Товарознавча оцінка та складання товарного досьє ювелірних товарів

Аналізуючи дані показники  за останні 4 роки, спостерігаємо щорічний приріст виготовлення. Якщо у 2007 р. виготовлені ювелірні вироби в Україні за масою становили 28 т, то вже у 2010 р. вони збільшилися на 35 %, до 72,6 т. Це свідчить про успішний розвиток вітчизняного ринку виробництва. За кількісним показником у 2011 р. виготовлено ювелірних виробів на 11 % більше, ніж у попередньому, що свідчить про зростання асортиментних позицій (Рисунок 4.3).

 

Рисунок 4.3 - Обсяги виробництва  ювелірних виробів в Україні

2010–2011 рр., тис. шт.

 

Вивчення ринку ювелірних  виробів до жовтня 2011 р. свідчить про стабільність. За дев’ять місяців 2011 р., у порівнянні з аналогічним періодом 2010 р., загальний обсяг виробів збільшився на 35 %.

Тренд зміни обсягів виготовлення ювелірних виробів в Україні  станом на 2009 р. мав позитивний приріст і тенденцію на наступні роки. Цей тренд дозволив приблизно спрогнозувати обсяги виробництва у 2010 р. Щорічне відхилення прогнозованого показника від реального пов’язано з частковим насиченням ринку.  

Фінансова криза на початку  листопада 2011 р. позначилася і на ювелірній галузі, що спричинила спад виробництва і недозабезпечення ринку ювелірних виробів.

Загальну тенденцію виготовлення ювелірних виробів у 2001–2011 рр. відображено на графіку (Рисунок4.4).

 

Рисунок 4.4 - Обсяги виготовлення ювелірних виробів в Україні

за 2001–2011 рр. 

 

На ринку роздрібні  продажі скоротилися в 1,5 рази, оптові – в 2,5 рази. Підприємства оптової  та роздрібної торгівлі практично припинили  закуповувати вироби у постачальників. Це спричинено браком власних оборотних  засобів, оскільки більша частина суб’єктів  малого бізнесу працювала за рахунок  кредитних коштів. Суб’єкти малого бізнесу, що працюють на єдиному податку, почали скорочувати кількість торговельних точок з продажу ювелірних  виробів. Спостерігалась тенденція  до закриття приватними підприємцями в середньому кожного третього магазину і перенаправлення товару в діючі торговельні точки. Скорочення продажів спричинило брак коштів для виробників.

 

4.2  Основні сегменти  ринку ювелірних виробів

 

За твердженням учасників  ринку, українці рідко розглядають  коштовності як об'єкт вкладення  коштів. Для них золоті вироби - насамперед прикраси. Масивними виробами споживачі  вже нагодовані, тепер ставка робиться на оригінальний дизайн і якість дорогоцінних каменів. Як наслідок, зростають дорогий  і середній ціновий сегмент ювелірного ринку.

За оцінками представників  роздрібного сегменту, 90% обсягу продажів припадає на низький та середній цінові сегменти. Середній сегмент найбільш ємний і найбільш конкурентоспроможний. Цільовою аудиторією є люди з середнім і нижче середнього рівнем доходу (Рисунок 4.5).

Для високого сегмента характерна ціна представлених в каталозі фірми  виробів нерідко вище 1000 доларів. Якщо говорити про загальну тенденцію, властиву українському ринку, то не варто  думати, що сегмент елітних ювелірних  прикрас випадає з цього логічного  ряду. У 2010 - 2011 рр., коли напередодні  входження De Beers в Україну, серйозно досліджували особливості ринку, то звернули увагу на таку цікаву деталь. За офіційними статистичними даними один дистриб'ютор ряду елітних ювелірних марок упродовж тривалого часу масово завозив в Україну дерев'яні коробочки для фірмових ювелірних виробів Cartier і Van Cleef, а власне ювелірні вироби завозилися в країну штучно - що абсолютно не відповідало тій кількості дорогих прикрас, що викладаються на вітрини українських ювелірних бутиків.

Базову ціну ювелірного виробу визначають три основні складові: 
вартість металу, вартість каменів, трудовитрати.

Частка трудовитрат в  загальній сумі витрат на фабриках близько 25% - у виробах із золота і 50% - в срібних виробах.

Витрати на матеріали в  золотих прикрасах, аксесуарах можуть досягати 50%.

Вартість дорогоцінних металів  визначається відповідно до цін світового  ринку, де за основу взято вартість тройської унції (31,1 г). Далі визначається якість золота, воно виражене пробою - 375; 585; 750; 950. Чим вона вища, тим більше золота в кожному грамі сплаву металу (лігатурі) і тим вище його ціна. Абсолютно чистий метал має 1000 пробу.

Лігатура може складатися з металів, переважаючих золото за ціною, - платина, паладій. Як правило, такі вироби пробою не нижче 750.

Інша складова - дорогоцінні  камені. Промисловці в основному  застосовують такі камені, як циркон, авантюрин, топаз, бурштин і останнім часом  все частіше діамант. Його ціна сильно варіюється залежно від якості. Чим  менше включень і тріщин в ньому, ніж він біліше і прозоріше, тим  вища якість каменю та його ціна.

