Професійний рівень продавця

Мета товарознавства - вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживну вартість, а також їх змін на всіх етапах товароруху.

Для досягнення цієї мети товарознавство як наука і навчальна дисципліна має вирішувати наступні завдання:

чітке визначення основоположних характеристик, складових споживної  вартості;

встановлення принципів  і методів товарознавства, що обумовлюють  його наукові основи;

систематизація безлічі  товарів шляхом раціонального застосування методів класифікації і кодування;

вивчення властивостей і  показників асортименту для аналізу  асортиментної політики промислової  або торгової організації;

управління асортиментом організації;

визначення номенклатури споживчих властивостей і показників товарів;

оцінка якості товарів, зокрема  нових вітчизняних та імпортних;

виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і мір по попередженню реалізації неякісних товарів;

визначення кількісних характеристик  одиничних примірників товарів  і товарних партій;

забезпечення якості і  кількості товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом обліку формуючих і регулювання зберігаючих  чинників;

встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка мір по їх попередженню або зниженню;

інформаційне забезпечення руху товару від виготівника до споживача;

Товарознавчо характеристика конкретних товарів.

Товарознавство відноситься  до основоположних учбових дисциплін  при формуванні професійної компетентності товарознавців, експертів, комерсантів і маркетологів. Крім того, основи товарознавчі знань необхідні бухгалтерам, економістам, менеджерам і технологам, так як облік, планування товарних ресурсів, аналіз фінансово-господарської діяльності, управління виробництвом і інші види професійної діяльності повинні здійснюватися з урахуванням особливостей товарів, їх основоположних характеристик і можливих змін при транспортуванні, зберіганні і реалізації.

Міжпредметні зв'язки товарознавства з іншими навчальними дисциплінами. Товарознавство далеко не єдина навчальна  дисципліна, необхідна для професійної  підготовки фахівців: експертів, товарознавців, комерсантів, маркетологів і ін Вона пов'язана з іншими дисциплінами міжпредметних зв'язками: передуючими, супутніми і подальшими.

Попередніми зв'язками товарознавство сполучене з рядом естествен  но-наукових і математичних дисциплін - фізикою, хімією, біологією, мікробіологією, математикою, а також із загальнопрофесійної  дисципліною - основи стандартизації, метрології та сертифікації. Знання цих  дисциплін необхідні для більш  глибокого розуміння та оцінки споживчих  властивостей товарів, їх змін при виробництві  і зберіганні.

Одночасно товарознавство є  базовою учбовою дисципліною  для багатьох загально і спеціальних  дисциплін - організації і технології комерційної діяльності, економіки, бухгалтерського обліку, маркетингу та ін Їх об'єднують подальші і супутні  міжпредметні зв'язки.

Розділи товарознавства споживчих  товарів. Товарознавство споживчих  товарів включає: загальну частину, приватне товарознавство.

Загальна частина товарознавства присвячена розгляду теоретичних основ, які є основоположними для  приватних розділів товарознавства. У ній не приводяться товарознавчі характеристики конкретних груп товарів. Однак без знання теоретичних  основ складно дати повну і  об'єктивну оцінку основоположних характеристик  будь-якого товару.

Приватне товарознавство аналізує стан і перспективи розвитку відповідного сегменту ринку, класифікацію товарів на асортиментні групи та інші структурні елементи нижчих щаблів. В окремих підрозділах приватного товарознавства пріеодітся узагальнена  і систематизована Товарознавчо характеристика асортиментних груп, видів і різновидів товарів.

Виклад цього матеріалу  доцільно проводити за уніфікованою схемою: поняття про товарній групі  або вигляді товарів; коротка  характеристика найбільш значущих для  даного товару споживчих властивостей (призначення, надійність і т. п.); приватна класифікація та асортимент; чинники, що формують якість; оцінка і градації якості; фактори, що впливають на збереженість, втрати при зберіганні і підготовки до реалізації (якщо це має значення для конкретного товару); засоби інформації про товар (маркування).

Наведена схема не регламентує  суворо зазначений перелік складових  елементів і послідовність їх викладу. Вона може бути змінена та доповнена з урахуванням особливостей характеристик конкретних товарів  або їх асортиментних груп.

