Шпаргалка по "Гражданской обороне"

Аналізатор  аміаку і хлору  ПАХ призначений для визначення масової концентрації аміаку чи хлору в повітрі і видачі світлової чи звукової сигналізації (сигнали «ПОРІГ-1», «ПОРІГ-2») при досягненні встановлених позначок масової концентрації. 

27 Методика оцінки  радіоактивного зараження  місцевості 
Радіаційна обстановка — це обстановка, яка склалася на території промислового підприємства (об'єкту), населеного пункту або території адміністративного району внаслідок застосування противником ядерної зброї або аварії на атомній електростанції з викидом радіоактивних речовин. Це може призвести до радіоактивного зараження місцевості і необхідності прийняття заходів захисту населення. Радіаційна обстановка характеризується рівнями радіації і розмірами зон радіоактивного зараження, які є основіптми показниками небезпеки для життя людей і роботи промислових підприємств (об'єктів). Оцінка радіаційної обстановки є обов'язковим елементом роботи начальників і штабів цивільної оборони. Проводиться вона для прийняття необхідних заходів по захисту населення, які забезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінюваїшя, а також для визначення найбільш доцільних дні населення і фомувань ЦО на зараженій місцевості. 
Оцінка радіаційної обстановки передбачає:

— визначення і нанесення  на карту (схему) зон радіоактивного зараження або рівнів радіації в окремих точках місцевості,—вирішення основних типових завдань за різними варіантами дій населення, формувань ЦО, а також виробничої діяльності промислових підприємств (об'єктів) в умова» радіоактивного зараження;

—аналіз отриманих  результатів; —вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключаються або зменшуються радіаційні втрати. 
Для оцінки радіаційної обстановки; крім рівнів радіації в окремих точках місцевості і зон радіоактивного зараження, необхідно знати:— умови перебування людей в зонах радіоактивного Зараження, їх захищеність; 
— значення коефіцієнтів послаблення радіації захисними спорудами, які призначені для укриття робітники, службовців на підприємствах і непрацюючого населення в МІСЦЯХ проживання;— допустимі дози опромінення населення і формувань ЦО на період перебування на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами;— поставлені завдання формуванням ЦО і терміни їх виконання. 
Радіаційна обстановка може бути визначена двома методами: методом прогнозування і за даними радіаційної розвідки

Метод прогнозування. Для прогнозування можливого радіоактивного зараження необхідно знати: Час ядерного вибуху (час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті). 
Координати центру ядерного вибуху (аварії). Потужність і вид ядерного вибуху . 
Швидкість і напрямок середнього вітру. Середній вітер — це осереднений по швидкості і напрямку вітер для шарів атмосфери в межах висоти піднімання радіоактивної хмари. Він визначається графічним методом по відомих даних вітрового зондування атмосфери, яке проводиться радіозондами, акустичними, радіолокаційними і космічними засобами контролю. Ці дані дають метеорологічні станції відповідним штабам ІДО. Суттєвість ймовірнісної методики прогнозування зводиться до того, що визначається напрямок розповсюдження хмари радіоактивних речовин і наносяться на карту (схему) можливі зони радіоактивного зараження. Цей метод дозволяє визначити можливий ступінь радіаційного зараження: сильне, небезпечне, дуже небезпечне, помірне і до початку випаданя радіоактивних опадів організувати захист населення і особового складу формувань, а промислові підприємства перевести на режим роботи в умовах радіоактивного зараження. 
Метод радіаційної розвідки Метод радіаційної розвідки застосовується в штабах цивільної оборони промислових підприємств (об'єктів), міст, районів, областей, а також у військових частинах. Він має дуже важливе значення для прийняття рішення по захисту населення, яке знаходиться на території, зараженій радіоактивними речовинами внаслідок аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин або при вибусі ядерного боєприпасу. 
Вихідними даними виявлення радіаційної обстановки є рівні радіації і час їх виміру в окремих точках місцевості приладами радіаційної розвідки. Ці дані - основа для нанесення меж фактичних зон радіаційного зараження. Для цього на карті (схемі) відмічаються точки виміру рівнів радіації і біля кожної з них вказується величина рівня, приведена до 1 год після ядерного вибуху. Точки на карті з рівнями радіації, рівними аоо слизькими до рівнів радіації на зовнішніх межах зон А, Б, В, Г через 1 годину після вибуху: 8, 80, 240 і 800 Р/г з'єднуються між собою плавними лініями такого кольору: 
зона А — синього, зона Б — зеленого, зона В — коричневого, зона Г — чорного, 
Органами радіаційної розвідки на промислових підприємствах (об'єктах) є групи і ланки радіаційної розвідки. Для виміру рівнів радіації використовують прилади радіаційної розвідки, якими в багатьох точках місцевості вимірюють рівні радіації, фіксують астрономічний час і точку вимірів (координати). На великих територіях вимір рівнів радіації доцільно проводити з літаків або вертольотів, які обладнані приладами радіаційної розвідки. Відомо, що протягом часу, який минув після ядерного вибуху, рівні радіації на зараженій місцевості зменшуються за законом спаду радіації, а це значить, що оцінити ступінь зараженості різних ділянок і визначити межі зон радіоактивного зараження можна тільки шляхом порівняння рівнів радіації, приведених до одного часу. Штаби ЦО рівні радіації, пдо виміряні в різних точках і в різний час, розрахунками або за допомогою таблиць приводять на 1 годину після вибуху і наносять межі зон радіоактивного зараження на карту.

