Митна політика, як складова зовнішньоекономічної політики Держави

• сприяння розбудові міжнародних  економічних відносин на принципах  поваги до державного й економічного суверенітету, рівноправності і взаємовигоди, створення сприятливих умов для  розвитку співробітництва між державами  у сфері митних зв'язків і взаємодопомоги.

Митне право, яке є складовою  міжнародного права, діє як на підставі міжнародного публічного права загальноприйнятих принципів (повага національної незалежності і суверенітету; невтручання у внутрішні справи; незастосування сили або погрози сили; повна рівноправність; повага до національних інтересів і права кожного народу розпоряджатися своєю часткою; взаємовигоди, недискримінація), так і специфічних принципів міжнародного митного права.

Принципи міжнародного митного  права як найбільш важливі і найбільш загальні правила поведінки учасників  міжнародного спілкування здійснюють певний вплив на розробку міжнародних  митних норм, які фіксуються конкретними  правилами поведінки держав у  сфері міжнародних митних відносин.

Отже,  ЗЕД України регулюється  такими методами митного регулювання  як: адміністративні, економічні, тарифні  і нетарифні. Всі вони є важливими  інструментами для забезпечення успішного розвитку ЗЕД України  і її входження у світогосподарські  зв’язки.

2.2. Реалізація  завдань митної політики України

Перед митною політикою кожної країни стоїть велика кількість завдань, які необхідно вирішувати і реалізовувати  для стабільного функціонування і розвитку держави. Одним з основних завдань митної політики є виконання  функцій податкового агента в  сфері митної справи.

Що стосується України, то у 2009 р. до державного бюджету надійшло 148,9 млрд. грн.  податкових надходжень, що на 19,0 млрд. грн., або на 11,3 % менше аналогічного показника 2008 р. Істотна  частка  у  цьому  скороченні  припадає  на  зменшення надходжень  податків  на  міжнародну  торгівлю  та  зовнішні  операції.  Так,  у 2009 р. до державного бюджету надійшло 6,9 млрд. грн податків на міжнародну  торгівлю  та  зовнішні операції, що на 5,4 млрд.  грн,  або на 43,7 % менше відповідного  показника попереднього  року.  За  результатами 2009 р.,  надходження від цих податків становили 63,6 % річного плану  [16]. Левова частка невиконання спричинена скороченням надходжень від імпортних операцій.

Різке  падіння  обсягу  надходжень  податків  на міжнародну  торгівлю  і зовнішні  операції  пов'язане  зі  зменшенням  обсягів  зовнішньоторговельних операцій. При  цьому  також  зазнала  змін  і  структура  аналізованих податків: внаслідок  різкого  скорочення  обсягів  імпорту  відбулося  зменшення  частки ввізного мита та відповідне збільшення частки вивізного у загальній структурі податків. Зокрема, частка надходжень вивізного мита збільшилася з 1,6 % до     5,5 %; частка надходжень коштів  за вчинення консульських дій  збільшилася на 1,9 % і становить 3,2 %; частка надходжень ввізного мита зменшилася на 5,8 % [14].

Надходження  вивізного  мита  до  бюджету  у 2009 р.  становило 382,7 млн.  грн,  що  дорівнює 130,0 %  від річного планового показника на 2009 р. [14]. Однак, враховуючи те, що частка вивізного мита є незначною, перевиконання  цього  показника  не  вплинуло  на  загальний  рівень  надходжень податків на міжнародну торгівлю і зовнішні операції. У 2009 р. обсяг статистичного імпорту товарів в Україну зменшився, порівняно з 2008 р., на 40,0 %.

Відбулася  переорієнтація  імпорту  з  країн Європейського  Союзу  на  користь країн  вільної  торгівлі.  Серед  основних  чинників  впливу  на  стан  імпорту  в 2009 р. виділимо такі:

●  збільшення  питомої  ваги  імпорту  товарів  з "0"  ставкою  мита  від 54,0 %  у 2008 р. до 67,0 % у 2009 р.;

●  збільшення фізичних обсягів  імпорту сировини з низьким рівнем податкового  навантаження  і  низькою  вартістю  із  одночасним  зменшенням  інвестиційного  імпорту  з  високим  рівнем  податкового  навантаження  та  високою вартістю відповідно;

●  зростання питомої  ваги  імпорту товарів, з яких не сплачено жодних митних податків  і зборів (від 7,0 % до 9,0 %; в основному, це стосується лікарських засобів);

●  зниження  середньозваженої  ставки  мита  від 8,1 %  у 2008 р.  до 6,9 %  у 2009 р.;

●  зменшення  середньостатистичних  цін  імпорту  через переорієнтацію  на  випуск  товарів,  які  за  своїми  нижчими  ціновими  характеристиками  можуть

пожвавити попит  та  стимулювати  зростання виробництва за умов  загостреної конкурентної боротьби за ринки збуту товарів;

●  істотне  скорочення  імпорту  легкових  автомобілів (в 6 разів  порівняно  з 2008 р.);

●  вплив світової кон'юнктури  формування цін на сировинні товари;

●  зростання питомої  ваги заміщених товарів з одночасним заміщенням імпорту цих товарів  з високим рівнем середньо розрахункової  статистичної вартості на імпорт з низьким рівнем [13].

