Динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку

 

Зміст:

Вступ.

1.Динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку.

2. Тенденції розвитку страхового ринку України.

3. Внутрішня система та зовнішнє середовище страхового ринку

Висновок.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Ринкова трансформація економіки зумовлює підвищення ролі страхового ринку, визначає необхідність створення дієвої системи страхового захисту з метою забезпечення стабільності розвитку та ефективності економічних відносин, підвищення рівня життя населення, соціальної стабілізації.

В умовах обмеженості джерел фінансових ресурсів страхові компанії варто розглядати у якості потужних інвесторів розвитку економіки, адже страховий ринок може сприяти формуванню додаткових джерел фінансування.

Розробка науково обґрунтованих засад розвитку страхової діяльності в Україні набуває в умовах фінансової кризи важливого значення, оскільки даний вид бізнесу в Україні поки характеризується низькою ефективністю, незначними обсягами капіталізації страхового ринку, необхідністю активізації інвестиційної діяльності та повноцінної інтеграції до світового страхового ринку.

Наявний розвиток страхування в Україні обумовлює необхідність постійного відстеження тенденцій та виявлення особливостей функціонування даної сфери фінансової системи держави, що має важливе значення для ефективного функціонування не тільки економіки, а і всього суспільства, його соціального добробуту та рівня захищеності від реалізації негативних подій.

Проблеми функціонування страхового ринку України висвітлюються у працях М. Александрова, В. Базилевича, Н. Внукової, О. Гаманкової, В. Грушко, О. Данілова, О. Заруби, Н. Костіної, М. Мниха, С. Осадця, А. Пересади,.А. Свириденка, А. Таркуцяка, В. Шахова, Р. Юлдашева та інших вчених. Разом з тим, сучасні тенденції розвитку фінансового ринку України вимагають уточнення напрямів розвитку вітчизняного страхування в частині збільшення обсягів страхового покриття по відношенню до ВВП та підвищення його ефективності.

Метою даної роботи є оцінка наявних тенденцій розвитку, притаманних страховому ринку в Україні, встановлення особливостей, характерних сучасному вітчизняному страховому бізнесу.

Страховий ринок, як невід'ємна складова фінансового ринку країни, є чутливим до проблем будь-яких його сегментів. Водночас, він тісно пов'язаний з виробничою сферою, рівнем добробуту населення. Позитивні зміни в економіці, підвищення добробуту населення сприяють активності страхових компаній, а стабільний розвиток останніх створює умови для покращення стану економіки шляхом інвестування накопичених ними грошових коштів у різні її сфери та галузі. Світовий досвід показує, що страхові компанії можуть акумулювати фінансові ресурси у декілька разів більше, ніж середні комерційні банки. Однак  це відбувається тільки за певних економічних умов при високому рівні розвитку фінансового і, передусім, фондового ринку, при зростанні добробуту населення. Саме останній фактор, а також формування умов для збільшення прибутковості діяльності підприємств, формують передумови для розвитку страхового ринку. Страховий ринок є важливою ланкою в системі фінансового посередництва у багатьох промислово розвинутих країнах. У більшості таких країн світу страхові компанії за розміром загальних активів знаходяться на другому місці після банківських інституцій. Незважаючи на позитивні зрушення в розвитку фінансового ринку України, страховий його сегмент залишається недостатньо розвиненим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку.

В Україні часом створення страхового ринку вважають початок 90-х років XX ст. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Скайд-вест", "АСКО-Прометей" філіал Російської акціонерної компанії, "Росток", "Славія" і т. д. На страховий ринок України починають приходити провідні та досить відомі іноземні страхові компанії, що діють переважно через спільну страхову діяльність. Так з'явився альянс "Омета Інстер" "Ллойд",Українсько-ізраїльське товариство "Страхова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest".

Закон України "'Про страхування" захищає вітчизняного страховика, обмежуючи частку іноземних юридичних осіб та громадян у статутному фонді страхових спільних компаній 49% та піднімаючи планку статутного фонду для спільного підприємства до 500 тисяч ЕКЮ.

