Шпаргалка по "Гражданской обороне"

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2011 в 15:24, шпаргалка

Краткое описание

Работа содержит ответы на вопросы по дисциплине "Гражданская оборона".

Файлы: 1 файл

ГО все.docx

— 124.08 Кб (Скачать)

Стадія оволодіння ситуацією й організації механізму  надзвичайного управління в зоні лиха, у плануванні і проведенні рятувальної операції відповідного масштабу. Завдання: детально оцінити обстановку, терміново прийняти обгрунтоване рішення й уточнити план ліквідації наслідків НС; розрахувати необхідні сили і засоби, ресурси для всього комплексу робіт у зоні лиха, організувати чітку взаємодію всіх залучених сил і аварійних служб. Тривалість 2-ї стадії — від кількох годин до кількох діб.

  3.Основна і  визначальна стадія. Мета - - перебороти  надзвичайний характер ситуації: відновити безпеку населення в зоні лиха, ліквідувати загрозу життю і здоров'ю всім потерпілим, створити мінімально необхідні умови для життєдіяльності населення, що залишилося. Завдання: розгортання в найкоротший термін рятувальних робіт на всіх потерпілих об'єктах зони лиха, надання допомоги потерпілим для захисту їхнього життя, здоров'я і підтримка життєздатності в екстремальних умовах; евакуація потерпілих із зони нещастя та їх життєзабезпечення; термінове проведення аварійно-відбудовних робіт на системах водо-, тепло-, га-зо, електросистемах і зв'язку в зоні лиха Тривалість кілька діб — кілька тижнів.

4. Стадія відновлення,  тобто економічна, соціальна, культурна  й екологічна реабілітація зони  лиха. Органи надзвичайного управління  вичерпали свою роль і передають  функції постійної дії місцевим  органам управління. Розробляється  спеціальна програма з черговістю комплексу заходів для реабілітації зони нещастя.

Як приклад розглянемо дії керівників при аваріях на хімічно і радіаційно небезпечних  об'єктах 

53. Організація і  проведення заходів  по ліквідації  наслідків надзвичайних  ситуацій

Ліквідація  наслідків надзвичайних ситуацій

Ліквідація наслідків  надзвичайної ситуації проводиться  з метою відновлення роботи підприємства організації, навчальних закладів тощо. Вона включає:

розвідку осередків  надзвичайних ситуацій;аварійно-рятувальні й лікувально-евакуаційні заходи;локалізацію  й гасіння пожеж;відбудову споруд і шляхів сполучення;проведення ізоляційно-обмежувальних  заходів в осередках біологічного зараження;проведення спеціальної  обробки населення;дезактивації, дегазації  техніки, доріг, місцевості тощо.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться  з метою > порятунку людей та надання допомоги ураженим, > локалізації  аварій та усунення пошкоджень, > створення  умов для наступного проведення відновлювальних  робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як * своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; *своєчасне ведення розвідки; *швидкий рух і введення сил в осередок ураження; *безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; *тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; * всебічне забезпечення їх діяльності.

Рятувальні  роботи включають:

 розвідку маршрутів  висування формувань і об'єктів  робіт; локалізацію і гасіння  пожеж на маршрутах висування  і на ділянках робіт; пошук  уражених і витягування їх  з пошкоджених та палаючих  будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;розкриття  зруйнованих, пошкоджених, завалених  споруд та рятування людей,  які там знаходяться;  подання  повітря в завалені споруди  з пошкодженою фільтровентиляційною  системою;надання першої долікарської  допомоги ураженим та евакуація  їх до лікарських установ; виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.Інші невідкладні роботи включають:

 прокладання колонних  шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах  ураження;

 локалізацію аварій  на газових, електричних мережах  з метою забезпечення умов  для проведення рятувальних робіт;

 укріплення чи  руйнування конструкцій будинків  та споруд, які загрожують обвалом  та перешкоджають безпечному  руху і проведенню рятувальних  робіт;

 ремонт та відновлення  пошкоджених і зруйнованих ліній  зв 'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;

 пошук, знешкодження  та знищення боєприпасів, що  не розірвалися, та інших вибухонебезпечних  предметів.

РіНР проводяться  безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення. 

54. Організація і  проведення аварійно-рятувальних  робіт при виникненні  надзвичайних ситуацій

Військові і спеціальні цивільні аварійно-пошуково-рятувальні формування, з яких складаються зазначені  сили і засоби, укомплектовуються  з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі не менше 3-х діб і перебувають у стані  постійної готовності (далі – сили постійної готовності).

 Сили постійної  готовності, згідно із законодавством, можуть залучатися для термінового  реагування у разі виникнення  НС з повідомленням про це  відповідних центральних та місцевих  органів виконавчої влади, виконавчих  органів рад, керівників державних  підприємств, установ та організацій.

 На базі існуючих  спеціалізованих служб і підрозділів  (будівельних, медичних, хімічних, ремонтних  та інших) в областях, районах,  населених пунктах, підприємствах,  установах та організаціях утворюються  позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних  видів невідкладних робіт у  процесі реагування на НС. Ці  формування проходять спеціальне  навчання, періодично залучаються  до участі в практичному відпрацюванні  дій з ліквідації НС разом  із силами постійної готовності.

