Шпаргалка по "Гражданской обороне"

На автомобільному транспорті щодня відбувається 95-100 ДТП, в яких гине 18-20 і травмується  понад 100 пасажирів. Автотранспорт є  джерелом істотного забруднення  атмосферного повітря,особливо у великих  містах.

Техногенні  пожежі й вибухи

Наявність в Україні  розвиненої промисловості, її надмірна концентрація в окремих регіонах, існування великих промислових  комплексів, більшість з яких потенційно небезпечні, концентрація на них агрегатів  та установок великої і надвеликої потужності, розвинена мережа транспортних комунікацій, а також нафто-, газо- та продук-топроводів,використання у  виробництві великої кількості  небезпечних речовин — усе  це збільшує вірогідність виникнення техногенних надзвичайних ситуацій, які несуть у собі загрозу для  людини, економіки і природного середовища. Майже третина всіх промислових  об'єктів становлять підприємства, пов'язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухо- і вогненебезпечних речовин.

 Ризик виникнення  надзвичайної ситуації, пов'язаної  з технологічними процесами, існує  на будь-якому підприємстві і  в будь-якій державі. В Україні  наявне значне зношення основних  виробничих фондів, аварійний стан  споруд, інженерних і транспортних  комунікацій. Майже кожна шахта  потребує заміни зношеного обладнання  на силових станціях, реконструкції  вентиляційних установок. 

Пожежі. Кожного року на Землі виникає до 6 млн пожеж (тобто кожні 6 секунд десь

щось горить) Середньостатистична  тривалість пожежі — близько однієї

години. В Україні  щорічні економічні втрати від вогню  сягають 100 млн грн зі

сталою тенденцією до збільшення.

За оцінками фахівців, пожежі — одна з найсерйозніших причин витрачання

ресурсів, матеріальних цінностей і людського потенціалу України, а пожежна небезпека  техносфери досягла загрозливих  розмірів і стала в один ряд  з іншими національними проблемами.

Домінуючою причиною пожеж у 41 % випадків є необережне поводження з

вогнем на виробництві  і в побуті, і саме з цієї причини  у вогні гине 60 % людей. 

13 Надзвичайні ситуації  природного походження  і їх характеристика

НС  природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, пожежі в природних екосистемах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками та ін

Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові  заноси, лісові пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше трьох мільйонів чоловік. За даними 00Н, за цей період майже один мільярд  жителів нашої планети зазнав збитків від стихійних лих.

Серед надзвичайних ситуацій природного походження на Україні  найчастіше трапляються: геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні); метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь); гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.); природні пожежі лісових та хлібних масивів; масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Стихійні явища  часто виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Небезпечні природні явища, переважно, визначаються трьома основними групами  процесів ендогенні, екзогенні та гідрометеорологічні. Стихійні лиха, що мають місце на території України, можна поділити на прості, що включають один елемент (наприклад, сильний вітер, зсув або  землетрус) та складні, що включають  декілька процесів однієї групи або  кількох груп, наприклад, негативних атмосферних та геодинамічних екзогенних процесів, ендогенних, екзогенних та гідрометеорологічних процесів у поєднанні з техногенними.  

14 Надзвичайні ситуації  воєнного походження  і їх характеристика

Надзвичайні ситуації воєнного характеру пов'язані з  наслідками застосування звичайної  зброї або зброї масового ураження, під час якої виникають вторинні фактори ураження населення.

До сучасних засобів  ураження відносять ядерну, хімічну, бактеріологічну зброю та інші види сучасних технологічних розробок

В залежності від  типу заряду ядерну зброю поділяють на атомну, термоядерну, комбіновану, нейтронну. Потужність ядерних боєприпасів прийнято вимірювати тротиловим еквівалентом.

При вибуханні ядерних  боєприпасів за мільйонні частки секунди виділяється колосальна кількість енергії, в зоні ядерних  реакцій температура підвищується до десятків мільйонів градусів, утворюючи  дуже сильне світлове випромінювання, максимальний тиск досягає мільярдів  атмосфер. Такий величезний тиск, викликає потужну ударну хвилю з потоком  нейтронів і гамма-випромінюванням, яке називають проникаючою радіацією.