Зміни у товарній структурі  характеризуються такими факторами:

●  зважаючи на те, що Україна  є одним із найбільших споживачів енергоресурсів на одиницю ВВП, імпорт енергоресурсів визначається потребами вітчизняної економіки; у 2009 р. сумарний імпорт газу, нафти і нафтопродуктів зріс на 22,0 % за ваговим показником та на 5,0 % за вартісним (відповідно зросла його частка у структурі імпорту: за вагою від 46,0 % до 61,0 %, за вартістю – з 20,0 % по 35,0 %);

●  для забезпечення потреб металургійної галузі впродовж останніх 6 років забезпечувався  стабільним  імпорт мінеральних  продуктів,  в  основному  руди,

однак падіння світових цін  на сировинні товари зумовило зменшення їх вартості в структурі імпорту від 3,0 % у 2008 р. до 2,0 % у 2009 р.;

●  у 2009 р. практично призупинено  імпорт одного із найбільш високоліквідних  та податкомістких товарів – автомобілів (показник  імпорту автомобілів знизився до рівня 2005 р.). Всього у 2009 р. ввезено 61,0 тис. шт. автомобілів порівняно із 371,0 тис. шт. у 2008 р. При цьому за період дії надбавки у розмірі 13,0 % увезено менше 17,0 тис. шт., 46,0 % з яких походять з країн СНД (до запровадження  надбавки – 23,0 %),  які  мають  нижчу  середньостатистичну вартість і значно нижче податкове навантаження [16].

Через  структурний  перерозподіл  імпорту  змінилася  складова митних платежів у 2009 р., а саме – зросла частка надходжень податків і зборів на користь митних платежів від імпорту споживчих товарів, при цьому питома вага надходжень з імпорту виробів для промисловості, устаткування та засобів виробництва зменшилась.

У 2010 р. спостерігалось незначне зростання надходжень від податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції порівняно з відповідним  показником  попереднього  року.  Так,  до  державного  бюджету  надійшло 3,7 млрд  грн податків на міжнародну торгівлю та  зовнішні операції, що на 0,5 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Певні  зміни  відбулися  і  в  структурі  даних  податків  впродовж 2010 р.:

●  частка надходжень ввізного мита збільшилась на 1,7 в.п.;

●  частка надходжень вивізного  мита зменшилась на 1,4 в.п.;

●  частка  надходжень  коштів  за  вчинення  консульських  дій  зменшилась  на 0,3 в.п. і становила 2,6 % [14].

У 2010 р.  спостерігалося  зростання  від'ємного  сальдо  поточного  рахунку платіжного балансу. За результатами  2010 р. від'ємне сальдо зведеного платіжного балансу становило 578,0 млн дол. США [13]. Основними причинами такої динаміки зазначеного показника стали значне збільшення вартісних обсягів імпорту природного газу у зв'язку із великими обсягами його  поставок  відповідно  до  контракту  з "Газпромом"  та  відносна  сталість показників  експорту  товарів  та  послуг.  Відтак,  продовжуємо  спостерігати збереження негативної тенденції нарощення фізичних обсягів імпорту сировини та зменшення частки інвестиційного імпорту.

Ще  однією  істотною  проблемою  механізму  адміністрування  митних платежів  стало  зростання  обсягів  контрабанди. Криза  подвоїла  обсяги  контрабанди  і так званого "сірого  імпорту" у 2010 р., порівняно з аналогічними показниками 2009 р. Найбільшою мірою  від  контрабанди  постраждали  продукти  харчування,  побутова  техніка,  аудіо  та  відео обладнання.  За  даними Державної митної служби, в першому півріччі 2010 р. контрабанда зросла на 17,5 % порівняно  з відповідним показником 2009 р. Загалом, у 2010 р. українські митні органи розпочали 318 кримінальних справ, пов'язаних з контрабандою і шахрайством, на загальну суму близько 14,6 млрд. грн. З метою подолання зростання розмірів контрабанди Державною митною службою України  було  створено  Управління  з  аналітичних  операцій,  що  здійснює  пост-аудит контролю товарів, які ввозяться та продаються на українському внутрішньому ринку [16].

Внутрішніми  чинниками,  які  підсилили  негативний  зовнішній  вплив на  динаміку  сплати  митних  платежів,  стали:

- недостатній розвиток  інфраструктури  митних  органів;

- суперечливе і непрозоре митне законодавство;

-складні митні процедури, що сприяють корупції;

-застаріле обладнання.

