Статистика вантажообороту в Рівненській області

 

      Як  видно з табл. 2, прогнозовані обсяги перевезень по Рівненській області  на період до 2010 року зростуть на 16% порівняно  з 2000 роком, тоді як в цілому по Україні  передбачається зростання на 19%.

      Зважаючи  на цей факт, проблема транспортного  забезпечення населення є досить гострою, і дослідження пов’язані із оптимізацією кількості та структури парку автотранспортних засобів є актуальними.

      Основою для розрахунків кількості та визначення класів автобусів є прогнозований  обсяг перевезень пасажирів у  розрахунковий період та продуктивність автобусів кожного класу (тис. пасажирів за рік)

         (3)

      де W – пасажирообіг за рік, пас-км;

      Lср  – середня дальність поїздки  одного пасажира, км.

       (4)

      де  Тн – час перебування автобусів  у наряді, год;

      Ve – експлуатаційна швидкість автобуса на маршруті, км-год.;

      m – місткість автобуса, чол.;

      г – коефіцієнт використання місткості  автобуса та якості перевезення пасажирів, г=0,35…0,45 за номінальною місткістю  транспортного засобу;

      бв  – коефіцієнт випуску парку на маршрут.

      З огляду на чисельність парку автотранспортних засобів громадського користування на початок звітного періоду і рухомий склад, що підлягає списанню, визначається залишок автотранспортних засобів за класами.

      Обсяг перевезень пасажирів, що може здійснити  існуючий парк:

       (5)

      де Nі – чисельність автотранспортних засобів і-го класу;

      Пі  – продуктивність транспортного  засобу і-го класу.

      Відповідно  до значення обсягів перевезень визначається показник незабезпеченості перевезень. В подальшому розраховується необхідний парк автобусів за класами.

      Для цього необхідно визначити структуру  запланованого обсягу перевезень, тобто  обсяг перевезень, що припадає на кожний клас рухомого складу. Виходячи з цієї структури та продуктивності автобусів  кожного класу, визначається необхідна  кількість автобусів за класами:

       ,  (6)

      де kі – частка перевезень, що припадає на рухомий склад окремого класу.

      При визначенні ємності автотранспортних послуг при формуванні парку автотранспортних засобів для виконання міських  та приміських перевезень слід враховується:

      розподіл  міст і с.м.т. по чисельності населення;

      середня чисельність населення в містах по групах;

      структура розподілу населення по чисельності.

      До  складу пасажирської автомобільної  системи області входять 562 суб’єкти підприємницької діяльності, в т.ч. 22 ВАТ і фірм та 540 підприємців, у яких нараховується 1174 діючих автобуси. На постійних маршрутах щоденно працюють у загальному режимі та в режимі маршрутних таксомоторів у середньому 917 автобусів.

      Пасажирські автомобільні перевезення становлять близько 40% пасажирообігу та біля 54% обсягів перевезень пасажирів усіма видами транспорту.

      У порівнянні з 1996 роком, обсяги перевезень пасажирів виросли на 150,8%. Таке зростання  пояснюється появою на ринку автотранспортних послуг приватних перевізників, які досить ефективно конкурують із недавніми державними підприємствами, тепер – відкритими акціонерними товариствами. Доля приватних підприємців у загальному обсязі перевезень становить 45%.

      В обласному центрі в 2004 році на маршрутах  працювало 226 одиниць рухомого складу, загальною пасажиромісткістю 3,9 тисяч місць для сидіння.

      Розширюється  мережа обслуговування пасажирів підприємцями у приміському і міжміському  сполученнях. До обслуговування приміських сполучень залучено 277 одиниць рухомого складу, міжміських – 173, що відповідно на 16,9% та 21,8% більше ніж у 2002 році. В результаті цього, кількість пасажирів, які користуються транспортом підприємців, зросла в обласному центрі на 8,9%, приміському сполученні – на 33,4%, міжміському – у 2,1 рази більше.

