Шпаргалка по "Гражданской обороне"

· відкопування і  відкриття завалених сховищ;·  локалізація та ліквідація аварій на комунально – енергетичних мережах.

Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігається  при землетрусах силою понад 7-8 балів і надлишкових тисках ударної  хвилі понад 0,2-0,3 кгс/см²

Завали при землетрусах  відрізняються великою висотою  безпосередньо на місці зруйнованої  будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При вибухах уламки розлітаються. Висота завалів менше, але площі  завалів більші. Вулиця вважається заваленою. Якщо незавалена її частина  має ширину менше 3,5 метрів.Завал  може складатися з цегляних брил, уламків  залізобетонних елементів, металоконструкцій  об’ємною вагою 1-1,6 т/м³ . Завал висотою 0,5-0,6 м з легких елементів розчищають, завал з важких елементів планують. Влаштовують проїзд зверху завалу. При значних руйнуваннях і  завалах особливо ефективне використання шляхопрокладача БАТ – М („Бізон”) та інженерної машини розгородження  ІМР. При відсутності цієї техніки  можна застосовувати комплекс з  автокрана ( або екскаватора) і двох-трьох  бульдозерів. Для подачі повітря  в захисні споруди з порушеною  вентиляцією і заваленими входами  здійснюється розчищення завалених  повітрозабірних пристроїв, відкривання  або підривання захисних і герметичних  дверей або пробивання отвору в стіні  з відкопаного приямку. 

31 Загальні підходи  до оцінки стабільної  роботи промислових  об”єктів 
Для розробки заходів підвищення і забезпечення стійкості роботи об'єктів у надзвичайних ситуаціях необхідно оцінити стійкість об'єкту протии випливу вражаючих факторів.

Вихідними даними для  проведення розрахунків стійкості  об'єкта до ураження є: максимальні  значення параметрів можливих вражаючих  факторів і характеристики елементів  об'єкта.

Параметри вражаючих  факторів можна одержати у штабі  ЦО або визначити

розрахунковим способом. Руйнування житлових будинків, виробничих приміщень, тваринницьких комплексів, споруд різного виробничого призначення  може бути у воєнний час від  вибухової хвилі, в мирний час  від аварій різного характеру, вибухової  хвилі, в мирний час від аварій різного характеру, ураганів і землетрусів. Дія ударної хвилі на об'єкт  характеризується складним комплексом навантажень: надмірним тиском, тиском відбивання, тиском швидкісного напору, тиском затікання, навантаженим від  сейсмовибухових хвиль. Все це буде залежати від виду і потужності вибуху, відстані до об'єкта, конструкції й  розмірів елементів об'єкта, орієнтації відносно вибуху, розміщення будівель і споруд, рельєфу місцевості, характеру  аварії, силиземлетрусу чи бурі.

Врахувати їх разом  для кожного об'єкта неможливо. Тому опір конструкцій дії вибухової  хвилі прийнято характеризувати  надмірним тиском у фронті ударної  хвилі який призводить до слабких, середніх і сильних руйнувань. Осередки ураження при землетрусах за характером руйнувань  будівель і споруд можна порівняти  з осередками ядерного ураження. Тому оцінку можливих руйнувань при землетрусах  можна проводити аналогічно оцінці руйнувань при ядерному вибуху. Як критерій необхідно брати не максимальний надмірний тиск у фронті ударної  хвилі а максимальну силу землетрусу в балах за шкалою Ріхтера 

Вихідними даними для  оцінки фізичної стійкості є конструктивні  особливості елементів, їх форма, габарити (довжина, ширина, висота, діаметр та ін.), характеристики міцності та інші.

Послідовність проведення оцінки:

– визначення максимального  надмірного тиску ударної хвилі, сейсмічної хвилі чи сили бурі, яка  очікується на об'єкті;

– виділення основних елементів на об'єкті (тваринницькі ферми, склади, майстерні, комбікормовий  цех, цехи переробки та ін.), від яких

залежатиме функціонування об'єкта і виробництво продукції;

– оцінка стійкості  кожного елемента об'єкта;

– порівняння розрахованої межі стійкості об'єкта  з очікуваним максимальним надмірним тиском ударної  хвилі сейсмічної хвилі чи сили бурі.