Хімічна зброя заснована на використанні бойових токсичних хімічних речовин і токсинів, які уражають організм людини чи тварини а також різного виду рослин.

За тактичним призначенням отруйні речовини (ОР) поділяються  на : смертельні, тимчасові, подразливі:

Біологічна  зброя заснована на використанні хвороботворних властивостей деяких мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності.

Використовуються  патологічні мікроорганізми – збудники інфекційних захворювань. В залежності від розмірів, будови і біологічних  властивостей їх поділяють на : Бактерії ( чуми.); Рикетсії – клітини палички ( висипний тиф); Грибки ; Віруси – велика група біологічних організмів, які  мають клітинну структуру, здатних  розвиватися і розмножуватися тільки в живих клітинах ( натуральна віспа, тропічна лихоманки, ящур та ін.).

Нові  види зброї - променева зброя, радіочастотна зброя, геофізична зброя – сукупність різних засобів, які дозволяють використовувати у воєнних цілях руйнівну силу неживої природи шляхом їх штучного ініціювання: таких як ураган, штучні землетруси, гірські обвали, магнітні бурі, посухи , руйнування озонового шару.  

15 Надзвичайні ситуації  криміногенного походження  і їх характеристика

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру  — це ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Соціально-політичні  небезпеки досить часто виникають  при соціально-політичних конфліктах. Джерелами конфлікту є: соціальна  нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні  блага, освіта. 
Існує дві форми перебігу конфліктів:відкрита – відверте протистояння, зіткнення, боротьба; закрита, або латентна, коли відвертого протистояння нема, але точиться невидима боротьба. 
а) Війни. Війна – це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному розумінні слова – крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами. Найбільша кількість жертв через політичні причини є наслідком війни. Так, за час другої світової війни в СРСР (1941-1945) загинуло близько 55 млн. осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тисяч селищ. У ХХ ст. військові дії проводились доволі активно. За приблизними даними, з часу закінчення Другої світової війни в локальних військових конфліктах загинуло 22-25 мільйонів осіб. Кожна війна принесла людські втрати, біль та страждання тисячам і тисячам сімей, окрім того супроводжувалась глибоким руйнуванням біосферних структур. 
б) Тероризм – це форма політичного екстремізму, застосування на найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей. Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де тероризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм – антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом. 
Існує три основних види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний. 
Найбільш поширеним у світі терористичними актами є:- напади на державні або промислові об’єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;- захоплення державних установ або посольств (супроводжується захоплення заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);- захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація – звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація – вимога викупу)/;- насильницькі дії проти особистості жертви (для залякування або в пропагандистських цілях);- викрадення (з метою політичного шантажу для досягнення політичних поступок або звільнення в’язнів; форма самофінансування);- політичні вбивства (це один з найбільш радикальних засобів ведення терористичної боротьби; вбивства, в розумінні терористів, повинні звільнити народ від тиранів);- вибухи або масові вбивства (розраховані на психологічний ефект, страх та невпевненість людей). 

16 Надзвичайні ситуації  екологічного походження  і їх характеристика

Надзвичайні екологічні ситуації — ті ситуації, що виникають  унаслідок раптових природних лих  або техногенних аварій і супроводжуються  великими збитками. Характерними особливостями цих ситуацій є велика гострота прояву, значні відхилення показників навколишнього середовища від норми (перевищення ГДК) забруднювальних речовин у сотні, тисячі й навіть десятки тисяч разів); ураганні швидкості вітру; затоплення селітебних територій (населених пунктів); виникнення катастрофічних селевих потоків та ін.

Звичайно, такі відхилення тривають недовго — години, дні, десятки днів, іноді більше. Потім  ступінь гостроти екологічного стану  зменшується, хоча може залишатися досить високим.

Надзвичайна ситуація за певних обставин може перетворитися  на катастрофічну. Наприклад, ситуація у Чорнобильській зоні.