Загальна закономірність в ціноутворенні така: чим дорожчий ювелірний виріб - тим вище його націнка, і навпаки, чим дешевше виріб - тим нижче націнка.

 

Рисунок 4.5 - Структура продажів виробів із

золота й срібла в Україні в 2010 році

 

Один грам золота 585 проби  в різних виробах коштує по-різному (в залежності від складності та категорії). Вироби з каменями оцінюються не за грам золота, а за виріб у  цілому, включаючи золото, камені, художню  сторону і складність роботи. Те ж саме відноситься і до срібла. Ціна на ланцюгу коливається в  залежності від якості сплетення  і довжини виробу.

4.3  Імпорт та експорт  ювелірних виробів в Україні

 

Українська ювелірна промисловість  – на підйомі. За підрахунками експертів, сумарний дохід ювелірних підприємств  за минулий рік досяг 8,5 млрд. гривень. Привабливість українського ювелірного ринку оцінили багато великих  компаній з Єгипту, Туреччини, Індії  й Китаю, вони беруть участь у виставках  на території нашої країни. Цей  інтерес підігріває майбутній вступ  України у ВТО й зниження мита на імпорт коштовностей.

Що стосується імпорту, то у відсотковому відношенні в порівнянні з минулим роком змін не відбулися: офіційні поставки в Україну імпортних  виробів склали 11,4%. Загальна вага імпортних  виробів досягла відмітки 7 572 кг, з них виробів із золота завезено 848 кг, виробів зі срібла – 6 724 кг.

До сьогоднішнього дня  експорт не був стратегічним напрямком  у розвитку ювелірної галузі, а  був скоріше питанням іміджу окремої  компанії. Лише кілька великих підприємств (Київський ювелірний завод, Одеський ювелірний завод, донецькі підприємства)  представляють зразки своєї кращої продукції за кордоном. Найчастіше основним покупцем вітчизняних коштовностей є українська діаспора.

Але поступово експорт  росте: два роки тому на експорт доводилося менш одного відсотка від 8-10 тонн загального обсягу продукції. Сьогодні його частка збільшилася до двох відсотків, але  вже від 30-40 тонн виробленої продукції. Левова частина експорту доводиться на російський ринок.

У списку лідерів по виробництву  ювелірних виробів упевнено лідирує  ВАТ «Київський ювелірний завод»: як по виробництву золотих, так і  срібних виробів. Далі список  виробників ювелірних виробів із золота,  які подають на таврування більше 50% від загальної маси виробів, розподіляється в наступній послідовності: ПП «Південь – золото», ГП «Львівський державний ювелірний завод», ПП «Золотой век», ТОВ «Ювелірний завод «Багет», ТОВ ЮВК «Агат» (м. Ровенькі, Луганська обл.). Так виглядає п’ятірка лідерів.

Список лідерів по сріблу виглядає таким чином: ВАТ «Київський ювелірний завод», ТОВ ВКП «Брюс», ЗАТ «Харківський ювелірний завод», ТОВ ЮПК «Агат», ТОВ «Харківська  ювелірна фабрика».

 

Рисунок 4.6 – Частка виробництва ювелірної продукції по регіонах Україні

 

По регіонах  перше місце по кількості ювелірних виробів, відданих на таврування  в 2006 році, традиційно займає Київська область. Однак не набагато відстає від лідера Харківська область, потім йдуть Донецька, Луганська й Запорізька області (Рисунок 4.6).

 

4.4  Світові ціни на  золото і вартість ювелірних  виробів в Україні на 2010 - 2011 рр.

 

В 2010р. середня ціна на золото становила 806 дол., в 2011 р. -  775 дол. за тройську унцію. При цьому реальні ціни на золото повернуться на рівні історичного середнього значення лише в 2014 році, коли наслідки фінансової кризи повинні відійти на другий план. Надалі прогнозується зростання доларових цін на золото на рівні дефлятора ВВП США (тобто стабілізацію на рівні історичної реальної середньої).

У 2010 році у зв'язку зі збільшенням  попиту інвесторів на золото як засіб  заощадження, його вартість зросла до 1400 доларів за унцію. При цьому  мінімальний рівень вартості склав 850 доларів. Аналітики відзначають, що ринок золота переживає дуже цікавий  період: в даний час безліч факторів впливають на вартість, причому деякі  з них, такі як наявність дефляції і страх інфляції, мають протилежний  вплив. Різке коригування курсу, що спостерігалося навесні цього  року виглядає непереконливо у світлі минулих 12-ти місяців майже катастрофічних подій, будь-які ознаки нестабільності на фінансових ринках приведуть до ще більшого зростання ціни. Тенденція  держав до девальвації своїх валют  також підриває довіру до грошей не забезпечених золотом і стимулює зростання активів має внутрішню  вартість. Той факт, що кредитори  обговорюють необхідність зміни  світової резервної валюти демонструє їх втрату віри в долар. Минулого тижня  вартість золота зросла до рекордного значення в 1070,40 доларів за унцію  після 14-ти місячного зменшення курсу  долара по відношенню до євро, таким  чином представляючи метал в  якості альтернативи.