      За  результатами анкетування, підґрунтям якого були дані бухгалтерської і  статистичної звітності, засвідчують: на сучасному етапі розвитку підприємства автотранспорту не здатні повністю забезпечити  реалізацію цільової функції – задоволення  потреб споживачів з високими показниками надійності і якості внаслідок невідповідності їх внутрішньофірмового потенціалу, зокрема, матеріальної та технічної основи вимогам ринку.

      Можна виділити наступні негативні тенденції  розвитку ринку автотранспортних послуг: 

• постійно простежується тенденція зменшення кількості автомобілів, фактично відсутні підприємства, на яких би збільшилась кількість рухомого складу порівняно з 1990 роком, найбільше зменшення кількості автомобільного транспорту характерне для автопідприємств колективної форми власності, що займаються змішаними перевезеннями;
• відбувається перерозподіл рухомого складу між власниками; в обстежених автопідприємствах приватної форми власності спостерігається збільшення автобусів, легкових та вантажних автомобілів, дану тенденцію не можна вважати позитивною у зв'язку з тим, що рухомий склад поповнюється за рахунок старих автомобілів;
• високий ступінь морального та фізичного зносу основних фондів зумовлює перегрупування структури витрат у бік збільшення частки витрат на капітальний ремонт.

      Наведені  факти, ще раз підтверджують необхідність чіткого регулювання та наукового  підходу до впорядкування ринку  транспортних послуг, з проведенням  оптимізації кількості та структури  наявного парку автотранспортних засобів  для забезпечення надійності, безпеки та комфортності надання послуг населенню.

      Аналіз  показників діяльності суб’єктів –  учасників процесу транспортного  обслуговування населення. На функціонування пасажирського автомобільного транспорту, та учасників перевізного процесу – державні автотранспортні підприємства, колективні ВАТ АТП, підприємства приватної форми власності та суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, ресурси яких задіяні в сфері пасажирських перевезень, вагомий вплив має економічна ситуація в Україні.

      За  період з 1990 року по 1998 рік обсяг  перевезень пасажирів автобусами, за оцінками авторів Кононенка І.В., Овсянникова Г.Г., зменшився в 3,7 рази, а пасажирообіг – в 4 рази. Кількість  регулярних автобусних маршрутів скоротилася  на 43%. При цьому, якщо в 1990 році середньодобовий інтервал руху автобусів у міському сполученні становили 10,85 хвилин, а в години «пік» – 8,6 хв., то у 1998 році ці ж показники знизились відповідно в 2,6 та 1,8 разів.

      Причинами зниження попиту на автобусні перевезення  автори вважають зупинку багатьох виробництв та зниження фінансових можливостей населення при користуванні транспортом.

      Наявність пільгових категорій населення, якому згідно з законодавством надані пільги на проїзд при користуванні пасажирським транспортом (за даними Міністерства транспорту України в 1998 році – 17 млн. громадян), вимагала дуже вагомих дотацій з держбюджету перевізникам. За експертними оцінками втрата доходів від перевезення пільгових категорій громадян у 1998 році складала 400 млн. гривень. В цей же період кількість збиткових авто підприємств становила 74% від їх загальної кількості.

      На  міських та приміських маршрутах  відбулось різке зменшення кількості  автобусів великої та особливо великої  місткості, на заміну яких з’явились  автобуси малої та особливо малої місткості, що в свою чергу привело до гіпертрофії ринку транспортних послуг.

      Керуючись розрахунками річної собівартості експлуатації транспортного засобу на маршруті, та враховуючи його продуктивність, в  працях можна спостерігати прогнозовану динаміку зниження витрат на 1 пас.-км в розрізі використання раціональної структури парку автотранспортних засобів на перспективу до 2010 року.

      Очікуване зменшення витрат палива в 2010 році становить  майже 19%, а витрат на придбання палива – близько 24%.

      Дотримання таких прогнозованих результатів, на сьогоднішній день носить досить сумнівний характер, оскільки цінова політика на ринку нафтопродуктів є дуже нестабільною не тільки в Україні, але й у світі.

