та технологічного устаткування для крупо- і комбікормових заводів, млинів.

Будівельне і шляхове машинобудування представлено АТ «Кременчуцькі шляхові машини», що випускає: автоматизовані змішувачі для приготування асфальтобетону, котки для ущільнення ґрунту, автогудронатори та інші дорожні машини.