  Фактично на ринку України діють два види страхових компаній:

а) кептивні -- створені міністерствами, відомствами, потужними фінансово-промисловими союзами для обслуговування ризиків своїх підприємств;

б)створені на приватному капіталі, що функціонують на конкурентній основі.

За масштабами своєї роботи, обсягом відповідальності недержавні страхові компанії несумірні з організаціями колишнього Держстраху, економічна база яких формувалась впродовж 70 років, завдяки чому їх представництва було створено практично в усіх населених пунктах України.

З метою формування конкурентного середовища на страховому ринку та приведення організаційної норми державної та комерційної страхової діяльності у відповідність до страхового законодавства України створено Національну страхову компанію відкритого типу "Оранта", головним засновником якої з боку держави виступив фонд державного майна.

Головна причина -- нездатність значної частини страховиків виконувати взяті на себе зобов'язання перед страхувальником. Важливим кроком для звільнення страхового ринку від фірм, які дискредитують страхову діяльність, стало підняття суми статутного фонду до рівня 100 тис. ЕКЮ та зобов'язання внести 60% його грошима. Такі умови далеко не всім страховикам були під силу. У зв'язку з цим виникає проблема захисту інтересів страхувальників, котрі довірили захист своїх інтересів страховим компаніям, яким держава надала право здійснювати цей захист, а потім справедливо позбавила їх цього права. Механізм захисту інтересів страхувальників, відповідальність за який (захист) покладено на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю, може включати:

1. створення товариств взаємного страхування;

2.примусове приєднання страхових компаній з тяжким фінансовим станом до стійких конкурентоспроможних компаній з передбаченням відповідальності за їхніми зобов'язаннями;

3.поручительство держави (з відпрацюванням певних механізмів).

В останні роки відбувається динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку. Вдосконалюється нормативно-правова база цієї галузі, що знаходить своє відображення у введенні в дію Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2002 р.

До найважливіших змін, внесених до Закону України "Про страхування", належить вимога про те, щоб страховики, які були зареєстровані, до 7 листопада 2011  pоку, формували свої статутні фонди в такому порядку:

1. страховики, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування життя, протягом двох років з дня набрання чинності цього Закону повинні формувати статутний фонд у сумі 500 тис. евро.

2. страховики, які займаються страхуванням життя, відповідно 750 тис. евро протягом двох років з дня  набуття  чинності цим  Законом та  1,5 млн евро-протягом трьох років.

Для новостворених страховиків, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування життя, мінімальний розмір статутного фонду встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн евро. Для страховиків, які займаються страхуванням життя - 1,5 млн евро за валютним обмінним курсом валюти України.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" передбачає:              

1.скасування обмежень на частку іноземних інвесторів у статутних капіталах українських страховиків;

 2. необхідність здійснення внесків у статутний фонд у грошовій формі;

3.  детальне регламентування формування страхових резервів;

4.встановлення конкретних нормативів оцінки

5.платоспроможності страховиків;

6.  розширення асортименту страхових послуг з обов'язкового страхування .

Сучасний стан страхового ринку характеризується зростанням чисельності страхувальників значною мірою за рахунок юридичних осіб. Пояснюється така ситуація досить низьким рівнем доходів населення України. Приблизно 3% громадян України є достатньо платоспроможними, щоб користуватися страховими послугами.

Страховий ринок України пропонує все ширший асортимент страхових послуг, про що свідчить, зокрема, значно ширший перелік форм страхового захисту як обов'язкового, так і добровільного страхування.

Найбільшим попитом на страховому ринку України користуються послуги з добровільного страхування майна. Його частка в загальному обсягу страхових послуг становить 71%. Але, як свідчать експерти, застрахованими в Україні в 2011 році є всього близько 10% ризиків, тоді як у більшості розвинених країн світу їх частка становить 90--95%.

 

 

 

 

 

2. Тенденції розвитку страхового ринку України.