 
28 Методика оцінки  хімічних обставин  при зараженні  території сильнодіючими  речовинами 
Під хімічною обстановкою розуміють умови, які створюються внаслідок застосування противником хімічної зброї, головним чином – ОР.Наслідки хімічно небезпечних аварій характеризуються:радіусом та площею району аварії; глибиною і площею зараження місцевості небезпечними СДОР; глибиною і площею розповсюдження первинної й вторинної хмари отруйних речовин ступенем небезпечності хімічного об’єкту, токсичністю отруйної речовини,кількістю надходження її в навколишнє середовище, а також часом уражаючої дії на людей;

чисельністю населення, яке знаходилося в зоні аварії, і району розповсюдження зараженого повітря;реальними, на момент аварії, метеоумовами.

Оцінка хімічної обстановки може бути проведена методом прогнозування  і за даними хімічної розвідки.

Метод прогнозування  дає можливість визначити з достатнім  ступенем ймовірності основні якісні показники наслідків хімічної аварії (або нападу противника), провести завчасно розрахунки.

При оцінці обстановки за даними хімічної розвідки замість  розрахункових таблиць використовують фактичні дані, отримані розвідкою  при обстеженні

зараженої території.

Засобами оцінки хімічної обстановки є: карта (схема) з визначенням  місцяхімічного об’єкту (нападу противника) і зоною розповсюдження зараженого

повітря, розрахункові таблиці (довідник уразливої дії  СДОР, ОР) і формули, а також прилади  хімічного контролю навколишнього  середовища.

Вихідні дані для  оцінки хімічної обстановки наступні: характеристики об’єкту аварії (підприємства, транспортні засоби); час аварії, тип СДОР, токсичність, маса викиду; реальні метеоумови (температура  повітря, ґрунту, напрямок і швидкість  вітру, його вертикальна стійкість); топографічні особливості місцевості; склад, розташування і можливості різних підрозділів з ліквідації

наслідків аварії, в  тому числі – невідкладної медичної допомоги;

ної медичної допомоги; ступінь укриття і захищеності  персоналу об’єкту, що постраждав, і населення зараженого району.

Завдання при оцінці хімічної обстановкиВизначення розмірів району аварії (умови виходу СДОР в  зовнішнє середовище, площа зараження, глибина і ширина розповсюдження зараженного повітря, токсичність  СДОР, маса викиду).

Визначення кількості  постраждалих.Визначення стійкості  СДОР у зовнішньому середовищі.Визначення допустимого часу перебування людей  в засобах індивідуального захисту.Визначення часу підходу зараженого повітря, часу уразливої дії СДОР.Визначення ступеню  зараження системи водопостачання, харчових продуктів

та ін.Межу зони і  площу зараження попередньо визначають розрахунковим методом

за таблицями й  довідниками. Далі, силами розвідки, виявляють  фактичні

розміри меж, після  чого ці дані наносять на карту (схему).

РОЗМІРИ ЗОНИ хімічного  зараження залежать від глибини  і ширини розповсюдження зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР, а також від кількості  СДОР на об’єкті, їх токсичності, фізичних властивостей, реальних метеоумов і  рельєфу місцевості.

ГЛИБИНУ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ зараженого повітря на відкритій  або закритій

місцевості визначають за спеціальними таблицями.

ШИРИНА ЗОНИ хімічного  зараження залежить від ступеню  вертикальної стійкості атмосфери  і визначається за наступним співвідношенням: при інверсії – 0,05 глибини, при ізотермії  – 0,08, при конвекції – 0,1. За площу  зони хімічного зараження приймається  площа рівнозначного трикутника, яка дорівнює 1/2 похідної глибини  розповсюдження зараженного повітря  на ширину зони хімічного зараження. Кількість потерпілих на аварійному об’єкті і в зоні розповсюдження

зараженого повітря  залежить від загальної кількості  населення, яке знаходиться в  районі аварії, насамперед – на території  зараження, а також ступеню його захищеності, своєчасності використання засобів індивідуального захисту  шкіри, органів дихання та ін. При  визначенні кількості населення, працівників  постраждалого об’єкту лічать їх число в житлових будинках, цехах  та на інших промислових об’єктах. 

29 Методика оцінки  пожежних обставин  на об”єктах господарської  діяльності 
Під пожежною обстановкою розуміють сукупність наслідків впливу вражаючих факторів НС, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.Для оцінки пожежної обстановки необхідно провести такі заходи:· визначити вид, масштаб і характер пожежі;· провести аналіз впливу пожежі на стійкість окремих елементів і об’єкту в цілому, а також на життєдіяльність населення;· вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі, евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Основна причина виникнення пожеж – необережне поводження з  вогнем, порушення правил пожежної безпеки. Крім того, вони можуть виникнути  в наслідок природних явищ ( грозові  розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання торфу, підпал, вибух ).Відповідно до СНІП 201-85 будинки і споруди  поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.