Проектом ACTION Project за підтримки агентства з міжнародного розвитку США (USAID) було проведено опитування  імпортерів  та  експортерів,  за результатами якого було встановлено, що найчастіше виникають такі проблеми митної політики України: невиправдано велика кількість формальних  процедур (відзначили 49 %  респондентів  першого  опитування  і 52 % – другого); перевантаження працівників митних органів (48 %  і 38 % відповідно); довгі черги (47 % і 33 % відповідно); високий рівень корупції в митних органах (36 % і 43 % відповідно) [13]. Як свідчать дані, у 2010 р. зріс рівень корупції в митній сфері, що потребує особливої уваги з боку уряду та адекватних заходів з метою подолання негативних тенденцій.

Враховуючи  необхідність  підвищення  рівня  надходжень  податків  на міжнародну торгівлю і  зовнішні операції до державної казни, потрібно вжити комплекс заходів  з метою вдосконалення митного законодавства та контрольних процедур за нарахуванням і сплатою митних платежів, формування комплексного  контролю  за  дотримання  митного законодавства суб'єктами  зовнішньоекономічної  діяльності  та  громадянами,  запровадження  спрощених  і модернізованих митних процедур на кордоні й всередині держави. Спробою вдосконалити податкове законодавство загалом та механізм справляння митних платежів зокрема стало прийняття Податкового кодексу.

Безперечними перевагами цього документа є те, що чи не вперше з часу проголошення незалежності України розроблено звід законів, у якому зібрано та систематизовано документи, що  стосуються митної  справи. Кодекс  вирішує низку  законодавчих  суперечностей,  коли  різні  нормативні  акти  по-різному регулюють  виконання  одних  і  тих  самих митних процедур.

Прописано  також  норму  повного умовного  звільнення від  оподаткування товарів, які тимчасово ввозяться на територію України. Сьогодні норми Митного кодексу України обмежують перелік таких товарів. Однак Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове  ввезення,  яка  визначає  перелік  товарів,  що  можуть  ввозитися  з умовою звільнення від оподаткування. Прийняття цієї норми у Податковому кодексі  усунуло  конфлікт  між  положеннями Митного  кодексу,  закону  про ПДВ  і  закону  про  єдиний митний  тариф. Також  це  сприятиме  наближенню законодавчих норм України до міжнародних стандартів.

Важливим кроком на шляху  вдосконалення справляння митних платежів може стати впорядкування вексельних форм розрахунків, що передбачено Податковим кодексом. Сьогодні при ввезенні товарів на митну територію України імпортери мають право сплачувати митні платежі векселями з ПДВ, однак на практиці цей закон не працює. Податковим кодексом із початком 2011 р. заплановано запровадити більш зручну для бізнесу систему погашення векселів, які застосовуються у роботі з давальницькою сировиною. При імпорті обладнання, яке не виготовляється в Україні, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності матимуть  право  використовувати  вексельну форму  сплати  податку  на додану  вартість.  Варто  зазначити, що  це  положення  вимагає  попереднього визначення  критеріїв  класифікації  та формування  переліку  обладнання,  яке не виробляється в Україні.

Важливим нововведенням  Податкового кодексу є впорядкування процедури проведення митними органами пост-аудиту суб'єктів, які здійснюють зовнішньоекономічну  діяльність.  Таку  схему  використовують  митні  органи Європейського Союзу, вона спрощує виконання митних процедур  і  забезпечує контроль сплати митних платежів у повному обсязі.

Ефективна  робота  митних  органів  є  неможливою  без  налагодження співробітництва у  митній сфері із митними адміністраціями  інших країн, обміну досвіду та розширення співпраці з питань інформаційного обміну. Протягом 2009-2010 років Держмитслужба України забезпечила підписання таких міжнародних договорів з питань співробітництва у митній сфері:

●  Угода між Кабінетом  Міністрів України та Урядом Чорногорії про взаємну допомогу в митних справах;

●  Протокол між Державною  митною службою України, Державним  комітетом статистики України, Чеським  статистичним управлінням і Генеральним митним директоратом Чеської Республіки про співпрацю у сфері обміну митною та статистичною інформацією;

●  Протокол між Державною  митною службою України та Митним директоратом Словацької  Республіки  про  організацію  обміну  попередньою  інформацією про товари та транспортні засоби, що переміщаються через державний кордон  України  і  Словацької  Республіки;

●  Протокол між Державною  митною службою України і Службою доходів Міністерства  фінансів  Грузії  щодо  організації  обміну  попередньою  інформацією  про  товари  й  транспортні  засоби, що  переміщаються  через  державні кордони України та Грузії;

●  Протокол між Державною  митною службою України і Федеральною  митною службою (ФМС Росії) про співпрацю  в галузі проведення експертиз товарів  при  їх митному контролі та оформленні;