– визначення ступеня  можливих руйнувань за таблицею результатів  оцінки

для елементів об'єкта при можливому і максимальному  значенні надмірного

тиску, тиску сейсмічної хвилі чи сили бурі і можливі при  цьому втрати

(відсотки).

На основі результатів  оцінки стійкості об'єкта роблять  висновки і пропозиції по кожному  елементу і об'єкту в цілому: межа стійкості об'єкта, найбільш вразливі його елементи, характер і ступінь  руйнувань при максимальному  надмірному тиску, сильному землетрусі і урагані, можливі збитки; межа доцільного підвищення стійкості найбільш вразливих  елементів об'єкта і пропозиції (заходи) для підвищення межі стійкості об'єкта.

Оцінку стійкості  роботи об'єкта в цілому здійснюємо за:

- рівнем стійкості  елементів об`єкту досить низький  (особливо адміністративного комплексу  підприємства);

- виробничого персоналу  забезпечений в повному обсязі  засобами захисту від ОМП;

- матеріально-технічного  забезпечення виробництва при  тимчасовому порушенні постачань  перебуває в задовільному стані;

- виконання відбудовних  робіт можливе при залученні  невоєнізованих формувань обласного  масштабу;

- керування об'єктом  здійснюється на високому професійному  рівні. 

32 Методика розрахунку  стійкості будівель, споруд при вибухах

Однією із причин великих виробничих аварій і катастроф  є вибухи, які на промислових підприємствах  супроводжуються обвалом і деформаціями споруд, пожежами, виходами з ладу енергосистем. Найчастіше спостерігаються вибухи котлів в котельнях, газів, апаратів, продукції і напівфабрикатів  на хімічних підприємствах, пари бензину  і інших складових палива, лакофарбовових розчинників, нерідкі випадки вибуху побутового газу. Причинами вибухів газу, промислового (вугільного, дерев"яного пилу, газоповітряних сумішей) можуть служити відкритий вогонь, електрична іскра, в тому числі від статичної електрики. Уражаючим фактором любого вибуху є ударна хвиля. Дія ударної хвилі на елементи споруд характеризуються складним комплексом навантажень: прямий тиск, тиск відбиття, тиск обтікання, тиск затікання, навантаження від сейсмовибухових хвиль.Дію ударної хвилі прийнято оцінювати надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DР (кПа). Розрахунок точного значення надлишкового тиску при вибуху парогазоповітряної суміші поза приміщенням надзвичайно складний. Це пов'язано з невизначинністю багатьох факторів, які впливають на утворення хмари суміші, це – напрямок і швидкість руху повітря при даній щільності забудови, стан турбулентності атмосфери, температура і вологість повітря і т.п. Тому можна говорити лише про оціночний характер розрахунків.Одна з методик полягає у оцінці значення надлишкового тиску вибухової хвилі, яка виникає при вибуху суміші повітря з вуглеводневими газами: метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом і т.п.При вибуху газоповітряної суміші утворюються три зони: Зона детонаційної хвилі з постійним значенням надлишкового тиску ΔР_І = 1700 кПа і радіусомм,                                                        

де Q – маса газу, що вибухнув (т);

Зона дії продуктів  вибуху радіусомм,  надлишковий тиск в межах зони змінюється згідно з формулоюкПа,                                               

де r – відстань від епіцентру вибуху до даного об’єкту, що розташований у зоні.

Зона повітряної ударної  хвилі r_ІІІ >r_ІІ. Значення надлишкового тиску у цій зоні знаходиться з наступних формул:

при Ψ ≤ 2  кПа,                                     

при Ψ > 2  кПа,                                       

де  - допоміжний коефіціент.

Від впливу ударної  хвилі на будови і споруди можуть утворитися різні ступені руйнувань. В залежності від величини надмірного тиску можуть виникнути повні, сильні, середні та слабкі руйнування, характеристика яких відображена у таблиці Д1.