Це тривожна тенденція розвитку страхового ринку України. Вона свідчить про низьку платоспроможність .  населення, про те, що і сьогодні переважна більшість громадян України стурбовані проблемами виживання, а не турботою про майбутнє. Втрачаючи страхувальників за цим видом страхування, країна втрачає надійне джерело довгострокових інвестиційних ресурсів. Переламати цю тенденцію поки що не вдається. Незважаючи на номінальне зростання обсягів страхових послуг, страхування як галузь економіки забезпечує перерозподіл всього 1,2% ВВП, тоді як у розвинених країнах світу цей показник коливається в межах 8--12%.

В Україні проживає приблизно 7% населення Європи, а частка вітчизняного страхового ринку в загальноєвропейському обсязі страхових послуг становить усього 0,06%.

Станом на 31 березня 2011 р. на ринку України пропонували страхові послуги 291 страховик. У середньому в Україні сплачений статутний фонд страхової компанії становить близько 2,3 млн грн, а власний капітал -- 4,3 млн грн. Ці дані свідчать про низький рівень платоспроможності самих страховиків, що знижує довіру до них потенційних страхувальників.

Розвиток страхового ринку України є нагальною потребою, зумовленою зростанням рівня невизначеності та ризиковості економічних, політичних, соціальних та екологічних процесів.

Можливості стрімкого розвитку ринку страхових послуг в Україні обмежені такими чинниками:

-  низький рівень доходів у суспільстві;

- не довіра до страховика, яка посилюється низьким рівнем;

-  недосконалість не тільки власне страхового, а й у цілому законодавства;

- неузгодженість страхового законодавства з Цивільним кодексом України;

- відсутність державних преференцій на страховому ринку;

- недостатній розвиток інструментів фондового ринку для ефективного розміщення страхових резервів;

- відсутність надійних механізмів розвитку страхування життя, медичного та пенсійного страхування тощо;

          - відсутність незалежної системи підготовки висококваліфікованих фахівців зі страхування.

Страховий ринок - частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формуються попит і пропозиція на нього. Головною функцією страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства.

Об'єктивна необхідність виникнення та розвитку страхового ринку зумовлюється наявністю суспільної потреби у страхових послугах та наявністю страховика, здатного їх задовольнити.

Інституціональна структура ґрунтується на розмежуванні приватної, публічної або комбінованої форм власності, на якій створюється страхова організація. Вона може бути представлена акціонерними, корпоративними, взаємними, державними страховими компаніями.  Закон України "Про господарські товариства" регламентує конкретніше використання різноманітних організаційно-правових форм господарських об'єднань. 

У територіальному аспекті виділяють місцевий (регіональний), національний (внутрішній) та світовий (зовнішній) страхові ринки. Місцевий (регіональний) ринок задовольняє страхові інтереси регіону; національний -інтереси, що переросли межі регіону і розширились до рівня нації (держави), світовий-задовольняє попит на страхові послуги в масштабі світового господарства.

За галузевою ознакою виділяють ринки особистого та майнового страхування. Кожна з названих ланок має свою структуру (сегментацію).

Організаційна структура страхового ринку може бути представлена так.

1.Страхове товариство або страхова компанія, де відбувається формування страхового фонду і переплітаються індивідуальні, колективні та групові інтереси.

Свої стосунки з іншими страховиками економічно відокремлені страхові товариства будують на основі співстрахування та перестрахування.

2. Страхові товариства можуть об'єднуватись у спілки, асоціації, пули та інші об'єднання для координації діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Вони не мають права займатися страховою діяльністю.

3. Товариства взаємного страхування - юридичні особи - страховики, створені відповідно до Закону України "Про страхування" з метою страхування ризиків цього товариства. Сплата страхового платежу здійснюється за рахунок чистого прибутку, що залишається у розпорядженні членів товариства, крім випадків, передбачених законодавством України

Кожний член товариства за умови використання ним усіх зобов'язань перед товариством взаємного страхування, незалежно від суми страхового внеску, має право отримати повністю необхідне страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.

Страхові агенти та страхові брокери страхові посередники, через яких страховики здійснюють страхову діяльність. Страхове законодавство визначає їхні функції таким чином: