Митна політика, як складова зовнішньоекономічної політики Держави

●  Протокол про порядок  взаємодії між Державною митною службою України 

та Комітетом державних  доходів при Уряді Республіки Вірменія з питань обміну митною статистичною інформацією [12].

У листопаді 2009 р. було створено Спільний Комітет старших посадових  осіб (КСПО)  з  ПДА,  перше  засідання  якого  відбулося  у  січні 2010 р. 14 квітня 2010 р.  у приміщенні Державної митної  служби України відбувся міжнародний семінар з питань обміну інформацією та інформаційних технологій  у  рамках  ініціативи  Європейського  Союзу "Східне  партнерство". Під час проведення семінару учасники обмінялися досвідом у сфері обміну попередньою інформацією про товари і транспортні засоби, що перетинають митний кордон. Держмитслужбою України було проведено презентацію проекту "Електронна  митниця"  та  українсько-литовського  пілотного  проекту "Взаємодія ЄАІС ДМСУ  та NCTS ЄС  в  режимі  транзиту",  а  також проекту обміну попередньою інформацією між Україною та Молдовою.

Чергове засідання Підкомітету  № 5 "Митне та транскордонне співробітництво"  відбулося 14 вересня 2010 р.  у  приміщенні  Державної  митної служби України. Відповідно до ПДА, учасники заходу обговорили найбільш актуальні  на  сьогодні  питання  співпраці.  Було  розглянуто  останні  події  у митній  політиці ЄС  та України,  одним  із  найважливіших  питань  співробітництва  і надалі  залишається приведення  законодавчої  та нормативно-правової бази України у відповідність до вимог Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур.

Порядок  денний  асоціації  сприятиме  подальшій  політичній  асоціації та економічній інтеграції України до ЄС шляхом започаткування різнобічного  співробітництва,  спрямованого  на  реалізацію  демократичних  реформ.  У рамках ПДА на Державну митну службу України покладається виконання таких пріоритетних напрямів роботи:

●  розвиток взаємного  прозорого торговельного середовища – забезпечення відповідності  законодавства,  процедур,  адміністративної  та  виконавчої  спроможності  митної  адміністрації  цілям  ефективного  контролю  та  підтримки спрощення  законної  торгівлі  за умов підсилення рівня  загальної безпеки  та запобігання шахрайству;

●  наближення митного  законодавства України та його положень до міжнародних стандартів, які розроблені ЄС, Світовою Митною Організацією (зокрема Оновлена Кіотська Конвенція), ООН (Конвенція щодо  гармонізації прикордонного контролю 1982 року), СОТ  та використовуються в митній  сфері  та торгівлі;

●  розроблення  і впровадження стратегічного плану у разі запиту з боку України, для Державної митної служби, враховуючи структури, процедури, ресурси,  інформаційно-технологічну підтримку та  імплементацій ний план (індикатором можуть використовуватися оновлені митні програми ЄС);

●  співпраця у сфері  впровадження Гармонізованої системи  опису та кодування товарів  з  метою  імплементації  комбінованої  номенклатури  та  забезпечення чіткої класифікації товарів;

●  використання сучасних технологій митного контролю, зокрема  вибіркового і контролю після  розмитнення продукції;

●  подальший розвиток процедур митної оцінки  та практики  з метою забезпечення  їх  більшої  прозорості  та  ефективності,  а  також  обмін  найкращими практиками щодо впровадження стандартів;

●  реалізація всіх необхідних заходів у межах повноважень сторін для спрощення майбутньої участі України в Робочій групі EU-EFTA та Робочій групі ЕСECFTA, а також ECG (Electronic Customs Group) ;

●  використання  Програми  ЄС щодо  митної  етики  на  практиці,  забезпечення найвищих  стандартів  доброчесності,  зокрема при  виконанні митних процедур на кордоні, дотримання принципів Аруської декларації Всесвітньої митної організації;

●  робота в напрямку створення  механізмів обміну інформацією, зокрема  щодо товарів і транспортних засобів  відповідно до стандартів і правил захисту інформації;

●  звернення до ЄС за підтримкою у розробленні та впровадженні розгорнутого стратегічного плану  для Державної митної служби України, спрямованого на

наближення  транзитного  законодавства  України,  його  операційних  процедур,  систем  інформаційних  технологій  до  конвенцій EC/ECFTA  стосовно спільних транзитних процедур, а також спрощення формальностей у торгівлі товарами  з метою приєднання України до  зазначених конвенцій та участі в спільній транзитній системі [12].

