Митний контроль: поняття мета його здійснення, функції та об’єкти митного контролю

  В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень:

тип 1 — особиста номерна печатка  інспектора;

тип 2 — штамп «Під митним контролем»;

тип 3 — спеціальний пломбір з пуансонами;

тип 4 — особиста металева печатка

    Особиста номерна печатка інспектора — проставляється на митних документах і свідчить про завершення митного оформлення;

    Штамп «Під митним контролем» — проставляється на митних документах і свідчить про знаходження вантажу під митним контролем;

    Пломбір з пуансонами — для накладення спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;

    Особиста металева печатка — для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.

    Особисті митні забезпечення типів 1 і 2 (особиста номерна печатка інспектора та штамп «Під митним контролем») виготовлено на основі універсального дата-штампа зі спеціальними барабанами та матрицею. На барабанах нанесено службові символи, що змінюються відповідно до потреб та вимог і мають декілька ступенів захисту.

Для відтиску особистої номерної печатки  інспектора або штампа «Під митним контролем» на барабанах набирається  рядок із дев'яти символів, кожний символ якого може змінюватися окремо, незалежно від інших.

Наприклад: > 03 05 98 07, Е 01 01 98 09.

Перший  символ рядка має п'ять значень:

— позначки у вигляді [> (на в'їзд); < (на виїзд) використовуються в особистій номерній печатці інспектора і вказують напрямок переміщення об'єктів митного контролю;

— три  літерні значення у вигляді Е (експорт), І (імпорт), Т (транзит) застосовуються для штампа «Під митним контролем».

Символи з другого по сьомий відведено  для позначення дати проставлення відтиску. Вони змінюються відповідно до поточної дати інспектором митниці самостійно.

Восьмий та дев'ятий символи рядка відведено  для першого ступеня захисту  від підробок. Змінюються інспектором  митниці згідно з листом Державної  митної служби України за підписом Голови ДМСУ або його заступників. Самостійно встановлювати інші значення цих  символів забороняється.

Для роботи з особистими митними забезпеченнями типів 1 і 2 використовується спеціальна фарба різних кольорів (другий ступінь  захисту від підробок), зміна кольору якої проводиться тільки централізовано Державною митною службою й одночасно по всіх митницях України.

Колір спеціальної фарби встановлюється єдиним для всіх митних органів України  і може змінюватися тільки згідно з листом Державної митної служби України, підписаним Головою ДМСУ або його заступниками.

Установлюються  такі порядкові номери кольорів спеціальної  фарби:

зелений;

червоний;

синій.

Митне забезпечення типу 3 (пломбір) виготовляється на базі стандартного пристрою (ГОСТ 18680-73) зі змінними пуансонами, призначеними для нанесення відтисків на металеву пломбу, на яких зображено: з одного боку — тризначний код митниці та номер спеціального пломбіра, з другого — зображення кадуцея, обрамлене обрисом Золотих воріт.

Митні забезпечення типу 4 (особиста металева печатка) виготовляються для внутрішніх потреб митниці: опечатування робочих індивідуальних портфелів, приміщень, сейфів, шаф. У внутрішньому колі відбито номер особистої металевої печатки, у просторі між внутрішнім та зовнішнім колами розташовано назву митниці — власника митного забезпечення. [Шишка Р. Б. Митне право України: Навчальний посібник/ Р. Б. Шишка, В. В. Сергієнко. - Харків: Еспада, 2002. - 294 с.]

 Отже, організація митного контролю — це управлінська й виконавчо-розпорядча діяльність організаційно-правового характеру, спрямована на створення умов, необхідних і достатніх для виконання митними органами контрольної функції в межах та обсягах, передбачених законодавством України про митну справу, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку

 

                              1.3.Зони митного контролю

  З метою забезпечення здійснення митними органами митного контролю за товарами та транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди та порушень митних правил, у пунктах пропуску на митному кордоні України, в межах прикордонної смуги на державному кордоні України, у морських і річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, на територіях підприємств, спеціальних митних зон, а також в інших місцях, визначених митними органами, створюються зони митного контролю.

  Згідно зі ст.49 Митного кодексу України порядок створення зон митного контролю, режим їх функціонування відповідно до цього Кодексу визначаються Кабінетом Міністрів України. Зони митного контролю в межах пунктів пропуску через державний кордон України створюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

  У ст. 50 вказується, що у зонах митного контролю, створених у межах пунктів пропуску на митному кордоні України, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать іншим органам, уповноваженим здійснювати види контролю, зазначені у статті 27 Митного кодексу України, розміщуються з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону України та центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. Порядок надання таких дозволів визначається Кабінетом Міністрів України.

  Ст. 51 передбачає, що режим зони митного контролю - це встановлені законодавством України з питань митної справи приписи, заборони та обмеження щодо перебування товарів, транспортних засобів та громадян, умови розташування будівель та споруд, а також проведення господарських робіт у зоні митного контролю. Забезпечення безпеки громадян, а також схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи.

  Згідно “Положення про зону митного контролю” затвердженого наказом Державного митного Комітету України від 6 червня 1995 року № 198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 травня 1995 року за М152/688 визначається порядок створення зон митного контролю, межі таких зон, режим переміщення товарів та інших предметів на територію таких зон або за межі цих територій, режим доступу осіб в такі зони, а також права і обов'язки службових осіб митних органів по створенню і забезпеченню режиму в зонах митного контролю.