Методика  оцінки

Визначаються значення r_І і r_ІІ.

По заданій відстані від епіцентру вибуху визначається зона, в якій розташований об'єкт.

Визначається значення DР в місці розташування об'єкта.

За табл. Д1 визначається ступінь руйнування споруд.

З табл. Д2 визначається характеристика руйнувань.

Робляться пропозиції по підвищенню стійкості об'єкта. 

33. Методика оцінки  стабільності роботи  промислових об”єктів  при застосуванні  ворогом ядерної  зброї

Оцінка уразливості  об'єкта при застосуванні ворогом  ядерної зброї починається з  визначення максимальних очікуваних значень  рівня радіації і дози проникаючої  радіації.

За показник стійкості  об'єкта приймається допустима доза радіації, яку можуть одержати люди за час робочої зміни.

Стабільність об'єкта проти радіаційного ураження можна  оцінювати у такій послідовності. Визначити: граничні рівні радіації (Р/год) на об'єкті, за яких можлива виробнича діяльність у звичайному режимі або в режимах радіаційного захисту; ступінь захищеності працюючих; дози радіації, які може одержати виробничий персонал; втрати сільськогосподарських тварин і зниження їх продуктивності (%); втрати сільськогосподарських рослин та їх урожайність (%); втрати і ураження лісових насаджень і в результаті цього зниження господарської діяльності лісогосподарських об'єктів; стійкість роботи сільськогосподарських і лісогосподарських об'єктів.

Після аналізу зробити  висновки про очікувані максимальні  рівні радіоактивного забруднення  території об'єкта і дози проникаючої радіації; ступінь забезпечення захисту працюючих, тварин і обладнання, техніки, урожаю, кормів, води; можливість безперервної стійкої роботи об'єкта за умови, що сумарна доза опромінення працюючих не перевищуватиме допустимої дози; можливість виробництва запланованої, доброякісної продукції тваринництва, рослинництва і лісового господарства та заходи підвищення стійкості роботи об'єкта, підвищення рівня захисту працюючих, сільськогосподарських тварин і продукції тваринництва, рослин і врожаю, води і вододжерел. 

34. Сучасна система  захисту населення  при зараженні  території сильно  діючими ядовитими  речовинами та  її переваги і  недоліки

Захист населення  і сил ЦО від сильнодіючих отруйних речовин – це комплекс організаційних, оперативних, попереджувальних і захисних заходів, що здійснюються з метою виключення або максимального послаблення дії ураження СДОР населення і сил ЦО, збереження їх боєздатності і працездатності.

Комплекс заходів  з захисту населення і сил  цивільної оборони від наслідків  хімічної НС включає:

організаційні і оперативні заходи з організації, планування і  проведення заходів з захисту  населення і сил цивільної  оборони на підлеглій території;інженернотехнічні  заходи щодо дотримання умов безпеки  при використанні, зберіганні, транспортуванні  СДОР;підготовку сил і засобів  для ліквідації наслідків хімічних надзвичайних ситуацій;

навчання населення  порядку і правилам поведінки  в умовах хімічних надзвичайних ситуацій;

забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту;забезпечення безпеки населення  і використання засобів індивідуального  і колективного захисту;повсякденний хімічний контроль;проведення попереджувальних і профілактичних заходів на хімічних небезпечних об’єктах;прогнозування  можливих наслідків хімічної НС;

попередження (оповіщення) про безпосередню небезпеку ураження СДОР;тимчасову евакуацію (відселення) населення і сил ЦО із небезпечних  районів;хімічну розвідку району аварії;знаходження  і надання медичної допомоги потерпілим;

локалізацію і ліквідацію наслідків хімічної надзвичайної ситуації. 

35. Організація захисту  населення при  зараженні території  радіоактивними речовинами  у воєнний час

Радіоактивне зараженою  може виявитися на місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок  аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробляють або використовують розщеплені матеріали.

У тих населених  пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні  надягнути респіратори, протипилові  тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і води, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.