Оцінка потенціалу природно-оздоровчих ресурсів нашої країни

Враховуючи наявні дані, усі області України можна  об'єднати в певні групи по кількості  обслужених туристів[21]:

1.Найбільш розвинені: м.Київ.

2.Розвинені: АР Крим, Одеська область.

3.Середньо розвинені: м.Севастополь, Львівська, Херсонська, Запорізька, До-нецька, Харківська, а також Закарпатська, Волинська, Миколаївська, і Дні-пропетровська області.

4.Слабо розвинені:  Луганська, Полтавська, Кіровоградська, Київська, Він-ницька, Хмельницька, Рівненська, Чернівецька, Івано-Франківська області.

5.Нерозвинені: Тернопільська,  Черкаська області.

6.Відсталі регіони: Сумська, Чернігівська, Житомирська області.

По кількості обслужених екскурсантів слід виділити наступні групи:

1.Найбільш розвинені:  АР Крим.

2.Розвинені: м.Киев, м.Севастополь.

3.Середньо розвинені:  Львівська, івано-франківська, Закарпатська, Херсон-ська, Запорізька, також Одеська, Харківська, Полтавська, Вінницька області.

4.Слабо розвинені:  Вінницька, Дніпропетровська, Луганська області.

5.Нерозвинені: Тернопільська,  Чернівецька, Хмельницька, Житомирська,  Чернігівська, Кіровоградська, Миколаївська, Черкаська, Донецька.

6.Відсталі регіони:  Сумська, Рівненська

Санаторно-курортне лікування  також розвивається дуже нерівномірно на території України[3, с. 79-89]. По кількості місць в санаторно-курортних установах випереджають усіх АР Крим, Одеська, Донецька області. Найбільш відстають такі регіони як: м.Севастополь, Сумська, Кірово-градська, Житомирська, Хмельницька, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська і Чернівецька області.

По кількості оздоровлених іноземних громадян випереджають інших  такі області як Львівська, Одеська  і АР Крим. Значно відстають від  інших Чернівецька, Сумська і  Кіровоградська області (див. таблицю 2.1)

 .

                                                                                                               

                                                                                                                Таблиця 2.1.

                   Зосередженість санаторно-курортних установ України

 

Санаторно-курортні установи	Доля на ринку, %
АР Крим	16,7
Донецька область	14,6
Одеська область	11,6
Дніпропетровська область	7,1

 

У першій і третій адміністративно-територіальних одиницях вони зосереджуються завдяки наявним рекреаційним ресурсам, а в другій і четвертій - внаслідок наявних рекреаційних потреб. В цілому на ці області доводиться близько половини усіх санаторно-курортних установ країни.

Сегментація ринку туристичного попиту або його структуризація по комплексу ознак відповідно до потреб аналізу грунтується переважно на чотирьох основних принципах - географічному, демографічному, психо-графічному і поведінковому. Розглянемо перші два принципи.

Розділення за географічним принципом: угрупування споживачів за місцем проживання (регіон, країна, місцевість, тип населеного пункту, його величина і функції), що дозволяє встановити туристичну доступність для споживача, у міру зв'язаності місця проживання з основними центрами концентрації пропозиції. Обов'язково також слід враховувати природні особливості постійного місця проживання споживача (клімат, ландшафти). Географічна приналежність в великій мірі впливає на формування потреб і мотивацію до подорожі, оскільки оточення, у тому числі і природне, формує людську свідомість, сприйняття, смаки і переваги, що позначається на поведінці споживача[1, с.159]. Усе це є у розпорядженні «Слов'янського курорта».

На основі демографічного принципу ринок туристського попиту сегментують за віком, статтю, сімейним станом, певним життєвим циклам сім'ї та іншим параметрам.

Відповідно до запитів  кожної споживчої групи формуються сегменти молодіжного туризму, туризму людей середнього і «третього віку» [20].

Молодіжний туризм охоплює  споживачів 30 років, що мають найбільшу туристську активність, вільний час для зайняття туризмом. Вони часто поєднують ці запити, їх вимоги до рівня комфорту і класу обслуговування порівняно невисокі, оскільки обмежені доходами. Це припускає попит на недорогі тури з активним проведенням дозвілля.

