Товарознавча оцінка та складання товарного досьє ювелірних товарів

 У ланцюжків усі  деталі повинні бути міцно  з'єднані між собою, ланки ланцюжка  – рухливі, ланцюжок повинний  мати максимальну гнучкість, плинністю  і при схилі мати строго  вертикальний напрямок. Замок ланцюжка  при натиску повинний вільно  відкриватися і закриватися, запор  добре пружинити. 

 У парних виробах  (серги, запонки), багатопредметних гарнітурах і приладах предмети повинні бути однаковими за формою, розміром, малюнком, кольором й огранюванням вставок, а також по виду оправи.

  Якість ювелірних виробів на підприємствах-виробниках перевіряється поштучно, а на торгових підприємствах, як правило, вибірковим методом, відбирається до 10% виробів від партії, але не менш 10 штук.

 У відібраних виробах  визначають зовнішній вигляд, відповідність  опломбованому зразку-еталону і  нормативно-технічної документації), ТЕ (технічний зразок); перевіряють  правильність оформлення етикеток (наявність і правильність заповнення  всіх реквізитів), відповідність  фактичного розміру браслетів  і кілець даним маркування, а  також наявність і якість ювелірних  каменів (розмір пір, тріщин, міхурів,  зазорів і ін.), а також визначають  дійсність ювелірних каменів. 

 При діагностиці ювелірних  каменів одним із властивостей, що дозволяють одержати важливу  інформацію, є люмінесценція, що  найбільш часто виникає під  дією ультрафіолетових променів. Колір визначають у затемнених  приміщеннях. 

 Міцність закріплення  ювелірних каменів визначають  легким натисканням дерев'яною  паличкою чи струшуванням виробу. Міцність пайки і закріпки  вставок, правильність шарнірних  з'єднань і замків установлюють  шляхом огляду і випробування  в дії. 

Масу виробів з дорогоцінних металів визначають зважуванням  на технічних вагах 1-го класу, при  цьому вироби зі сплавів золота зважують з точністю до 0,01 гр.

 У випадку невідповідності  хоча б одного з відібраних  контрольних зразків вимогам  ДСТ проводять повторну перевірку  подвоєної кількості (до 20%), але  не менш 20 зразків. Якщо і при  цій перевірці виявиться, що  один з виробів не відповідає  вимогам ДСТ і опломбованому  зразку-еталону, то вся партія  бракується.

 

3  УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ  ТА ПРОДАЖУ

 ЮВЕЛІРНИХ ТОВАРІВ

 

3.1  Упакування та транспортування  ювелірних виробів

 

Упаковують ювелірні вироби в індивідуальну, групову і транспортувальну тари.

Індивідуальна тара - повинна  бути виконана у вигляді паперових  пакетів, чохлів із поліетиленової плівки, коробок з будь-якого матеріалу  і футлярів. Групову тару  виготовляють у вигляді картонних коробок. Транспортна тара - являє собою  ящики з гофрованого картону, фанери або інших матеріалів, що забезпечують схоронність виробів.

Вироби з дорогоцінних металів крім виробів з дорогоцінним камінням, вкладені в індивідуальну  тару, вкладають в групову тару в таких кількостях: кільця заручні  гладкі по 10-20 шт; кільця зі вставками і без вставок по 5-10 шт; сережки по 5-10 пар ; підвіски по 5-10 шт; предмети сервіровки столу (ножі, ложки, вилки) по 6-12 шт,: інші вироби в кількостях погоджених із замовником.

У групову тару повинні  вкладатися вироби одного шифру.

Кільця, браслети і вироби зі вставками з напівкоштовних вирощених  каменів підбирають для вкладання  в групову тару у відповідності  зі шкалою розмірів замовника та кольоровою гамою, зазначеними в договорі на поставку.

Допускається:

• Поштучно загортати вироби у папір і вкладати в групову тару в індивідуальній тарі або без неї;
• Вкладати шийні прикраси в групову тару закріпленими на аркуші з картону або щільного матеріалу і загорнутими у папір;
• Упаковувати в транспортну тару без упаковки в групову тару предмети сервіровки столу і прикраси інтер'єру, загорнуті в папір і вкладені в футляр або коробки.

У групову тару з ваговими виробами з дорогоцінних металів  повинен вкладатися пакувальний  лист, що містить реквізити, зазначені  на груповій тарі, крім маси нетто і  брутто виробів, розмірів виробів і  кількість виробів кожного розміру, кольору вставок, позначення стандарту.

 На додаток до реквізитів  на груповій тарі в пакувальному  аркуші повинна бути вказана  маса кожного виробу.