Таким чином, надзвичайні  екологічні ситуації відображаються у  порушенні нормального функціонування природних і природно-антропогенних  систем, пов'язаних із раптовими природними або техногенними впливами (стихійні лиха, катастрофи, аварії), що супроводжуються  соціальними, економічними та екологічними збитками і потребують для ліквідації особливих управлінських рішень . Збитки виявляються у загибелі та пораненні людей, погіршенні їх здоров'я, руйнуванні матеріальних об'єктів, структури  природних і природно-антропогенних  систем, втраті їх природно-ресурсного і екологічного потенціалу. Довготривала надзвичайна ситуація зумовлює формування зони екологічної катастрофи або  екологічного лиха.

Надзвичайні екологічні ситуації виникають унаслідок  дії трьох основних груп факторів:

— свідомого руйнування природного середовища, походження техніки, погіршення становища економічних  об'єктів під час війн і диверсійних  актів;— руйнівних катастроф, які  виникають у зв'язку з некомпетентними  та помилковими технічними рішеннями (наприклад, Чорнобильська аварія);—  природних стихійних явищ. Той  факт, що різко збільшилися їх частота  та інтенсивність в останні десятиріччя, спеціалісти пов'язують з антропогенною  стимуляцією, що спричинює посилення  відхилень природних процесів від  нормального рівня коливань.

Заходи щодо запобігання  надзвичайним екологічним ситуаціям  або подолання їх наслідків можна  згрупувати у три класи:організаційні, серед яких розрізняють планувальні  та оперативні;інженерно-технічні;технологічні. 

17. Дії керівного  складу підприємств  при аваріях з  викидами сильнодіючих  отруйних речовин

Рабочие и служащие, услышав сигнал оповещения, немедленно используют средства индивидуальной защиты – изолирующие и промышленные противогазы, затем выполняют мероприятия, предусмотренные на этот случай специальной  инструкцией предприятия (цеха). Укрываются в подготовленных убежищах или выходят  из зоны заражения. При объявлении непосредственным руководителем работ решения  об эвакуации обязаны явиться  на сборные эвакуационные пункты объекта.  Лица, входящие в состав невоенизированных формирований гражданской  обороны, прибывают на пункт сбора  формирования и участвуют в локализации  и ликвидации очага химического  заражения. Лица, получившие незначительные поражения обращаются в медицинские  учреждения для определения степени  поражения и проведения профилактических мероприятий. Во всех случаях входа  в производственные здания, подвалы  и другие помещения разрешается  только после контрольной проверки содержания СДЯВ по решению непосредственного  руководителя по ликвидации последствий  аварий. Находясь в служебном помещении  и услышав сообщение об аварии, нужно немедленно закрыть окна, форточки, двери, выключить газ и другие нагревательные приборы: загасить огонь  в печах. Для прослушивания обращения, информаций и указаний необходимо включить местные программы радиовещания или телевидения (не забыть выключить  перед убытием из помещения). Для  защиты органов дыхания на улице  или в служебном помещении  можно использовать изделия из тканей (маски), смоченные водой, меховые  или ватные части одежды. При закрытии ими органов дыхания снижается  концентрация вредных примесей во вдыхаемом  воздухе. Это уменьшит тяжесть поражения. Для защиты средств кожи возможно применение шапок, перчаток, брюк и  т.д. При нецелесообразном или невозможности  срочной эвакуации, отсутствии убежищ или других герметичных укрытий, возможно временно, хотя бы на период прохождения  первичного облака, оставаться в служебном  помещении, приняв меры к их герметизации.

Визначення площі  і глибини зараження при аваріях  з викидом певної кількості аміаку і хлору

Определение эквивалентного количества СДЯВ по первичному облаку:

Qпo = k1 ∙ kз ∙  ks ∙ k7 ∙ Qo ,  где k1 - коэффициент,  зависящий от условий хранения  СДЯВ, равен 0,18;

k3 - коэффициент, равный  отношению пороговой токсодозы  аммиака к пороговой дозе другого  СДЯВ, табл.2.3, равен 0,04; k5 - коэффициент,  учитывающий степень вертикальной  устойчивости воздуха, принимается  равным для изотермии - 0,23; k7 - коэффициент,  учитывающий влияние температуры  воздуха Q0- количество выброшенного (разлившегося) при аварии СДЯВ.