Предмет, метод і система трудового права

Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:

1) справний стан  машин, верстатів і пристроїв;

2) належна якість  матеріалів та інструментів, необхідних  для виконання роботи, і їх  вчасне подання;

3) вчасне постачання  виробництва електроенергією, газом  та іншими джерелами енергоживлення;

4) своєчасне  забезпечення технічною документацією;

5) здорові та  безпечні умови праці (додержання  правил і норм з техніки  безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих  наслідків шуму, випромінювань, вібрації  та інших факторів, які негативно  впливають на здоров'я робітників, і т. ін.).

Стаття 89. Заміна і перегляд єдиних і типових норм

Заміна і  перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузевих, відомчих) норм здійснюється органами, які їх затвердили. {Стаття 89 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 5938-11 від 27.05.88}

Стаття 90. Порядок визначення розцінок при відрядній оплаті праці

При відрядній  оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).

Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

Стаття 91. Збереження попередніх розцінок при впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції

За працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або вніс раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну технічних  норм і розцінок, зберігаються попередні  розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впровадження. Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об'єктів інтелектуальної власності раніше не виконував роботи, норми і розцінки на яку змінено у зв'язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

За іншими працівниками, які допомогли авторові у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції, попередні розцінки зберігаються протягом трьох місяців.

{Стаття 91 із змінами, внесеними згідно із Законом № 75/95-ВР від 28.02.95}

Стаття 92. Встановлення нормованих завдань при почасовій оплаті праці

При почасовій  оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників.

 

4. ГАРАНТІЙНІ ТА КОМПЕНСАЦІЙНІ ВИПЛАТИ.

Гарантійні  виплати.

У тих  випадках, коли працівник з поважних причин не працював, законодавством встановлені спеціальні охоронні засоби, які отримали назву гарантій. Це — збереження за працівником місця роботи і середнього заробітку. Оскільки працівник у визначених законодавством випадках не працює і не має права на заробітну плату, виплату середнього заробітку за час виконання державних чи громадських обов'язків називають гарантійною виплатою. Під гарантійними виплатами розуміють грошові виплати, які забезпечують повне або часткове збереження заробітку працівникам у випадках, передбачених законодавством, коли через поважні причини вони тимчасово звільняються від виконання трудових обов'язків. До них належать:

• виплати  за час виконання працівником  державних або громадських обов'язків (ст. 119);

• виплати  працівникам, що направляються для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва (ст. 122);

• виплати  працівникам, що направляються для  обстеження до медичного закладу (ст. 123);

• виплати  допомоги за дні обстеження у закладах охорони здоров'я і здавання крові  для переливання (ст. 124);

• виплата  працівникам — авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків  і раціоналізаторських пропозицій при звільненні від основної роботи для участі у їх впровадженні (ст. 126 КЗпП).

Норма ст. 119 КЗпП України встановлює, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Середній  заробіток зберігається за працівниками, які є:

• членами  добровільних пожежних дружин (команд) — на час участі їх у ліквідації пожеж чи аварій, а також при  виконанні інших обов'язків;

• свідками, потерпілими, перекладачами, спеціалістами  — на час виклику до органів  дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду;

• зареєстрованими  кандидатами на пост Президента України, кандидатами в народні депутати — на час виборчої кампанії;

• членами  виборчих комісій, а також комісій  з проведення референдумів — на час роботи в цих комісіях;

• членами  примирних комісій, трудових арбітражів і незалежними посередниками відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Норма ч. 2 ст. 119 КЗпП України передбачає надання  гарантій працівникам, які залучаються  до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу".

Так, за громадянами, які проходять підготовку з військово-технічних спеціальностей з відривом від виробництва, на весь час підготовки, включаючи час проїзду до місця підготовки і назад, зберігаються місце роботи, займана посада і середній заробіток.

Відповідно  до законодавства за призваними на збори військовозобов'язаними зберігаються на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток. Збереження середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів Міністерства оборони України.

Постановою  Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 695 "Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва" для зазначених працівників встановлені такі мінімальні державні гарантії:

• збереження середньої плати за основним місцем роботи.

За  вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і  до інститутів удосконалення вчителів, середня

заробітна плата зберігається за кожним місцем роботи;

• оплата вартості проїзду працівника до місця навчання і назад;

• виплата  добових за кожний день перебування  в дорозі, а також компенсація  витрат пов'язаних з наймом житла.

Закон України "Про охорону праці" (ст. 19) передбачає обов'язок роботодавця  з організації періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року. Ці огляди проводяться за рахунок коштів роботодавця. За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи і середній заробіток.

 

Компенсаційні виплати — це відшкодування витрат, понесених працівником у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. Відповідно до чинного законодавства до них належать:

• компенсація  витрат, що пов'язані з відрядженням (ст. 121);

• компенсація  за зношування інструментів, які належать

працівнику (ст. 125);

• компенсації  при переїзді на роботу до іншої  місцевості

(ст. 120 КЗпП).

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Термін відрядження визначається керівниками та їх заступниками, але не може перевищувати 1 місяць. Строк відрядження працівників, які направляються для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.

За відрядженим  працівником зберігається місце  роботи (посада) і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок за час відрядження, в тому числі і за час перебування у дорозі.

Працівнику  відшкодовуються витрати з найму  житлового приміщення та проїзду  до місця відрядження і назад  до місця постійної роботи, а також виплачуються добові за встановленими нормами. Роботодавець має право самостійно встановлювати замість добових оклади працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджуваних, ремонтних і будівельних робіт, та працівникам, якими роботи виконуються вахтовим методом, постійно проходять у дорозі або мають роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективним договором або угодою із замовником.

Компенсація за зношування інструментів виплачується працівникам, які використовують свої інструменти для виконання трудових обов'язків. Розмір і порядок цієї компенсації в централізованому порядку не визначені. Винятком із цього правила є компенсація за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок.

Розмір компенсації за зношуваність інструментів встановлюється за угодою сторін в трудовому договорі або в колективному договорі пропорційно ступеню амортизації цих інструментів.

Відповідно  до постанови Кабінету Міністрів  України "Про гарантії і компенсації  при переїзді на роботу в іншу місцевість" працівникові виплачуються:

• вартість проїзду  працівника і членів його сім'ї у  порядку і

розмірах, передбачених для службових відряджень. Вказані

виплати не провадяться, коли роботодавець надає для цього

відповідні  засоби пересування;

• витрати на перевезення майна самого працівника залізничним, водним і автомобільним  транспортом вагою до 500 кг

і до 150 кг на кожного  члена сім'ї, який переїжджає;

• добові працівнику за кожний день перебування у дорозі;

• одноразова допомога самому працівникові у розмірі місячного посадового окладу чи тарифної ставки за новим місцем

роботи і  кожному члену сім'ї, який переїжджає, в розмірі 25%

допомоги самого працівника;

• заробітна  плата за дні підготовки до переїзду і влаштування

на новому місцю проживання, але не більше 6 днів.

За угодою сторін або у випадках, передбачених колективним  договором, зазначені компенсації  можуть виплачуватись у підвищеному  розмірі.

 

 

Стаття 118. Гарантії для працівників, обраних на виборні посади

Працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Стаття 119. Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків

На час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Працівникам, які  залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

{Стаття 119 із змінами, внесеними згідно із Законами № 6/95-ВР від 19.01.95, № 263/95-ВР від 05.07.95, № 1014-V від 11.05.2007}

Стаття 120. Гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість

Працівники  мають право на відшкодування  витрат та одержання інших компенсацій  у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість.

Працівникам при  переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі.

Працівникам, які  переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії, зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.