Об'єктами вивчення в приватних  розділах товарознавства можуть бути не тільки споживчі товари, але і  товари промислового призначення (сировина, засоби виробництва), сільськогосподарська продукція, фармацевтичні товари і  лікарська сировина. У деяких сільськогосподарських  і технологічних, вузах, коледжах і  технікумах вже введено викладання зазначених приватних розділів товарознавства.

Такий підхід не випадковий і диктується тими соціально-економічними перетвореннями, які відбуваються в  країні. Перехід до ринку вимагає  іншого ставлення до запитів споживача  і до товару як засобу їх задоволення. Тому вже недостатньо в технологічних  і сільськогосподарських вузах  вивчати тільки технологію виробництва  продукції. Необхідно досконально  знати кінцевий результат цього  виробництва - товарну продукцію  або товар, а також потреби  в ній.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Торгівля як  галузь народного господарства.

Згідно з офіційною  статистикою торгівля представляє  одну з галузей народного господарства. Більш того, її навіть відносять до галузей матеріального виробництва, так що коштує вона в одному ряду з промисловістю, сільським господарством, будівництвом, транспортом. Торгівля - досить велика галузь, проте набагато менше, ніж промисловість в індустріально розвинених країнах, але за чисельністю зайнятих і особливо по грошовому обороту не поступається великим галузях.

Так, в російській торгівлі зайнято приблизно 5 млн. працівників.

Поряд з власне торговими  операціями з продажу товарів  у галузі торгівлі виконується безліч інших робіт. До торгівлі відносяться такі види діяльності, як оптова закупівля товарів у виробників, транспортування, складування, зберігання, сортування, розфасування, пакування.

Число магазинів і торгових точок в Росії наближається до одного мільйону, а торгова площа складає близько 50 млн. м2. Однак і цієї кількості явно недостатньо для обслуговування покупців.

Тільки для зберігання овочів, картоплі, фруктів є 20 тис. сховищ із загальною ємністю понад 100 млн. т. Але торгівля потребує набагато більшій кількості складських приміщень і кращому їх обладнанні, щоб уникнути вкрай високих втрат продукції.

Сучасна торгівля вимагає  високого рівня механізації, щоб прискорити процеси доставки товарів до прилавка, запропонувати їх покупцеві в найбільш готовому і зручному вигляді для споживання. Значну роль у цьому відіграє вагова та вимірювальна техніка, обчислювальні пристрої, що дозволяють покупцеві бачити на табло вартість покупки.

Торгівлі потрібні кваліфіковані товарознавці, які знають всі різновиди продаються в магазині товарів, їх властивості, вимоги до якості.

Торгові фахівці повинні  знати кон'юнктуру попиту на товари, динаміку цін, вміти передбачити обсяги продажів. Вмілому продавцю товару притаманні професіоналізм, мистецтво залучити покупця, вправність у роботі, культура поводження з клієнтами.

Основним узагальнюючим  показником роботи торгівлі як галузі народного господарства є річний товарообіг, тобто обсяг продажів протягом року, виміряний в рублях. Звичайно, величина товарообігу істотно залежить від рівня цін. Так, якщо в 1990 році річний роздрібний товарообіг рассійской торгівлі склав приблизно 250 млрд. руб. або більше 1,5 тис. руб. на одного жителя, то до 1992 року внаслідок зростання цін він піднявся до рівня 5000 млрд. руб. або більше 30 тис. руб. в розрахунку на одного жителя.

Значимість торгівлі як великої галузі народного господарства підкреслюється і наявністю спеціальних органів управління торгівлею.

Навіть у країнах з ринковою економікою, де кількість міністерств невелика, зазвичай мається міністерство торгівлі. Існують також територіальні управління торгівлі.

Відзначимо, що до організацій  торгівлі правомірно відносити і підприємства громадського харчування: кафе, їдальні, закусочні, ресторани.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Пояснювальна  записка.

2.1. Устрій та  організація роботи торгівельного  підприємства

Правила роботи торгівельного  підприемства.

Основним завданням роботи торгівельних пфдприемств є продаж товарів та обслуговування покупців.сукупність усіх операцій,які виконує персонал магазину з моменту обслуговувння, і є процесом продажу.Цей процес і всю роботу торшівельного підприемства регламентують ряд нормативних актів,основними з яких є ”правила торгівлі”,”Порядок заняття торгівельною діяльністю і правила торгівельного обслуговування населення”,затверджені постановою Кабінету  Міністрів України №108 від 8 лютого 1995 року,”Правила продажу продовольчих товарів”,затверджений наказом №237 від 28 грудня 1994 року Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.В основних правилах роботи магазину і продавці,і покупці можуть знайти відповіді на  ряд запитань,з якими вони стикаються щоденно.Тому виписка із цих правил має висіти на видному місці в торгівельному залі магазину.