Ступень

вогнестійкості Характеристика

І Будинки з несучими загороджувальними конструкціями  з природного або штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів

ІІ- // -У покриттях будинків допускається застосування незахищених сталевих конструкцій

ІІІ- // -Для перекриттів допускається використання деревяних конструкцій, а також плитових матеріалів. До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.

ІІІа Будинки переважно  з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – зі сталевими  незахищених конструкцій, загороджувальні  конструкції – зі сталевих профільованих  листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорючим утеплювачем.

ІІІб Будинки переважно  одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса – з  цільної або клеєної деревини, піддані обробці, яка забезпечує необхідну межу поширення вогню.

ІV-//-До елементів покриття не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються обробці.

IVа Будинки переважно  одноповерхові з каркасною конструктивною  схемою. Елементи каркаса – зі  сталевих не захищених загороджувальних  конструкцій – зі сталевих  профільованих листів або інших  негорючих матеріалів з горючим  утеплювачем.

V Будинки, до несучих  та загороджувальних конструкцій  не ставляться вимоги щодо  меж вогнестійкості та поширення  вогню

Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю несучих конструкцій  протистояти вогню без обвалювань, прогинів, тріщин, і отворів, через  які проникають продукти горіння.

Вона становить  для будинків І ступеня вогнестійкості – понад 2 годин;ІІ ступеня до 2 годин;ІІІ  ступеня .1,5 години;

ІV ступеня 1 година.За категоріями вибухонебезпечності  будинки поділяють на п’ять категорій:

Категорії Аі Б –  вибухопожежонебезпечні, В,Г,Д –  пожежонебезпечні.

Пожежа характеризується видом, масштабом або щільністю, розвитком і швидкістю поширення, тепловою радіацією, тривалістю горіння, температурою горіння, зоною задимлення. Види пожеж: окремі, масові, суцільні, вогневий шторм, лісові, степові, торф’яні, тління, горіння в завалах. Розвиток і  швидкість поширення пожеж визначається ступенем вогнестійкості будинку, відстанню  між ними, щільністю забудови, метеоумовами і порою року. Розвиток пожеж незалежно  від їх розмірів і місця виникнення відбувається за однією загальною закономірністю і поділяється на три фази:

· І фаза – поширення  полум’я від початкового горіння  до охоплення великої частини  горючих матеріалів. Ця фаза характеризується спочатку порівняно невеликою температурою і швидкістю поширення вогню, тому пожежа можу бути ліквідована  у перші 15-20 хвилин за короткий час  обмеженими засобами. Тривалість фази до 2 годин в залежності від вогнестійкості будинків.;

· ІІ фаза – стале  горіння до моменту обвалення  конструкцій, тривалість ві 1 до 4 годин;

· ІІІ фаза – вигоряння  матеріалів завалених конструкцій  при невеликих швидкостях горіння  і теплової радіації, тривалість від2 до 5 годин.Залежно від масштабів  пожеж застосовують то чи іншу тактику  ведення боротьби з ним, та залучають  відповідні сили і засоби. Це може бути окрема тема для вивчення. 

30 Оцінка інженерних  обставин

Сучасна зброя масового знищення характерна великою потужністю та різноманіттям її видів. У разі застосування її по великим містам виникають величезні руйнування будівель, споруд і як наслідок призводить до великих людських жертв. ( Приклад: 11 вересня 2001 року - Нью-Йорк під уламками двох хмарочосів опинилися тисячі людей  – внаслідок цього, більш як три  тисячі загиблих тисячі поранених ).

Під час оцінки інженерної обстановки в такому вогнищі визначається:

· місця знаходження  захисних споруд та проїзди до них;·  степінь руйнувань будинків, захисних споруд;· можливість проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;·  можлива кількість людей в  завалених захисних спорудах;· аварії на комунально – енергетичних мережах  та можливість їх впливу на людей вторинних  факторів ураження (ел. струм, газ);·  орієнтовний об’єм рятувальних  та інших невідкладних робіт ( РіНР) в вогнищі ураження.

Особливістю знаходження  людей в завалених захисних спорудах є те, що люди в них не можуть знаходитись  там довший час тому, що велика кількість  людей в обмеженому просторі можуть задихнутися в наслідок не достатньої кількості повітря. І чим довше  буде час пошуку таких захисних споруд, тим більше може бути ризик втрати людей в наслідок отруєнь вуглекислим  газом.

Основними видами інженерних робіт у вогнищі ураження від  потужної сучасної зброї:

· рятування людей, які знаходяться в завалах  будівель і в частково зруйнованих  будівлях;· улаштування проїздів для техніки в умовах суцільних  завалів від зруйнованих будівель;·  пошук завалених сховищ людей  та подача в низ повітря;