Управління асортиментом туристичної фірми

     Причина несприятливої ситуації на сьогоднішньому внутрішньому ринку туристичних  послуг в Україні зумовлена їх дефіцитом і низькою якістю. В  умовах сьогодення не більше 8% працюючого населення можуть претендувати на послуги високої якості, в тому числі і в туризмі. Нині мають місце ознаки пожвавлення формування внутрішнього туристичного ринку та розвитку туристичної діяльності в Україні. Однак, сучасний туристичний ринок потребує нового підходу до організації будь-якого виду туристичної діяльності, в тому числі екскурсійної. Українському туристичному ринку характерне уповільнення темпів розвитку екскурсійної діяльності, у той час як попит на екскурсійні послуги, що забезпечують високу якість обслуговування, екологічність екскурсій і відповідну їм якість туристично-екскурсійного продукту зростає. Інтерес до престижних туристичних маршрутів змінюється інтересом до пізнання, що забезпечує розвиток нової екскурсійної тематики, збільшує число індивідуальних, замовних в'їзних турів до України.

     Сфера туризму на відміну від інших  галузей економіки дає можливість реалізувати концепцію саморозвитку, самоуправління та самофінансування за рахунок своїх власних ресурсів, власних фінансових джерел. Таким джерелом служить туристична рента як диференціація цінності туристичних ресурсів за ступенем їх привабливості для туристів. При виважених законодавчих основах і сприятливій соціально-економічній політиці держави туристична рента може створити всі необхідні умови для самофінансування, саморозвитку та самоуправління туристичною діяльністю в будь-якому регіоні України. І навпаки, відмова від туристичної ренти може спрямувати розвиток туризму в Україні по двох однаково згубних напрямках: за рахунок державного бюджету або ж за рахунок невтримної комерціалізації. Іншими словами, питання про туристичну ренту рівною мірою економічне, політичне і соціальне. Важливим аспектом є розгляд питання про форми туристичної ренти.

     Сучасні підходи до розвитку туризму в Україні.

     Стратегічною  метою розвитку туристської індустрії  України є вихід її на світовий рівень туристичних послуг. Основними передумовами для цього виступають: географічне положення, наявність природного, історико-археологічного туристського потенціалу, політична стабільність та економічне зростання, конкурентноздатність туристичних послуг. Якщо перші чотири умови в теперішній час у державі забезпечені, то дві останні гальмують входження національного туризму в міжнародний туристський простір.

     Порівнюючи  світовий досвід в організації туризму  з сьогоднішнім станом його в Україні, треба констатувати, що між ними існує значний розрив. Так в  перші роки незалежності, Україна  стала в основному виїзною  країною, що деформувало структуру і баланс туризму. Був продемонстрований у міжнародних відносинах новий феномен: при низькому ВВП на душу населення спостерігався виїзний масовий туризм її громадян за кордон, щороку не менше 6 млн. чол., переважно з комерційно-торгівельною метою. Якщо розглядати туризм як внутрішній фактор, він являє собою джерело валютних надходжень до бюджету; засіб здійснення структурних зрушень в господарстві країни за рахунок появи на ринку конкурентоспроможних послуг; залучення в обіг індиферентних ресурсів (природно-кліматичних, історико-археологічних, культурно-побутових та ін.); вирішення соціального питання розширення ринку робочих місць і за рахунок цього зменшення безробіття в цілому та особливо в регіонах зі слабо розвинутою промисловістю.

     Туризм  в Україні повинен розглядатись Урядом, як один із важливих чинників стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, збільшення ВВП на душу населення, позитивного впливу на стан справ у багатьох сферах діяльності, особливо це стосується в'їзного туризму, тому що на сьогодні створені принципово нові умови для розвитку туризму у зв'язку з відкритістю території України для відвідування іноземними туристами і прагненням країни інтегруватись у ЄС. Розглядається питання про проведення в Україні та Польщі фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Підготовка до заходів такого вимагає вкладання бюджетних та інвестиційних коштів у розвиток інфраструктури готельно-ресторанного бізнесу як в м. Києві, так і в Україні в цілому.

     Розвиток  туризму відбуватиметься у контексті розвитку туристичної індустрії, яка, окрім туристичних підприємств, включає галузі торгівлі та громадського харчування, транспорту, сфери побутового обслуговування, культури, освіти, мистецтва, і тим самим впливає на забезпечення збільшення зайнятості населення та поповнення державного і місцевого бюджету.

     Разом з тим, подальший розвиток туризму  гальмується:

- недостатній асортимент туристичних послуг;

- недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної  підтримки суб’єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави та місцевих органів;

- недостатньою якістю та асортиментом  туристичних послуг, невідповідністю  туристичних закладів міжнародним  стандартам;

- недостатньою забезпеченістю автомобільних  доріг туристичною, сервісною та інформаційною інфраструктурою;

- недосконалістю бази даних щодо  рекреаційно-туристичних об’єктів  та недостатністю туристичних  карт, інформації, реклами про область. 

Основними завданнями, які спрямовані на розвиток туристичної галузі є:

- забезпечення пріоритетного розвитку  туристичної галузі з урахуванням  як державних так і місцевих  інтересів; 

- координація дій міської виконавчої  влади та суб’єктів туристичної  діяльності в напрямках вдосконалення  та подальшого розвитку туризму  в області;

- удосконалення системи регулювання  туризму; 

- розвиток матеріальної бази та  туристичної інфраструктури;

- використання рекреаційних ресурсів  та історично-культурної спадщини  для розвитку туризму; 

- рекламно-інформаційна діяльність  та науково-методичне забезпечення у туристичній діяльності;

- розширення мережі туристично-екскурсійних  маршрутів; 

- розвиток нових перспективних  форм організації туризму. 