На фасаді будівлі торгівельного  підприємства розміщуеться вивіска з назвою магазину, яка присвоюється залежно від його товарної спеціалізації,а також номер та повна назва торгівельної організації,до складу якої входить магазин.Біля входу до магазину вивішують порядок його роботи.

Якщо магазин закривають для проведення санітарних заходів  чи ремонту,то для цього має бути дозвіл вищестоящої організація.Про таке закриття магазину обов'язково повідомляють покупців оголошенням,яке вивішують за 5 днів дозакриття магазину і в якому вказують адресу найближчого магазину з аналогічним товаром для забезпечення необхідних умов роботи магазину він повинен мати необхідне обладнання,інвентар згідно з нормами технічного оснащення установленими для торгівельних підприемств.

Усі вимірювальні прилади,ваги,гирі повинні мати клеймо у встановленому порядку.

Основні правила роботи магазину зобов'язують його працівників забезпечувати  збереження товарів і не допускати  зниження їх якості під час зберігання.Умови зберігання товарів повинні відповідати вимогам стандартів та технічних умов.

Не можна припиняти  доступ покупців у магазин до початку  обідньої перерви чи до закінчення часу його роботи.Каси припиняють роботу в точніо установлені години роботи магазину,проте всі покупці,які мають на руках касові та товарні чеки,мають бути обслужені.

Якщо у магазині не має касових аппаратів то обслуговування припиняється з початком обідньої перерви чи закриття магазину.

Відповідно до умов законодавства  усі підприємства й організації не залежно від форми власності та громадяни,які ведуть пілприємниціку діяльність у сфері торгівлі, зобов'язані здійснювати розрахунки з покупцями тільки через електронні контрольно-касові апарати(ЕККА) які зареєстровані.

Проводити розрахунок з покупцями  без застосування ЕККА дозволяеться в окремих специфічних формах діяльності у сфері торговлі за переліком, затвердженим Міністерством економіки  та з питань європейської  інтеграції за погодженням з Міністерством  зовнішніх економічних зв'язків  і торгівлі та Міністерством Фінансів України.

До кожного ЕККА ведеться книга облікурозрахункових оперцій  яка повинна бути прошнурована,пронумерована,скріплена  гербовою печаткою державної податкової інспекції,зареєстрована податковою інспекції за місцем установлення,підписана її керівництвом.Така книга є звітним бухгалтерським документом,у ній відведене місце для підклеювання щоденних звітів та ведення підсумкових записів показників ЕККА з 1-го до останнього числа кожного місяця.Зберігається вона 3 роки.

Порушення цих вимог веде до відповідальності керівників даних  торговельних підприемств.

У магазинах самообслуговування,які закриваються на обідню перерву чи у зв'язку з закінченням робочого дня,обслуговуються всі покупці які перебувають на цуй час у торгівельному залі.За 5-10хв. До припинення обслуговуваня працівники магазину попреджають про це покупців.

Графіком роботи магазину передбачена затримка персоналу  для обслуговування покупців приміщення магазину має відповідати санітарним,технічним,протипожежним вимогам,які установлені для такого типу підприємств.

В основних правилах роботи магазину зазначене місце порядку  обслуговування покупців,питанням безперебійної  торгівлі різними видами товарів,прогресивних метедів продажу товарів,надання  додаткових послуг,контролю за роботою  магазину,а також обов'язком покупців тощо.У правилах роботи магазину наголошується на тому,що працівники магазину зобов'язані надавати допомогу в придбанні товарів інвалідів,доставка їм товарів додому тощо,виявляти їм особливу увагу під час обслуговування.

Дітям дозволяється продавати  товар у тому випадку,коли вони самостійно можуть здійснювати купівлю та розраховуватися за товар.

Спиртні напої чи пиво згідно з Правилами неповнолітнім не відпускають.Товари відпускають без тари чистою масою в (КГ) і повною мірою в (Л).Щоб покупець мав можливість перевірити правельність маси  і міри відпущених йому товарів,у торговельному залі магазину на доступному для покупців місці встановлюєтся контрольна вага з комплектом гир.