Митна політика, як складова зовнішньоекономічної політики Держави

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2013 в 17:07, курсовая работа

Краткое описание

Світовий досвід формування та реалізації митної політики свідчить про складність цього процесу та потребу у використанні широкого кола стратегій і технологій, що ґрунтуються на науково обґрунтованих позиціях. Питома вага, місце і характер поєднання цих стратегій формування та реалізації митної політики має визначатися станом національної митної служби, політичними, соціально-економічними можливостями держави, політичною волею його керівництва.
Тому, метою даної курсової роботи є - дослідження елементів митної політики країни, визначення її функцій та методів реалізації, з метою розробки рекомендацій, щодо вирішення головних проблем митної політики, як однієї із складових зовнішньо - економічної політики Держави.

Оглавление

ВСТУП…………………………………………………………………………..5
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ СКЛАДОВІ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ……………..………………………………………………………..7
Загальні поняття митної політики країни….………………………………7
Основні функції митної політики держави……………………………13
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ….……………………………………………………………………18
2.1 Характеристика методів митного регулювання ЗЕД України…….......18
2.2 Реалізація завдань митної політики України……………………………26
РОЗДІЛ 3. ДОСВІД ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ, ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ…………………………36
3.1 Основні проблеми митної політики України та способи їх вирішення...36
3.2 Вдосконалення митної політики України в контексті сучасної економічної безпеки держави………………………………………………………………..43
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………55

Файлы: 1 файл

Митна справа.docx

— 157.05 Кб (Скачать)

– фінансовий аспект, пов'язаний з розладом фінансів держави, місцевого  самоврядування та приватних підприємницьких  структур; втратою внутрішньої та зовнішньої платоспроможності; загрозою банкрутства; послабленням контролю у  сфері розрахунків між економічними агентами; загостренням кризи платіжної  системи; нерозвиненістю фондового  ринку; домінуванням не грошових відносин в економіці; перетіканням національного  капіталу за кордон; втратою довіри населення до національної грошової одиниці та фінансових інституцій і  таким іншим;

– енергетичну безпеку, що характеризується домінуванням енергоємних  галузей економіки в різних країнах  світу; нестачею енергетичних ресурсів; світовою енергетичною кризою і таким  подібним;

–   соціальні і трудоресурсні  аспекти, а саме –– зменшення кількості  населення; міграційні процеси; погіршення рівня життєдіяльності людини; втрата історико-культурних цінностей народу і тому подібні;

–    продовольчу  безпеку, що характеризує рівень забезпечення належної якості продукції; контрабанди  продовольства; інвестиції в сільське господарство тощо;

– екологічні та техногенні аспекти: виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру; розвиток еколого-кризової медицини; створення  іноземних екологічно небезпечних  підприємств таке інше;

–   науково-технологічний  аспект, що є: втрата кадрового наукового  потенціалу; відхід від наукової і  фахової діяльності, старіння наукових та інженерно-технічних кадрів, зниження рівня підготовки фахівців, безпрецедентне зростання прихованого безробіття в науковій сфері; зниження міжнародного рейтингу вітчизняних наукових видань і тому подібне.

Взаємозв’язок методів митної політики та головних аспектів економічної  безпеки зображено на рис. 2[12].

 

 

Рис. 2. Взаємодія інструментів митної політики щодо забезпечення економічної  безпеки держави.

 

Як показали дослідження, аспекти економічної безпеки  держави характеризуються нестачею будь-яких ресурсів та бажанням їх отримати, що є причиною розподілу економічної  безпеки на чотири пороги: чутливість, уразливість, спокій та розпад. Кожен із цих складових системи безпеки має свої критичні межі. Визначаючи рамки порогів економічної безпеки, вони приймають вигляд трьох чотиригранних пірамід, вкладених одна в іншу. Перша –– у межах порогу чутливості, друга –– порогу уразливості й третя –– порогу, яка спричиняє розпад (рис. 3). В основі усіх пірамід знаходяться чотири грані, що символізують наявність достатньої кількості людських, природних та фінансових ресурсів. Четвертою складовою є час, а стержнем усіх цих складових є розвиток, прямування до певної мети, що являє собою вершина кожної піраміди. Визначаючи поріг кожної складової економічної безпеки, можна формувати митну політику держави, шукати шляхи розв’язання рішень щодо відсутності ресурсів та передбачати загрозливі ситуації, що призводять до розпаду[12].

 

Рис. 3. Пороги економічної  безпеки держави.

 

Таким чином, можна визначити  головні напрями вдосконалення  митної політики :

- створити сприятливі  нормативно-правові умови розширення  прав митних органів в частині  доступу до інформації, що знаходиться  в базах даних інших органів  державної влади

- розробити методику вибіркової  перевірки товаросупровідних та  митних документів на основі  застосування «червоних». «жовтих»  «зелених» коридорів», що розподіляє  документи згідно порушень митного  законодавства;

- розробити національну  концепцію створення та функціонування  уповноважених операторів торгівлі  з метою підвищення безпеки  переміщення міжнародних вантажів  та створення вигідних умов  для учасників зовнішньоекономічної  діяльності;

- реформувати процедури  митного оформлення, засновані на  повній автоматизації процесів, впровадженні методик управління  ризиками, профілювання і вибірковості, для чого посилити взаємодію  з іноземними експертами в  частині адаптації відповідного  зарубіжного досвіду в українську  практику;

- підвищити рівень бюджетного  фінансування модернізації та  реформування митної політики, в  тому числі впровадження в  національну практику митного  регулювання міжнародних норм  та стандартів (технологічних, часових,  інформаційних) [3].