     Виконання поставлених завдань дозволить  відновити та вдосконалити існуючу  матеріально-технічну базу туризму, створити розширений асортимент послуг, забезпечити комплексний розвиток туристичних центрів.

       Основні напрямки вдосконалення  асортименту туристичних послуг.

     Асортимент  послуг забезпечує не тільки ефективне задоволення потреб ринку, але і успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Проте зростання конкуренції, комерціалізації туристської діяльності привели до необхідності найшвидшого впровадження широкого асортименту послуг туристичного підприємства.

     Разом з тим туризм має певні особливості, пов'язані з характером послуг, що надаються, формами продажів і так далі. Для того, щоб реально використовувати асортимент послуг як надійний інструмент досягнення успіху на ринку, фахівцям туристичних підприємств необхідно оволодіти його методологією і умінням застосовувати його залежно від конкретної ситуації.

     Функції маркетолога у відділі виконує  один співробітник – менеджер з  реклами. Він відповідає за розміщення рекламного обігу на телебачення, в  газетах, Internet.

     Дана  стратегія поведінки керівництва  є невиправданою, так як впливає недооцінка самого поняття маркетингу асортименту послуг, оскільки, на мій погляд, вона повинна складатися як мінімум з декількох представників для більш детального опрацьовування, аналізу і інших маркетингових досліджень.

     Аналіз ціноутворення.

     Туристичні  послуги мають специфічний характер, на який впливає такий фактор як сезонність. Якщо попит перевищує  пропозицію, ситуацію не можна виправити, узявши, як в промисловості, товар  зі складу. Аналогічно, під час низького попиту неможливо створити запаси послуг для їх використовування в піковий період.

     Тому  послуга вимагає розробки стратегії, яка забезпечила б вирівнювання попиту і пропозиції на ринку послуг. Існують різні шляхи досягнення ринкової рівноваги. Наприклад, встановлення диференційованих цін, знижок, використовування інших стимулів дозволяють рівномірно розподілити попит в часі. Інший поширений спосіб управління попитом – введення системи попередніх замовлень на послуги. В період піку попиту підприємства збільшують швидкість обслуговування, пропонують додаткові послуги, щоб полегшити клієнтам очікування основної послуги. Тому при формуванні цін на послуги потрібно велику увагу приділяти вивченню і аналізу цього фактору.

     Хоча, водночас є ще багато шляхів для  покращення та вдосконалення асортиментної політики. На мою думку, туристичній агенції «Вітан Травел» необхідно запровадити більш ширшу систему знижок з метою вирівнювання попиту на послуги, а саме:

- знижки для постійних клієнтів. Це дуже суттєвий показник, який  дає можливість заохочувати туристів знов і знов. У світовій практиці к туристичні фірми проводять посилену “боротьбу” за те, щоб клієнт став постійним і витрачають на це багато коштів та зусиль роблять;

- знижки для великих груп туристів  – створення системи знижок для великих груп туристів дало б стимул туристам-індивідуалам самим формувати великі групи із своїх знайомих, родичів, колег по роботі;

- система знижок на додаткові  послуги для туристів, які вже використовують послуги фірми;

- знижки для дітей – даний пункт стосується знижок на квитки та екскурсії. Моя пропозиція полягає в запровадженні знижок для дітей на квитки та екскурсії. Можливо дана ідея є економічно невигідною, але основна її роль більше полягає у зростанні позитивного іміджу туристичної агенції.

- систему знижок для студентів  як на проживання так і на  прокат гірськолижного спорядження  та абонементи на підйомники  – так, наприклад, дану знижку  можна запровадити у низький  сезон, коли відсоток завантаження  значно падає. У будь-якому  випадку – це буде виграшно, тому що такі клієнти все одно будуть залишати гроші в закладах харчування, пункті прокату, касах по продажу квитків, проживання тощо. Також це дало б можливість забезпечити швидкість поширення інформації серед студентів.

     З метою стимулювання розвитку туризму  в  Україні,  підтримки вітчизняних  суб'єктів туристичної діяльності,  створення сучасної туристичної індустрії та зважаючи на міжнародну практику залучення громадських  організацій до участі в розбудові туристичної галузі на найвищому державному рівні були затвердженні такі напрямки діяльності як проведення моніторингу основних напрямів розвитку туризму; розроблення стандартів у сфері туристичних послуг, проведення сертифікації  та  атестації  туристичних  підприємств,  здійснення контролю виконання ними умов та правил  прийому  і  обслуговування туристів; підготовка проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань туризму;  забезпечення захисту прав суб'єктів туристичної діяльності та туристів; диверсифікація туристичної   діяльності   з  метою  створення додаткових робочих місць, сприяння зайнятості населення; організація підготовки та перепідготовки    кадрів    для підприємств туристичної індустрії; розширення та зміцнення міжнародного співробітництва в галузі туризму,  сприяння  виходу   вітчизняних   суб'єктів   туристичної діяльності на світовий ринок туристичних послуг; організація інформаційної,     рекламної    та    виставкової діяльності з питань туризму;  відзначення юридичних та фізичних осіб,  які зробили значний внесок у розвиток туристичної галузі.                                                     

     Кабінету  Міністрів  України,  Раді  міністрів  Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям: сприяти  розвитку ринку туристичних послуг,  створювати  рівні можливості  на  ньому  для всіх суб'єктів підприємництва незалежно від форми власності; надавати підтримку Туристичній  асоціації   України,   іншим громадським   організаціям   у  здійсненні  ними  діяльності  щодо розвитку туризму. Державному комітету інформаційної політики,  телебачення і радіомовлення  України,  Державному  комітету молодіжної політики, спорту  і  туризму  України  систематично   висвітлювати   питання розвитку  туристичної  галузі,  організувати випуск високоякісного інформаційно-довідкового матеріалу.