      Стосовно  діяльності перевізників на терені Рівненської області, можна відмітити тенденції щорічного зростання питомої ваги автотранспортних пасажирських перевезень на ринку транспортних послуг.

      Найбільші обсяги виконують перевізники Березнівського, Володимирецького, Дубровицького, Костопільського, Сарненського районів та міст Рівного, Дубно, Кузнецовська.

      Обсяги  перевезень пасажирів зросли у кожному  другому районі області, а найбільше  у Гощанському, Дубенському, Корецькому, Млинівському районах та містах Дубно, Острозі.

      Середня доходна ставка 10 машино-годин та 10 пасажирокілометрів становить відповідно 157,2 грн. та 0,3 грн.

      Основний  пасажиропотік припадає на приміське  сполучення (68,7%).

      Регулярним  автобусним сполученням охоплені всі  міста та 86,9% сільських населених  пунктів. Мережа автобусних сполучень  включає 67 міських, 232 приміських, 158 міжміських маршрутів загальною довжиною понад 5085,8 км, на яких автобуси щоденно виконують біля 1950 рейсів і перевозять більше 220 тис. пасажирів.

      Парк  дорожньо-транспортних засобів, що забезпечує пасажирські перевезення, зріс, в основному, за рахунок мікроавтобусів або переобладнаних іномарок з вантажних варіантів, що були у користуванні, і які часто не відповідають вимогам нормативних документів відносно активної, пасивної та екологічної безпеки.

      Станом  на 01.01.2003 рік по всіх автостанціях в середньому нараховується 2991 відправлення автобусів та маршрутних таксомоторів різної місткості перевізників усіх форм власності, в тому числі: 1343 відправлення місцевого формування; 1648 транзитних відправлень.

      Все більшого розповсюдження набуває залучення  до роботи на автобусних маршрутах  у міському, приміському і міжміському  сполученнях транспортних засобів  підприємців – фізичних осіб і  підприємств малого бізнесу, що сприяє зменшенню напруженості пасажиропотоків та більш якісному задоволенню потреб населення у пасажирських послугах.

      До  обслуговування міських маршрутів  залучено 165 підприємців-фізичних осіб, приміських – 157, міжміських – 120, а  це відповідно на 14,6%, 25,6%, 33,3% більше ніж  у 2002 році. У результаті цього, кількість пасажирів, які користуються транспортом підприємців-фізичних осіб, зросла на 18,2%.  
 
 

      1.6. Транспортні баланси Рівненської області 

      Територіальні напрямки вантажопотоків і транспортні  зв'язки між окремими районами вивчають за допомогою, транспортних балансів.

      За  січень–вересень 2009р. всіма видами транспорту перевезено 7,6 млн.т вантажів, що на 35,3% менше, ніж за січень–вересень 2008р. Транспортна робота становила 5,3 млрд.ткм.

      Послугами пасажирського транспорту скористалось 104,1 млн. пасажирів, що на 2,3% більше, ніж у січні–вересні 2008р. Пасажирська робота виконана в обсязі 1,9 млрд.пас.км, що на 14% менше, ніж у січні–вересні 2008р.

      Найбільша частка (66,2%) загального обсягу пасажирських перевезень припадає на автомобільний  транспорт, яким скористалось 69 млн. пасажирів, з них 53,9 млн. перевезено фізичними особами-підприємцями.

      Підприємства  зв’язку за січень–серпень 2009р. від  надання послуг отримали 364,9 млн.грн. доходу, у тому числі від послуг зв’язку, наданих населенню – 104,6 млн.грн. (28,7%). Доходи від послуг зв’язку, наданих населенню, зменшились на 19,8%.

      За  січень–серпень 2009р. підприємствами сфери  послуг для всіх споживачів реалізовано  послуг на 1364,3 млн.грн., у тому числі  послуг для населення – на 382,9 млн.грн., для підприємств і організацій – на 981,4 млн.грн.