 У виконанні  робіт, пов’язаних із запобіганням  і реагуванням на НС, можуть  брати участь також добровільні  громадські об’єднання за наявності  у представників цих об’єднань  відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному  порядку. Свої дії вони повинні  узгоджувати з територіальними  органами та уповноваженими з  питань НС та цивільного захисту  населення, а роботи виконувати  під їх керівництвом.

 Залежно від  масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла,  може існувати один з таких  режимів функціонування ЄДСЗР:

 – режим повсякденної  діяльності – при нормальній  виробничо-промисловій, радіаційній,  хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і  гідрометеорологічній обстановці;

 – режим підвищеної  готовності – при істотному  погіршенні виробничо-промислової,  радіаційної, хімічної, біологічної,  сейсмічної, гідрогеологічної і  гідрометеорологічної обстановки (з  одержанням прогнозної інформації  щодо можливості виникнення надзвичайної  ситуації);

 – режим діяльності  у надзвичайній ситуації –  при реальній загрозі виникнення  НС і реагування на них;

 – режим діяльності  у надзвичайному стані – запроваджується  в Україні або на окремих  її територіях у порядку, визначеному  Конституцією України та Законом  України “Про надзвичайний стан”. 

55. Невоєнізовані формування на підприємствах і порядок їх використання при виникненні надзвичайних ситуацій

Невоєнізовані формування (НФ) Цивільної  оборони створюються в областях, районах, містах Києві і Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкованості в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У невоєнізовані формування Цивільної оборони зараховуються  працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей  у віці до восьми років, жінок із середньою і вищою медичною освітою, які мають дітей у віці до трьох  років, і осіб, що мають мобілізаційні  розпорядження.

Невоєнізовані формування — це група робітників та службовців об’єкта, які об'єднані в окремий  підрозділ, оснащений спеціальною  технікою і майном, без звільнення їх від основної роботи і призначені для ведення РІНР при виникненні надзвичайної ситуації.

Формування можуть бути загального призначення і забезпечення (служб ЦО), за підпорядкованістю  — територіальні й об'єктові.

Невоєнізовані формування загального призначення є основними  підрозділами НФ ЦО. Вони створюються  на територіях відповідно  до  адміністративно-територіального  поділу України, на об’єктах господарювання і призначені для пошуку і порятунку  потерпілих у районах лиха, надання  їм долікарняної допомоги, проведення невідкладних робіт, які сприяють порятунку  людей, захисту їх життя та здоров'я. Організаційно вони можуть бути зведені  в загони, команди, групи.

Невоєнізовані формування забезпечення створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об’єктах господарювання і призначені для вирішення спеціальних  завдань та всебічного забезпечення РІНР у районах стихійного лиха й  вогнищах ураження.

Організаційно це можуть бути загони, команди, колони, бригади, дружини, групи, відділення, пости. Вони можуть виконувати такі завдання:

—        ведення розвідки;—        забезпечення зв'язком;—        ведення медичної розвідки, надання  медичної допомоги;

—        проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних  заходів;—        локалізація  і гасіння пожеж;—        ведення інженерної розвідки, РІНР, відновлення і ремонт доріг та дорожніх споруд;—        ведення аварійно-технічних робіт  на мережах і спорудах комунально-енергетичного  господарства;—        проведення санітарної і спеціальної  обробки людей, техніки, майна, а  також територій;—        перевезення людей і матеріальних цінностей;—        підтримка  суспільного порядку, несення комендантської служби;—        забезпечення гарячим харчуванням, водою, продовольством, одягом, взуттям тощо.

Територіальні невоєнізовані  формування загального призначення  створюються на базі підприємств  та організацій обласного, районного, міського підпорядкування, підкоряються начальникам Цивільної оборони  відповідних територій і використовуються за їхніми розпорядженнями.

Територіальні НФ забезпечення створюються на базі підприємств, організацій  і установ при наявності необхідних фахівців, матеріальних і технічних  заходів, які підкоряються начальникам  ЦО цих адміністративно-територіальних одиниць. Об'єкти, на базі яких створюються  територіальні НФ ЦО, визначаються органами з питань НС і затверджуються державними адміністраціями, органами виконавчої влади на місцях.

Об'єктові НФ ЦО. Створюються  на об’єктах господарювання, підкоряються начальнику ЦО об’єкта і використовуються в інтересах даного об'єкта, а  також для проведення рятувальних  робіт на сусідніх об’єктах за рішенням місцевих органів влади.

Об'єктові НФ ЦО поділяються  на формування загального призначення (загони, команди, групи) і формування забезпечення (служб ЦО).

Формування загального призначення створюються на базі допоміжних цехів, робота яких істотно  не впливає на виробництво.

Формування забезпечення (служб ЦО) створюються на базі служб  чи структурних підрозділів, виробнича  діяльність яких найбільше відповідає характеру завдань цих формувань.

Забезпечення формувань  ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок об'єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка  і майно знаходяться в постійній  готовності для використання за призначенням.

Информация о работе Шпаргалка по "Гражданской обороне"