Товарознавча оцінка та складання товарного досьє ювелірних товарів

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………………5

1 ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС

ДЛЯ РУК (КІЛЬЦЯ)………..………………………………………………………..6 1.1  Загальні відомості про кільця ……………………………………………………...6

2.   Основні матеріали для виготовлення кілець….…………………………………..8

1.3  Особливості виробництва кілець     ……………………………………………...16

2 СКЛАДАННЯ ТОВАРНОГО ДОСЬЄ ЮВЕЛІРНИХ ТОВАРІВ…………………19

2.1  Класифікація й асортимент ювелірних товарів………………………………….19

2.2  Споживчі властивості і вимоги до якості ювелірних товарів…………………..30

2.3  Проба та експертиза ювелірних товарів………………………………………….32

3  УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ПРОДАЖУ ЮВЕЛІРНИХ ТОВАРІВ…………38

3.1  Упакування та транспортування ювелірних товарів…………………………….38

3.2  Основні правила зберігання ювелірних товарів…………………………………39

3.3  Нормативне регулювання торгівлі ювелірними товарами……………………...44 4 АНАЛІЗ РИНКУ ЮВЕЛІРНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ…………………………..50

4.1  Об’єм виробництва ювелірних товарів в Україні………………………………..50

4.2  Основні сегменти ринку ювелірних товарів в Україні………………………….53

4.3  Імпорт та експорт ювелірних товарів в Україні…………………………………55

4.4  Світові ціни на золото та ювелірні товари в Україні……………………………56

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………………..59

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………61

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………62

Додаток А  ………………………………………………………………………….. …63

Додаток Б ……………………………………………………………………………….64

Додаток В  ……………………………………………………………………………...65

Додаток Г ……………………………………………………………………………….66

Додаток Д ………………………………………………………………………………67 

ВСТУП

 

Ювелірне мистецтво - один з найдавніших і широко розповсюджених видів декоративно-прикладного мистецтва. У ньому знаходить втілення властивого людині прагнення до краси. Ювелірне мистецтво виникло ще в далекій  давнині. У 7 столітті до нашої ери  в Древній Греції зародилося мистецтво  гліптики – різьблення по каменю. У  Древньому Римі великою популярністю користувалися різноманітні вироби з дорогоцінним камінням.

 Золото і срібло  здавна використовували у всіх  видах давньоруського мистецтва.  В 11-13 століттях ювеліри Києва  і Новгорода з великою майстерністю  обробляли створені природою різнокольорові камені. Особливо славився виробами з дорогоцінних металів (золота і срібла) Великий Новгород, відкіля це мистецтво потім перейшло у Великий Устюг.

 За останні роки  значно збільшився випуск ювелірних  виробів, розширився їхній асортимент, покращилася якість і художнє  оформлення. На багатьох ювелірних  заводах країни впроваджена лазерна  техніка, що забезпечує якісне  зварювання, різання і свердління  дорогоцінних металів, збільшився  випуск ювелірних виробів з  алмазним гравіюванням, емаллю, рельєфним  малюнком.

  Шедеври, створені геніальними майстрами – ювелірами всіх часів, - вироби з золота з діамантами, смарагдами, рубінами, сапфірами, перлами, золотий і срібний посуд – прикрашають кращі музеї світу.

Ювелірні товари – це високохудожні вироби тонкої роботи, які виготовляються найчастіше із дорогоцінних металів, ювелірного каміння чи інших  довговічних матеріалів (емаль, кераміка, роги), що виконують роль різних прикрас, предметів побуту, а також використовуються для декоративних цілей.

Кожна група ювелірних  виробів складається з підгруп. Наприклад, до групи особистих прикрас  входять наступні підгрупи: прикраси для рук, голови, шийні прикраси, прикраси для сукні. Усередині цієї групи об'єм випуску кілець не перевищує 45 %; сережок – 29 %; кулонів і медальйонів  – 8 %; брошок – 3 %; ланцюжків – 7 %; намист – 2 %; кольє – 2%. 

1  ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА

 ЮВЕЛІРНИХ ПРИКРАС  ДЛЯ РУК (КІЛЬЦЯ)

 

1.1  Загальна відомість  про кільця

 

Кільця – прикраси, що надягають на пальці рук. З існуючих прикрас кільця, після застібок, - найстародавніші і мабуть східного походження.