 Групова тара з виробами  повинна бути опломбована підприємством  - виробником в захищеному від  випадкових пошкоджень місці.  Пломба повинна мати чіткий  відбиток підприємства - виробника.  Відхилення від маси брутто, що  визначене на груповій тарі, повинно  бути не більше (+,-) 1гр.

Вироби, вкладені в групову  тару, футляри або коробки, вкладають  в транспортну тару. При цьому  в транспортну тару можуть вкладатися вироби різних шифрів, якщо вони призначені одному одержувачу.

Маса транспортної упаковки із вкладеними в неї ювелірними виробами не повинна перевищувати 10 кг, крім випадків передбачених договором про  поставку.

Всі вироби перевозять будь-яким видом транспорту з дотриманням  вимог до збереження їх якості в  дорозі, при зберіганні і переміщенні. Ювелірні вироби із золота, платини  і паладію транспортують поштовими  посилками через спецзв'язок. Для  цього посилочні ящики обшивають  цілим шматком тканини, а кінці  шпагату після прошивки і шви  опечатують сургучною печаткою відправника.

Срібні вироби вагові і  штучні, срібну і металеву галантерею транспортують поштовими посилками  через поштові відділення зв'язку. Інші більш габаритні товари, упаковані  в ящики, зазвичай відвантажують  по залізниці.

 

3.2  Основні правила  зберігання ювелірних виробів

 

Ювелірні вироби, виставлені на підприємствах роздрібної торгівлі, в шафах і вітринах, поміщають  у спеціальні оксамитові низькі (лотки) або обгортки. Шафи та вітрини повинні  забезпечувати захист виробів від  пилу і вологи. Виставлені ювелірні вироби періодично протираються.

Запас ювелірних товарів  повинен зберігатися у вогнетривких шафах, що знаходяться в сухому опалювальному  приміщенні, без різких коливань температури  у систематизованому порядку, тобто  за видами, артикулами і т. д. Виставлені для продажу ювелірні вироби повертають у вогнетривкі шафи після закінчення робочого дня. Місце зберігання цінностей  пломбується.

Ювелірні вироби піддають огляду та інвентаризації кожні 10-15 днів. Золоті і платинові вироби зважуються з точністю до 0,01 г, срібні - до 0,1 г.

Правила поводження та догляду  за ювелірними товарами.

Догляд за ювелірними виробами завжди був і залишається актуальною проблемою для тих, хто має  такі вироби і хоче, щоб вони служили  їм як можна довше. Багато хто розуміє  цю проблему спрощено, вважаючи, що вона включає тільки одне питання: як видалити накопичений бруд, тобто як почистити  виріб і додати йому оновлений  вигляд. Насправді проблема догляду  за ювелірними виробами комплексна і  включає кілька складових: правильне  носіння прикрас, їх правильне зберігання і догляд.

Перш за все, необхідно  вирішити, як саме прикраса буде набуватися: чи буде вона використовуватися щодня  або тільки по урочистих випадках; одягатися окремо або з вже  наявними прикрасами. Багато що залежить і від того, з якими матеріалами  і середовищами виріб буде контактувати. Є так звані безпечні області  носіння та області підвищеної небезпеки. Наприклад, сережки носяться в безпечній  області, а кільце - в області підвищеної небезпеки, так як руки можуть контактувати з такими речовинами, як мило, пар  і т. п. Отже, сережки надійні при  експлуатації з відносно м'яким каменем, наприклад, з опалом або перлами. Якщо вставка в перстень з опалу  або перлів, то носити таке кільце щодня  не рекомендується, внаслідок невисокої  зносостійкої вставки і підвищеної небезпеки пошкодити її. Очевидно, що вставки зі зносостійких мінералів  можуть бути використані в будь-яких ювелірних прикрасах. (Нагадаємо, що до зносостійких мінералів відносяться  ті, у яких твердість за шкалою Мооса дорівнює або перевищує 7.)

Крім того, необхідно знати, на що більше всього реагують ті або  інші камені, і які наслідки такого реагування. Наприклад, діаманти активно  сорбують бруд, особливо жири. Лусочки епідермісу, шкірне сало, косметичні препарати та звичайний пил швидко осідають на діамантах, знижуючи їх яскравість і гру світла. Тому прикраси з діамантами потрібно регулярно чистити. У меншій мірі ця властивість забрудненості притаманна і іншим мінералам. Такі мінерали, як топаз або турмалін при нагріванні або терті сильно електризуються і починають активно сорбувати побутову пил. Практично всі камені з часом стають брудними, але більш всього це помітно у випадку безбарвних або слабо забарвлених каменів.

Деякі камені змінюють свій колір при нагріванні або при  попаданні на них прямого сонячного  світла, що має в спектрі значну ультрафіолетову складову. Сонячне  світло особливо помітно змінює колір  червоно-коричневих і золотистих топазів, аметистів і перлів, які «вигорають»  і втрачають свій первинний колір. Інші камені змінюють свій колір при  денному та вечірньому освітленні, як «хамелеони», наприклад, олександрити і хризоліти. Все це слід враховувати  при виборі ювелірної прикраси зі вставками.