Що стосується інших дорогоцінних металів, то до кінця 2010 року вартість срібла була на рівні 13-25 доларів за унцію. Срібло має ту перевагу, що одночасно  є як промисловим матеріалом, так  і дешевим дорогоцінним металом. Промислові метали сильно зміцнили свої позиції в очікуванні економічного зростання, а срібло як дешевий дорогоцінний матеріал отримало частину ринку  золотих ювелірних виробів.

Вартість платини склала 1100-1900 доларів за унцію, вартість же паладію (250-420 доларів за унцію) визначається залишком стійкої тенденції до скупки металу інвесторами, а також потребами промисловості у виробництві каталізаторів.

Також, на думку аналітиків, золото подорожчає на 50% до початку 2014 року і майже вдвічі до 2020 року, оскільки інвестори бачать у ньому спосіб застрахувати ризики інфляції на тлі  долара, що слабшає. Золото подорожчає до 2000 дол. за унцію в наступному десятилітті через слабкий долар. Інвестори бачать у золоті спосіб застрахувати інфляційні ризики. Величезний обсяг ліквідності був влитий в фінансову систему не тільки США, але і всього світу, що призвело до падіння долара. Крім того, вважає аналітик, розмови про те, що країни Перської затоки за підтримки Китаю, Росії, Японії та Франції планують відмовитися в торгівлі нафтою від розрахунків у доларах і перейти до кошика, що включає в себе єну, євро, юань, золото і нову єдину валюту країн затоки, також не сприяють зміцненню долара. Крім цього, в самий найближчий час сезонний стрибок попиту на золото в Індії може спричинити за собою збільшення вартості цього дорогоцінного металу. Індія є його найбільшим імпортером і щорічно ввозить близько 800 тонн золота, що становить приблизно чверть світового виробництва. Золото встановлює рекорд вартості третій день поспіль на тлі долара, що слабшає. На торгах у Сінгапурі в четвер золото торгувалося на рівні 1055,49 дол. за унцію. Грудневі контракти на поставку золота на торгах у Нью-Йорку виросли до 1056,7 дол. за унцію. З початку року золото вже подорожчало на 16% і може подорожчати за підсумками року дев'ятий рік поспіль. Отже і ціни на ювелірні вироби залишаться не стабільними, можливий різкий стрибок в цій ціновій політиці.

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

Ювелірні прикраси у всьому світі входять у десятку товарів, що  найчастіше підробляють. Попит  на них великий, а відрізнити дорогоцінний камінь або метал від підробки можуть далеко не всі покупці. В той  час, як на «знижки-акції-розпродажу»  ведуться багато. Отже, і охочих заробити на цій справі перебуває не мало.

Більшість підроблених ювелірних  прикрас їдуть до нас з Туреччини, Китаю, Ізраїлю, або ОАЕ. Купуючи  коштовності, виготовлені в цих  країнах, ви, швидше за все, отримаєте  підробку - якісний, на перший погляд, але  нічого не вартий насправді. Звичайно, вказаний на ярлику вітчизняний виробник теж не є 100% гарантією якості, але  при наявності інших, властивих  оригіналу, ознак все ж дає  підстави вважати, що перед вами справжня коштовність.

Часто підроблені прикраси виглядають зовсім як справжні, і навіть фахівці з першого погляду  не можуть побачити в них підступ. А вся справа в тому, що деякі  сплави металів, схожі на золото, абсолютно  неможливо дізнатися «на око». До того ж віртуозні шахраї люблять  іноді пускати золоту пил в  очі: роблять прикраси з недорогих  сплавів, а потім напиляють зверху тонкий шар золота. Розпізнати таку підробку практично нереально, якщо тільки у вас немає для цього  спеціальних пристосувань і знань  як ними користуватися.

Існує кілька правил, якими  потрібно керуватися при купівлі  ювелірних прикрас:

• Ніколи не купуйте прикраси з рук, на вулиці, в метро або маленьких сумнівних магазинчиках. Це стосується як нашої країни, так і будь-якої іншої.
• Завжди звертайте увагу не тільки на наявність, але і на утримання трьох складових елементів дорогоцінних прикрас - проби, іменника і ярлика виробу.

Проба - це вміст чистого  дорогоцінного металу в одному грамі  сплаву. Іменник - це ще один відбиток на прикрасі. На ньому вказані місцезнаходження виробника, рік випуску виробу і  знак пробірної інспекції, яка його опробировала.

Ці відбитки зазвичай дуже дрібні, тому не соромтеся просити  у продавця лупу, щоб розглянути їх.

Ярлик - офіційний документ, в якому зазначена вся інформація по виробу (завод-виготовлювач, назва  виробу, артикул, назва металу, проба, вага виробу, розмір, ціна за 1 грам металу і роздрібна ціна прикраси). Крім цього на ярлику повинен стояти підпис директора магазину або старшого продавця. Сам ярлик кріпиться  до виробу з допомогою нитки і  свинцевої пломби, на якій обов'язково повинен бути вказаний індивідуальний знак виробника.