Споживчий туристичний  сегмент людей «середнього віку» ще складніший по мотивації і вимагає завжди додаткової стратифікації. До цієї категорії належать люди у віці 30-50 років, тобто в основному економічно активне населення. У цьому сегменті переважає сімейний туризм, чим і обумовлена специфіка запитів (сезон і термін подорожі, його характер, віддаленість, рівень комфорту і тому подібне). Цьому сегменту властива чітко виражена сезонність, пов'язана із співвідношенням робочого і вільного часу. Як результат, формуються запити з орієнтацією на оздоровлення дітей під час канікул, що впливають на формування масових туристичних потоків.

Сегмент людей «третього  віку» (більше 50 років). Вони відвідують курорти не в сезон, хоча і позитивно реагують на сезонні пільги. Ознайомившись із споживчим сегментом, можна з упевненістю сказати, що основну долю відвідуваності «Слов'янського курорту» складають люди «середнього» і «третього віку».

Виділяють наступні сегменти туристичного ринку: пізнавальний, спортивно-оздоровчий, курортно-лікувальний, релігійний, екологічний, етнічний, т.і. Таким чином, формування попиту на туристичні послуги і їх споживання є складним, багатофакторним процесом з можливим варіативним результатом. Узагальнюючи процес формування попиту на ринку туристичних послуг, можна виділити за характером попиту три основні сегменти: масовий, нестандартний і елітарний. Масовий характеризується певним стандартом попиту: відпочинок, оздоровлення, позитивні емоції, що передбачає значну кількість розваг, невеликі фізичні і пізнавальні навантаження. Переважають організовані недорогі подорожі, що гарантують звичні комфортні умови, на незначні відстані - до найближчого курорту, з яким до того ж зручне сполучення. Визначення нестандартного сегменту грунтується на вибірковості запитів (до місця, способу проведення дозвілля, його форм).

Споживачі сегменту, який можна віднести до елітарного, ще більше націлені на задоволення нестандартного попиту, в основному обумовленого власним хобі. Масовий попит на санаторно-курортні послуги характерні для «Слов'янського курорту».

 

                    2.2. Організаційно-туристична характеристика

 

«Слов'янський курорт» - це ефективне лікування, професіоналізм персоналу, раціональне і збалансоване харчування, комфортабельне проживання, змістовний відпочинок.

«Слов'янський курорт», якому 185 років, називають перлиною Донбасу за чисте, настояне на листяних і хвойних деревах повітря, за велику кількість квітучих декоративних кущів, а солоні озера не лише дали життя промисловому місту, але й зробили його курортним (див. таблицю 2.2.1).

                                                                                                             Таблиця 2.2.1.

                              Загальні відомості «Слов'янського курорту»

 

Загальні відомості
1	2
Загальна площа території, га	106,45
Лісопаркова зона, га	166
Середньорічна температура, °С	9
1	2
Середня температура взимку, °С	-4
Середня температура влітку, °С	22
Висота над рівнем моря, м	62
Загальна кількість місць, місць	1132
"Санаторій Ювілейний", к-ть  місць	460

 

Унікальність «Слов'янського курорту» полягає в гармонійному поєднанні безлічі природних лікувальних чинників, що дає можливість проводити оздоровлення хворих комплексно.

Мінеральні ресурси «Слов'янського курорту», особливо грязь, визнані одними з кращих в Європі. У 1907 році на міжнародній виставці в Спа (Бельгія) вони отримали вищу нагороду – «Гран-прі».

Лікувальним сульфідно-муловим  грязям властиві висока пластичність, в'язкість, у них міститься велика кількість біологічно активних речовин. Мікроорганізми створюють речовини типу антибіотиків. Ропу для проведення лікувальних процедур добувають зі свердловин, що знаходяться поблизу озер. Ропа озера по хімічному складу відноситься до хлоридно-натриєвої, містить сульфати.

«Слов'янський курорт» має сучасну лікувально-діагностичну базу.