  Під «пунктом пропуску через державний кордон України» у цьому положенні розуміється ділянка місцевості або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюється прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

  Під «зоною митного контролю» - частина пункту пропуску на митному кордоні України або в інших місцях території, в межах якої митниця здійснює митний контроль.

Під «режимом зони митного контролю» - порядок  доступу та перебування в таких  зонах, включаючи службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, які проходять митний контроль або  уповноважені пред'явити такому контролю товари та інші предмети, а також  порядок переміщення товарів  та інших предметів ш межі зони митного контролю.

  Зони митного контролю створюються з метою запобігання спробам з боку юридичних та фізичних осіб переміщення через митний кордон товарів та інших предметів з порушенням законодавства України. У пунктах пропуску через державний кордон України митниці за погодженням з Прикордонними військами України встановлюють зони митного контролю.

  Межі зони митного контролю встановлюються відповідними положеннями для кожного пункту пропуску в місцях митного контролю пасажирів, транспортних засобів, вантажів та інших предметів:

в автомобільних  пунктах пропуску - на смугах руху легкового  та вантажного автотранспорту, в залах  митного огляду та інших приміщеннях  митних органів;

в залізничних  пунктах пропуску:

  а) пасажирських - в залах митного огляду, на перонах та в пасажирських поїздах закордонного прямування під час здійснення митного контролю;

  б) вантажних - на оглядових майданчиках, контейнерних терміналах та інших місцях, які визначені на території залізничних станцій для оформлення вантажів;

  в) авіаційних пунктах пропуску - в залах митного огляду, на стоянках і в літаках з початком митного оформлення до відправлення, та в інших місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;

   г)  в морських та річкових пунктах пропуску - в залах митного огляду, на суднах під час їх контролю, на контейнерних терміналах та в інших місцях, які визначені в портах для оформлення вантажів і пасажирів.

   В зонах митного контролю розмішуються тільки споруди та об'єкти прикордонних і митних органів, які необхідні для технологічного процесу. Об'єкти інших державних контрольних органів розміщуються за межами зон митного контролю.

  У пунктах на митному кордоні України, що є межами спеціальних митних зон, митниця самостійно визначає території зон митного контролю. На територіях та в приміщеннях підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.

При здійсненні контролю на об'єктах можуть встановлюватися тимчасові зони митного контролю. Такі зони встановлюються на термін, необхідний для проведення митного контролю у повному обсязі. Режим тимчасових зон митного  контролю доводиться до осіб, які безпосередньо  присутні під час проведення контролю.

  При організації спільного митного контролю з митними органами сусідніх країн, зони митного контролю можуть бути розташовані в пунктах пропуску на території суміжних держав відповідно до укладених Угод.

  Режим в зонах митного контролю встановлюється з метою заборони доступу осіб, не причетних до здійснення прикордонно-митного контролю, створення умов для роботи та захисту особового складу та майна митних органів. Режимні правила у зонах митного контролю розробляються митницями України і є обов'язковими для виконання співробітниками державних прикордонних контрольних органів та осіб, що прямують через кордон.

  Доступ у зони митного контролю дозволяється тільки службовим особам, які безпосередньо беруть участь у технології контролю, а також співробітникам спеціальних підрозділів органів МВС та СБ України за письмовим розпорядженням керівників цих підрозділів при здійсненні заходів по боротьбі зі злочинністю.

  Громадяни, що перетинають митний кордон України, представники організацій, підприємств та установ, що отримують чи відправляють товари та інші предмети, допускаються до зон митного контролю на підставі дійсних для виїзду/в'їзду документів чи транспортних та інших документів на отримання/відправку товарів чи інших предметів.

  Службові особи, що мають доступ у зони митного контролю, можуть пересуватися в них тільки в межах, необхідних для виконання своїх прямих службових обов'язків. Такі службові особи не повинні мати при собі цінностей та предметів, вивезення або ввезення яких на митну територію України заборонено чи обмежено митними правилами. Доступ у зони митного контролю у випадках, не передбачених вище, може бути дозволений начальниками контрольно-пропускного пункту Прикордонних військ і митниці або їх заступниками.

  Товари та інші предмети знаходяться під митним контролем в зоні митного контролю з моменту їх ввезення на територію цієї зони і до моменту їх пропуску через митний кордон України або за межі зони митного контролю. Переміщення товарів та інших предметів на територію зони митного контролю чи за межі такої території можливе тільки з дозволу митниці.

З метою  забезпечення належного режиму митні  органи здійснюють інженерно-технічні заходи по облаштуванню зон митного  контролю.

                 Основними обов'язками митних органів є:

- забезпечення пропускного режиму до зон митного контролю;

- охорона місця проведення митного контролю з метою гарантування безпеки службових осіб митниці, які його проводять, та громадян, які його проходять, а також майна митниці, громадян та організацій;

-  вжиття заходів по локалізації та нейтралізації негативних проявів у місцях проведення митного контролю в необхідних випадках - у взаємодії з службовими особами прикордонних військ та органів внутрішніх справ;