Нарешті, потрібно завжди пам'ятати, що мінерали, а отже, і виготовлені  з них вставки, є порівняно  тендітними і від різких ударів можуть або розколотися, або в них  можуть утворитися тріщини. До дуже крихких  відносяться смарагд, хризоліт і  деякі інші. Тому поводитись з ювелірними прикрасами рекомендується дуже обережно і дбайливо.

Зберігати ювелірні прикраси необхідно в спеціально призначених  для цього коробочках, що щільно закриваються, футлярах або скриньках, які оберігають від пилу і світла. Не можна залишати прикраси близько  батарей опалення та у ванній кімнаті - це стосується, в першу чергу, срібла, яке від вологи темніє і покривається нальотом цвілі. Срібло завжди потрібно зберігати в сухому місці і  темряві. Знявши виріб, необхідно протерти його замшею або фланелевою ганчірочкою. Протирати виріб необхідно щоразу після того, як воно побувало в руках.

При виконанні домашньої (або іншої фізичної) роботи рекомендується знімати всі ювелірні прикраси, особливо кільця. Вони можуть легко подряпатися  і втратити блиск.

Друге правило - виключити  зіткнення ювелірних виробів  з хімікатами і хімічними реактивами. Не можна допускати контакту прикрас  з ртуттю, сіркою і йодом, які залишають  погано виведені плями. При застосуванні косметики (мазей, кремів), приготовлених  на основі ртуті та її солей, на золотих  виробах виникають білі плями  і вироби руйнуються, отже, не рекомендується носити золоті вироби при використанні косметики на основі ртуті.

Третє правило стосується власне чищення ювелірних прикрас. Необхідно якомога частіше протирати  ношені прикраси фланелевою або замшевою серветкою, що допоможе надовго відкласти  серйозну чистку. Ланцюжок або браслет  машинного плетіння досить потримати  кілька хвилин в теплому мильному розчині, в розбавленому миючому  розчині типу «Фейрі», підсолодженій чистій воді або воді з додаванням невеликої кількості етилового і нашатирного спирту. Для чищення виробів можна використовувати слабкий розчин суміші нашатирного й етилового спирту у воді. Особливо добре такий розчин очищає золото, однак не можна опускати в розчин нашатирного спирту срібло з чорнінням.

В даний час промисловість  випускає спеціальні суміші для чищення  виробів із золота й окремо виробів  зі срібла. Ці склади розфасовані в  зручні флакони невеликих обсягів, порівняно дешеві, з тривалим терміном збереження. На етикетках флаконів вказані правила поводження з  розчином.

Чистити вироби і вставки  потрібно акуратно й обережно, оскільки пил і бруд містять мікрочастинки  кварцу, які можуть подряпати металеві елементи виробів або більш м'які, ніж кварц, вставки. Особливо ніжно  слід звертатися з ювелірними вставками  на клею - чистити їх потрібно м'якою щіточкою в розчині прального  порошку. Для каменів з коефіцієнтом твердості нижче 5 за шкалою Мооса (наприклад, бірюзи, перлів, коралів, місячного каменю, малахіту, янтару) вживання порошку небажано. Бруд з них добре видаляється розчином мила або за допомогою етилового спирту.

Будь-який виріб, крім виробів  з перлами, після чищення найкраще "висушити" чистим спиртом або  витерти насухо. Інакше воно знову  швидко потьмяніє. Не рекомендується вплив  на ювелірний виріб лужних миючих засобів, що містять хлор і йод. З'явилися  темні плями йоду на золоті можна  видалити, для чого необхідно опустити виріб на 15-20 хвилин у розчин: 1 чайна  ложка гіпосульфіту (гіпосульфіт завжди є у фотолюбителів) на склянку води.

Столові прибори зі срібла (посріблені) при зіткненні з їжею, що містить кислоти, також тьмяніють. Потемніння срібних виробів можливе  при зберіганні їх в пакувальному матеріалі (папір, картон), що містить  сульфідну сірку. Тому при зберіганні срібних виробів необхідно використовувати  пергаментний папір.

Темні плями з срібних  столових приладів видаляють за допомогою  чищення крейдою або зубним порошком.

Процедура видалення темного  нальоту на таких виробах:

• Промивають теплою мильною водою;
• Наготовлюють кашку (суміш з нашатирю і крейди або зубного порошку);
• Наносять суміш на м'яку (фланелеву) ганчірочку;
• Чистять виріб до усунення темних плям;
• Обполіскують виріб гарячою водою;
• Протирають м'якою матерією.