Зовсім нещодавно відкрився  новий кабінет - гірудотерапії, де для  лікування захворювань, в основі яких лежать запалення, порушення мікроциркуляції крові, використовуються п'явки. Діагностична служба курорту представлена кабінетами ЕКГ, рентгенографії, ендоскопії; клінічною, біохімічною, імунологічною, бактеріологічною лабораторіями (див. таблицю 2.2.2).

                                                                                                         

 

 

 

                                                                                                             Таблиця 2.2.2.

                                    Природно-лікувальні чинники

 

Назва води	Походження	Назва родовища	Тип води за хімічним змістом	Рівень мінера-лізації води
Святогірська	привозна	Святогірське	крем'яниста, бро-миста, мишьякова, з  вмістом орга-нічних речовин	Мало міне-ралізована (1-5 г/дм3)
Слов'янська	привозна	Слов'янське	хлорідно-натрієва	Мало міне-ралізована (1-5 г/дм3)
Західно-слов’янска	привозна	Західно-слов’янске	сульфатно-хло-рідна, магнієво-кальцієво-натрі-єва	Мало міне-ралізована (1-5 г/дм3)

 

На «Слов'янському курорті» функціонують три санаторії – «Ювілейний», «Донбас» і «Слов'янський». Незважаючи на загальні завдання і профільність, кожен санаторій має свої особливості [23].

САНАТОРІЙ «ЮВІЛЕЙНИЙ»:

Санаторій «Ювілейний»  багатопрофільна оздоровниця, розташована серед великого лісопаркового масиву в оточенні солоних озер «Слов'янського курорту». Навколо санаторію зелений гай, дорогі хвойні насадження, декоративні чагарники, квітники. В хвойно-листяному парку курорту, який має статус ландшафтний, зібрана велика колекція різноманітних порід дерев та чагарників, з переважним віком понад 40 років. Основними лікувальними факторами курорту є мінеральні води Слов'янського, Західно-Слов'янського і Слов'яногірського родовищ та сульфідна лікувальна грязь озера Ріпне, яка ще у 1807 році нагороджена Великою золотою медаллю Всесвітньої виставки у м. Спа (Бельгія). Ландшафтний парк, прилеглі озера створюють неповторний мікроклімат, сприяє оздоровленню тіла і душевній рівновазі [24].

КОНТИНГЕНТ ОБСЛУГОВУВАННЯ:

Дорослі, діти віком з 7 років, батьки з дітьми, родини, вагітні.

МЕДИЧНИЙ ПЕРСОНАЛ (ЛІКАРІ): гінеколог, дієтолог, ендокринолог, нев-ропатолог, ортопед, отоларинголог, офтальмолог, педіатр, терапевт, лікар ЛФК, функціональний діагност, психотерапевт, рентгенолог, рефлексотерапевт, стоматолог, травматолог, уролог, фізіотерапевт, хірург, лаборант, фахівець з фізичної реабілітації.

ПРОФІЛЬ САНАТОРІЮ:

Реабілітація хворих після гострого інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії та оперативних  втручань на судинах серця.

Показання:

хворі, які перенесли  первинний чи повторний інфаркт  міокарда. Стан після арто-коронарного  шунтування зі стабільним клінічним  перебігом, постінфарктний кардіосклероз, ускладнений порушенням ритму серця.

Протипоказання:

Недостатність кровообігу ІІ стадії і вище. Тяжкі порушення ритму та провідності. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Порушення мозкового кровообігу в гострій чи підгострій стадії. Цукровий діабет декомпенсований і важкого перебігу.

Лікувальні  процедури, що входять у вартість путівки:

клімато-, бальнеолікування; дієтотерапія; лікувальна фізкультура, фізичні навантаження, згідно ступенів активності; гідрокінезо-, психотерапія; апаратна фізіотерапія; лікувальний масаж; медикаментозна терапія.

Діагностичні  обстеження, що входять у вартість путівки:

електрокардіографія, добовий моніторинг ЕКГ, біохімічні, клінічні та імунологічні дослідження.