Отже, забезпечення економічної  безпеки України є одним з  найважливіших національних пріоритетів  і вимагає посиленої уваги  представників державної митної служби. Тому формування та реалізація напрямів сучасної митної політики вимагає  врахування усіх аспектів, складових  економічної безпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Митна політика на території  сучасної України пройшла довгий та складний шлях розвитку. Починаючи  з часів Київської русі і закінчуючи сьогоденням України завжди знаходилася  на перетині двох світів – Європи та Азії, періодично обираючи один з них.

 Сьогодні митна політика України спрямована на підвищення ефективності механізму митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, також митна політика являє собою певний комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування митних кордонів та забезпечення захисту національних інтересів та національної безпеки держави у зовнішньоекономічній сфері. Вона має передбачати таку трансформацію митної справи, яка сприяла б ефективному співробітництву України з СОТ та іншими міжнародними організаціями.

Глибокі та всеохоплюючі за своєю сутністю політичні, економічні та соціальні процеси, що відбуваються в сучасній Україні, обумовлюють серйозні зміни в усвідомленні ролі та значення митної політики як невід’ємної складової єдиної загальнодержавної політики. Митна політика, яка нині має яскраво виражений фіскальний характер, у майбутньому повинна орієнтуватися на здійснення економічних, регулятивних та охоронних функцій.

Інституціональний механізм формування та реалізації митної політики держави, що діє нині в країні, в цілому визначений основними положеннями, що сформульовані в Конституції України, МК України, законах та підзаконних нормативних актах, але він не позбавлений недоліків, що породжують деякі проблеми, в першу чергу, щодо визначення суб’єктного складу його учасників, розмежування їх повноважень у цій сфері, відповідальності за прийняті рішення. За цієї ситуації суттєво знижується ефективність їх діяльності, спрямованої на реалізацію своїх завдань та функцій. Тому модернізація інституціонального механізму має забезпечувати: національний характер митної політики (захист економічних інтересів держави та суб’єктів господарювання, вирішення завдання структурної перебудови економіки, захист прав та законних інтересів громадян), раціональне використання заходів тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, високий рівень безпеки зовнішньої торгівлі, активізацію інтеграційних процесів у світове співтовариство. Реалізація цих положень можлива лише за умови зміни підходу до організації інституціонального механізму митної політики, і, насамперед, у питаннях розмежування повноважень державних органів щодо формування та реалізації державної політики в митній сфері, встановлення відповідальності за прийняті рішення в цій сфері, а також ширшого залучення недержавних інституцій до цього процесу.

Державна митна служба України є дієвим інструментом в  руках Президента України і держави  для створення сприятливого клімату  у розвитку зовнішньої торгівлі і  залучення інвестицій та забезпечення надходжень до державного бюджету. Надання  митній службі повноважень правоохоронного  органу підвищить її ефективність як інструменту із забезпечення митної безпеки держави.

За час свого функціонування митна служба України запровадила  ряд необхідних реформ, але сучасні  вимоги і завдання, поставлені Президентом  України щодо забезпечення прискореного розвитку національної економіки, необхідності впровадження реформ, орієнтованих на покращення добробуту для людей, потребують переходу до сучасних, інноваційних методів роботи митних органів.

Проведений внутрішній та зовнішній аналіз діяльності митної служби України свідчить про наявність  значних ресурсів підвищення ефективності, усталеності та надійності здійснення митної справи. Вони можуть бути використані  шляхом застосування новітніх технологій інформаційного митного контролю на основі системи аналізу ризикових  ситуацій, централізованого митного  оформлення і широкого впровадження пост-аудит контролю.

Зміни у зовнішньому середовищі та актуальні завдання на порядку  денному держави роблять необхідною концентрацію митної служби на адмініструванні  міжнародної торгівлі з метою  сприяння зростанню і розвитку національної економіки, зміщують акценти в її діяльності в бік посилення економіко-регуляторної та інформаційної складових.

Вимоги часу ставлять перед  Державною митною службою України  низку завдань невідкладного  реформування, виконання яких має  вивести митну службу на новий  рівень якості надання послуг суспільству  і бізнесу з одночасним неухильним гарантуванням митних інтересів  держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  1. Гребельник  О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності/ Київ.-2010 рік.
  2. Пашко П.В. Функції митної політики Держави/ Митна справа.-2009 рік.
  3. Калінеску Т.В., баляба К.В. Митна політика України та забезпечення економічної безпеки Держави/ Митна справа.-2010 рік.
  4. Настюк В. Я. Адміністративно-правові проблеми законодавчого регулювання митної справи України/ Інформаційне право. - Харків,    2005 рік.
  5. Стирнік Г.А.,  Базилюк Я. В. Сучасні тенденції реалізації митної політики України/Вісник.-2011 рік.
  6. Битяк Ю.П., Гаращук В.Г., О.В. Дяченко та ін. Адміністративне право України: Підручник/ Юрінком Інтер, Київ,.-2009 рік.
  7. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія/ Нац. торг.-екон. ун-т.- 2010 рік.
  8. Дубиніна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи України: Навч. пос./ Професіонал, Київ.- 2009 рік.
  9. Шишка Р. Б. Митне право України. Посібник/ Харків.-2008 рік.
  10. Приймаченко Д.В. Адміністративна діяльність митних органів у сфері реалізації митної політики держави /Київ.-2009 рік.
  11. Митний кодекс України/ Харків.-2010 рік.
  12. www.ukraine-eu.mfa.gov.ua
  13. www.niss.gov.ua
  14. www.law.biz.ua
  15. www.kmu.gov.ua – Офіційний сайт Державної Митної Служби України
  16. www.viche.info/journal - Офіційний сайт журналу «Віче»
  17. www. ukrstat. gov. ua – Офіційний сайт Державного Комітету Статистики України

Информация о работе Митна політика, як складова зовнішньоекономічної політики Держави