Звичай обмінюватися кільцями при одруженні йде в стародавні язичницькі звичаї. Кільця використовувалися також як гроші: на одне велике кільце нанизували декілька маленьких (для зручності торгових операцій). Їх число можна було зменшувати або збільшувати, залежно від вартості товару. Вручаючи дружині кільце, чоловік як би підтверджував, що з цієї миті вона стає пані його стану.

Кільце (перстень) – це прикраса у вигляді декоративно оформленого обода, зі вставками або без, призначене для носіння на пальці руки.

Виготовляють кільця із сплавів золота 375, 583, 750 і 985 проб, срібло 875 і 916 проб і сплавів кольорових металів. Зустрічаються також кільця, виготовлені з платини 950 проби або що складаються з двох шарів і різних сплавів.

Поверхня кілець з недорогих сплавів звичайно має декоративно захисне покриття.

В конструкції кілець розрізняють наступні деталі:

Шинку або шин – це елемент кільця у вигляді обода, призначеного для надягання на палець руки. Шин кільця виконується з різною формою перетину: круглої, напівкруглої, овальної, прямокутної, витої і іншої форми.

Ширина і товщина шина непостійна. Вона може бути рівномірною  по всьому перетину або що розширяється і одночасно товщаючою до оправи.

Деякі різновиди ободів мають  відгалуження з прикрасами на кінцях, інші ободи роздвоєні, іноді ободи  роблять у вигляді ланцюжка або  роз'ємні – для пальця будь-якої товщини.

Кільця діляться на гладкі (обручальні) і фасони.

Гладкі (обручальні) персні мають шин напівкруглої або напівовальної форми, бувають різної ширини (вузькі, середні і широкі). Шин кільця може бути масивним і порожнистим (дутим) і мати різний поперечний перетин. На гладкій внутрішній стороні кільця можна нанести способом гравіювання дати, ініціали, імена і т.д.

Кільця фасонів ділять на орнаментовані (прикрашені черню, чеканкою, емаллю, гравіюванням, прикрашені накладками), філігранні і зі вставками. Вказані елементи можуть комбінуватися.

Накладка ювелірна – декоративний елемент, виконаний з металу і  що фіксується на лицьовій поверхні виробу. Накладки додають виробу декоративний ефект. Вони гладкі, з гравірованим, чеканним, штампованим малюнком і  т.п.

Кільця можуть мати ускладнену конструкцію: з однією вставкою і багатокамерні, з ажурними кастами, без каміння, з камінням і ін.

Кільця ювелірні без каміння (вставок) бувають різноманітної форми: гладкі – суцільні і порожнисті, з рельєфними штампованими прикрасами, філігранні ажурні, з витого дроту в один або декілька шарів, оброблені емаллю, декоровані різьбленням або витими монограмами, забезпечені печаткою (таблицею) з гравірованими або штампованими вензелями з малюнками, з медальйоном, що має кришку, що відкривається, срібряні кільця іноді обробляються черню і оксидуванням.

Кільця зі вставками (камінням) складають найрізноманітнішу по формах і прикрасах і найпоширенішу групу. Вони виготовляються із золота, срібла, срібла з позолотою, латуні з позолотою або срібленням, платини і ін. платина використовується звичайно для кілець з алмазами і для оправи алмазів в золотих кільцях. На фоні платини алмази не мають жовтуватого відтінку, який вони одержують на фоні золота.

Для прикраси вживаються всі  види ювелірного каміння.

З великої різноманітності  фасонів кілець ювелірних зі вставками можуть бути виділені наступні типи: кільце з одним каменем круглої, овальної, багатогранної, прямокутної і іншої форми; з двома, трьома і великою кількістю каміння, розташованого різним чином; осипні – з дуже великою кількістю дрібного каміння.

Каміння ювелірне може бути вправленим в шинку або в оправу. Розміщуються у вигляді квадрата, ромба, прямокутника, овалу, човника, гілочок  складної композиції з листям і кольорами.

Для кілець встановлені розміри, які визначаються по внутрішньому діаметру з 15 до 22,5 мм. Різниця між розміром 0,5 мм. Розмір визначається по внутрішньому діаметру.

Більш дешеві кільця можуть бути безрозмірними (з роз’ємним шином, або пружиною).

 

1.2  Основні матеріали  для виготовлення кілець

 

Матеріали є одним з  факторів, що впливають на формування споживчих властивостей і якості ювелірних товарів.

 Основними матеріалами  для виготовлення кілець є благородні і кольорові метали і їхні сплави, дорогоцінні, напівкоштовні камені, янтар, перламутр, синтетичні камені, а також скло, емаль, кіста, ріг, пап'є-маше і пластичні маси.