Реалізація зазначених завдань  допоможе вирішити такі вкрай актуальні  для української митної політики питання, а саме – чіткої та аргументованої класифікації і походження товарів, визначення митної вартості, ефективного митного пост аудиту та оскарження, декларування товарів на митниці, модернізації митних  режимів  та  інших.  Поширення  передового  міжнародного  досвіду, взаємовигідне співробітництво та зміцнення української митної практики є неможливим без тісної співпраці між представниками митної адміністрації та ділових кіл у сфері сприяння законної торгівлі та проведення митного контролю.

Отже, на сучасному етапі впровадження міжнародних стандартів у митній сфері України є надважливим завданням. Як член СОТ, Україна  підтвердила  плани  щодо  покращення  діяльності  митної  служби найближчим часом. Членство України в СОТ та процеси глобалізації є вагомими факторами впливу на митну політику держави, оскільки на додаток до співпраці на глобальному рівні уряди також розширюють співробітництво на регіональних рівнях шляхом створення й розвитку митних союзів, зон вільної торгівлі, угод про економічне партнерство. Ефективність митної політики значною мірою залежить від динаміки та  розвитку  торговельно-економічної  діяльності.  Без  міжнародної  торгівлі економіка  України  не  може  розвиватись  та  зростати. Міжнародна  торгівля вимагає ефективної логістики, чітких та зрозумілих правил торгівлі, вмілого менеджменту митної  політики,  використання сучасних  інформаційних і комунікаційних технологій. Ефективна митна політика сприяє розвитку торгівлі, а відтак державному та приватному секторам вітчизняної економіки. Бізнес отримує конкурентні переваги ринку у вигляді зниження затримок і витрат унаслідок прогнозованого руху товарів через кордони, а для бюджету забезпечується надійне надходження доходів.

РОЗДІЛ III. ДОСВІД ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ, ЇЇ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

3.1. Основні проблеми  митної політики України та  способи їх вирішення.

Сучасний етап характеризується для України постійним зростанням обсягів та розширенням масштабів  міжнародної торгівлі, ускладненням та посиленням динамізму торговельних процесів, посиленням вимог міжнародних  організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішні ринки та зниженням  національних торговельних бар’єрів. Відбувається поглиблення інтеграції міжнародних вимог в національну  практику митного регулювання України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України здійснюють свою діяльність на підставі застосування правових норм міжнародних та національних правових документів. Найбільш проблемними  для підприємств є виконання  заходів нетарифного та тарифного  регулювання. Тому при оцінці ними ефективності зовнішньоекономічної операції, необхідно  визначити загальні витрати на її проведення. Проблемним моментом у  цьому процесі є з’ясування витрат на виконання заходів нетарифного  регулювання, передбачених чинним законодавством України. За оцінками провідних експертів  у зовнішньоекономічній сфері, на частку цих витрат у загальних витратах підприємства на проведення зовнішньоекономічної операції припадає  близько 10-35%[7].

Також проблемою залишаються  технічні та інші спеціальні обмеження, більшість яких не передбачена Митним кодексом України. Як зазначають митні  службовці, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не в змозі швидко отримати технічні та спеціальні дозвільні документи, що підтверджують відповідність  встановленим нормам. Існує велика бюрократична тяганина при виконанні  цих заходів, відсутня необхідна  кількість дозвільно-контрольних  лабораторій.

Нетарифні методи в Україні, як правило, використовуються тимчасово, тому їх нормативно-правовим забезпеченням  є не закони, а тільки оперативні регулярні інструкції, положення державних органів влади. Часта зміна нормативно-правової бази негативно впливає на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та призводить до неможливості стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності. Також у цих випадках порушується основний принцип зовнішньоекономічної діяльності – принцип верховенства закону.

Що стосується тарифного  регулювання, то проблемним є порядок  сплати податків, інших обов’язкових платежів та відображення їх у податковій звітності.

За матеріалами митно-тарифного  управління ДМСУ важливою проблемою  нині є значний обсяг пільг  для окремих галузей та підприємств, передбачених чинним законодавством, а також значна диференціація  в розмірах ставок ввізного мита на однорідні товари, що створює можливості зловживань суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з класифікацією товарів  при їх митному оформленні.

Також необхідно забезпечити  максимальне використання нетарифних засобів регулювання (передовсім антидемпінгових, компенсаційних), що застосовуються у  країнах-членах ГАТТ/СОТ, але не застосовуються в Україні.

