Динамічний розвиток вітчизняного страхового ринку

Для забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страхових організацій доцільно розмір страхового фонду встановити в межах 0,5-1,0 млн. ЕКЮ з поступовим досягненням цього показника протягом кількох років. Це дозволить створити фінансово стійкі страхові компанії і обумовить стабільне функціонування національного страхового ринку.

Розвиток практичного маркетингу і організація ризик-менеджменту в страховій діяльності залишається одним з першочергових завдань, яке організаційно повинно вирішуватися в кожній страховій компанії. Це один з методів комерційної діяльності страхових компаній і вивчення ринку страхових послуг при будь-яких економічних і ринкових ситуаціях та важливий захід збутової діяльності, спрямований на ефективне просування страхових послуг від страховика до споживачів. В крупних страхових компаніях таких, як НАСК «Оранта» питання  маркетингу, ризик-менеджменту і ділової стратегії займаються Департаменти економічного аналізу та маркетингу, до складу якого входить Управління економічного аналізу і зведеного планування, маркетингу та ділової стратегії, а в регіональних структурах (обласних дирекціях) відділи зведеного планування та економічного аналізу. Створення відповідних маркетингових структур вирішується самостійно кожною страховою компанією.

Важливим напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку,  оскільки страхові компанії в розвинутих країнах добре знають сильні і слабкі сторони клієнтів, мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати  ризик і прогнозувати страхові події, розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов'язань по заключенних договорах. З досвіду розвинутих країн для наших умов має інтерес система організації страхування та національна система координації функціонування страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування та у його здійсненні, а також досвід функціонування кооперативних страхових організацій, в тому числі і товариств взаємного страхування, які успішно конкурують на страхових ринках з традиційними страховими компаніями.

Стосовно вимог ринкового  середовища особливо відстає база інформаційного забезпечення функціонування страхового ринку, існують проблеми методології страхування та його економіки й організації, а також підготовки і перепідготовки кадрів. Необхідно відзначити, що  в останні роки зміцнився блок преси і реклами страхового ринку в зв'язку із заснуванням в 1997 р. всеукраїнського науково-практичного журналу для професіоналів «Финансовые услуги», розрахованого на працівників страхової, банківської та інших сфер фінансових послуг. Фактично розширилось не тільки інформаційне поле страхового ринку, а й з'явилася можливість для поглибленого і професійного розгляду питань теорії і методології страхової діяльності, формування і ефективності функціонування національного страхового ринку, висвітлення досвіду зарубіжних страхових ринків.

В більш широкому плані в нашій державі по суті стоїть питання розвитку страхового захисту, як окремого напряму державного регулювання розвитку  народного господарства, для чого необхідне прийняття спеціальних законів, визначення обов'язкових видів страхування, чітка регламентація діяльності страхових організацій.