 Благородні метали  відрізняються особливою хімічною  стійкістю, тягучістю і красивим  зовнішнім виглядом. Вони мають  щільні кристалічні ґрати, мають  гарний блиск, високу щільність,  стійкістю до атмосферних впливів,  а також пластичність. Усе це  значно «підсилює» естетичні  властивості кілець.

  Для виготовлення виробів у чистому вигляді ці метали не застосовують, тому що вони порівняно м'які і володіють малою механічною міцністю. Тому використовують сплави благородних металів з іншими металами. У порівнянні з чистим металом сплави володіють кращими механічними властивостями, більш низькою температурою плавлення і визначеним відтінком. Метали, що входять до складу таких сплавів, називають лігатурними. Склад сплавів строго регламентується державними стандартами і називається лігатурою.

 До шляхетних металів  відносять золото, срібло, платину,  а також метали платинової групи (паладій, родій, рутеній, іридій і осмій).

  У земній корі золото знаходиться в самородному стані. Самородне золото містить різні домішки – срібло, мідь, залізо й ін. елементи. У чистому вигляді золото володіє приємним яскраво-жовтим кольором. Це важкий, блискучий, м'який метал із щільністю 19,3 г/см³, твердість по шкалі Мооса 2,5, температура плавлення хімічно чистого золота – 1063^оС.

 При виготовленні кілець застосовують сплави з визначеною кількістю золота і лігатури, що значно підвищує твердість і міцність сплаву. У залежності від складу сплаву міняються відтінки і колір золота.

В Україні ювелірні вироби виготовляють переважно з потрійного сплаву, що складається з золота, срібла і міді.

 У самородному вигляді  срібло зустрічається рідко. В  основному його добувають зі  свинцево-цинкових і мідних руд  шляхом їхнього збагачення і  спеціальної обробки. 

 Срібло – красивий  блискучий, білий, м'який, тягучий  метал, стійкий до окислювання,  що володіє винятковою відбивною  здатністю. Воно значно легше  золота: щільність 10,5 г/см³, температура плавлення – 960,5^оС, твердість по шкалі Мооса – 2,7.

  У виробництві кілець застосовують головним чином срібно-мідний сплав, що містить найчастіше 87,5% срібла і 12,5% міді.

  В Україні випускають срібні вироби переважно 875-ої проби. Виготовляють також вироби зі срібла 916-ої проби, що покривається емаллю. Крім того, зустрічаються вироби зі срібла 800-ої і 750-ої проб. Вироби з низькопробних сплавів відносно швидко покриваються темним нальотом у результаті впливу, що міститься в повітрі сірководню. Столове срібло також швидке сутеніє під впливом кислот, що містяться в їжі.

 Зараз в Україні  зі сплавів срібла виготовляють  ювелірні вироби понад 1500 найменувань. 

 Платина. У самородному  стані платина зустрічається  головним чином у вигляді дрібних  блискіток у глибинних гірських  породах. Платина – сріблисто-білий,  важкий, тугоплавкий метал щільністю  21,4 г/см³, твердість по шкалі Мооса – 4,3, температура плавлення – 1773,5^оС. Це дуже стійкий метал, що не окисляється при найвищих температурах.

 Сплави платини численні  – з іридієм, родієм, паладієм, сріблом, міддю деякими іншими металами. У виробництві каблучок використовують сплав платини 950-ої проби, що містить 95% платини і 5% іридію. Сплави платини застосовують в основному для виготовлення оправ для кілець, каблучок і інших виробів при кріпленні діамантів, перлів і фарбованих каменів.

 Метали платинової  групи. Звичайно вони зустрічаються  при видобутку платини, тісно  пов'язані з нею і близькі  між собою по властивостях. До них відносять паладій, родій, рутеній, іридій і осмій.

 Палладій – метал  сріблисто-білого кольору, по  зовнішньому вигляді нагадує платину. Щільність паладію – 12,16 г/см³, твердість по шкалі Мооса – 4,8, температура плавлення – 1554,5^оС. паладій має гарну ковкість і тягучість, але менш стійка, чим платина.

 У ювелірній справі  паладій використовують у сплаві з іншими металами. Для виготовлення ювелірних виробів звичайно використовують сплав паладію 850-ої проби, що містить 85% паладію, 13% срібла і 2% нікелю. Широкого застосування у виробництві ювелірних виробів у наше країні не має. Сплави паладію раніше використовували для виготовлення кілець, каблучок, браслетів для годинників.