Вирішення проблем нетарифного  регулювання потребує удосконалення  державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Для усунення недоліків  у нормативно-правовій сфері регулювання  зовнішньоекономічної діяльності необхідно  прийняти нормативно правовий акт, який би містив:

• перелік методів нетарифного регулювання, пов’язаних з дозвільною системою державних органів;
• перелік законодавчих актів, якими регулюється дозвільна система;
• суми витрат на здійснення цих заходів підприємствами.

Цей документ має стати  свого роду комплексним документом, що регулюватиме митну дозвільну  систему та охоплюватиме основні  питання щодо дозвільного нетарифного  регулювання[8].

Було б доцільнішим  з боку держави створити більш  сприятливі умови підприємствам  для використання переваг фінансового  лізингу поряд з придбанням основних засобів та надати їм права за угодами  фінансового лізингу застосувати порядок документального оформлення об’єктів основних засобів відповідно до митного режиму тимчасового ввезення майна одночасно звільнивши їх від справляння мита та ПДВ.

Також значної уваги потребують системи контролю й аудиту в Митній службі України. Нині питання організації  фінансового митного контролю є  досить актуальним, але ще мало вивчені  й недостатньо висвітлені в спеціальній  літературі.

Створення в організаційно-управлінській  структурі ДМСУ контрольно-аудиторського  підрозділу, який буде підпорядковуватися безпосередньо Голові митної служби України та здійснюватиме як зовнішній  аудит, так і внутрішній контроль, є необхідним. Створення такого підрозділу та комплексний підхід щодо організації  його роботи дозволить створити цілісну  та ефективну систему зовнішнього  та внутрішнього контролю в митних органах та посилить роль митних органів  у забезпеченні захисту економічної  безпеки держави від внутрішніх та зовнішніх загроз під час здійснення зовнішньоекономічних операцій.

В період з 2006 по 2010 роки були здійснені значні прогресивні зрушення в напрямку удосконалення національної митної політики. Позитивними здобутками у сфері виконання митної політики слід вважати:

1. Активізацію взаємодії  митних органів із суб’єктами  господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну  діяльність. Цей захід спрямовано  на забезпечення лібералізації  сфери зовнішньої торгівлі та  водночас подолання тіньових  механізмів ввезення в Україну  товарів й створення надійних  бар’єрів для надходження на  споживчий ринок продукції без  сплати визначених чинним законодавством  податків і зборів.

2. Активізацію роботи  з приведення законодавства України  у сфері захисту прав інтелектуальної  власності до рівня світових  стандартів з метою посилення  протидії незаконному переміщенню  товарів, що містять об’єкти  права інтелектуальної власності.  Це сприяло зняттю з України  статусу «пріоритетної зарубіжної  країни» у спеціальному «списку  301» (скасування торговельних  санкцій та обмежень), а також отриманню Україною переваг від ведення безмитної торгівлі згідно з Генеральною системою преференцій. До реєстру товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, включено 116 нових товарів (ліки й вироби медичного призначення, гігієнічні та косметичні вироби, алкогольні напої та тютюнові вироби, сантехнічні вироби тощо). Дотримання інтересів об’єктів права інтелектуальної власності відіграє суттєву роль у забезпеченні недискримінаційного ставлення до України як до суб’єкта міжнародних економічних відносин, який прагне здобувати конкурентоспроможність в умовах добросовісної конкурентної боротьби. 

3. Налагодження ефективної  взаємодії з митними службами  суміжних держав та країн-найбільших  торговельних партнерів України  в цілях виявлення корупційних  тіньових схем у зовнішньоекономічній  діяльності та організованих  угруповань, що ведуть злочинну  діяльність у зовнішньоекономічній  сфері та займаються легалізацією (відмиванням) кримінальних коштів.

4. Досягнення певного  прогресу в напрямку створення,  підготовки до впровадження і  розвитку системи електронного  декларування товарів, що в  значній мірі наближує законодавство  України з митних питань до  законодавства Євросоюзу та сприяє  прискоренню й спрощенню процедур  здійснення митного контролю  та оформлення товарів і транспортних  засобів. 

5. Використання низки  заходів щодо нормативного забезпечення  недопущення ввезення на митну  територію України продуктів  харчування незадовільної якості, зокрема м’ясопродуктів. Тенденції  до зниження обсягів імпорту  м’яса до України спричиняють  позитивний вплив на нарощування  обсягів виробництва цієї продукції  вітчизняним товаровиробником[9].